АюбГлава 42 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 Поэтому возьмите семь молодых быков и семь баранов, пойдите к Моему рабу Аюбу и принесите за себя жертву всесожжения. Мой раб Аюб помолится за вас, и Я приму его молитву и не поступлю с вами по вашей глупости. Вы говорили обо Мне не так верно, как Мой раб Аюб. |
9 Елифаз из Темана, Билдад из Шуаха и Цофар из Наамы сделали, как велел им Вечный. И Вечный принял молитву Аюба. |
10 После того как Аюб помолился за своих друзей, Вечный вернул ему благополучие и дал ему вдвое больше того, что было у него прежде. |
11 Все его братья и сёстры, и все, кто знал его прежде, пришли и ели с ним у него в доме. Они жалели и утешали его за все испытания, которые послал ему Вечный. Каждый из них дал ему по мере серебра и по золотому кольцу. |
12 А Вечный благословил последующие дни Аюба больше, нежели прежние. У него теперь было тринадцать тысяч овец, шесть тысяч верблюдов, тысяча пар волов и тысяча ослиц. |
13 Ещё у него было семеро сыновей и три дочери. |
14 Первую он назвал Иемима, вторую Кеция, а третью Керен-Гаппух. |
15 Нигде на земле не было женщин столь прекрасных, как дочери Аюба. Их отец дал им наследство наравне с братьями. |
16 После этого Аюб прожил ещё сто сорок лет. Он видел своих потомков до четвёртого поколения. |
17 И умер он в старости, насытившись жизнью. |
ЙовРозділ 42 |
1 |
2 „Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе! |
3 Хто́ ж то такий, що ховає пора́ду немудру? Тому я говорив, але не розумів. Це чудніше від мене, й не знаю його: |
4 „Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“. |
5 Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе. |
6 Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“ |
7 |
8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“. |
9 І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова. |
10 І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє. |
11 І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці. |
12 А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць. |
13 І було́ в нього се́меро синів та три дочки́. |
14 І назвав він ім'я́ першій: Єміма, і ім'я́ другій: Кеція, а ім'я́ третій: Керен-Гаппух. |
15 I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами. |
16 А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні. |
17 І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями. |
АюбГлава 42 |
ЙовРозділ 42 |
1 |
1 |
2 |
2 „Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе! |
3 |
3 Хто́ ж то такий, що ховає пора́ду немудру? Тому я говорив, але не розумів. Це чудніше від мене, й не знаю його: |
4 |
4 „Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“. |
5 |
5 Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе. |
6 |
6 Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“ |
7 |
7 |
8 Поэтому возьмите семь молодых быков и семь баранов, пойдите к Моему рабу Аюбу и принесите за себя жертву всесожжения. Мой раб Аюб помолится за вас, и Я приму его молитву и не поступлю с вами по вашей глупости. Вы говорили обо Мне не так верно, как Мой раб Аюб. |
8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“. |
9 Елифаз из Темана, Билдад из Шуаха и Цофар из Наамы сделали, как велел им Вечный. И Вечный принял молитву Аюба. |
9 І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова. |
10 После того как Аюб помолился за своих друзей, Вечный вернул ему благополучие и дал ему вдвое больше того, что было у него прежде. |
10 І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє. |
11 Все его братья и сёстры, и все, кто знал его прежде, пришли и ели с ним у него в доме. Они жалели и утешали его за все испытания, которые послал ему Вечный. Каждый из них дал ему по мере серебра и по золотому кольцу. |
11 І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці. |
12 А Вечный благословил последующие дни Аюба больше, нежели прежние. У него теперь было тринадцать тысяч овец, шесть тысяч верблюдов, тысяча пар волов и тысяча ослиц. |
12 А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць. |
13 Ещё у него было семеро сыновей и три дочери. |
13 І було́ в нього се́меро синів та три дочки́. |
14 Первую он назвал Иемима, вторую Кеция, а третью Керен-Гаппух. |
14 І назвав він ім'я́ першій: Єміма, і ім'я́ другій: Кеція, а ім'я́ третій: Керен-Гаппух. |
15 Нигде на земле не было женщин столь прекрасных, как дочери Аюба. Их отец дал им наследство наравне с братьями. |
15 I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами. |
16 После этого Аюб прожил ещё сто сорок лет. Он видел своих потомков до четвёртого поколения. |
16 А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні. |
17 И умер он в старости, насытившись жизнью. |
17 І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями. |