ЙовРозділ 30 |
|
1 |
|
2 Та й сила рук їхніх для чого бува́ла мені? Повня сил їх мину́лась! |
|
3 Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу! |
|
4 рвали вони лободу́ на кущах, ялівце́ве ж коріння було їхнім хлібом. |
|
5 Вони були ви́гнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злоді́їв, |
|
6 так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах підземних та скелях, |
|
7 ревіли вони між кущами, збирались під те́рням, — |
|
8 сини нерозумного й діти неславного, вони були ви́гнані з кра́ю! |
|
9 А тепер я став піснею їм, і зробився для них погово́ром. |
|
10 Вони обриди́ли мене, віддали́лись від мене, і від мойого обличчя не стримали сли́ни, |
|
11 бо Він розв'яза́в мого пояса й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм. |
|
12 По прави́ці встають жовтодзю́бі, но́ги мені підставляють, і то́пчуть на мене дороги нещастя свого. |
|
13 Пори́ли вони мою сте́жку, хо́чуть мати ко́ристь із мойого життя, немає кому їх затримати, — |
|
14 немов через ви́лім широкий прихо́дять, валяються попід румо́вищем. |
|
15 Оберну́лось страхіття на мене, моя слава проне́слась, як вітер, і, як хмара, мину́лося щастя моє. |
|
16 А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя! |
|
17 Вночі мої кості від мене віддо́вбуються, а жи́ли мої не вспоко́юються. |
|
18 З великої Божої сили зміни́лося тіло моє, і неду́га мене опері́зує, мов той хіто́н. |
|
19 Він укинув мене до болота, і став я подібний до по́роху й по́пелу. |
|
20 Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся. |
|
21 Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки. |
|
22 На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопи́всь на спусто́шення! |
|
23 Знаю я: Ти до смерти прова́диш мене, і до дому зібра́ння, яко́го призна́чив для всього живого. |
|
24 Хіба не простяга́є руки́ потопе́льник, чи він у нещасті своїм не кричить? |
|
25 Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала? |
|
26 Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла. |
|
27 Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя, |
|
28 ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́. |
|
29 Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем, |
|
30 моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої. |
|
31 І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим. |
約伯記第30章 |
|
1 越至於今、年少於我者、反加讪笑。彼之父兄、自我視之、比之守羊之犬、不若也。 |
|
2 彼若老邁、氣力已衰、不能助我。 |
|
3 因饑饉匱乏、不勝顦顇、適荒野而求食、 |
|
4 或刈藜藿於草叢、或取茢菼之根爲食。 |
|
5 見逐於人、人呼其後、若吒寇賊。 |
|
6 所居險阻湫隘、窟穴磐巖、 |
|
7 呼號於林中、咸集於荊下。 |
|
8 愚蠢側陋之子、無俾居於樂土。 |
|
9 斯人作歌、托詞以譏刺、 |
|
10 厭棄我躬、唾我面、而弗我惜。 |
|
11 不自檢束、無所不爲、以困苦加諸我。 |
|
12 是直妄人也、立我之右、顚躓我足、彼害及我、猶敵築壘以攻。 |
|
13 彼乃遊民、毀我所由之道、速我之亡。 |
|
14 突如其來、圮其城垣、乘機擁入。 |
|
15 患難之至、猶飄風之來、我榮已去、我福不長、等諸浮雲。 |
|
16 今我困苦不堪、聊抒憤懣。 |
|
17 骨痛若刺、終夜不息。 |
|
18 疾大漸、肌膚不營、一身拘急、如衣束縛、 |
|
19 推我於塗炭、遍體塵垢。 |
|
20 禱告乎主、不蒙垂聽、侍立其前、罔加眷顧。 |
|
21 爾轉弗恤、以大力攻我。 |
|
22 猶捲以狂風、飄颻不定、使我喪膽、不勝戰慄。 |
|
23 我知爾必致我於死、入億兆當歸之窀穸。 |
|
24 上帝降災、使人喪亡、祈禱無益、呼籲無裨。 |
|
25 人遭患難、我爲哭泣、貧乏遇害、我心懷憂。 |
|
26 仰望福祉、反罹禍害、守待光明、反遭暗昧。 |
|
27 患難旣臨、中心棼然、不獲綏安。 |
|
28 未暴於日、面目黎黑、立於會中、我常呼籲。 |
|
29 我與野犬遊、我與駝鳥居。 |
|
30 我膚已黑、我骨已焦。 |
|
31 我鼓琴以寄哀、我吹簫而泣訴。 |
ЙовРозділ 30 |
約伯記第30章 |
|
1 |
1 越至於今、年少於我者、反加讪笑。彼之父兄、自我視之、比之守羊之犬、不若也。 |
|
2 Та й сила рук їхніх для чого бува́ла мені? Повня сил їх мину́лась! |
2 彼若老邁、氣力已衰、不能助我。 |
|
3 Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу! |
3 因饑饉匱乏、不勝顦顇、適荒野而求食、 |
|
4 рвали вони лободу́ на кущах, ялівце́ве ж коріння було їхнім хлібом. |
4 或刈藜藿於草叢、或取茢菼之根爲食。 |
|
5 Вони були ви́гнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злоді́їв, |
5 見逐於人、人呼其後、若吒寇賊。 |
|
6 так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах підземних та скелях, |
6 所居險阻湫隘、窟穴磐巖、 |
|
7 ревіли вони між кущами, збирались під те́рням, — |
7 呼號於林中、咸集於荊下。 |
|
8 сини нерозумного й діти неславного, вони були ви́гнані з кра́ю! |
8 愚蠢側陋之子、無俾居於樂土。 |
|
9 А тепер я став піснею їм, і зробився для них погово́ром. |
9 斯人作歌、托詞以譏刺、 |
|
10 Вони обриди́ли мене, віддали́лись від мене, і від мойого обличчя не стримали сли́ни, |
10 厭棄我躬、唾我面、而弗我惜。 |
|
11 бо Він розв'яза́в мого пояса й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм. |
11 不自檢束、無所不爲、以困苦加諸我。 |
|
12 По прави́ці встають жовтодзю́бі, но́ги мені підставляють, і то́пчуть на мене дороги нещастя свого. |
12 是直妄人也、立我之右、顚躓我足、彼害及我、猶敵築壘以攻。 |
|
13 Пори́ли вони мою сте́жку, хо́чуть мати ко́ристь із мойого життя, немає кому їх затримати, — |
13 彼乃遊民、毀我所由之道、速我之亡。 |
|
14 немов через ви́лім широкий прихо́дять, валяються попід румо́вищем. |
14 突如其來、圮其城垣、乘機擁入。 |
|
15 Оберну́лось страхіття на мене, моя слава проне́слась, як вітер, і, як хмара, мину́лося щастя моє. |
15 患難之至、猶飄風之來、我榮已去、我福不長、等諸浮雲。 |
|
16 А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя! |
16 今我困苦不堪、聊抒憤懣。 |
|
17 Вночі мої кості від мене віддо́вбуються, а жи́ли мої не вспоко́юються. |
17 骨痛若刺、終夜不息。 |
|
18 З великої Божої сили зміни́лося тіло моє, і неду́га мене опері́зує, мов той хіто́н. |
18 疾大漸、肌膚不營、一身拘急、如衣束縛、 |
|
19 Він укинув мене до болота, і став я подібний до по́роху й по́пелу. |
19 推我於塗炭、遍體塵垢。 |
|
20 Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся. |
20 禱告乎主、不蒙垂聽、侍立其前、罔加眷顧。 |
|
21 Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки. |
21 爾轉弗恤、以大力攻我。 |
|
22 На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопи́всь на спусто́шення! |
22 猶捲以狂風、飄颻不定、使我喪膽、不勝戰慄。 |
|
23 Знаю я: Ти до смерти прова́диш мене, і до дому зібра́ння, яко́го призна́чив для всього живого. |
23 我知爾必致我於死、入億兆當歸之窀穸。 |
|
24 Хіба не простяга́є руки́ потопе́льник, чи він у нещасті своїм не кричить? |
24 上帝降災、使人喪亡、祈禱無益、呼籲無裨。 |
|
25 Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала? |
25 人遭患難、我爲哭泣、貧乏遇害、我心懷憂。 |
|
26 Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла. |
26 仰望福祉、反罹禍害、守待光明、反遭暗昧。 |
|
27 Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя, |
27 患難旣臨、中心棼然、不獲綏安。 |
|
28 ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́. |
28 未暴於日、面目黎黑、立於會中、我常呼籲。 |
|
29 Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем, |
29 我與野犬遊、我與駝鳥居。 |
|
30 моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої. |
30 我膚已黑、我骨已焦。 |
|
31 І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим. |
31 我鼓琴以寄哀、我吹簫而泣訴。 |