CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Аюб 13
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Аюб

Глава 13

1 Всё это видели мои глаза, слышали уши, и понял ум.

2 Что знаете вы, то знаю и я; я не хуже вас.

3 Но я бы хотел поговорить со Всемогущим, со Всевышним поспорить о моём деле.

4 А вы замарали меня ложью, все вы – бесполезные лекари.

5 О, если бы вы все вместе замолчали! В этом была бы мудрость для вас.

6 Выслушайте же мои доводы, внимайте моим укорам.

7 Неужели вы станете лгать ради Всевышнего и обманывать ради Него?

8 Будете ради Него пристрастными и в суде станете Его выгораживать?

9 Что с вами будет, если Он испытает вас? Обманете ли вы Его, как обманываете людей?

10 Он непременно осудит вас, если вы были втайне пристрастны.

11 Не страшит вас Его величие? Ужас перед Ним вас не объемлет?

12 Изречения ваши – зола, и доводы ваши – оплот из глины.

13 Замолчите, и я буду говорить, а потом пусть будет со мной, что будет.

14 Я подвергну себя опасности, жизнью своей рискну.

15 Он убивает меня, но я буду надеяться на Него; перед Его лицом я защищу свой путь.

16 И в этом моё спасение, ведь безбожник предстать перед Ним не осмелится.

17 Внимайте моим словам; пусть дойдёт моя речь до ваших ушей.

18 Вот, я завёл судебное дело и знаю, что буду оправдан.

19 Возьмётся ли кто оспаривать меня? Если да, то я замолчу и умру.

20 Лишь о двух вещах молю я, о Всевышний, и я не стану больше прятаться от Тебя:

21 удали от меня Свою руку и не страши меня ужасом Твоим.

22 Тогда призови меня, и я откликнусь, или позволь мне говорить, а Сам отвечай.

23 Сколько за мной злодейств и грехов? Покажи мне проступки мои и грехи.

24 За что Ты скрываешь Своё лицо и считаешь меня врагом?

25 Станешь ли Ты пугать лист опавший? Пустишься ли за сухой соломинкой в погоню?

26 Но Ты записываешь мои ошибки и грехи моей юности мне вменяешь.

27 Ноги мои Ты забил в колодки, следишь за всеми моими путями; по следам моих ног идёшь.

28 И распадается человек, как гниль, как ткань, изъеденная молью.

Йов

Розділ 13

1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.

2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,

3 і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!

4 Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!

5 О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!

6 Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.

7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?

8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

9 Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?

10 Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!

11 Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?

12 Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!

13 Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!

14 Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?

15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!

16 І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.

17 Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.

18 Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!

19 Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.

20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:

21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!

22 Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!

23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!

24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?

25 Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?

26 Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,

27 і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,

28 і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!

Аюб

Глава 13

Йов

Розділ 13

1 Всё это видели мои глаза, слышали уши, и понял ум.

1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.

2 Что знаете вы, то знаю и я; я не хуже вас.

2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,

3 Но я бы хотел поговорить со Всемогущим, со Всевышним поспорить о моём деле.

3 і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!

4 А вы замарали меня ложью, все вы – бесполезные лекари.

4 Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!

5 О, если бы вы все вместе замолчали! В этом была бы мудрость для вас.

5 О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!

6 Выслушайте же мои доводы, внимайте моим укорам.

6 Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.

7 Неужели вы станете лгать ради Всевышнего и обманывать ради Него?

7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?

8 Будете ради Него пристрастными и в суде станете Его выгораживать?

8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

9 Что с вами будет, если Он испытает вас? Обманете ли вы Его, как обманываете людей?

9 Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?

10 Он непременно осудит вас, если вы были втайне пристрастны.

10 Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!

11 Не страшит вас Его величие? Ужас перед Ним вас не объемлет?

11 Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?

12 Изречения ваши – зола, и доводы ваши – оплот из глины.

12 Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!

13 Замолчите, и я буду говорить, а потом пусть будет со мной, что будет.

13 Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!

14 Я подвергну себя опасности, жизнью своей рискну.

14 Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?

15 Он убивает меня, но я буду надеяться на Него; перед Его лицом я защищу свой путь.

15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!

16 И в этом моё спасение, ведь безбожник предстать перед Ним не осмелится.

16 І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.

17 Внимайте моим словам; пусть дойдёт моя речь до ваших ушей.

17 Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.

18 Вот, я завёл судебное дело и знаю, что буду оправдан.

18 Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!

19 Возьмётся ли кто оспаривать меня? Если да, то я замолчу и умру.

19 Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.

20 Лишь о двух вещах молю я, о Всевышний, и я не стану больше прятаться от Тебя:

20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:

21 удали от меня Свою руку и не страши меня ужасом Твоим.

21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!

22 Тогда призови меня, и я откликнусь, или позволь мне говорить, а Сам отвечай.

22 Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!

23 Сколько за мной злодейств и грехов? Покажи мне проступки мои и грехи.

23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!

24 За что Ты скрываешь Своё лицо и считаешь меня врагом?

24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?

25 Станешь ли Ты пугать лист опавший? Пустишься ли за сухой соломинкой в погоню?

25 Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?

26 Но Ты записываешь мои ошибки и грехи моей юности мне вменяешь.

26 Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,

27 Ноги мои Ты забил в колодки, следишь за всеми моими путями; по следам моих ног идёшь.

27 і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,

28 И распадается человек, как гниль, как ткань, изъеденная молью.

28 і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!