Аюб

Глава 22

1 Тогда ответил Елифаз из Темана:

2 – Может ли человек принести пользу Всевышнему? Даже самый разумный – может ли принести Ему пользу? .

3 Что за радость Всемогущему от твоей праведности?Что за выгода Ему от твоей безгрешности?

4 За благочестие ли Он тебя осуждает и вступает с тобою в суд?

5 Должно быть, порочность твоя велика, и проступкам твоим нет конца.

6 Ты брал без причины с братьев залог, ты снимал одежду с полунагих.

7 Ты усталому не давал воды и отказывал в пище голодному,

8 хотя ты был властным человеком и владел землёй, и знатный на ней селился.

9 Ты и вдов отсылал ни с чем, и сирот оставлял с пустыми руками.

10 Потому и сети вокруг тебя, потому и внезапный ужас страшит,

11 потому и глаза тебе застилает тьма, и разлив многих вод тебя захлестнул.

12 Разве Всевышний не превыше небес? Взгляни на звёзды, как они высоки!

13 Но ты говоришь: «Что знает Всевышний? Разве может судить Он сквозь мглу?

14 Сокрыт облаками, Он нас не видит, проходя по своду небес».

15 Неужели ты держишься пути, по которому издревле шли беззаконники?

16 Они были до срока истреблены, их основания унёс поток.

17 Они говорили Всевышнему: «Оставь нас! Что может сделать нам Всемогущий?»

18 а Он наполнял добром их дома. Итак, помыслы нечестивых мне отвратительны.

19 Увидев их гибель, ликуют праведные; непорочные смеются над ними, говоря:

20 «Поистине, истреблён наш враг, и огонь пожирает его добро».

21 Примирись же со Всевышним – и обретёшь мир; так придёт к тебе благополучие.

22 Прими наставление Его уст и в сердце слова Его сохрани.

23 Если ты вернёшься к Всемогущему и удалишь неправду от своего шатра, то будешь восстановлен.

24 Если пылью сочтёшь ты золото, камнями речными – золото из Офира,

25 то Всемогущий станет твоим золотом, твоим серебром отменным.

26 Ты возликуешь о Всемогущем и поднимешь к Всевышнему свой взор.

27 Когда ты помолишься, Он услышит, и ты исполнишь свои обеты.

28 Как ты задумаешь, так и сбудется, и на пути твоём воссияет свет.

29 Если кто унижен будет, а ты скажешь: «Возвысь!» – то Всевышний спасёт павшего духом.

30 Он спасёт даже виновного, спасёт ради чистоты твоих рук.

Йов

Розділ 22

1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!

3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?

5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!

6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!

7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.

8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.

9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —

10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,

11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.

12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!

13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?

14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.

15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,

16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,

17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“ та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“

18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!

19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:

20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“

21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.

22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.

24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —

25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!

26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —

27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.

28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.

29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.

30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.

Аюб

Глава 22

Йов

Розділ 22

1 Тогда ответил Елифаз из Темана:

1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 – Может ли человек принести пользу Всевышнему? Даже самый разумный – может ли принести Ему пользу? .

2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!

3 Что за радость Всемогущему от твоей праведности?Что за выгода Ему от твоей безгрешности?

3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

4 За благочестие ли Он тебя осуждает и вступает с тобою в суд?

4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?

5 Должно быть, порочность твоя велика, и проступкам твоим нет конца.

5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!

6 Ты брал без причины с братьев залог, ты снимал одежду с полунагих.

6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!

7 Ты усталому не давал воды и отказывал в пище голодному,

7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.

8 хотя ты был властным человеком и владел землёй, и знатный на ней селился.

8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.

9 Ты и вдов отсылал ни с чем, и сирот оставлял с пустыми руками.

9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —

10 Потому и сети вокруг тебя, потому и внезапный ужас страшит,

10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,

11 потому и глаза тебе застилает тьма, и разлив многих вод тебя захлестнул.

11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.

12 Разве Всевышний не превыше небес? Взгляни на звёзды, как они высоки!

12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!

13 Но ты говоришь: «Что знает Всевышний? Разве может судить Он сквозь мглу?

13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?

14 Сокрыт облаками, Он нас не видит, проходя по своду небес».

14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.

15 Неужели ты держишься пути, по которому издревле шли беззаконники?

15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,

16 Они были до срока истреблены, их основания унёс поток.

16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,

17 Они говорили Всевышнему: «Оставь нас! Что может сделать нам Всемогущий?»

17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“ та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“

18 а Он наполнял добром их дома. Итак, помыслы нечестивых мне отвратительны.

18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!

19 Увидев их гибель, ликуют праведные; непорочные смеются над ними, говоря:

19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:

20 «Поистине, истреблён наш враг, и огонь пожирает его добро».

20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“

21 Примирись же со Всевышним – и обретёшь мир; так придёт к тебе благополучие.

21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.

22 Прими наставление Его уст и в сердце слова Его сохрани.

22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

23 Если ты вернёшься к Всемогущему и удалишь неправду от своего шатра, то будешь восстановлен.

23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.

24 Если пылью сочтёшь ты золото, камнями речными – золото из Офира,

24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —

25 то Всемогущий станет твоим золотом, твоим серебром отменным.

25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!

26 Ты возликуешь о Всемогущем и поднимешь к Всевышнему свой взор.

26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —

27 Когда ты помолишься, Он услышит, и ты исполнишь свои обеты.

27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.

28 Как ты задумаешь, так и сбудется, и на пути твоём воссияет свет.

28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.

29 Если кто унижен будет, а ты скажешь: «Возвысь!» – то Всевышний спасёт павшего духом.

29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.

30 Он спасёт даже виновного, спасёт ради чистоты твоих рук.

30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.