Евангелие от Марка

Глава 13

1 Когда Иисус выходил из храма, один из учеников сказал Ему: — Учитель! Посмотри, какие камни! Какие здания!

2 — Видишь эти величественные здания? — сказал Иисус. — Здесь не останется и камня на камне, все будет разрушено.

3 Когда Иисус сидел на Оливковой горе напротив храма, Петр, Иаков, Иоанн и Андрей спросили Его наедине:

4 — Скажи нам, когда это произойдет и какое знамение укажет на то, что все это скоро исполнится?

5 Иисус начал говорить им: — Смотрите, чтобы никто не обманул вас.

6 Многие будут приходить под Моим именем, говоря: «Это Я», и многих обманут.

7 Когда вы услышите о войнах, настоящих и грядущих, не пугайтесь. Все это должно произойти, но это еще не конец.

8 Потому что народ поднимется на народ и царство на царство. В разных местах будут землетрясения и голод, но это лишь начало родовых схваток.

9 Будьте бдительны! Вас будут отдавать под суд и избивать в синагогах. Из-за Меня вы будете стоять перед правителями и царями и свидетельствовать им.

10 Но прежде Радостная Весть должна быть возвещена всем народам.

11 И когда вас арестуют и поведут на суд, не беспокойтесь заранее о том, что вам сказать. Говорите то, что вам будет дано в тот час, ведь это не вы сами будете говорить, а Святой Дух.

12 Брат предаст брата, а отец — своего ребенка, тем самым обрекая их на верную смерть. Так же будут поступать и дети: восставать против родителей и предавать их.

13 Все вас будут ненавидеть из-за Меня, но тот, кто выстоит до конца, будет спасен.

14 Когда же вы увидите «опустошающую мерзость» там, где ее не должно быть, — пусть читающий поймет, — тогда те, кто находится в Иудее, пусть бегут в горы.

15 Кто окажется на крыше, пусть не спускается и не идет в дом за вещами,

16 и кто окажется в поле, пусть не возвращается за своим плащом.

17 Горе же беременным и кормящим грудью в те дни.

18 Молитесь, чтобы это не случилось зимой,

19 потому что в те дни будут такие бедствия, каких еще не было от начала творения мира Богом и доныне, и никогда больше не будет.

20 Если бы Господь не сократил эти дни, то не уцелело бы ни одно живое существо, но ради избранных, которых Он Сам избрал, Он сократил эти дни.

21 — И если кто-нибудь вам тогда скажет: «Смотрите! Христос здесь!» или «Смотрите, Он там!» — не верьте,

22 потому что явятся лжехристы и лжепророки и покажут знамения и чудеса, чтобы обмануть, если удастся, и избранных.

23 Так что, смотрите! Я предсказал вам все наперед.

24 Но в те дни, после тех бедствий, «солнце померкнет, и луна не даст света;

25 звезды будут падать с неба, и небесные силы поколеблются».

26 И тогда люди увидят Сына Человеческого, идущего на облаках с великой силой и славой.

27 Он пошлет ангелов и соберет Своих избранных с четырех сторон света, от края земли до края неба.

28 Пусть для вас примером будет инжир: когда почки набухают и выпускают листья, вы знаете, что приближается лето.

29 Так и здесь, когда вы увидите, что это сбывается, знайте, что Он уже близко, у самых дверей.

30 Говорю вам истину: еще не исчезнет это поколение, как все это произойдет.

31 Небо и земля пройдут, но Мои слова не пройдут.

32 — Но о том дне или часе не знает никто, кроме Отца — ни ангелы на небесах, ни Сын.

33 Смотрите, бодрствуйте: ведь вы не знаете, когда это время наступит.

34 Вот с чем можно сравнить это ожидание: человек, отправляясь в далекое путешествие, оставляет свой дом под присмотром слуг и каждому слуге дает особое поручение, а привратнику наказывает бодрствовать.

35 Так и вы — бодрствуйте! Ведь вы не знаете, когда возвратится хозяин дома: может вечером, а может в полночь, может с пением петухов, а может на рассвете.

36 Пусть же он, даже придя внезапно, не застанет вас спящими.

37 А то, что Я говорю вам, говорю и всем: бодрствуйте!

Вiд Марка

Розділ 13

1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“

2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“

3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:

4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“

5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.

6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.

7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́“. Та це ще не кінець.

8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.

9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.

10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.

11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.

12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.

13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!

14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.

15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.

16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.

17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!

18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!

19 Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.

20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.

21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.

22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.

23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.

24 Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.

25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.

26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою.

27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.

28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.

29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.

30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!

31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!

32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.

33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!

34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.

35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.

36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.

37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“

Евангелие от Марка

Глава 13

Вiд Марка

Розділ 13

1 Когда Иисус выходил из храма, один из учеников сказал Ему: — Учитель! Посмотри, какие камни! Какие здания!

1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“

2 — Видишь эти величественные здания? — сказал Иисус. — Здесь не останется и камня на камне, все будет разрушено.

2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“

3 Когда Иисус сидел на Оливковой горе напротив храма, Петр, Иаков, Иоанн и Андрей спросили Его наедине:

3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:

4 — Скажи нам, когда это произойдет и какое знамение укажет на то, что все это скоро исполнится?

4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“

5 Иисус начал говорить им: — Смотрите, чтобы никто не обманул вас.

5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.

6 Многие будут приходить под Моим именем, говоря: «Это Я», и многих обманут.

6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.

7 Когда вы услышите о войнах, настоящих и грядущих, не пугайтесь. Все это должно произойти, но это еще не конец.

7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́“. Та це ще не кінець.

8 Потому что народ поднимется на народ и царство на царство. В разных местах будут землетрясения и голод, но это лишь начало родовых схваток.

8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.

9 Будьте бдительны! Вас будут отдавать под суд и избивать в синагогах. Из-за Меня вы будете стоять перед правителями и царями и свидетельствовать им.

9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.

10 Но прежде Радостная Весть должна быть возвещена всем народам.

10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.

11 И когда вас арестуют и поведут на суд, не беспокойтесь заранее о том, что вам сказать. Говорите то, что вам будет дано в тот час, ведь это не вы сами будете говорить, а Святой Дух.

11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.

12 Брат предаст брата, а отец — своего ребенка, тем самым обрекая их на верную смерть. Так же будут поступать и дети: восставать против родителей и предавать их.

12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.

13 Все вас будут ненавидеть из-за Меня, но тот, кто выстоит до конца, будет спасен.

13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!

14 Когда же вы увидите «опустошающую мерзость» там, где ее не должно быть, — пусть читающий поймет, — тогда те, кто находится в Иудее, пусть бегут в горы.

14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.

15 Кто окажется на крыше, пусть не спускается и не идет в дом за вещами,

15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.

16 и кто окажется в поле, пусть не возвращается за своим плащом.

16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.

17 Горе же беременным и кормящим грудью в те дни.

17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!

18 Молитесь, чтобы это не случилось зимой,

18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!

19 потому что в те дни будут такие бедствия, каких еще не было от начала творения мира Богом и доныне, и никогда больше не будет.

19 Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.

20 Если бы Господь не сократил эти дни, то не уцелело бы ни одно живое существо, но ради избранных, которых Он Сам избрал, Он сократил эти дни.

20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.

21 — И если кто-нибудь вам тогда скажет: «Смотрите! Христос здесь!» или «Смотрите, Он там!» — не верьте,

21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.

22 потому что явятся лжехристы и лжепророки и покажут знамения и чудеса, чтобы обмануть, если удастся, и избранных.

22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.

23 Так что, смотрите! Я предсказал вам все наперед.

23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.

24 Но в те дни, после тех бедствий, «солнце померкнет, и луна не даст света;

24 Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.

25 звезды будут падать с неба, и небесные силы поколеблются».

25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.

26 И тогда люди увидят Сына Человеческого, идущего на облаках с великой силой и славой.

26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою.

27 Он пошлет ангелов и соберет Своих избранных с четырех сторон света, от края земли до края неба.

27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.

28 Пусть для вас примером будет инжир: когда почки набухают и выпускают листья, вы знаете, что приближается лето.

28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.

29 Так и здесь, когда вы увидите, что это сбывается, знайте, что Он уже близко, у самых дверей.

29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.

30 Говорю вам истину: еще не исчезнет это поколение, как все это произойдет.

30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!

31 Небо и земля пройдут, но Мои слова не пройдут.

31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!

32 — Но о том дне или часе не знает никто, кроме Отца — ни ангелы на небесах, ни Сын.

32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.

33 Смотрите, бодрствуйте: ведь вы не знаете, когда это время наступит.

33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!

34 Вот с чем можно сравнить это ожидание: человек, отправляясь в далекое путешествие, оставляет свой дом под присмотром слуг и каждому слуге дает особое поручение, а привратнику наказывает бодрствовать.

34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.

35 Так и вы — бодрствуйте! Ведь вы не знаете, когда возвратится хозяин дома: может вечером, а может в полночь, может с пением петухов, а может на рассвете.

35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.

36 Пусть же он, даже придя внезапно, не застанет вас спящими.

36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.

37 А то, что Я говорю вам, говорю и всем: бодрствуйте!

37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“