CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дії 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Дiї

Розділ 7

1 Запитав тоді первосвященик: „Чи це так?“

2 Степан же промовив: „Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопота́мії був, перше ніж оселився в Хара́ні,

3 і промовив до нього: „Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу́“.

4 Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Хара́ні. А звідти, як умер йому ба́тько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живе́те тепер.

5 Та спа́дщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв „дати її на володі́ння йому й його ро́дові по нім“, хоч дитини не мав він.

6 І сказав Бог отак, що насіння його буде прихо́дьком у кра́ї чужому, і понево́лять його, і будуть гноби́ти чотириста ро́ків.

7 „Але Я — сказав Бог — буду судити наро́д, що його понево́лить. Опісля́ ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці“.

8 І дав Він йому заповіта обрі́зання. І породив так Ісака, і во́сьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків — дванадцятьо́х патріярхів.

9 А ті патріярхи поза́здрили Йо́сипові, і продали́ його до Єгипту. Але Бог був із ним,

10 і його визволив від усіх його у́тисків, і дав йому благода́ть та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.

11 А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаа́нську, та велика біда, то пожи́ви тоді не знахо́дили наші батьки́.

12 Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.

13 А як удруге посла́в, то був пі́знаний Йо́сип братами своїми́, і фараонові знаний став Йо́сипів рід.

14 Тоді Йо́сип послав, щоб покликати Якова, ба́тька свого, та всю родину свою — сімдеся́т і п'ять душ.

15 І пода́вся Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.

16 І їх перене́сли в Сихе́м, і покла́ли до гробу, що Авраам був купив за ці́ну срібла від синів Еммора Сихемового.

17 А коли наближа́всь час обі́тниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся наро́д і намно́жився в Єгипті,

18 аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йо́сипа.

19 Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.

20 Того ча́су родився Мойсей, і га́рний він був перед Богом. Він годо́ваний був у домі батька свойо́го три місяці.

21 А коли він був ви́кинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.

22 І Мойсей був навче́ний всієї премудрости єгипетської, і був міцни́й у словах та в ділах своїх.

23 А коли йому спо́внилося сорок ро́ків, йому спало на серце відві́дати братів своїх, синів Ізраїлевих.

24 Як угле́дів же він, що одно́му з них ді́ється кривда, заступився, і відомсти́в за окри́вдженого, убивши єги́птянина.

25 Він же ду́мав, що брати́ розуміють, що рукою його Бог дає їм визво́лення, та не зрозуміли вони.

26 А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погоди́ти їх, кажучи: „Люди, ви — браття, чого один о́дного кривдите?“

27 А той, що ближнього кривдив, його відіпхну́в та сказав: „Хто наставив над нами тебе за старшо́го й суддю?

28 Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єги́птянина?“

29 І втік Мойсей через слово оце, і стався прихо́дьком у землі мадія́мській, де зродив двох синів.

30 А коли сорок ро́ків проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у по́лум'ї куща́ огняно́го в пустині Сінайської гори.

31 А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:

32 „Я Бог отців твоїх, — Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів!“ І затрусився Мойсей, і не відваживсь погля́нути...

33 І промовив до нього Господь: „Скинь взуття́ з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!

34 Добре бачив Я у́тиск наро́ду Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх ви́зволити. Тепер ось іди, — Я пошлю до Єгипту тебе“.

35 Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: „Хто наставив тебе за старшо́го й суддю“, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшо́го й визво́льника.

36 Він їх вивів, чуда й знаме́на вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок ро́ків у пустині.

37 Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: „Госпо́дь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, — Його слухайте!“

38 Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова́, щоб їх нам передати;

39 що його не хотіли отці наші слу́хати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,

40 промовивши до Ааро́на: „Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що́ сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із кра́ю єгипетського“.

41 І зробили вони тими днями теля, — і бовва́нові жертви прино́сили та веселилися з діл своїх рук.

42 Але Бог відвернувся від них, і попусти́в їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: „Чи зако́лення й жертви Мені ви прино́сили сорок ро́ків у пустині, о доме Ізраїлів?

43 Ви ж носили наме́та Моло́хового, і зорю вашого бога Ромфа́на, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм. Через те запрова́джу вас аж за Вавилон!“

44 У наших отців на пустині була скинія свідо́цтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.

45 Її наші отці й узяли, і вне́сли з Ісусом у землю наро́дів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до ча́су Давида.

46 Він у Бога знайшов благода́ть, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.

47 І Соломон збудував Йому дім.

48 Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:

49 „Мені небо — престол, а земля — то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, — говорить Господь, — або місце яке для Мого відпочинку?

50 Хіба не рука Моя все́ це створила?“

51 О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви за́вжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!

52 Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,

53 ви, що Зако́на оде́ржали через зарядження Анголів, та не зберігали його!“

54 Як зачули ж оце, вони запали́лися гнівом у серцях своїх, і скрегота́ли зубами на нього.

55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,

56 і промовив: „Ось я бачу відчи́нене небо, і Сина Лю́дського, що по Божій правиці стоїть!“

57 Та вони гучни́м голосом стали кричати та ву́ха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...

58 І за місто вони його ви́вели, і зачали́ побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака́, який звався Са́влом.

59 І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“

60 Упавши ж навко́лішки, скрикнув голосом гучни́м: „Не залічи́ їм, о Господи, цього гріха́!“ І, промовивши це, він спочив.

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 7

1 Da1161 sprach2036 der Hohepriester749: Ist2192 dem5023 also3779?

2 Er aber1161 sprach5346: Liebe435 Brüder80 und2532 Väter3962, höret191 zu3700! GOtt2316 der Herrlichkeit1391 erschien unserm2257 Vater3962 Abraham11, da er noch2228 in1722 Mesopotamien3318 war5607, ehe er wohnete in1722 Haran5488,

3 und2532 er846 sprach2036 zu4314 ihm: Gehe aus1831 deinem4675 Lande1093 und2532 von1537 deiner Freundschaft4772 und zieh1204 in1519 ein Land1093, das ich302 dir4675 zeigen1166 will.

4 Da5119 ging er3351 aus1831 der3739 Chaldäer5466 Lande1093 und wohnete in1722 Haran5488. Und von1537 dannen2547, da sein Vater3962 gestorben599 war, brachte er ihn herüber in dies5026 Land1093, darinnen ihr846 nun3568 wohnet2730.

5 Und2532 gab1325 ihm846 kein3756 Erbteil2817 drinnen, auch nicht3756 eines Fußes breit968; und2532 verhieß1861 ihm846, er846 wollte es846 geben1325 ihm846 zu1722 besitzen2697 und2532 seinem Samen4690 nach1519 ihm846, da3326 er846 noch3761 kein Kind5043 hatte5607.

6 Aber1161 GOtt2316 sprach also3779: Dein Same4690 wird2980 ein Fremdling3941 sein2071 in1722 einem fremden245 Lande1093, und3754 sie846 werden ihn846 dienstbar machen1402 und2532 übel2559 handeln vierhundert5071 Jahre2094.

7 Und2532 das1437 Volk1484, dem5023 sie dienen1398 werden2919, will ich1473 richten2919, sprach2036 GOtt2316; und2532 danach werden sie ausziehen1831 und3326 mir3427 dienen3000 an1722 dieser5129 Stätte5117.

8 Und2532 gab1325 ihm846 den Bund1242 der Beschneidung4061. Und2532 er846 zeugete Isaak2464 und2532 beschnitt4059 ihn am achten3590 Tag2250 und2532 Isaak2464 den Jakob2384 und2532 Jakob2384 die zwölf1427 Erzväter3966.

9 Und2532 die Erzväter3966 neideten2206 Joseph2501 und2532 verkauften591 ihn nach1519 Ägypten125. Aber GOtt2316 war2258 mit3326 ihm846

10 und2532 errettete1807 ihn846 aus1537 aller3956 seiner846 Trübsal2347 und2532 gab1325 ihm846 Gnade5485 und2532 Weisheit4678 vor1726 dem Könige935 Pharao5328 in Ägypten125; der2532 setzte2525 ihn846 zum Fürsten2233 über1909 Ägypten125 und2532 über sein ganzes3650 Haus3624.

11 Es kam2064 aber1161 eine teure Zeit3042 über1909 das ganze3650 Land1093 Ägypten125 und2532 Kanaan5477 und2532 eine große3173 Trübsal2347, und2532 unsere2257 Väter3962 fanden2147 nicht3756 Fütterung.

12 Jakob2384 aber1161 hörete, daß in1722 Ägypten125 Getreide4621 wäre5607, und4412 sandte1821 unsere2257 Väter3962 aus aufs erste Mal.

13 Und2532 zum andernmal1208 ward1096 Joseph2501 erkannt319 von1722 seinen Brüdern80 und2532 ward Pharao5328 Josephs2501 Geschlecht1085 offenbar5318.

14 Joseph2501 aber1161 sandte649 aus und2532 ließ holen3333 seinen Vater3962 Jakob2384 und seine ganze3956 Freundschaft, fünfundsiebzig1440 Seelen5590.

15 Und1161 Jakob2384 zog hinab2597 nach1519 Ägypten125 und2532 starb5053, er846 und2532 unsere2257 Väter3962.

16 Und2532 sind herübergebracht3346 nach1519 Sichem4966 und2532 gelegt5087 in1722 das3739 Grab3418, das3588 Abraham11 gekauft5608 hatte ums Geld5092 von3844 den Kindern Hemors zu Sichem4966.

17 Da1448 nun2531 sich4129 die Zeit5550 der2532 Verheißung1860 nahete, die GOtt2316 Abraham11 geschworen hatte3660, wuchs837 das3739 Volk2992 und1161 mehrete sich in1722 Ägypten125,

18 bis891 daß ein anderer2087 König935 aufkam450, der3739 nichts3756 wußte1492 von Joseph2501.

19 Dieser3778 trieb Hinterlist2686 mit unserm2257 Geschlechte und behandelte unsere2257 Väter3962 übel2559 und schaffte, daß1519 man4160 die jungen Kindlein1025 hinwerfen mußte1570, daß sie nicht3361 lebendig2225 blieben.

20 Zu1722 der3739 Zeit2540 ward2258 Mose3475 geboren und2532 war1080 ein fein Kind vor GOtt2316 und ward drei5140 Monden ernähret in1722 seines Vaters3962 Hause3624.

21 Als er1620 aber1161 hingeworfen ward, nahm337 ihn846 die1438 Tochter2364 Pharaos5328 auf337 und2532 zog397 ihn846 auf1519 zu einem Sohn.

22 Und2532 Mose3475 ward3811 gelehret in1722 aller3956 Weisheit4678 der Ägypter124 und1161 war2258 mächtig1415 in1722 Werken2041 und2532 Worten3056.

23 Da5613 er305 aber1161 vierzig5063 Jahre alt5550 ward4137, gedachte er, zu1909 besehen seine846 Brüder80, die Kinder von Israel2474,

24 und2532 sah1492 einen5100 Unrecht91 leiden. Da überhalf er und2532 rächete den, dem Leid geschah2669, und erschlug3960 den Ägypter124.

25 Er meinete aber1161, seine846 Brüder80 sollten‘s vernehmen, daß3754 GOtt2316 durch1223 seine846 Hand5495 ihnen Heil4991 gäbe325; aber1161 sie3543 vernahmen‘s nicht3756.

26 Und5037 am andern1966 Tage2250 kam er846 zu3700 ihnen, da sie sich miteinander240 haderten3164, und2532 handelte4900 mit ihnen, daß1519 sie Frieden1515 hätten, und sprach2036: Liebe Männer435, ihr846 seid5210 Brüder80, warum2444 tut einer dem andern Unrecht91?

27 Der aber1161 seinem Nächsten4139 Unrecht91 tat91, stieß ihn846 von sich683 und2532 sprach2036: Wer5101 hat683 dich4571 über1909 uns2248 gesetzt2525 zum Obersten758 und Richter1348?

28 Willst2309 du4771 mich3165 auch töten337, wie5158 du gestern5504 den Ägypter124 tötetest?

29 Mose3475 aber1161 floh5343 über1722 dieser5129 Rede3056 und2532 ward1096 ein Fremdling3941 im1722 Lande1093 Midian3099. Daselbst3757 zeugete er1080 zwei1417 Söhne.

30 Und2532 über4137 vierzig5062 Jahre2094 erschien3700 ihm in1722 der Wüste2048 auf dem Berge3735 Sinai4614 der Engel32 des846 HErrn2962 in einer Feuerflamme5395 im Busch942.

31 Da es aber1161 Mose3475 sah1492, wunderte er846 sich2296 des Gesichtes3705. Als er aber1161 hinzuging, zu4334 schauen2657, geschah1096 die Stimme5456 des HErrn2962 zu4314 ihm:

32 Ich1473 bin der GOtt2316 deiner4675 Väter3962, der GOtt2316 Abrahams11 und2532 der GOtt2316 Isaaks2464 und2532 der GOtt2316 Jakobs2384. Mose3475 aber1161 ward1096 zitternd1790 und durfte nicht3756 anschauen.

33 Aber1161 der2076 HErr2962 sprach2036 zu ihm846: Zieh3089 die3739 Schuhe5266 aus von deinen4675 Füßen4228; denn1063 die Stätte5117, da du stehest, ist2476 heilig40 Land1093.

34 Ich habe191 wohl gesehen1492 das1492 Leiden2561 meines3450 Volks2992, das3588 in1722 Ägypten125 ist2597, und2532 habe ihr846 Seufzen4726 gehöret und2532 bin herabkommen, sie846 zu649 erretten1807. Und2532 nun3568 komm her1204; ich will dich4571 nach1519 Ägypten125 senden.

35 Diesen5126 Mose3475, welchen sie846 verleugneten720 und2532 sprachen2036: Wer5101 hat2525 dich4571 zum Obersten758 und2532 Richter1348 gesetzt? den3588 sandte649 GOtt2316 zu1722 einem Obersten758 und Erlöser3086 durch die3739 Hand5495 des5126 Engels32, der ihm erschien3700 im1722 Busch942.

36 Dieser führete sie846 aus1806 und2532 tat4160 Wunder5059 und Zeichen4592 in1722 Ägypten1093, im1722 Roten2063 Meer2281 und in1722 der3778 Wüste2048 vierzig5062 Jahre2094.

37 Dies3778 ist2076 Mose3475, der zu den3588 Kindern von1537 Israel2474 gesagt2036 hat450: Einen Propheten4396 wird euch5216 der HErr2962, euer5216 GOtt2316, erwecken450 aus euren Brüdern80 gleichwie5613 mich1691, den846 sollt ihr5213 hören191.

38 Dieser ist‘s2076, der3778 in1722 der Gemeinde1577 in der Wüste2048 mit3326 dem3588 Engel32 war1096, der mit2198 ihm846 redete2980 auf dem Berge3735 Sinai4614 und2532 mit unsern Vätern3962; dieser empfing1209 das3739 lebendige Wort3051, uns2257 zu geben1325;

39 welchem3739 nicht3756 wollten2309 gehorsam5255 werden1096 eure2257 Väter3962, sondern235 stießen ihn von sich683 und2532 wandten sich848 um4762 mit ihren Herzen2588 gen1519 Ägypten125

40 und846 sprachen2036 zu1537 Aaron2: Mache uns2254 Götter2316, die3739 vor uns2257 hingehen; denn1063 wir wissen1492 nicht3756, was5101 diesem Mose3475, der3778 uns2248 aus1806 dem3739 Lande1093 Ägypten125 geführet hat4160, widerfahren1096 ist.

41 Und2532 machten ein Kalb3447 zu1722 der1565 Zeit2250 und2532 opferten dem Götzen1497 Opfer2378 und2532 freueten sich2165 der1722 Werke2041 ihrer Hände5495.

42 Aber1161 GOtt2316 wandte sich4762 und2532 gab3860 sie dahin, daß sie dieneten des Himmels3772 Heer4756; wie2531 denn geschrieben1125 stehet in1722 dem Buch976 des Propheten4396: Habt3860 ihr846 vom Hause3624 Israel2474 die3000 vierzig5062 Jahre2094 in1722 der Wüste2048 mir3427 auch je Opfer2378 und2532 Vieh4968 geopfert4374?

43 Und2532 ihr4160 nahmet353 die897 Hütte4633 Molochs3434 an und2532 das3739 Gestirn798 eures Gottes2316 Remphan4481, die Bilder, die ihr846 gemacht hattet5179, sie anzubeten4352; und2532 ich will euch5216 wegwerfen3351 jenseit1900 Babyloniens.

44 Es hatten2258 unsere2257 Väter3962 die Hütte4633 des Zeugnisses in1722 der Wüste2048, wie2531 er846 ihnen das3739 verordnet hatte1299, da er zu1722 Mose3475 redete2980, daß er sie machen4160 sollte nach2596 dem Vorbilde5179, das er gesehen hatte3708,

45 welche unsere2257 Väter3962 auch annahmen1237 und2532 brachten1521 sie mit3326 Josua2424 in1722 das3739 Land, das3739 die Heiden1484 innehatten, welche GOtt2316 ausstieß1856 vor dem575 Angesichte4383 unserer2257 Väter3962 bis2193 zur Zeit2250 Davids1138.

46 Der fand2147 Gnade5485 bei1799 GOtt2316 und2532 bat154, daß er eine Hütte4638 finden2147 möchte dem3739 GOtt2316 Jakobs2384.

47 Salomo4672 aber1161 bauete ihm846 ein Haus3624.

48 Aber235 der Allerhöchste5310 wohnet2730 nicht3756 in1722 Tempeln3485, die mit Händen gemacht5499 sind, wie2531 der Prophet4396 spricht3004:

49 Der Himmel3772 ist mein3450 Stuhl2362 und1161 die Erde1093 meiner3427 Füße Schemel5286; was4169 wollt ihr mir3427 denn für ein Haus3624 bauen3618, spricht3004 der HErr2962, oder2228 welches5101 ist die Stätte5117 meiner3450 Ruhe2663?

50 Hat4160 nicht3780 meine3450 Hand5495 das3956 alles5023 gemacht4160?

51 Ihr5210 Halsstarrigen4644 und2532 Unbeschnittenen564 an Herzen2588 und2532 Ohren3775, ihr5210 widerstrebet allezeit104 dem Heiligen40 Geist4151, wie5613 eure5216 Väter3962, also auch2532 ihr!

52 Welchen5101 Propheten4396 haben1377 eure5216 Väter3962 nicht3756 verfolget und2532, sie getötet615, die3588 da3739 zuvor4293 verkündigten die4012 Zukunft1660 dieses Gerechten1342, dessen Verräter4273 und2532 Mörder5406 ihr5210 nun3568 worden seid1096?

53 Ihr habt das Gesetz3551 empfangen2983 durch1519 der3748 Engel32 Geschäfte1296 und2532 habt‘s nicht3756 gehalten5442.

54 Da2532 sie846 solches5023 höreten, ging‘s ihnen durchs1282 Herz2588, und1161 bissen1031 die191 Zähne zusammen3599 über1909 ihn.

55 Als er2424 aber1161 voll4134 Heiligen40 Geistes4151 war5225, sah816 er auf1519 gen Himmel3772 und2532 sah1492 die Herrlichkeit1391 Gottes2316 und JEsum stehen2476 zur1537 Rechten1188 Gottes2316

56 und sprach: Siehe, ich sehe den Himmel offen und des Menschen Sohn zur Rechten Gottes stehen.

57 Sie2476 schrieen aber laut und2532 hielten ihre Ohren zu2334 und2532 stürmeten einmütiglich zu1537 ihm ein, stießen ihn zur Stadt hinaus und steinigten ihn.

58 Und1161 die Zeugen legten ab ihre846 Kleider zu1909 den Füßen eines Jünglings, der2532 hieß Saulus.

59 Und2532 steinigten3036 Stephanus, der anrief und2532 sprach: HErr JEsu, nimm meinen Geist auf!

60 Er2424 knieete aber nieder und2532 schrie laut: HErr2962, behalt ihnen diese Sünde nicht! Und2532 als er das gesagt3004, entschlief er.

Дiї

Розділ 7

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 7

1 Запитав тоді первосвященик: „Чи це так?“

1 Da1161 sprach2036 der Hohepriester749: Ist2192 dem5023 also3779?

2 Степан же промовив: „Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопота́мії був, перше ніж оселився в Хара́ні,

2 Er aber1161 sprach5346: Liebe435 Brüder80 und2532 Väter3962, höret191 zu3700! GOtt2316 der Herrlichkeit1391 erschien unserm2257 Vater3962 Abraham11, da er noch2228 in1722 Mesopotamien3318 war5607, ehe er wohnete in1722 Haran5488,

3 і промовив до нього: „Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу́“.

3 und2532 er846 sprach2036 zu4314 ihm: Gehe aus1831 deinem4675 Lande1093 und2532 von1537 deiner Freundschaft4772 und zieh1204 in1519 ein Land1093, das ich302 dir4675 zeigen1166 will.

4 Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Хара́ні. А звідти, як умер йому ба́тько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живе́те тепер.

4 Da5119 ging er3351 aus1831 der3739 Chaldäer5466 Lande1093 und wohnete in1722 Haran5488. Und von1537 dannen2547, da sein Vater3962 gestorben599 war, brachte er ihn herüber in dies5026 Land1093, darinnen ihr846 nun3568 wohnet2730.

5 Та спа́дщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв „дати її на володі́ння йому й його ро́дові по нім“, хоч дитини не мав він.

5 Und2532 gab1325 ihm846 kein3756 Erbteil2817 drinnen, auch nicht3756 eines Fußes breit968; und2532 verhieß1861 ihm846, er846 wollte es846 geben1325 ihm846 zu1722 besitzen2697 und2532 seinem Samen4690 nach1519 ihm846, da3326 er846 noch3761 kein Kind5043 hatte5607.

6 І сказав Бог отак, що насіння його буде прихо́дьком у кра́ї чужому, і понево́лять його, і будуть гноби́ти чотириста ро́ків.

6 Aber1161 GOtt2316 sprach also3779: Dein Same4690 wird2980 ein Fremdling3941 sein2071 in1722 einem fremden245 Lande1093, und3754 sie846 werden ihn846 dienstbar machen1402 und2532 übel2559 handeln vierhundert5071 Jahre2094.

7 „Але Я — сказав Бог — буду судити наро́д, що його понево́лить. Опісля́ ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці“.

7 Und2532 das1437 Volk1484, dem5023 sie dienen1398 werden2919, will ich1473 richten2919, sprach2036 GOtt2316; und2532 danach werden sie ausziehen1831 und3326 mir3427 dienen3000 an1722 dieser5129 Stätte5117.

8 І дав Він йому заповіта обрі́зання. І породив так Ісака, і во́сьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків — дванадцятьо́х патріярхів.

8 Und2532 gab1325 ihm846 den Bund1242 der Beschneidung4061. Und2532 er846 zeugete Isaak2464 und2532 beschnitt4059 ihn am achten3590 Tag2250 und2532 Isaak2464 den Jakob2384 und2532 Jakob2384 die zwölf1427 Erzväter3966.

9 А ті патріярхи поза́здрили Йо́сипові, і продали́ його до Єгипту. Але Бог був із ним,

9 Und2532 die Erzväter3966 neideten2206 Joseph2501 und2532 verkauften591 ihn nach1519 Ägypten125. Aber GOtt2316 war2258 mit3326 ihm846

10 і його визволив від усіх його у́тисків, і дав йому благода́ть та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.

10 und2532 errettete1807 ihn846 aus1537 aller3956 seiner846 Trübsal2347 und2532 gab1325 ihm846 Gnade5485 und2532 Weisheit4678 vor1726 dem Könige935 Pharao5328 in Ägypten125; der2532 setzte2525 ihn846 zum Fürsten2233 über1909 Ägypten125 und2532 über sein ganzes3650 Haus3624.

11 А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаа́нську, та велика біда, то пожи́ви тоді не знахо́дили наші батьки́.

11 Es kam2064 aber1161 eine teure Zeit3042 über1909 das ganze3650 Land1093 Ägypten125 und2532 Kanaan5477 und2532 eine große3173 Trübsal2347, und2532 unsere2257 Väter3962 fanden2147 nicht3756 Fütterung.

12 Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.

12 Jakob2384 aber1161 hörete, daß in1722 Ägypten125 Getreide4621 wäre5607, und4412 sandte1821 unsere2257 Väter3962 aus aufs erste Mal.

13 А як удруге посла́в, то був пі́знаний Йо́сип братами своїми́, і фараонові знаний став Йо́сипів рід.

13 Und2532 zum andernmal1208 ward1096 Joseph2501 erkannt319 von1722 seinen Brüdern80 und2532 ward Pharao5328 Josephs2501 Geschlecht1085 offenbar5318.

14 Тоді Йо́сип послав, щоб покликати Якова, ба́тька свого, та всю родину свою — сімдеся́т і п'ять душ.

14 Joseph2501 aber1161 sandte649 aus und2532 ließ holen3333 seinen Vater3962 Jakob2384 und seine ganze3956 Freundschaft, fünfundsiebzig1440 Seelen5590.

15 І пода́вся Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.

15 Und1161 Jakob2384 zog hinab2597 nach1519 Ägypten125 und2532 starb5053, er846 und2532 unsere2257 Väter3962.

16 І їх перене́сли в Сихе́м, і покла́ли до гробу, що Авраам був купив за ці́ну срібла від синів Еммора Сихемового.

16 Und2532 sind herübergebracht3346 nach1519 Sichem4966 und2532 gelegt5087 in1722 das3739 Grab3418, das3588 Abraham11 gekauft5608 hatte ums Geld5092 von3844 den Kindern Hemors zu Sichem4966.

17 А коли наближа́всь час обі́тниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся наро́д і намно́жився в Єгипті,

17 Da1448 nun2531 sich4129 die Zeit5550 der2532 Verheißung1860 nahete, die GOtt2316 Abraham11 geschworen hatte3660, wuchs837 das3739 Volk2992 und1161 mehrete sich in1722 Ägypten125,

18 аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йо́сипа.

18 bis891 daß ein anderer2087 König935 aufkam450, der3739 nichts3756 wußte1492 von Joseph2501.

19 Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.

19 Dieser3778 trieb Hinterlist2686 mit unserm2257 Geschlechte und behandelte unsere2257 Väter3962 übel2559 und schaffte, daß1519 man4160 die jungen Kindlein1025 hinwerfen mußte1570, daß sie nicht3361 lebendig2225 blieben.

20 Того ча́су родився Мойсей, і га́рний він був перед Богом. Він годо́ваний був у домі батька свойо́го три місяці.

20 Zu1722 der3739 Zeit2540 ward2258 Mose3475 geboren und2532 war1080 ein fein Kind vor GOtt2316 und ward drei5140 Monden ernähret in1722 seines Vaters3962 Hause3624.

21 А коли він був ви́кинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.

21 Als er1620 aber1161 hingeworfen ward, nahm337 ihn846 die1438 Tochter2364 Pharaos5328 auf337 und2532 zog397 ihn846 auf1519 zu einem Sohn.

22 І Мойсей був навче́ний всієї премудрости єгипетської, і був міцни́й у словах та в ділах своїх.

22 Und2532 Mose3475 ward3811 gelehret in1722 aller3956 Weisheit4678 der Ägypter124 und1161 war2258 mächtig1415 in1722 Werken2041 und2532 Worten3056.

23 А коли йому спо́внилося сорок ро́ків, йому спало на серце відві́дати братів своїх, синів Ізраїлевих.

23 Da5613 er305 aber1161 vierzig5063 Jahre alt5550 ward4137, gedachte er, zu1909 besehen seine846 Brüder80, die Kinder von Israel2474,

24 Як угле́дів же він, що одно́му з них ді́ється кривда, заступився, і відомсти́в за окри́вдженого, убивши єги́птянина.

24 und2532 sah1492 einen5100 Unrecht91 leiden. Da überhalf er und2532 rächete den, dem Leid geschah2669, und erschlug3960 den Ägypter124.

25 Він же ду́мав, що брати́ розуміють, що рукою його Бог дає їм визво́лення, та не зрозуміли вони.

25 Er meinete aber1161, seine846 Brüder80 sollten‘s vernehmen, daß3754 GOtt2316 durch1223 seine846 Hand5495 ihnen Heil4991 gäbe325; aber1161 sie3543 vernahmen‘s nicht3756.

26 А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погоди́ти їх, кажучи: „Люди, ви — браття, чого один о́дного кривдите?“

26 Und5037 am andern1966 Tage2250 kam er846 zu3700 ihnen, da sie sich miteinander240 haderten3164, und2532 handelte4900 mit ihnen, daß1519 sie Frieden1515 hätten, und sprach2036: Liebe Männer435, ihr846 seid5210 Brüder80, warum2444 tut einer dem andern Unrecht91?

27 А той, що ближнього кривдив, його відіпхну́в та сказав: „Хто наставив над нами тебе за старшо́го й суддю?

27 Der aber1161 seinem Nächsten4139 Unrecht91 tat91, stieß ihn846 von sich683 und2532 sprach2036: Wer5101 hat683 dich4571 über1909 uns2248 gesetzt2525 zum Obersten758 und Richter1348?

28 Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єги́птянина?“

28 Willst2309 du4771 mich3165 auch töten337, wie5158 du gestern5504 den Ägypter124 tötetest?

29 І втік Мойсей через слово оце, і стався прихо́дьком у землі мадія́мській, де зродив двох синів.

29 Mose3475 aber1161 floh5343 über1722 dieser5129 Rede3056 und2532 ward1096 ein Fremdling3941 im1722 Lande1093 Midian3099. Daselbst3757 zeugete er1080 zwei1417 Söhne.

30 А коли сорок ро́ків проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у по́лум'ї куща́ огняно́го в пустині Сінайської гори.

30 Und2532 über4137 vierzig5062 Jahre2094 erschien3700 ihm in1722 der Wüste2048 auf dem Berge3735 Sinai4614 der Engel32 des846 HErrn2962 in einer Feuerflamme5395 im Busch942.

31 А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:

31 Da es aber1161 Mose3475 sah1492, wunderte er846 sich2296 des Gesichtes3705. Als er aber1161 hinzuging, zu4334 schauen2657, geschah1096 die Stimme5456 des HErrn2962 zu4314 ihm:

32 „Я Бог отців твоїх, — Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів!“ І затрусився Мойсей, і не відваживсь погля́нути...

32 Ich1473 bin der GOtt2316 deiner4675 Väter3962, der GOtt2316 Abrahams11 und2532 der GOtt2316 Isaaks2464 und2532 der GOtt2316 Jakobs2384. Mose3475 aber1161 ward1096 zitternd1790 und durfte nicht3756 anschauen.

33 І промовив до нього Господь: „Скинь взуття́ з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!

33 Aber1161 der2076 HErr2962 sprach2036 zu ihm846: Zieh3089 die3739 Schuhe5266 aus von deinen4675 Füßen4228; denn1063 die Stätte5117, da du stehest, ist2476 heilig40 Land1093.

34 Добре бачив Я у́тиск наро́ду Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх ви́зволити. Тепер ось іди, — Я пошлю до Єгипту тебе“.

34 Ich habe191 wohl gesehen1492 das1492 Leiden2561 meines3450 Volks2992, das3588 in1722 Ägypten125 ist2597, und2532 habe ihr846 Seufzen4726 gehöret und2532 bin herabkommen, sie846 zu649 erretten1807. Und2532 nun3568 komm her1204; ich will dich4571 nach1519 Ägypten125 senden.

35 Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: „Хто наставив тебе за старшо́го й суддю“, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшо́го й визво́льника.

35 Diesen5126 Mose3475, welchen sie846 verleugneten720 und2532 sprachen2036: Wer5101 hat2525 dich4571 zum Obersten758 und2532 Richter1348 gesetzt? den3588 sandte649 GOtt2316 zu1722 einem Obersten758 und Erlöser3086 durch die3739 Hand5495 des5126 Engels32, der ihm erschien3700 im1722 Busch942.

36 Він їх вивів, чуда й знаме́на вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок ро́ків у пустині.

36 Dieser führete sie846 aus1806 und2532 tat4160 Wunder5059 und Zeichen4592 in1722 Ägypten1093, im1722 Roten2063 Meer2281 und in1722 der3778 Wüste2048 vierzig5062 Jahre2094.

37 Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: „Госпо́дь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, — Його слухайте!“

37 Dies3778 ist2076 Mose3475, der zu den3588 Kindern von1537 Israel2474 gesagt2036 hat450: Einen Propheten4396 wird euch5216 der HErr2962, euer5216 GOtt2316, erwecken450 aus euren Brüdern80 gleichwie5613 mich1691, den846 sollt ihr5213 hören191.

38 Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова́, щоб їх нам передати;

38 Dieser ist‘s2076, der3778 in1722 der Gemeinde1577 in der Wüste2048 mit3326 dem3588 Engel32 war1096, der mit2198 ihm846 redete2980 auf dem Berge3735 Sinai4614 und2532 mit unsern Vätern3962; dieser empfing1209 das3739 lebendige Wort3051, uns2257 zu geben1325;

39 що його не хотіли отці наші слу́хати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,

39 welchem3739 nicht3756 wollten2309 gehorsam5255 werden1096 eure2257 Väter3962, sondern235 stießen ihn von sich683 und2532 wandten sich848 um4762 mit ihren Herzen2588 gen1519 Ägypten125

40 промовивши до Ааро́на: „Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що́ сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із кра́ю єгипетського“.

40 und846 sprachen2036 zu1537 Aaron2: Mache uns2254 Götter2316, die3739 vor uns2257 hingehen; denn1063 wir wissen1492 nicht3756, was5101 diesem Mose3475, der3778 uns2248 aus1806 dem3739 Lande1093 Ägypten125 geführet hat4160, widerfahren1096 ist.

41 І зробили вони тими днями теля, — і бовва́нові жертви прино́сили та веселилися з діл своїх рук.

41 Und2532 machten ein Kalb3447 zu1722 der1565 Zeit2250 und2532 opferten dem Götzen1497 Opfer2378 und2532 freueten sich2165 der1722 Werke2041 ihrer Hände5495.

42 Але Бог відвернувся від них, і попусти́в їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: „Чи зако́лення й жертви Мені ви прино́сили сорок ро́ків у пустині, о доме Ізраїлів?

42 Aber1161 GOtt2316 wandte sich4762 und2532 gab3860 sie dahin, daß sie dieneten des Himmels3772 Heer4756; wie2531 denn geschrieben1125 stehet in1722 dem Buch976 des Propheten4396: Habt3860 ihr846 vom Hause3624 Israel2474 die3000 vierzig5062 Jahre2094 in1722 der Wüste2048 mir3427 auch je Opfer2378 und2532 Vieh4968 geopfert4374?

43 Ви ж носили наме́та Моло́хового, і зорю вашого бога Ромфа́на, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм. Через те запрова́джу вас аж за Вавилон!“

43 Und2532 ihr4160 nahmet353 die897 Hütte4633 Molochs3434 an und2532 das3739 Gestirn798 eures Gottes2316 Remphan4481, die Bilder, die ihr846 gemacht hattet5179, sie anzubeten4352; und2532 ich will euch5216 wegwerfen3351 jenseit1900 Babyloniens.

44 У наших отців на пустині була скинія свідо́цтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.

44 Es hatten2258 unsere2257 Väter3962 die Hütte4633 des Zeugnisses in1722 der Wüste2048, wie2531 er846 ihnen das3739 verordnet hatte1299, da er zu1722 Mose3475 redete2980, daß er sie machen4160 sollte nach2596 dem Vorbilde5179, das er gesehen hatte3708,

45 Її наші отці й узяли, і вне́сли з Ісусом у землю наро́дів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до ча́су Давида.

45 welche unsere2257 Väter3962 auch annahmen1237 und2532 brachten1521 sie mit3326 Josua2424 in1722 das3739 Land, das3739 die Heiden1484 innehatten, welche GOtt2316 ausstieß1856 vor dem575 Angesichte4383 unserer2257 Väter3962 bis2193 zur Zeit2250 Davids1138.

46 Він у Бога знайшов благода́ть, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.

46 Der fand2147 Gnade5485 bei1799 GOtt2316 und2532 bat154, daß er eine Hütte4638 finden2147 möchte dem3739 GOtt2316 Jakobs2384.

47 І Соломон збудував Йому дім.

47 Salomo4672 aber1161 bauete ihm846 ein Haus3624.

48 Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:

48 Aber235 der Allerhöchste5310 wohnet2730 nicht3756 in1722 Tempeln3485, die mit Händen gemacht5499 sind, wie2531 der Prophet4396 spricht3004:

49 „Мені небо — престол, а земля — то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, — говорить Господь, — або місце яке для Мого відпочинку?

49 Der Himmel3772 ist mein3450 Stuhl2362 und1161 die Erde1093 meiner3427 Füße Schemel5286; was4169 wollt ihr mir3427 denn für ein Haus3624 bauen3618, spricht3004 der HErr2962, oder2228 welches5101 ist die Stätte5117 meiner3450 Ruhe2663?

50 Хіба не рука Моя все́ це створила?“

50 Hat4160 nicht3780 meine3450 Hand5495 das3956 alles5023 gemacht4160?

51 О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви за́вжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!

51 Ihr5210 Halsstarrigen4644 und2532 Unbeschnittenen564 an Herzen2588 und2532 Ohren3775, ihr5210 widerstrebet allezeit104 dem Heiligen40 Geist4151, wie5613 eure5216 Väter3962, also auch2532 ihr!

52 Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,

52 Welchen5101 Propheten4396 haben1377 eure5216 Väter3962 nicht3756 verfolget und2532, sie getötet615, die3588 da3739 zuvor4293 verkündigten die4012 Zukunft1660 dieses Gerechten1342, dessen Verräter4273 und2532 Mörder5406 ihr5210 nun3568 worden seid1096?

53 ви, що Зако́на оде́ржали через зарядження Анголів, та не зберігали його!“

53 Ihr habt das Gesetz3551 empfangen2983 durch1519 der3748 Engel32 Geschäfte1296 und2532 habt‘s nicht3756 gehalten5442.

54 Як зачули ж оце, вони запали́лися гнівом у серцях своїх, і скрегота́ли зубами на нього.

54 Da2532 sie846 solches5023 höreten, ging‘s ihnen durchs1282 Herz2588, und1161 bissen1031 die191 Zähne zusammen3599 über1909 ihn.

55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,

55 Als er2424 aber1161 voll4134 Heiligen40 Geistes4151 war5225, sah816 er auf1519 gen Himmel3772 und2532 sah1492 die Herrlichkeit1391 Gottes2316 und JEsum stehen2476 zur1537 Rechten1188 Gottes2316

56 і промовив: „Ось я бачу відчи́нене небо, і Сина Лю́дського, що по Божій правиці стоїть!“

56 und sprach: Siehe, ich sehe den Himmel offen und des Menschen Sohn zur Rechten Gottes stehen.

57 Та вони гучни́м голосом стали кричати та ву́ха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...

57 Sie2476 schrieen aber laut und2532 hielten ihre Ohren zu2334 und2532 stürmeten einmütiglich zu1537 ihm ein, stießen ihn zur Stadt hinaus und steinigten ihn.

58 І за місто вони його ви́вели, і зачали́ побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака́, який звався Са́влом.

58 Und1161 die Zeugen legten ab ihre846 Kleider zu1909 den Füßen eines Jünglings, der2532 hieß Saulus.

59 І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“

59 Und2532 steinigten3036 Stephanus, der anrief und2532 sprach: HErr JEsu, nimm meinen Geist auf!

60 Упавши ж навко́лішки, скрикнув голосом гучни́м: „Не залічи́ їм, о Господи, цього гріха́!“ І, промовивши це, він спочив.

60 Er2424 knieete aber nieder und2532 schrie laut: HErr2962, behalt ihnen diese Sünde nicht! Und2532 als er das gesagt3004, entschlief er.