CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дії 25
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Дiї

Розділ 25

1 А коли прибув Фест до свого намісництва, то він по трьох днях відійшов із Кесарі́ї до Єрусалиму.

2 І поскаржилися йому на Павла первосвященики та головніші з юдеїв, і благали його,

3 і ніби милости просили для нього, щоб до Єрусалиму його припровадив, — вони змову вчинили, щоб смерть заподі́яти йому по дорозі.

4 А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії, і він сам незаба́ром туди подає́ться.

5 „Отже, — сказав він, — хто спроможен із вас, нехай ті вируша́ють ра́зом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові цьому, нехай оскаржа́ють його“.

6 І, пробувши в них днів не більше як вісім чи десять, він поверну́вся до Кесарії. А другого дня він засів на суддевім сидінні, і звелів, щоб приве́сти Павла.

7 Як його ж привели́, то стали навколо юдеї, що поприхо́дили з Єрусалиму, і Павлу закидали багато тяжки́х винувачень, що їх не могли дове́сти,

8 бо Павло боронився: „Я не провинився ні в чім ані проти Зако́ну юдейського, ані проти храму, ані супроти ке́саря“.

9 Тоді Фест, що бажав догодити юдеям, промовив Павло́ві на відповідь: „Чи ти хочеш до Єрусалиму піти, і там суд прийняти від мене про це?“

10 Та Павло відказав: „Я стою перед судом ке́саревим, де належить мені суд прийняти. Юдеїв нічим я не скри́вдив, як і ти дуже добре те знаєш.

11 Бо коли допустився я кривди, або гідне смерти вчинив що, то не відмовляюся вмерти. Як нема ж нічого того, у чім вони винуватять мене, то не може ніхто мене видати їм. Відкликаюсь до ке́саря!“

12 Тоді Фест, побалакавши з радою, відповідь дав: „Ти відкли́кавсь до ке́саря, — до ке́саря пі́деш!“

13 Як минуло ж днів кілька, цар Агрі́ппа й Верні́ка приїхали до Кесарії, щоб Феста вітати.

14 А що там багато днів вони пробули́, то Фест ви́клав справу Павлову цареві й промовив: „Є один чоловік — від Фелікса лишений в'язень,

15 на якого, як в Єрусалимі я був, первосвященики й старші юдейські прине́сли скаргу, домагаючись його о́суду.

16 Я їм відповів, що римля́ни не мають звича́ю люди́ну якусь видавати на згубу, поки пізваний перед собою не матиме обвинувачі́в, і не буде йому дано можности для оборони від закидів.

17 І як зійшлись вони тут, то я, зволіка́ння не роблячи жодного, сів наступного дня на сидіння судде́ве, і звелів привести́ цього мужа.

18 І винувальники стали круг нього, проте́ не вказали вини ані жодної з тих, яких я сподівався.

19 Та мали вони проти нього якісь суперечки про власне своє марновірство, і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло твердив, що живий Він.

20 І я був непевний у цьо́му змага́нні й спитав, чи не хоче піти він до Єрусалиму, і там суд прийняти про це?

21 Через те ж, що Павло заявив, щоб зали́шений був він на ке́сарів ро́зсуд, я звелів сторожити його, аж поки його не відправлю до ке́саря“.

22 А Агріппа промовив до Феста: „Хотів би і я цього му́жа послухати!“ „Узавтра — сказав той — почуєш його“.

23 А назавтра Агрі́ппа й Верні́ка прийшли з превеликою пишно́тою, і на залю судо́ву ввійшли разом з тисяцькими та значнішими му́жами міста. І як Фест наказав, то Павло був приве́дений.

24 І сказав до них Фест: „О ца́рю Агріппо, та з нами присутні всі му́жі! Ви бачите того, що за нього ввесь люд юдейський мені докучав в Єрусалимі та тут, кричачи́, що йому не повинно більш жити.

25 Я ж дізнавсь, що нічого, ва́ртого смерти, він не вчинив; а що сам він відкликавсь до Августа, розсудив я послати його.

26 Нічого не маю я певного, що міг би про нього писати до пана. Тому я припровадив його перед вас, а найбільш перед тебе, ца́рю Агріппо, щоб після переслу́хання мав що писати.

27 Бо здається мені нерозва́жливим ув'я́зненого посилати, і не озна́чити обвинува́чень на нього“.

Acts

Chapter 25

1 NOW when Fes'tus arrived at Cµsa- re'a, after three days he went up to Jerusalem.

2 Then the high priests and Jewish leaders en_lbp_informed him against Paul.

3 They besought him as a favor to send for him and bring him to Jerusalem, for they were plotting to kill him on the way.

4 But Fes'tus answered that Paul should be kept at Cµs-a-re'a, and that he himself was shortly going there.

5 Therefore, said he, let those who are able among you come down with us and accuse the man about any offense which can be found against him.

6 And when he had tarried there eight or ten days, he went down to Cµs-a-re'a, and the next day he sat on the judgment seat and commanded Paul to be brought.

7 And when he was come, the Jews who had come from Jerusalem surrounded him, and brought against him many serious charges which they could not prove.

8 Then Paul answered, I have committed no offense against the Jewish law, or against the temple, or against Cµsar.

9 But Festus, because he was willing to do the Jews a favor, said to Paul, Would you be willing to go to Jerusalem and there be tried of these things before me?

10 Paul answered and said, I stand before Cµsar's judgment seat, where I ought to be tried: I have done no wrong to the Jews, as you very well know.

11 If I had committed any crime or had done anything worthy of death, I should not refuse to die: but if there is no truth in the charges made against me, then no man may deliver me to them just to please them. I appeal to Cµsar.

12 Festus, when he had conferred with his counsellors, decreed, You have appealed to Cµsar. You will go to Cµsar.

13 Some days later, King A-grip'pa and Ber-ni'ce came down to Cµs-a-re'a to greet Festus.

14 And when they had been with him several days, Festus related Paul's case to the king, saying, There is a certain prisoner left by Felix:

15 And when I was in Jerusalem, the high priests and the elders of the Jews en_lbp_informed me about him, and asked to have judgment against him.

16 I told them, It is not the Roman custom to give up a man to be slain, until his accusers come and accuse him face to face, and give him a chance to defend himself against the charges.

17 So when I arrived here, the following day, without any delay, I sat on the judgment seat and commanded the man to be brought before me.

18 When his accusers stood up with him, they were unable to prove, as I had expected, any serious charges against him.

19 But they had certain grievances against him relative to their own worship and to one named Jesus, now dead, whom Paul affirmed to be alive.

20 And because I was not well acquainted with their controversy, I said to Paul. Would you be willing to go to Jerusalem, and there be tried of these matters?

21 But he appealed to be kept as a prisoner for a trial before Cµ'sar. I accordingly commanded him to be kept in custody till I might send him to Cµ'sar.

22 Then A-grip'pa said to Festus, I would like to hear this man myself; and Festus replied, Tomorrow, you shall hear him.

23 The next day A-grip'pa and Ber-ni'ce came with great pomp, and entered into the court house, accompanied by the chief captains and principal men of the city. Festus commanded and Paul was brought in.

24 Then Festus said, King A-grip'pa and all men who are here present with us, against this man whom you see, all the Jewish people have complained to me both at Jerusalem and also here, crying that he ought not to live any longer.

25 But when I found he had done nothing worthy of death, and because he himself had appealed to be kept in custody for a trial before Cµsar, I commanded to send him.

26 But I do not know what to write Caesar concerning him, therefore I was pleased to bring him before you, and especially before you, O King A-grip'pa, so that when he is questioned, I may find somewhat to write.

27 For it is not proper to send a prisoner, without writing down the charges against him.

Дiї

Розділ 25

Acts

Chapter 25

1 А коли прибув Фест до свого намісництва, то він по трьох днях відійшов із Кесарі́ї до Єрусалиму.

1 NOW when Fes'tus arrived at Cµsa- re'a, after three days he went up to Jerusalem.

2 І поскаржилися йому на Павла первосвященики та головніші з юдеїв, і благали його,

2 Then the high priests and Jewish leaders en_lbp_informed him against Paul.

3 і ніби милости просили для нього, щоб до Єрусалиму його припровадив, — вони змову вчинили, щоб смерть заподі́яти йому по дорозі.

3 They besought him as a favor to send for him and bring him to Jerusalem, for they were plotting to kill him on the way.

4 А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії, і він сам незаба́ром туди подає́ться.

4 But Fes'tus answered that Paul should be kept at Cµs-a-re'a, and that he himself was shortly going there.

5 „Отже, — сказав він, — хто спроможен із вас, нехай ті вируша́ють ра́зом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові цьому, нехай оскаржа́ють його“.

5 Therefore, said he, let those who are able among you come down with us and accuse the man about any offense which can be found against him.

6 І, пробувши в них днів не більше як вісім чи десять, він поверну́вся до Кесарії. А другого дня він засів на суддевім сидінні, і звелів, щоб приве́сти Павла.

6 And when he had tarried there eight or ten days, he went down to Cµs-a-re'a, and the next day he sat on the judgment seat and commanded Paul to be brought.

7 Як його ж привели́, то стали навколо юдеї, що поприхо́дили з Єрусалиму, і Павлу закидали багато тяжки́х винувачень, що їх не могли дове́сти,

7 And when he was come, the Jews who had come from Jerusalem surrounded him, and brought against him many serious charges which they could not prove.

8 бо Павло боронився: „Я не провинився ні в чім ані проти Зако́ну юдейського, ані проти храму, ані супроти ке́саря“.

8 Then Paul answered, I have committed no offense against the Jewish law, or against the temple, or against Cµsar.

9 Тоді Фест, що бажав догодити юдеям, промовив Павло́ві на відповідь: „Чи ти хочеш до Єрусалиму піти, і там суд прийняти від мене про це?“

9 But Festus, because he was willing to do the Jews a favor, said to Paul, Would you be willing to go to Jerusalem and there be tried of these things before me?

10 Та Павло відказав: „Я стою перед судом ке́саревим, де належить мені суд прийняти. Юдеїв нічим я не скри́вдив, як і ти дуже добре те знаєш.

10 Paul answered and said, I stand before Cµsar's judgment seat, where I ought to be tried: I have done no wrong to the Jews, as you very well know.

11 Бо коли допустився я кривди, або гідне смерти вчинив що, то не відмовляюся вмерти. Як нема ж нічого того, у чім вони винуватять мене, то не може ніхто мене видати їм. Відкликаюсь до ке́саря!“

11 If I had committed any crime or had done anything worthy of death, I should not refuse to die: but if there is no truth in the charges made against me, then no man may deliver me to them just to please them. I appeal to Cµsar.

12 Тоді Фест, побалакавши з радою, відповідь дав: „Ти відкли́кавсь до ке́саря, — до ке́саря пі́деш!“

12 Festus, when he had conferred with his counsellors, decreed, You have appealed to Cµsar. You will go to Cµsar.

13 Як минуло ж днів кілька, цар Агрі́ппа й Верні́ка приїхали до Кесарії, щоб Феста вітати.

13 Some days later, King A-grip'pa and Ber-ni'ce came down to Cµs-a-re'a to greet Festus.

14 А що там багато днів вони пробули́, то Фест ви́клав справу Павлову цареві й промовив: „Є один чоловік — від Фелікса лишений в'язень,

14 And when they had been with him several days, Festus related Paul's case to the king, saying, There is a certain prisoner left by Felix:

15 на якого, як в Єрусалимі я був, первосвященики й старші юдейські прине́сли скаргу, домагаючись його о́суду.

15 And when I was in Jerusalem, the high priests and the elders of the Jews en_lbp_informed me about him, and asked to have judgment against him.

16 Я їм відповів, що римля́ни не мають звича́ю люди́ну якусь видавати на згубу, поки пізваний перед собою не матиме обвинувачі́в, і не буде йому дано можности для оборони від закидів.

16 I told them, It is not the Roman custom to give up a man to be slain, until his accusers come and accuse him face to face, and give him a chance to defend himself against the charges.

17 І як зійшлись вони тут, то я, зволіка́ння не роблячи жодного, сів наступного дня на сидіння судде́ве, і звелів привести́ цього мужа.

17 So when I arrived here, the following day, without any delay, I sat on the judgment seat and commanded the man to be brought before me.

18 І винувальники стали круг нього, проте́ не вказали вини ані жодної з тих, яких я сподівався.

18 When his accusers stood up with him, they were unable to prove, as I had expected, any serious charges against him.

19 Та мали вони проти нього якісь суперечки про власне своє марновірство, і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло твердив, що живий Він.

19 But they had certain grievances against him relative to their own worship and to one named Jesus, now dead, whom Paul affirmed to be alive.

20 І я був непевний у цьо́му змага́нні й спитав, чи не хоче піти він до Єрусалиму, і там суд прийняти про це?

20 And because I was not well acquainted with their controversy, I said to Paul. Would you be willing to go to Jerusalem, and there be tried of these matters?

21 Через те ж, що Павло заявив, щоб зали́шений був він на ке́сарів ро́зсуд, я звелів сторожити його, аж поки його не відправлю до ке́саря“.

21 But he appealed to be kept as a prisoner for a trial before Cµ'sar. I accordingly commanded him to be kept in custody till I might send him to Cµ'sar.

22 А Агріппа промовив до Феста: „Хотів би і я цього му́жа послухати!“ „Узавтра — сказав той — почуєш його“.

22 Then A-grip'pa said to Festus, I would like to hear this man myself; and Festus replied, Tomorrow, you shall hear him.

23 А назавтра Агрі́ппа й Верні́ка прийшли з превеликою пишно́тою, і на залю судо́ву ввійшли разом з тисяцькими та значнішими му́жами міста. І як Фест наказав, то Павло був приве́дений.

23 The next day A-grip'pa and Ber-ni'ce came with great pomp, and entered into the court house, accompanied by the chief captains and principal men of the city. Festus commanded and Paul was brought in.

24 І сказав до них Фест: „О ца́рю Агріппо, та з нами присутні всі му́жі! Ви бачите того, що за нього ввесь люд юдейський мені докучав в Єрусалимі та тут, кричачи́, що йому не повинно більш жити.

24 Then Festus said, King A-grip'pa and all men who are here present with us, against this man whom you see, all the Jewish people have complained to me both at Jerusalem and also here, crying that he ought not to live any longer.

25 Я ж дізнавсь, що нічого, ва́ртого смерти, він не вчинив; а що сам він відкликавсь до Августа, розсудив я послати його.

25 But when I found he had done nothing worthy of death, and because he himself had appealed to be kept in custody for a trial before Cµsar, I commanded to send him.

26 Нічого не маю я певного, що міг би про нього писати до пана. Тому я припровадив його перед вас, а найбільш перед тебе, ца́рю Агріппо, щоб після переслу́хання мав що писати.

26 But I do not know what to write Caesar concerning him, therefore I was pleased to bring him before you, and especially before you, O King A-grip'pa, so that when he is questioned, I may find somewhat to write.

27 Бо здається мені нерозва́жливим ув'я́зненого посилати, і не озна́чити обвинува́чень на нього“.

27 For it is not proper to send a prisoner, without writing down the charges against him.