Йов

Розділ 8

1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:

2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?

3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?

4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!

5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,

6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,

7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!

8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —

9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —

10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:

11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?

12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:

13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,

14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність

15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.

16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —

17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:

18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!

19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.

20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,

21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...

22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 8

1 Da antwortete6030 Bildad1085 von Suah7747 und sprach559:

2 Wie575 lange willst du solches reden4448 und5704 die Rede deines Mundes6310 so einen stolzen3524 Mut7307 haben?

3 Meinest du, daß GOtt410 unrecht richte5791, oder der Allmächtige7706 das Recht4941 verkehre?

4 Haben deine Söhne1121 vor ihm gesündiget, so hat2398 er7971 sie3027 verstoßen um ihrer Missetat6588 willen.

5 So du aber dich beizeiten7836 zu GOtt410 tust und dem Allmächtigen7706 flehest,

6 und du so rein2134 und fromm3477 bist, so wird er aufwachen5782 zu dir und wird wieder aufrichten7999 die Wohnung5116 um deiner Gerechtigkeit6664 willen;

7 und was du zuerst7225 wenig4705 gehabt hast, wird7685 hernach319 fast zunehmen.

8 Denn frage7592 die vorigen7223 Geschlechter1755 und nimm dir vor, zu3559 forschen2714 ihre Väter1.

9 (Denn wir sind von gestern8543 her und wissen3045 nichts; unser Leben3117 ist ein Schatten6738 auf Erden776.)

10 Sie werden dich‘s lehren3384 und dir sagen559 und ihre Rede4405 aus3318 ihrem Herzen3820 hervorbringen.

11 Kann auch das Schilf1573 aufwachsen1342, wo es nicht1097 feucht1207 stehet, oder Gras wachsen7685 ohne Wasser4325?

12 Sonst wenn‘s noch in6440 der Blüte3 ist, ehe es3001 abgehauen wird6998, verdorret es, ehe denn man Heu2682 machet.

13 So geht es734 allen denen, die Gottes410 vergessen7911, und die Hoffnung8615 der Heuchler2611 wird verloren6 sein.

14 Denn seine Zuversicht3689 vergehet, und1004 seine Hoffnung4009 ist eine Spinnwebe5908.

15 Er2388 verlässet sich8172 auf6965 sein Haus1004 und wird doch nicht bestehen; er wird sich dran halten, aber doch nicht stehen5975 bleiben.

16 Es hat wohl Früchte, ehe denn die Sonne8121 kommt3318; und Reiser3127 wachsen hervor in6440 seinem Garten1593.

17 Seine Saat8328 stehet dicke bei den Quellen1530 und68 sein Haus1004 auf Steinen.

18 Wenn er ihn aber verschlinget von seinem Ort4725, wird er sich7200 gegen ihn stellen3584, als kennete er ihn nicht.

19 Siehe, das ist die Freude4885 seines Wesens1870; und werden andere312 aus dem Staube6083 wachsen6779.

20 Darum siehe, daß GOtt410 nicht7489 verwirft3988 die Frommen8535 und erhält2388 nicht die Hand3027 der Boshaftigen,

21 bis daß dein Mund6310 voll Lachens7814 werde und4390 deine Lippen8193 voll Jauchzens8643.

22 Die dich aber hassen8130; werden3847 zuschanden werden, und1322 der GOttlosen7563 Hütte168 wird nicht369 bestehen.

Йов

Розділ 8

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 8

1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:

1 Da antwortete6030 Bildad1085 von Suah7747 und sprach559:

2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?

2 Wie575 lange willst du solches reden4448 und5704 die Rede deines Mundes6310 so einen stolzen3524 Mut7307 haben?

3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?

3 Meinest du, daß GOtt410 unrecht richte5791, oder der Allmächtige7706 das Recht4941 verkehre?

4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!

4 Haben deine Söhne1121 vor ihm gesündiget, so hat2398 er7971 sie3027 verstoßen um ihrer Missetat6588 willen.

5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,

5 So du aber dich beizeiten7836 zu GOtt410 tust und dem Allmächtigen7706 flehest,

6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,

6 und du so rein2134 und fromm3477 bist, so wird er aufwachen5782 zu dir und wird wieder aufrichten7999 die Wohnung5116 um deiner Gerechtigkeit6664 willen;

7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!

7 und was du zuerst7225 wenig4705 gehabt hast, wird7685 hernach319 fast zunehmen.

8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —

8 Denn frage7592 die vorigen7223 Geschlechter1755 und nimm dir vor, zu3559 forschen2714 ihre Väter1.

9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —

9 (Denn wir sind von gestern8543 her und wissen3045 nichts; unser Leben3117 ist ein Schatten6738 auf Erden776.)

10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:

10 Sie werden dich‘s lehren3384 und dir sagen559 und ihre Rede4405 aus3318 ihrem Herzen3820 hervorbringen.

11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?

11 Kann auch das Schilf1573 aufwachsen1342, wo es nicht1097 feucht1207 stehet, oder Gras wachsen7685 ohne Wasser4325?

12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:

12 Sonst wenn‘s noch in6440 der Blüte3 ist, ehe es3001 abgehauen wird6998, verdorret es, ehe denn man Heu2682 machet.

13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,

13 So geht es734 allen denen, die Gottes410 vergessen7911, und die Hoffnung8615 der Heuchler2611 wird verloren6 sein.

14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність

14 Denn seine Zuversicht3689 vergehet, und1004 seine Hoffnung4009 ist eine Spinnwebe5908.

15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.

15 Er2388 verlässet sich8172 auf6965 sein Haus1004 und wird doch nicht bestehen; er wird sich dran halten, aber doch nicht stehen5975 bleiben.

16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —

16 Es hat wohl Früchte, ehe denn die Sonne8121 kommt3318; und Reiser3127 wachsen hervor in6440 seinem Garten1593.

17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:

17 Seine Saat8328 stehet dicke bei den Quellen1530 und68 sein Haus1004 auf Steinen.

18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!

18 Wenn er ihn aber verschlinget von seinem Ort4725, wird er sich7200 gegen ihn stellen3584, als kennete er ihn nicht.

19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.

19 Siehe, das ist die Freude4885 seines Wesens1870; und werden andere312 aus dem Staube6083 wachsen6779.

20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,

20 Darum siehe, daß GOtt410 nicht7489 verwirft3988 die Frommen8535 und erhält2388 nicht die Hand3027 der Boshaftigen,

21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...

21 bis daß dein Mund6310 voll Lachens7814 werde und4390 deine Lippen8193 voll Jauchzens8643.

22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“

22 Die dich aber hassen8130; werden3847 zuschanden werden, und1322 der GOttlosen7563 Hütte168 wird nicht369 bestehen.