Плач Єремiї

Розділ 5

1 Згадай, Господи, що́ з нами сталося, — зглянься й побач нашу га́ньбу, —

2 наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям!

3 Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви!

4 Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо.

5 У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо!

6 До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом!

7 Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни!

8 Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки.

9 Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб.

10 Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду,

11 Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах.

12 Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані.

13 Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються.

14 Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати,

15 втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу.

16 Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —

17 тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли,

18 через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній.

19 Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід:

20 Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

21 Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́!

22 Хіба́ Ти цілко́м нас відкинув, прогні́вавсь занадто на нас?

耶利米哀歌

第5章

1 予遘災受辱、望耶和華眷顧兮。

2 異邦之人據我土、處我室兮。

3 子無父、母無夫兮。

4 欲求薪水、非金莫得兮。

5 我項服役、勤勞不息兮。

6 予與埃及、亞述夙有盟約、望得果腹兮。

7 予之列祖、蹈於愆尤、遂致殞滅、今予負其罪戾兮。

8 僕婢制我、援手無人兮、

9 惕其鋒刃、遜於荒野、捨身以餬口兮。

10 饑饉特甚、膚黑若爐兮。

11 在郇邑、猶大城、敵辱婦女兮。

12 牧伯之手、高懸於上、長老之容、失其尊嚴兮。

13 使壯者旋磨、幼稚負薪而偃仆兮。

14 長老不坐門側、少壯不作音樂兮。

15 心不欣喜、昔則踴躍、今則悲歌兮。

16 冕去我首、我蹈罪愆、深可悲痛兮。

17 予因此瞻喪目矇兮。

18 郇山荒蕪、狐狸游兮。

19 耶和華兮、爾乃永生、爾國靡曁兮。

20 何爲忘我、遐棄我躬、日久月長兮、

21 耶和華兮、使我歸誠爾、可返故土、使復振興、與昔無異兮。

22 曷遐棄我、怒予靡已兮。

Плач Єремiї

Розділ 5

耶利米哀歌

第5章

1 Згадай, Господи, що́ з нами сталося, — зглянься й побач нашу га́ньбу, —

1 予遘災受辱、望耶和華眷顧兮。

2 наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям!

2 異邦之人據我土、處我室兮。

3 Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви!

3 子無父、母無夫兮。

4 Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо.

4 欲求薪水、非金莫得兮。

5 У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо!

5 我項服役、勤勞不息兮。

6 До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом!

6 予與埃及、亞述夙有盟約、望得果腹兮。

7 Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни!

7 予之列祖、蹈於愆尤、遂致殞滅、今予負其罪戾兮。

8 Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки.

8 僕婢制我、援手無人兮、

9 Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб.

9 惕其鋒刃、遜於荒野、捨身以餬口兮。

10 Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду,

10 饑饉特甚、膚黑若爐兮。

11 Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах.

11 在郇邑、猶大城、敵辱婦女兮。

12 Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані.

12 牧伯之手、高懸於上、長老之容、失其尊嚴兮。

13 Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються.

13 使壯者旋磨、幼稚負薪而偃仆兮。

14 Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати,

14 長老不坐門側、少壯不作音樂兮。

15 втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу.

15 心不欣喜、昔則踴躍、今則悲歌兮。

16 Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —

16 冕去我首、我蹈罪愆、深可悲痛兮。

17 тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли,

17 予因此瞻喪目矇兮。

18 через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній.

18 郇山荒蕪、狐狸游兮。

19 Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід:

19 耶和華兮、爾乃永生、爾國靡曁兮。

20 Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

20 何爲忘我、遐棄我躬、日久月長兮、

21 Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́!

21 耶和華兮、使我歸誠爾、可返故土、使復振興、與昔無異兮。

22 Хіба́ Ти цілко́м нас відкинув, прогні́вавсь занадто на нас?

22 曷遐棄我、怒予靡已兮。