Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Марка

Глава 8

1 В другой раз, в один из дней, к Иисусу пришло много народа, и им нечего было есть. Он же, призвав Своих учеников, сказал им:

2 «Мне жаль этих людей, потому что вот уже три дня они со Мной, а им нечего есть.

3 Если Я отошлю их домой голодными, они ослабеют в пути, а ведь некоторые из них пришли издалека».

4 Его ученики ответили: «Где в таком пустынном месте найти столько хлеба, чтобы накормить этих людей?»

5 Иисус спросил их: «Сколько хлебов у вас есть?» «Семь», — ответили они.

6 Тогда Он велел народу сесть на землю, взял семь хлебов и, сказав благодарственную молитву, разломил хлебы и дал их Своим ученикам, и они раздали хлеб народу.

7 У них было также несколько небольших рыбин и, благословив, Иисус велел раздать и их тоже.

8 Люди поели и насытились. Оставшихся же кусков собрали семь полных корзин.

9 А было там около четырёх тысяч человек. Затем Он отпустил их

10 и, сразу же сев в лодку со Своими учениками, прибыл в окрестности Далмануты.

11 Пришли фарисеи и завели разговор с Иисусом. Они требовали от Него знамения с неба, чтобы искусить Его.

12 Глубоко вздохнув про себя, Он сказал: «Почему эти люди требуют знамения? Правду вам говорю, что не будет знамения вам».

13 Затем, покинув их, Он снова сел в лодку со Своими учениками и отправился на другую сторону озера.

14 На этот раз у учеников в лодке ничего с собой не было, кроме одного каравая хлеба.

15 Иисус предупреждал их: «Смотрите, берегитесь фарисейской закваски и Иродовой закваски».

16 И они стали обсуждать между собой, что это означает. «Он сказал так, потому что у нас нет хлеба», — говорили они.

17 Зная, о чём они говорят, Иисус спросил их: «К чему рассуждаете о том, что у вас нет хлеба? Неужели вы всё ещё не видите и не понимаете? Неужели сердца ваши так очерствели?

18 Неужели, имея глаза, не видите? И неужели, имея уши, не слышите? Неужели вы не помните,

19 сколько полных корзин кусков хлеба вы набрали, когда Я поделил пять хлебов между пятью тысячами человек?» «Двенадцать», — ответили они.

20 «Когда Я разломил семь хлебов для четырёх тысяч человек, сколько полных корзин кусков вы собрали?» — спросил Он. «Семь», — ответили они.

21 Тогда Иисус спросил их: «Неужели вы до сих пор ещё не понимаете?»

22 Иисус и Его ученики прибыли в Вифсаиду. Там к Иисусу привели слепого и попросили дотронуться до него.

23 Иисус взял слепого за руку и вывел из селения. Плюнув ему на глаза, Он возложил на слепого руки и спросил: «Видишь ли ты что-нибудь?»

24 Тот поднял глаза и ответил: «Я вижу людей, которые похожи на деревья, проходящие мимо».

25 Тогда Иисус опять возложил руки ему на веки, и тот человек широко открыл глаза, к нему вернулось зрение, и он снова стал хорошо видеть.

26 Тогда Иисус отослал его домой, говоря: «Не заходи в селение».

27 Иисус со Своими учениками пошёл оттуда в селения Кесарии Филипповой. По дороге Он спросил учеников: «Что говорят люди, кто Я Такой?»

28 И они ответили: «Одни говорят, что Ты — Иоанн Креститель, другие, — что Илия. Третьи утверждают, что Ты — один из пророков».

29 Тогда Иисус спросил: «А что вы думаете, кто Я, по-вашему, Такой?» Пётр ответил Ему: «Ты — Христос».

30 И тогда Иисус запретил им рассказывать о Нём кому-либо.

31 Затем Иисус начал говорить Своим ученикам, что Сын Человеческий многое должен будет выстрадать, что Он будет отвергнут старейшинами, главными священниками и законоучителями и будет убит, но на третий день воскреснет.

32 Он открыто сказал им об этом. А Пётр отвёл Его в сторону и стал укорять.

33 Но Иисус, повернувшись, взглянул на Своих учеников и сурово ответил Петру: «Отойди от Меня, сатана! Не о Божьем ты думаешь, а о том, что люди считают важным».

34 Затем, позвав к Себе народ и Своих учеников, Иисус сказал им: «Если кто хочет следовать за Мной, то должен забыть о собственных желаниях, взять свой крест и последовать за Мной.

35 Потому что кто хочет сохранить свою жизнь, тот потеряет её, а кто отдаст свою жизнь за Меня и Благую Весть, тот сохранит её.

36 Ведь какая польза человеку, если, приобретя весь мир, он потеряет свою жизнь?

37 Ну что может отдать человек, чтобы выкупить свою жизнь?

38 И если кто-нибудь из этого неверного и грешного поколения устыдится Меня и Моих слов, то и Я устыжусь того человека, когда приду во славе Своего Отца со святыми Ангелами».

Вiд Марка

Розділ 8

1 Тими днями, коли було зно́ву багато наро́ду, а їсти не мали чого́, покликав Він у́чнів Своїх та й промовив до них:

2 „Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знахо́дяться, та їсти не мають чого́.

3 А коли відпущу́ їх голодних до їхніх домівок, то осла́бнуть у дорозі, бо деякі з них поприхо́дили зда́лека“.

4 І відказали Йому Його у́чні: „Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?

5 А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж повідо́мили: „Се́меро“.

6 Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши се́меро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали наро́дові,

7 І мали вони трохи ри́бок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.

8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім коші́в назбирали.

9 А їдців було тисяч з чотири!

10 І всів Він негайно до чо́вна з Своїми у́чнями, та й прибув до землі далману́тської.

11 І вийшли фарисеї, і почали́ сперечатися з Ним, і, Його випробо́вуючи, хотіли від Нього озна́ки із неба.

12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: „Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу́ вам, що родові цьому ознака не буде дана!“

13 І покинув Він їх, усів знову до чо́вна, і на то́й бік відбу́в.

14 І забули вони взяти хліба, і крім одно́го буханця́, у чо́вні не мали з собою нічого.

15 А Він їм наказував та говорив: „Стережіться уважливо фарисейської розчи́ни й розчини Іродової!“

16 Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.

17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: „Чого́ ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверді́лим?

18 „Мавши очі — не бачите, і мавши ву́ха — не чуєте?“ І не пам'ятаєте,

19 коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, — скільки повних коші́в із кусків ви зібрали?“ Вони кажуть до Нього: „Дванадцять“.

20 „А як сім на чотири тисячі, — скільки кошиків повних з кусків ви зібрали?“ І відказують: „Сім“.

21 І сказав Він до них: „Ви ще не розумієте?“

22 І приходять вони в Віфсаї́ду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкну́вся до нього.

23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І посли́нивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.

24 І, зиркнувши, сказав той: „Я бачу людей, які ходять, немов би дере́ва“.

25 Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, — і прозрі́в той, і одужав, і вира́зно став бачити все!

26 І послав Він додому його й наказав: „До села й не заходь, і ніко́му в селі не розповіда́й!“

27 Потому пішов Ісус й у́чні Його до сіл Кесарі́ї Пилипової, а в дорозі питав Своїх у́чнів, говорячи їм: „За кого Мене люди вважають?“

28 Вони ж відповіли́ Йому, кажучи: „За Івана Христителя, другі — за Іллю́, а інші — за одно́го з пророків“.

29 І Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“ Петро Йому в відповідь каже: „Ти — Христос!“

30 І Він заборонив їм, щоб ніко́му про Нього вони не казали!

31 І почав їх навчати, що Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, — але третього дня Він воскресне.

32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв на́бік Його, і Йому́ став перечити.

33 А Він обернувся й поглянув на у́чнів Своїх, та й Петру докори́в і сказав: „Відступись, сатано, від Мене, бо ду́маєш ти не про Боже, а про лю́дське!“

34 І Він покликав народ із Своїми у́чнями, та й промовив до них: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста та й за Мною йде!

35 Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Єва́нгелії, той її збереже.

36 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але душу свою занапа́стить?

37 Або що́ назамі́н дасть люди́на за душу свою?

38 Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися в роді цім перелю́бнім та грішнім, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Свого Отця з ангола́ми святими“.

Евангелие от Марка Глава 8	Вiд Марка Розділ 8
1 В другой раз, в один из дней, к Иисусу пришло много народа, и им нечего было есть. Он же, призвав Своих учеников, сказал им:	1 Тими днями, коли було зно́ву багато наро́ду, а їсти не мали чого́, покликав Він у́чнів Своїх та й промовив до них:
2 «Мне жаль этих людей, потому что вот уже три дня они со Мной, а им нечего есть.	2 „Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знахо́дяться, та їсти не мають чого́.
3 Если Я отошлю их домой голодными, они ослабеют в пути, а ведь некоторые из них пришли издалека».	3 А коли відпущу́ їх голодних до їхніх домівок, то осла́бнуть у дорозі, бо деякі з них поприхо́дили зда́лека“.
4 Его ученики ответили: «Где в таком пустынном месте найти столько хлеба, чтобы накормить этих людей?»	4 І відказали Йому Його у́чні: „Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?
5 Иисус спросил их: «Сколько хлебов у вас есть?» «Семь», — ответили они.	5 А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж повідо́мили: „Се́меро“.
6 Тогда Он велел народу сесть на землю, взял семь хлебов и, сказав благодарственную молитву, разломил хлебы и дал их Своим ученикам, и они раздали хлеб народу.	6 Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши се́меро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали наро́дові,
7 У них было также несколько небольших рыбин и, благословив, Иисус велел раздать и их тоже.	7 І мали вони трохи ри́бок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.
8 Люди поели и насытились. Оставшихся же кусков собрали семь полных корзин.	8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім коші́в назбирали.
9 А было там около четырёх тысяч человек. Затем Он отпустил их	9 А їдців було тисяч з чотири!
10 и, сразу же сев в лодку со Своими учениками, прибыл в окрестности Далмануты.	10 І всів Він негайно до чо́вна з Своїми у́чнями, та й прибув до землі далману́тської.
11 Пришли фарисеи и завели разговор с Иисусом. Они требовали от Него знамения с неба, чтобы искусить Его.	11 І вийшли фарисеї, і почали́ сперечатися з Ним, і, Його випробо́вуючи, хотіли від Нього озна́ки із неба.
12 Глубоко вздохнув про себя, Он сказал: «Почему эти люди требуют знамения? Правду вам говорю, что не будет знамения вам».	12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: „Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу́ вам, що родові цьому ознака не буде дана!“
13 Затем, покинув их, Он снова сел в лодку со Своими учениками и отправился на другую сторону озера.	13 І покинув Він їх, усів знову до чо́вна, і на то́й бік відбу́в.
14 На этот раз у учеников в лодке ничего с собой не было, кроме одного каравая хлеба.	14 І забули вони взяти хліба, і крім одно́го буханця́, у чо́вні не мали з собою нічого.
15 Иисус предупреждал их: «Смотрите, берегитесь фарисейской закваски и Иродовой закваски».	15 А Він їм наказував та говорив: „Стережіться уважливо фарисейської розчи́ни й розчини Іродової!“
16 И они стали обсуждать между собой, что это означает. «Он сказал так, потому что у нас нет хлеба», — говорили они.	16 Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.
17 Зная, о чём они говорят, Иисус спросил их: «К чему рассуждаете о том, что у вас нет хлеба? Неужели вы всё ещё не видите и не понимаете? Неужели сердца ваши так очерствели?	17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: „Чого́ ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверді́лим?
18 Неужели, имея глаза, не видите? И неужели, имея уши, не слышите? Неужели вы не помните,	18 „Мавши очі — не бачите, і мавши ву́ха — не чуєте?“ І не пам'ятаєте,
19 сколько полных корзин кусков хлеба вы набрали, когда Я поделил пять хлебов между пятью тысячами человек?» «Двенадцать», — ответили они.	19 коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, — скільки повних коші́в із кусків ви зібрали?“ Вони кажуть до Нього: „Дванадцять“.
20 «Когда Я разломил семь хлебов для четырёх тысяч человек, сколько полных корзин кусков вы собрали?» — спросил Он. «Семь», — ответили они.	20 „А як сім на чотири тисячі, — скільки кошиків повних з кусків ви зібрали?“ І відказують: „Сім“.
21 Тогда Иисус спросил их: «Неужели вы до сих пор ещё не понимаете?»	21 І сказав Він до них: „Ви ще не розумієте?“
22 Иисус и Его ученики прибыли в Вифсаиду. Там к Иисусу привели слепого и попросили дотронуться до него.	22 І приходять вони в Віфсаї́ду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкну́вся до нього.
23 Иисус взял слепого за руку и вывел из селения. Плюнув ему на глаза, Он возложил на слепого руки и спросил: «Видишь ли ты что-нибудь?»	23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І посли́нивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.
24 Тот поднял глаза и ответил: «Я вижу людей, которые похожи на деревья, проходящие мимо».	24 І, зиркнувши, сказав той: „Я бачу людей, які ходять, немов би дере́ва“.
25 Тогда Иисус опять возложил руки ему на веки, и тот человек широко открыл глаза, к нему вернулось зрение, и он снова стал хорошо видеть.	25 Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, — і прозрі́в той, і одужав, і вира́зно став бачити все!
26 Тогда Иисус отослал его домой, говоря: «Не заходи в селение».	26 І послав Він додому його й наказав: „До села й не заходь, і ніко́му в селі не розповіда́й!“
27 Иисус со Своими учениками пошёл оттуда в селения Кесарии Филипповой. По дороге Он спросил учеников: «Что говорят люди, кто Я Такой?»	27 Потому пішов Ісус й у́чні Його до сіл Кесарі́ї Пилипової, а в дорозі питав Своїх у́чнів, говорячи їм: „За кого Мене люди вважають?“
28 И они ответили: «Одни говорят, что Ты — Иоанн Креститель, другие, — что Илия. Третьи утверждают, что Ты — один из пророков».	28 Вони ж відповіли́ Йому, кажучи: „За Івана Христителя, другі — за Іллю́, а інші — за одно́го з пророків“.
29 Тогда Иисус спросил: «А что вы думаете, кто Я, по-вашему, Такой?» Пётр ответил Ему: «Ты — Христос».	29 І Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“ Петро Йому в відповідь каже: „Ти — Христос!“
30 И тогда Иисус запретил им рассказывать о Нём кому-либо.	30 І Він заборонив їм, щоб ніко́му про Нього вони не казали!
31 Затем Иисус начал говорить Своим ученикам, что Сын Человеческий многое должен будет выстрадать, что Он будет отвергнут старейшинами, главными священниками и законоучителями и будет убит, но на третий день воскреснет.	31 І почав їх навчати, що Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, — але третього дня Він воскресне.
32 Он открыто сказал им об этом. А Пётр отвёл Его в сторону и стал укорять.	32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв на́бік Його, і Йому́ став перечити.
33 Но Иисус, повернувшись, взглянул на Своих учеников и сурово ответил Петру: «Отойди от Меня, сатана! Не о Божьем ты думаешь, а о том, что люди считают важным».	33 А Він обернувся й поглянув на у́чнів Своїх, та й Петру докори́в і сказав: „Відступись, сатано, від Мене, бо ду́маєш ти не про Боже, а про лю́дське!“
34 Затем, позвав к Себе народ и Своих учеников, Иисус сказал им: «Если кто хочет следовать за Мной, то должен забыть о собственных желаниях, взять свой крест и последовать за Мной.	34 І Він покликав народ із Своїми у́чнями, та й промовив до них: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста та й за Мною йде!
35 Потому что кто хочет сохранить свою жизнь, тот потеряет её, а кто отдаст свою жизнь за Меня и Благую Весть, тот сохранит её.	35 Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Єва́нгелії, той її збереже.
36 Ведь какая польза человеку, если, приобретя весь мир, он потеряет свою жизнь?	36 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але душу свою занапа́стить?
37 Ну что может отдать человек, чтобы выкупить свою жизнь?	37 Або що́ назамі́н дасть люди́на за душу свою?
38 И если кто-нибудь из этого неверного и грешного поколения устыдится Меня и Моих слов, то и Я устыжусь того человека, когда приду во славе Своего Отца со святыми Ангелами».	38 Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися в роді цім перелю́бнім та грішнім, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Свого Отця з ангола́ми святими“.

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Марка

Глава 8

Вiд Марка

Розділ 8

Евангелие от Марка

Глава 8

Вiд Марка

Розділ 8

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Марка

Глава 8

Вiд Марка

Розділ 8

Евангелие от Марка

Глава 8

Вiд Марка

Розділ 8

Ветхий
завет

Новый
завет