Плач Єремiї

Розділ 5

1 Згадай, Господи, що́ з нами сталося, — зглянься й побач нашу га́ньбу, —

2 наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям!

3 Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви!

4 Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо.

5 У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо!

6 До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом!

7 Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни!

8 Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки.

9 Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб.

10 Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду,

11 Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах.

12 Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані.

13 Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються.

14 Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати,

15 втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу.

16 Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —

17 тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли,

18 через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній.

19 Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід:

20 Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

21 Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́!

22 Хіба́ Ти цілко́м нас відкинув, прогні́вавсь занадто на нас?

Lamentations

Chapter 5

1 Remember,2142 O LORD,3068 what4100 is come1961 upon us: consider,5027 and behold7200 853 our reproach.2781

2 Our inheritance5159 is turned2015 to strangers,2114 our houses1004 to aliens.5237

3 We are1961 orphans3490 and fatherless,369 1 our mothers517 are as widows.490

4 We have drunken8354 our water4325 for money;3701 our wood6086 is sold935 4242 unto us.

5 Our necks6677 are under5921 persecution:7291 we labor,3021 and have no rest.3808 5117

6 We have given5414 the hand3027 to the Egyptians,4714 and to the Assyrians,804 to be satisfied7646 with bread.3899

7 Our fathers1 have sinned,2398 and are not;369 and we587 have borne5445 their iniquities.5771

8 Servants5650 have ruled over4910 us: there is none369 that doth deliver6561 us out of their hand.4480 3027

9 We got935 our bread3899 with the peril of our lives5315 because of4480 6440 the sword2719 of the wilderness.4057

10 Our skin5785 was black3648 like an oven8574 because of4480 6440 the terrible2152 famine.7458

11 They ravished6031 the women802 in Zion,6726 and the maids1330 in the cities5892 of Judah.3063

12 Princes8269 are hanged up8518 by their hand:3027 the faces6440 of elders2205 were not3808 honored.1921

13 They took5375 the young men970 to grind,2911 and the children5288 fell3782 under the wood.6086

14 The elders2205 have ceased7673 from the gate,4480 8179 the young men970 from their music.4480 5058

15 The joy4885 of our heart3820 is ceased;7673 our dance4234 is turned2015 into mourning.60

16 The crown5850 is fallen5307 from our head:7218 woe188 unto us, that3588 we have sinned!2398

17 For5921 this2088 our heart3820 is1961 faint;1739 for5921 these428 things our eyes5869 are dim.2821

18 Because of5921 the mountain2022 of Zion,6726 which7945 is desolate,8074 the foxes7776 walk1980 upon it.

19 Thou,859 O LORD,3068 remainest3427 forever;5769 thy throne3678 from generation1755 to generation.1755

20 Wherefore4100 dost thou forget7911 us forever,5331 and forsake5800 us so long753 time?3117

21 Turn7725 thou us unto413 thee, O LORD,3068 and we shall be turned;7725 renew2318 our days3117 as of old.6924

22 But3588 518 thou hast utterly rejected3988 3988 us; thou art very wroth7107 5704 3966 against5921 us.

Плач Єремiї

Розділ 5

Lamentations

Chapter 5

1 Згадай, Господи, що́ з нами сталося, — зглянься й побач нашу га́ньбу, —

1 Remember,2142 O LORD,3068 what4100 is come1961 upon us: consider,5027 and behold7200 853 our reproach.2781

2 наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям!

2 Our inheritance5159 is turned2015 to strangers,2114 our houses1004 to aliens.5237

3 Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви!

3 We are1961 orphans3490 and fatherless,369 1 our mothers517 are as widows.490

4 Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо.

4 We have drunken8354 our water4325 for money;3701 our wood6086 is sold935 4242 unto us.

5 У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо!

5 Our necks6677 are under5921 persecution:7291 we labor,3021 and have no rest.3808 5117

6 До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом!

6 We have given5414 the hand3027 to the Egyptians,4714 and to the Assyrians,804 to be satisfied7646 with bread.3899

7 Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни!

7 Our fathers1 have sinned,2398 and are not;369 and we587 have borne5445 their iniquities.5771

8 Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки.

8 Servants5650 have ruled over4910 us: there is none369 that doth deliver6561 us out of their hand.4480 3027

9 Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб.

9 We got935 our bread3899 with the peril of our lives5315 because of4480 6440 the sword2719 of the wilderness.4057

10 Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду,

10 Our skin5785 was black3648 like an oven8574 because of4480 6440 the terrible2152 famine.7458

11 Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах.

11 They ravished6031 the women802 in Zion,6726 and the maids1330 in the cities5892 of Judah.3063

12 Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані.

12 Princes8269 are hanged up8518 by their hand:3027 the faces6440 of elders2205 were not3808 honored.1921

13 Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються.

13 They took5375 the young men970 to grind,2911 and the children5288 fell3782 under the wood.6086

14 Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати,

14 The elders2205 have ceased7673 from the gate,4480 8179 the young men970 from their music.4480 5058

15 втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу.

15 The joy4885 of our heart3820 is ceased;7673 our dance4234 is turned2015 into mourning.60

16 Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —

16 The crown5850 is fallen5307 from our head:7218 woe188 unto us, that3588 we have sinned!2398

17 тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли,

17 For5921 this2088 our heart3820 is1961 faint;1739 for5921 these428 things our eyes5869 are dim.2821

18 через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній.

18 Because of5921 the mountain2022 of Zion,6726 which7945 is desolate,8074 the foxes7776 walk1980 upon it.

19 Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід:

19 Thou,859 O LORD,3068 remainest3427 forever;5769 thy throne3678 from generation1755 to generation.1755

20 Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

20 Wherefore4100 dost thou forget7911 us forever,5331 and forsake5800 us so long753 time?3117

21 Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́!

21 Turn7725 thou us unto413 thee, O LORD,3068 and we shall be turned;7725 renew2318 our days3117 as of old.6924

22 Хіба́ Ти цілко́м нас відкинув, прогні́вавсь занадто на нас?

22 But3588 518 thou hast utterly rejected3988 3988 us; thou art very wroth7107 5704 3966 against5921 us.