CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Иов 29
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Книга Иова

Глава 29

1 И продолжал3254 Иов347 возвышенную5375 речь4912 свою и сказал:559

2 о, если бы я был, как в прежние6924 месяцы,3391 как в те дни,3117 когда Бог433 хранил8104 меня,

3 когда светильник5216 Его светил1984 над головою7218 моею, и я при свете216 Его ходил3212 среди тьмы;2822

4 как был я во дни3117 молодости2779 моей, когда милость5475 Божия433 была над шатром168 моим,

5 когда еще Вседержитель7706 был со мною, и дети5288 мои вокруг5439 меня,

6 когда пути1978 мои обливались7364 молоком,2529 и скала6697 источала6694 для меня ручьи6388 елея!8081

7 когда я выходил3318 к воротам8179 города7176 и на площади7339 ставил3559 седалище4186 свое, —

8 юноши,5288 увидев7200 меня, прятались,2244 а старцы3453 вставали6965 и стояли;5975

9 князья8269 удерживались6113 от речи4405 и персты3709 полагали7760 на уста6310 свои;

10 голос6963 знатных5057 умолкал,2244 и язык3956 их прилипал1692 к гортани2441 их.

11 Ухо,241 слышавшее8085 меня, ублажало833 меня; око5869 видевшее7200 восхваляло5749 меня,

12 потому что я спасал4422 страдальца4422 вопиющего7768 и сироту3490 беспомощного.38085826

13 Благословение1293 погибавшего6 приходило935 на меня, и сердцу3820 вдовы490 доставлял7442 я радость.7442

14 Я облекался3847 в правду,6664 и суд4941 мой одевал3847 меня, как мантия4598 и увясло.6797

15 Я был глазами5869 слепому5787 и ногами7272 хромому;6455

16 отцом1 был я для нищих34 и тяжбу,7379 которой я не знал,3045 разбирал2713 внимательно.2713

17 Сокрушал7665 я беззаконному5767 челюсти4973 и из зубов8127 его исторгал7993 похищенное.2964

18 И говорил559 я: в гнезде7064 моем скончаюсь,1478 и дни3117 мои будут многи,7235 как песок;2344

19 корень8328 мой открыт6605 для воды,4325 и роса2919 ночует3885 на ветвях7105 моих;

20 слава3519 моя не стареет,2319 лук7198 мой крепок2498 в руке3027 моей.

21 Внимали8085 мне и ожидали,3176 и безмолвствовали1826 при совете6098 моем.

22 После310 слов1697 моих уже не рассуждали;8138 речь4405 моя капала5197 на них.

23 Ждали3176 меня, как дождя,4306 и, как дождю4456 позднему,4456 открывали6473 уста6310 свои.

24 Бывало, улыбнусь7832 им — они не верят;539 и света216 лица6440 моего они не помрачали.5307

25 Я назначал977 пути1870 им и сидел3427 во главе7218 и жил7931 как царь4428 в кругу1416 воинов,1416 как утешитель5162 плачущих.57

Йов

Розділ 29

1 І Йов далі вів мову свою та й сказав:

2 „О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли борони́в мене Бог,

3 коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті́,

4 як був я за днів тих своєї погожої о́сени, коли Божа милість була над наме́том моїм,

5 коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,

6 коли мої кро́ки купалися в маслі, а скеля оли́вні струмки́ біля мене лила́!

7 Коли я вихо́див до брами при місті, і ставив на площі сиді́ння своє,

8 як тільки вбачали мене юнаки́ — то ховались, а ста́рші встава́ли й стояли,

9 зве́рхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої, —

10 ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпа́в їм був до піднебі́ння,

11 Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаже́нним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, —

12 бо я рятував бідаря́, що про поміч кричав, і сироту́ та безпо́мічного.

13 Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!

14 Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та заві́й було право моє.

15 Очима я був для сліпого, а кривому — ногами я був.

16 Бідаря́м я був батьком, супере́чку ж, якої не знав, я досліджував.

17 Й я торо́щив злочинцеві ще́лепи, і виривав із зубів його схо́плене.

18 І я говорив: Умру я в своєму гнізді́, і свої дні я помно́жу, немов той пісок:

19 для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй.

20 Моя слава була при мені все нова́, і в руці моїй лук мій відно́влював силу.

21 Мене слу́халися й дожида́ли, і мовчали на раду мою.

22 По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них кра́плями.

23 І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик.

24 Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гаси́ли.

25 Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі́, і пробува́в, немов цар той у ві́йську, коли тішить засму́чених він!

Книга Иова

Глава 29

Йов

Розділ 29

1 И продолжал3254 Иов347 возвышенную5375 речь4912 свою и сказал:559

1 І Йов далі вів мову свою та й сказав:

2 о, если бы я был, как в прежние6924 месяцы,3391 как в те дни,3117 когда Бог433 хранил8104 меня,

2 „О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли борони́в мене Бог,

3 когда светильник5216 Его светил1984 над головою7218 моею, и я при свете216 Его ходил3212 среди тьмы;2822

3 коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті́,

4 как был я во дни3117 молодости2779 моей, когда милость5475 Божия433 была над шатром168 моим,

4 як був я за днів тих своєї погожої о́сени, коли Божа милість була над наме́том моїм,

5 когда еще Вседержитель7706 был со мною, и дети5288 мои вокруг5439 меня,

5 коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,

6 когда пути1978 мои обливались7364 молоком,2529 и скала6697 источала6694 для меня ручьи6388 елея!8081

6 коли мої кро́ки купалися в маслі, а скеля оли́вні струмки́ біля мене лила́!

7 когда я выходил3318 к воротам8179 города7176 и на площади7339 ставил3559 седалище4186 свое, —

7 Коли я вихо́див до брами при місті, і ставив на площі сиді́ння своє,

8 юноши,5288 увидев7200 меня, прятались,2244 а старцы3453 вставали6965 и стояли;5975

8 як тільки вбачали мене юнаки́ — то ховались, а ста́рші встава́ли й стояли,

9 князья8269 удерживались6113 от речи4405 и персты3709 полагали7760 на уста6310 свои;

9 зве́рхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої, —

10 голос6963 знатных5057 умолкал,2244 и язык3956 их прилипал1692 к гортани2441 их.

10 ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпа́в їм був до піднебі́ння,

11 Ухо,241 слышавшее8085 меня, ублажало833 меня; око5869 видевшее7200 восхваляло5749 меня,

11 Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаже́нним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, —

12 потому что я спасал4422 страдальца4422 вопиющего7768 и сироту3490 беспомощного.38085826

12 бо я рятував бідаря́, що про поміч кричав, і сироту́ та безпо́мічного.

13 Благословение1293 погибавшего6 приходило935 на меня, и сердцу3820 вдовы490 доставлял7442 я радость.7442

13 Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!

14 Я облекался3847 в правду,6664 и суд4941 мой одевал3847 меня, как мантия4598 и увясло.6797

14 Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та заві́й було право моє.

15 Я был глазами5869 слепому5787 и ногами7272 хромому;6455

15 Очима я був для сліпого, а кривому — ногами я був.

16 отцом1 был я для нищих34 и тяжбу,7379 которой я не знал,3045 разбирал2713 внимательно.2713

16 Бідаря́м я був батьком, супере́чку ж, якої не знав, я досліджував.

17 Сокрушал7665 я беззаконному5767 челюсти4973 и из зубов8127 его исторгал7993 похищенное.2964

17 Й я торо́щив злочинцеві ще́лепи, і виривав із зубів його схо́плене.

18 И говорил559 я: в гнезде7064 моем скончаюсь,1478 и дни3117 мои будут многи,7235 как песок;2344

18 І я говорив: Умру я в своєму гнізді́, і свої дні я помно́жу, немов той пісок:

19 корень8328 мой открыт6605 для воды,4325 и роса2919 ночует3885 на ветвях7105 моих;

19 для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй.

20 слава3519 моя не стареет,2319 лук7198 мой крепок2498 в руке3027 моей.

20 Моя слава була при мені все нова́, і в руці моїй лук мій відно́влював силу.

21 Внимали8085 мне и ожидали,3176 и безмолвствовали1826 при совете6098 моем.

21 Мене слу́халися й дожида́ли, і мовчали на раду мою.

22 После310 слов1697 моих уже не рассуждали;8138 речь4405 моя капала5197 на них.

22 По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них кра́плями.

23 Ждали3176 меня, как дождя,4306 и, как дождю4456 позднему,4456 открывали6473 уста6310 свои.

23 І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик.

24 Бывало, улыбнусь7832 им — они не верят;539 и света216 лица6440 моего они не помрачали.5307

24 Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гаси́ли.

25 Я назначал977 пути1870 им и сидел3427 во главе7218 и жил7931 как царь4428 в кругу1416 воинов,1416 как утешитель5162 плачущих.57

25 Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі́, і пробува́в, немов цар той у ві́йську, коли тішить засму́чених він!