CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дії 16
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Дiї

Розділ 16

1 І прибув він у Де́рвію й Лі́стру. І ото був там один учень, на ім'я́ Тимофій, син наве́рненої однієї юде́янки, а ба́тько був ге́ллен.

2 Добре свідо́цтво про нього давали брати, що були в Лі́стрі та в Іконі́ї.

3 Павло захотів його взяти з собою, — і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був ге́ллен.

4 Як міста ж перехо́дили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постано́ви, які видали в Єрусалимі апо́столи та старші.

5 А Церкви́ змі́цнювалися в вірі, і щоденно зростали кі́лькістю.

6 А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну гала́тську.

7 Дійшовши ж до Мі́зії, хотіли піти до Віті́нії, та їм не дозволив Дух Ісусів.

8 Обминувши ж Мі́зію, прибули́ до Троа́ди.

9 І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь македо́нянин став перед ним і благав його, кажучи: „Прийди в Македо́нію, і нам поможи!“

10 Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македо́нію, зрозумівши, що Госпо́дь нас покликав звіщати їм Єва́нгелію.

11 Тож відпливши з Троа́ди, прибули́ ми навпрост у Самотра́кію, а другого дня до Неа́поля,

12 звідтіля ж у Фили́пи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули́ ми в цім місті днів кілька.

13 Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звича́єм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посхо́дились.

14 Прислуха́лася й жінка одна, що звалася Лі́дія, купчиха кармази́ном з міста Тіяті́р, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.

15 А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: „Якщо ви признали, що вірна я Господе́ві, то прийдіть до госпо́ди моєї й живіть“. І змусила нас.

16 І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служни́ця одна, що мала віщу́нського духа, яка ворожби́тством давала великий прибу́ток панам своїм.

17 Вона йшла слідкома́ за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: „Оці люди — це раби Всеви́шнього Бога, що вам провіщають дорогу спасі́ння!“

18 І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: „У Ім'я́ Ісуса Христа велю я тобі — вийди з неї!“ І того ча́су той вийшов.

19 А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибу́ток, схопи́ли Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старши́х.

20 Коли ж їх привели́ до начальників, то сказали: „Ці люди, юдеї, наше місто бунтують,

21 і навчають звича́їв, яких нам, римля́нам, не годиться приймати, ані вико́нувати“.

22 І на́товп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх рі́зками сі́кти.

23 І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозо́рцеві, щоб їх пильно стеріг.

24 Одержавши такого нака́за, той їх повкида́в до внутрішньої в'язниці, а їхні но́ги забив у коло́ди.

25 А півні́чної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'я́знені слухали їх.

26 І ось на́гло повстало велике трясі́ння землі, аж основи в'язни́чні були захита́лися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайда́ни з усіх поспада́ли.

27 Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'я́знені.

28 А Павло́ скрикнув голосом гучни́м, говорячи: „Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут!“

29 Зажадавши ж той світла, уско́чив, і тремтячий припав до Павла та до Сили.

30 І вивів їх звідти й спитав: „Добро́дії! Що треба робити мені, щоб спасти́ся?“

31 А вони відказали: „Віруй в Господа Ісуса, — і будеш спасе́ний ти сам та твій дім“.

32 І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його.

33 І сторож забрав їх того ж ча́су вночі, їхні рани обмив, — і охристився негайно він сам та його всі домашні.

34 І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.

35 А коли настав день, то прислали начальники слугполіційних, наказуючи: „Відпусти тих людей!“

36 І сказав той в'язничний дозорець слова́ ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас відпустити. „Отож, вийдіть тепер та й з ми́ром ідіть!“

37 А Павло відказав їм: „Нас, римля́н, незасуджених, рі́зками сікли прилю́дно, і до в'язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі при́йдуть, та й виведуть нас!“

38 Ці ж слова поліційні слуги доне́сли начальникам. А ті налякались, почувши, що римля́ни вони.

39 І прийшли, та їх перепросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли.

40 І, вийшовши з в'язниці, прибули́ вони до Лі́дії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли.

Acts

Chapter 16

1 Then1161 came2658 he to Derbe1191 and Lystra:3082 and, behold,2400 a certain5100 disciple3101 was there,1563 named3686 Timotheus,5095 the son5207 of a certain5100 woman,1135 which was a Jewess,2453 and believed;4103 but his father3962 was a Greek:1672

2 Which3739 was well3140 reported3140 of by the brothers80 that were at1722 Lystra3082 and Iconium.2430

3 Him would2309 Paul3972 have to go1831 forth1831 with him; and took2983 and circumcised4059 him because1223 of the Jews2453 which3588 were in those1565 quarters:5117 for they knew1492 all537 that his father3962 was a Greek.1672

4 And as they went1279 through1279 the cities,4172 they delivered3860 them the decrees1378 for to keep,5442 that were ordained2919 of the apostles652 and elders4245 which3588 were at1722 Jerusalem.2419

5 And so3767 were the churches1577 established4732 in the faith,4102 and increased4052 in number706 daily.2596 2250

6 Now1161 when they had gone1330 throughout1330 Phrygia5435 and the region5561 of Galatia,1054 and were forbidden2967 of the Holy40 Ghost4151 to preach2980 the word3056 in Asia,773

7 After they were come2064 to Mysia,3465 they assayed3985 to go4198 into2596 Bithynia:978 but the Spirit4151 suffered1439 them not.

8 And they passing3928 by Mysia3465 came2597 down2597 to Troas.5174

9 And a vision3705 appeared3700 to Paul3972 in the night;3571 There stood2476 a man435 of Macedonia,3110 and prayed3870 him, saying,3004 Come1224 over1224 into1519 Macedonia,3109 and help997 us.

10 And after5613 he had seen1492 the vision,3705 immediately2112 we endeavored2212 to go1831 into1519 Macedonia,3109 assuredly4822 gathering4822 that the Lord2962 had called4341 us for to preach2097 the gospel2097 to them.

11 Therefore3767 loosing321 from Troas,5174 we came2113 with a straight2113 course2113 to Samothracia,4543 and the next1966 day to Neapolis;3496

12 And from there1564 to Philippi,5375 which3748 is the chief4413 city4172 of that part3310 of Macedonia,3109 and a colony:2862 and we were in that city4172 abiding1304 certain5100 days.2250

13 And on the sabbath4521 we went1831 out of the city4172 by a river4215 side,3844 where3757 prayer4335 was wont3543 to be made;1511 and we sat2523 down,2523 and spoke2980 to the women1135 which resorted4905 thither.

14 And a certain5100 woman1135 named3686 Lydia,3070 a seller4211 of purple,4211 of the city4172 of Thyatira,2363 which worshipped4576 God,2316 heard191 us: whose3739 heart2588 the Lord2962 opened,1272 that she attended4337 to the things which were spoken2980 of Paul.3972

15 And when5613 she was baptized,907 and her household,3624 she sought3870 us, saying,3004 If1487 you have judged2919 me to be faithful4103 to the Lord,2962 come1525 into1519 my house,3624 and abide3306 there. And she constrained3849 us.

16 And it came1096 to pass, as we went4198 to prayer,4335 a certain5100 damsel3814 possessed2192 with a spirit4151 of divination4436 met528 us, which3748 brought3930 her masters2962 much4183 gain2039 by soothsaying:3132

17 The same3778 followed2628 Paul3972 and us, and cried,2896 saying,3004 These3778 men444 are the servants1401 of the most5310 high5310 God,2316 which3748 show2605 to us the way3598 of salvation.4991

18 And this5124 did4160 she many4183 days.2250 But Paul,3972 being grieved,1278 turned1994 and said2036 to the spirit,4151 I command3853 you in the name3686 of Jesus2424 Christ5547 to come1831 out of her. And he came1831 out the same846 hour.5610

19 And when her masters2962 saw1492 that the hope1680 of their gains2039 was gone,1831 they caught1949 Paul3972 and Silas,4609 and drew1670 them into1519 the marketplace58 to the rulers,758

20 And brought4317 them to the magistrates,4755 saying,2036 These3778 men,444 being5225 Jews,2453 do exceedingly1613 trouble1613 our city,4172

21 And teach2605 customs,1485 which3739 are not lawful1832 for us to receive,3858 neither3761 to observe,4160 being5607 Romans.4514

22 And the multitude3793 rose4911 up together4911 against2596 them: and the magistrates4755 rent4048 off4048 their clothes,2440 and commanded2753 to beat4463 them.

23 And when they had laid2007 many4183 stripes4127 on them, they cast906 them into1519 prison,5438 charging3853 the jailor1200 to keep5083 them safely:806

24 Who,3739 having received2983 such5108 a charge,3852 thrust906 them into1519 the inner2082 prison,5438 and made805 their feet4228 fast805 in the stocks.3586

25 And at2596 midnight3317 Paul3972 and Silas4609 prayed,4336 and sang5214 praises to God:2316 and the prisoners1198 heard1874 them.

26 And suddenly869 there was a great3173 earthquake,4578 so5620 that the foundations2310 of the prison1201 were shaken:4531 and immediately3916 all3956 the doors2374 were opened,455 and every3956 one's bands1199 were loosed.447

27 And the keeper1200 of the prison1200 awaking1096 1853 out of his sleep,1853 and seeing1492 the prison5438 doors2374 open,455 he drew4685 out his sword,3162 and would3195 have killed337 himself,1438 supposing3543 that the prisoners1198 had been fled.1628

28 But Paul3972 cried5455 with a loud3173 voice,5456 saying,3004 Do4238 yourself4572 no3367 harm:2556 for we are all537 here.1759

29 Then1161 he called154 for a light,5457 and sprang1530 in, and came1096 trembling,1096 and fell4363 down before4363 Paul3972 and Silas,4609

30 And brought4254 them out, and said,5346 Sirs,2962 what5101 must1163 I do4160 to be saved?4982

31 And they said,2036 Believe4100 on1909 the Lord2962 Jesus2424 Christ,5547 and you shall be saved,4982 and your house.3624

32 And they spoke2980 to him the word3056 of the Lord,2962 and to all3956 that were in his house.3614

33 And he took3880 them the same1565 hour5610 of the night,3571 and washed3068 their stripes;4127 and was baptized,907 he and all3956 his, straightway.3916

34 And when he had brought321 them into1519 his house,3624 he set3908 meat5132 before3908 them, and rejoiced,21 believing4100 in God2316 with all3832 his house.3832

35 And when it was day,2250 the magistrates4755 sent649 the sergeants,4465 saying,3004 Let630 those1565 men444 go.630

36 And the keeper1200 of the prison1200 told518 this5128 saying3056 to Paul,3972 The magistrates4755 have sent649 to let630 you go:630 now3568 therefore3767 depart,1831 and go4198 in peace.1515

37 But Paul3972 said5346 to them, They have beaten1194 us openly1219 uncondemned,178 being5225 Romans,4514 and have cast906 us into1519 prison;5438 and now3568 do they thrust1544 us out privately?2977 no3756 truly;1063 but let them come2064 themselves846 and fetch1806 us out.

38 And the sergeants4465 told312 these5023 words4487 to the magistrates:4755 and they feared,5399 when they heard191 that they were Romans.4514

39 And they came2064 and sought3870 them, and brought1806 them out, and desired2065 them to depart1831 out of the city.4172

40 And they went1831 out of the prison,5438 and entered1525 into1519 the house of Lydia:3070 and when they had seen1492 the brothers,80 they comforted3870 them, and departed.1831

Дiї

Розділ 16

Acts

Chapter 16

1 І прибув він у Де́рвію й Лі́стру. І ото був там один учень, на ім'я́ Тимофій, син наве́рненої однієї юде́янки, а ба́тько був ге́ллен.

1 Then1161 came2658 he to Derbe1191 and Lystra:3082 and, behold,2400 a certain5100 disciple3101 was there,1563 named3686 Timotheus,5095 the son5207 of a certain5100 woman,1135 which was a Jewess,2453 and believed;4103 but his father3962 was a Greek:1672

2 Добре свідо́цтво про нього давали брати, що були в Лі́стрі та в Іконі́ї.

2 Which3739 was well3140 reported3140 of by the brothers80 that were at1722 Lystra3082 and Iconium.2430

3 Павло захотів його взяти з собою, — і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був ге́ллен.

3 Him would2309 Paul3972 have to go1831 forth1831 with him; and took2983 and circumcised4059 him because1223 of the Jews2453 which3588 were in those1565 quarters:5117 for they knew1492 all537 that his father3962 was a Greek.1672

4 Як міста ж перехо́дили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постано́ви, які видали в Єрусалимі апо́столи та старші.

4 And as they went1279 through1279 the cities,4172 they delivered3860 them the decrees1378 for to keep,5442 that were ordained2919 of the apostles652 and elders4245 which3588 were at1722 Jerusalem.2419

5 А Церкви́ змі́цнювалися в вірі, і щоденно зростали кі́лькістю.

5 And so3767 were the churches1577 established4732 in the faith,4102 and increased4052 in number706 daily.2596 2250

6 А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну гала́тську.

6 Now1161 when they had gone1330 throughout1330 Phrygia5435 and the region5561 of Galatia,1054 and were forbidden2967 of the Holy40 Ghost4151 to preach2980 the word3056 in Asia,773

7 Дійшовши ж до Мі́зії, хотіли піти до Віті́нії, та їм не дозволив Дух Ісусів.

7 After they were come2064 to Mysia,3465 they assayed3985 to go4198 into2596 Bithynia:978 but the Spirit4151 suffered1439 them not.

8 Обминувши ж Мі́зію, прибули́ до Троа́ди.

8 And they passing3928 by Mysia3465 came2597 down2597 to Troas.5174

9 І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь македо́нянин став перед ним і благав його, кажучи: „Прийди в Македо́нію, і нам поможи!“

9 And a vision3705 appeared3700 to Paul3972 in the night;3571 There stood2476 a man435 of Macedonia,3110 and prayed3870 him, saying,3004 Come1224 over1224 into1519 Macedonia,3109 and help997 us.

10 Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македо́нію, зрозумівши, що Госпо́дь нас покликав звіщати їм Єва́нгелію.

10 And after5613 he had seen1492 the vision,3705 immediately2112 we endeavored2212 to go1831 into1519 Macedonia,3109 assuredly4822 gathering4822 that the Lord2962 had called4341 us for to preach2097 the gospel2097 to them.

11 Тож відпливши з Троа́ди, прибули́ ми навпрост у Самотра́кію, а другого дня до Неа́поля,

11 Therefore3767 loosing321 from Troas,5174 we came2113 with a straight2113 course2113 to Samothracia,4543 and the next1966 day to Neapolis;3496

12 звідтіля ж у Фили́пи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули́ ми в цім місті днів кілька.

12 And from there1564 to Philippi,5375 which3748 is the chief4413 city4172 of that part3310 of Macedonia,3109 and a colony:2862 and we were in that city4172 abiding1304 certain5100 days.2250

13 Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звича́єм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посхо́дились.

13 And on the sabbath4521 we went1831 out of the city4172 by a river4215 side,3844 where3757 prayer4335 was wont3543 to be made;1511 and we sat2523 down,2523 and spoke2980 to the women1135 which resorted4905 thither.

14 Прислуха́лася й жінка одна, що звалася Лі́дія, купчиха кармази́ном з міста Тіяті́р, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.

14 And a certain5100 woman1135 named3686 Lydia,3070 a seller4211 of purple,4211 of the city4172 of Thyatira,2363 which worshipped4576 God,2316 heard191 us: whose3739 heart2588 the Lord2962 opened,1272 that she attended4337 to the things which were spoken2980 of Paul.3972

15 А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: „Якщо ви признали, що вірна я Господе́ві, то прийдіть до госпо́ди моєї й живіть“. І змусила нас.

15 And when5613 she was baptized,907 and her household,3624 she sought3870 us, saying,3004 If1487 you have judged2919 me to be faithful4103 to the Lord,2962 come1525 into1519 my house,3624 and abide3306 there. And she constrained3849 us.

16 І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служни́ця одна, що мала віщу́нського духа, яка ворожби́тством давала великий прибу́ток панам своїм.

16 And it came1096 to pass, as we went4198 to prayer,4335 a certain5100 damsel3814 possessed2192 with a spirit4151 of divination4436 met528 us, which3748 brought3930 her masters2962 much4183 gain2039 by soothsaying:3132

17 Вона йшла слідкома́ за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: „Оці люди — це раби Всеви́шнього Бога, що вам провіщають дорогу спасі́ння!“

17 The same3778 followed2628 Paul3972 and us, and cried,2896 saying,3004 These3778 men444 are the servants1401 of the most5310 high5310 God,2316 which3748 show2605 to us the way3598 of salvation.4991

18 І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: „У Ім'я́ Ісуса Христа велю я тобі — вийди з неї!“ І того ча́су той вийшов.

18 And this5124 did4160 she many4183 days.2250 But Paul,3972 being grieved,1278 turned1994 and said2036 to the spirit,4151 I command3853 you in the name3686 of Jesus2424 Christ5547 to come1831 out of her. And he came1831 out the same846 hour.5610

19 А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибу́ток, схопи́ли Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старши́х.

19 And when her masters2962 saw1492 that the hope1680 of their gains2039 was gone,1831 they caught1949 Paul3972 and Silas,4609 and drew1670 them into1519 the marketplace58 to the rulers,758

20 Коли ж їх привели́ до начальників, то сказали: „Ці люди, юдеї, наше місто бунтують,

20 And brought4317 them to the magistrates,4755 saying,2036 These3778 men,444 being5225 Jews,2453 do exceedingly1613 trouble1613 our city,4172

21 і навчають звича́їв, яких нам, римля́нам, не годиться приймати, ані вико́нувати“.

21 And teach2605 customs,1485 which3739 are not lawful1832 for us to receive,3858 neither3761 to observe,4160 being5607 Romans.4514

22 І на́товп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх рі́зками сі́кти.

22 And the multitude3793 rose4911 up together4911 against2596 them: and the magistrates4755 rent4048 off4048 their clothes,2440 and commanded2753 to beat4463 them.

23 І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозо́рцеві, щоб їх пильно стеріг.

23 And when they had laid2007 many4183 stripes4127 on them, they cast906 them into1519 prison,5438 charging3853 the jailor1200 to keep5083 them safely:806

24 Одержавши такого нака́за, той їх повкида́в до внутрішньої в'язниці, а їхні но́ги забив у коло́ди.

24 Who,3739 having received2983 such5108 a charge,3852 thrust906 them into1519 the inner2082 prison,5438 and made805 their feet4228 fast805 in the stocks.3586

25 А півні́чної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'я́знені слухали їх.

25 And at2596 midnight3317 Paul3972 and Silas4609 prayed,4336 and sang5214 praises to God:2316 and the prisoners1198 heard1874 them.

26 І ось на́гло повстало велике трясі́ння землі, аж основи в'язни́чні були захита́лися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайда́ни з усіх поспада́ли.

26 And suddenly869 there was a great3173 earthquake,4578 so5620 that the foundations2310 of the prison1201 were shaken:4531 and immediately3916 all3956 the doors2374 were opened,455 and every3956 one's bands1199 were loosed.447

27 Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'я́знені.

27 And the keeper1200 of the prison1200 awaking1096 1853 out of his sleep,1853 and seeing1492 the prison5438 doors2374 open,455 he drew4685 out his sword,3162 and would3195 have killed337 himself,1438 supposing3543 that the prisoners1198 had been fled.1628

28 А Павло́ скрикнув голосом гучни́м, говорячи: „Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут!“

28 But Paul3972 cried5455 with a loud3173 voice,5456 saying,3004 Do4238 yourself4572 no3367 harm:2556 for we are all537 here.1759

29 Зажадавши ж той світла, уско́чив, і тремтячий припав до Павла та до Сили.

29 Then1161 he called154 for a light,5457 and sprang1530 in, and came1096 trembling,1096 and fell4363 down before4363 Paul3972 and Silas,4609

30 І вивів їх звідти й спитав: „Добро́дії! Що треба робити мені, щоб спасти́ся?“

30 And brought4254 them out, and said,5346 Sirs,2962 what5101 must1163 I do4160 to be saved?4982

31 А вони відказали: „Віруй в Господа Ісуса, — і будеш спасе́ний ти сам та твій дім“.

31 And they said,2036 Believe4100 on1909 the Lord2962 Jesus2424 Christ,5547 and you shall be saved,4982 and your house.3624

32 І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його.

32 And they spoke2980 to him the word3056 of the Lord,2962 and to all3956 that were in his house.3614

33 І сторож забрав їх того ж ча́су вночі, їхні рани обмив, — і охристився негайно він сам та його всі домашні.

33 And he took3880 them the same1565 hour5610 of the night,3571 and washed3068 their stripes;4127 and was baptized,907 he and all3956 his, straightway.3916

34 І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.

34 And when he had brought321 them into1519 his house,3624 he set3908 meat5132 before3908 them, and rejoiced,21 believing4100 in God2316 with all3832 his house.3832

35 А коли настав день, то прислали начальники слугполіційних, наказуючи: „Відпусти тих людей!“

35 And when it was day,2250 the magistrates4755 sent649 the sergeants,4465 saying,3004 Let630 those1565 men444 go.630

36 І сказав той в'язничний дозорець слова́ ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас відпустити. „Отож, вийдіть тепер та й з ми́ром ідіть!“

36 And the keeper1200 of the prison1200 told518 this5128 saying3056 to Paul,3972 The magistrates4755 have sent649 to let630 you go:630 now3568 therefore3767 depart,1831 and go4198 in peace.1515

37 А Павло відказав їм: „Нас, римля́н, незасуджених, рі́зками сікли прилю́дно, і до в'язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі при́йдуть, та й виведуть нас!“

37 But Paul3972 said5346 to them, They have beaten1194 us openly1219 uncondemned,178 being5225 Romans,4514 and have cast906 us into1519 prison;5438 and now3568 do they thrust1544 us out privately?2977 no3756 truly;1063 but let them come2064 themselves846 and fetch1806 us out.

38 Ці ж слова поліційні слуги доне́сли начальникам. А ті налякались, почувши, що римля́ни вони.

38 And the sergeants4465 told312 these5023 words4487 to the magistrates:4755 and they feared,5399 when they heard191 that they were Romans.4514

39 І прийшли, та їх перепросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли.

39 And they came2064 and sought3870 them, and brought1806 them out, and desired2065 them to depart1831 out of the city.4172

40 І, вийшовши з в'язниці, прибули́ вони до Лі́дії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли.

40 And they went1831 out of the prison,5438 and entered1525 into1519 the house of Lydia:3070 and when they had seen1492 the brothers,80 they comforted3870 them, and departed.1831

1.0x