Библия - Обещанное Восстановление

John

Chapter 8

1 THEN Jesus went to the mount of Olives.

2 And in the morning he came again to the temple, and all the people were coming to him; and he sat down and taught them.

3 Then the scribes and the Pharisees brought a woman who was caught in adultery; and they made her to stand in the midst.

4 They said to him, Teacher, this woman was caught openly in the act of adultery.

5 Now in the law of Moses it is commanded that women such as these should be stoned; but what do you say?

6 They said this to tempt him, that they might have a cause to accuse him. While Jesus was bent down, he was writing on the ground.

7 When they were through questioning him, he straightened himself up and said to them, He who is among you without sin, let him first throw a stone at her.

8 And again as he bent down, he wrote on the ground.

9 And when they heard it, they left one by one, beginning with the elders; and the man woman was left alone in the midst.

10 When Jesus straightened himself up, he said to the woman, Where are they?

11 did no henceforth, do not sin again.

12 Again Jesus spoke to them and said, I am the light of the world; he who follows me shall not walk in darkness, but he shall find for himself the light of life.

13 The Pharisees said to him, You testify concerning yourself; your testimony is not true.

14 Jesus answered and said to them, Even though I testify concerning myself, my testimony is true, because I know whence I came and whither I go; but you do not know whence I came, or whither I go.

15 You judge according to the flesh; but I judge no man.

16 And if I should judge, my judgment is true; because I am not doing it alone, but I and my Father who sent me.

17 And it is written in your own law, that the testimony of two men is true.

18 I testify concerning myself, and my Father who sent me testifies concerning me.

19 They said to him, Where is your Father? Jesus answered and said to them, You know neither me, nor my Father; if you knew me, you would know my Father also.

20 These words he spoke in the treasury, while he taught in the temple; and no man arrested him, for his time had not yet come.

21 Jesus again said to them, I am going away, and you will seek me, and you will die in your sins; and where I am going you cannot come.

22 The Jews said, Why, will he kill himself? for he says, Where I am going, you cannot come.

23 And he said to them, You are from be- low, and I am from above; you are of this world, but I am not of this world.

24 I told you that you will die in your sins; for unless you believe that I am he, you will die in your sins.

25 The Jews said, Who are you? Jesus said to them, Even though I should begin to speak to you,

26 I have many things to say and to judge concerning you; but he who sent me is true; and I speak in the world only those things which I have heard from him.

27 They did not understand that he spoke to them concerning the Father.

28 Again Jesus said to them, When you have lifted up the Son of man, then you will understand that I am he, and I do nothing of my own accord; but as my Father has taught me, so I speak just like him.

29 And he who sent me is with me; and my Father has never left me alone, because I always do what pleases him.

30 While he was speaking these words, a great many believed in him.

31 Then Jesus said to the Jews who believed in him, If you abide by my word, you are truly my disciples.

32 And you will know the truth, and that very truth will make you free.

33 They said to him, We are the seed of Abraham, and we have never been enslaved to any man; how do you say, You will be free sons?

34 Jesus said to them, Truly, truly, I say to you, Whoever commits sin is a servant of sin.

35 And a servant does not remain in the house forever, but the son remains forever.

36 If therefore, the Son shall make you free, you shall truly become free.

37 I know you are the seed of Abraham; but still you want to kill me, because you have no room in you for my word.

38 I speak what I have seen with my Father; and you do what you have seen with your father.

39 They answered and said to him, Our own father is Abraham. Jesus said to them, If you were the sons of Abraham, you would be doing the works of Abraham.

40 But behold, now you want to kill me, even a man who has told you the truth, which I heard from God; this Abraham did not do.

41 But you do the works of your father. They said to him, We are not born of fornication; we have one Father, God.

42 Jesus said to them, If God were your Father, you would love me, for I proceeded and came from God; I did not come of my own accord, but he sent me.

43 Why therefore do you not understand my word? Because you cannot obey my word?

44 You are from the father of accusation, and you want to do the lusts of your father, he who is a murderer of men from the very beginning and who never stands by the truth, because there is no truth in him. When he speaks he speaks his own lie, because he is a liar, and the father of it.

45 But because I speak the truth, you do not believe me.

46 Which one of you can rebuke me because of sin? If I speak the truth, why do you not believe me?

47 He who is of God, hears God's words; for this reason you do not hear, because you are not of God.

48 The Jews answered and said to him, Did we not say well, that you are a Samaritan, and that you are crazy?

49 Jesus said to them, I am not crazy; but I honor my Father, and you curse me.

50 I do not seek my glory; there is one who seeks and judges.

51 Truly, truly, I say to you, Whoever obeys my word, shall never see death.

52 The Jews said to him, Now we are sure that you are insane. Abraham and the prophets have died; and yet you say, Whoever obeys my word, shall never taste death.

53 Why, are you greater than our father Abraham who died, and the prophets who died? Whom do you make yourself?

54 Jesus said to them, If I honor myself, my honor is nothing; but it is my Father who honors me, the one of whom you say, He is our God.

55 Yet you have not known him, but I do know him; and if I should say, I do not know him, I would be a liar like yourselves; but I do know him, and I obey his word.

56 Your father Abraham rejoiced to see my day; and he saw it and was glad.

57 The Jews said to him, You are not yet fifty years old, and yet have you seen Abraham?

58 Jesus said to them, Truly, truly, I say to you, Before Abraham was born, I was.

59 So they took up stones, to stone him; and Jesus hid himself, and went out of the temple, and he passed through the midst of them, and went away.

Вiд Iвана

Розділ 8

1 Ісус же на гору Оли́вну пішов.

2 А над ранком прийшов знов у храм, — і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.

3 І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в пере́любі схо́плену жінку, і посере́дині ставлять її,

4 та й говорять Йому: „Оцю жінку, Учителю, зло́влено на гарячому вчинку пере́любу.

5 Мойсей же в Зако́ні звелів нам таких побива́ти камінням. А Ти що гово́риш?“

6 Це ж казали вони, Його споку́шуючи, та щоб мати на Нього оска́рження. А Ісус, нахилившись додо́лу, по землі писав пальцем.

7 А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: „Хто з вас без гріха́, — нехай перший на неї той каменем кине!“

8 І Він знов нахили́вся додо́лу, і писав по землі.

9 А вони, це почувши й сумлінням доко́рені, стали один по одно́му вихо́дити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всере́дині.

10 І підвівся Ісус, і ніко́го, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: „Де́ ж ті, жінко, що тебе оскаржа́ли? Чи ніхто тебе не засудив?“

11 А вона відказала: „Ніхто, Господи“. І сказав їй Ісус: „Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!“

12 І зно́ву Ісус промовляв до них, кажучи: „Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не бу́де ходити у те́мряві той, але́ матиме світло життя“.

13 Фарисеї ж Йому відказали: „Ти Сам сві́дчиш про Себе, — тим свідо́цтво Твоє неправдиве“.

14 Відповів і сказав їм Ісус: „Хоч і сві́дчу про Себе Я Сам, — та правдиве свідо́цтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не ві́даєте, відкіля Я прихо́джу, і куди Я йду.

15 Ви за тілом судите, — Я не суджу́ ніко́го.

16 А коли Я суджу́, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!

17 Та й у вашім Зако́ні написано, що сві́дчення двох чоловіків правдиве.

18 Я Сам свідчу про Себе Самого, і сві́дчить про Мене Отець, що послав Він Мене“.

19 I сказали до Нього вони: „Де Отець Твій?“ Ісус відповів: „Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б“.

20 Ці слова́ Він казав при скарбни́ці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопи́в Його, бо то ще не настала година Його.

21 І сказав Він їм зно́ву: „Я відхо́джу, ви ж шукати Мене бу́дете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете“.

22 А юдеї казали: „Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибу́ти не можете?“

23 І сказав Він до них: „Ви — від до́лу, Я — звисо́ка, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.

24 Тому́ Я сказав вам, що помре́те в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помре́те в своїх гріхах“.

25 А вони запитали Його: „Хто Ти такий?“ І Ісус відказав їм: „Той, Хто споча́тку, як і говорю́ Я до вас.

26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю́, що від Нього почув“.

27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.

28 Тож Ісус їм сказав: „Коли ви піді́ймете Лю́дського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не ді́ю, але те говорю́, як Отець Мій Мене був навчив.

29 А Той, Хто послав Мене, перебува́є зо Мною; Отець не зоставив Само́го Мене, бо Я за́вжди чиню́, що Йому до вподо́би“.

30 Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.

31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: „Як у слові Моїм позоста́нетеся, тоді справді Моїми у́чнями бу́дете,

32 і пізна́єте правду, — а правда вас вільними зробить!“

33 Вони відказали Йому́: „Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були́ ми ніко́ли. То як же Ти кажеш: „Ви станете вільні?“

34 Відповів їм Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха́.

35 І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.

36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.

37 Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподі́яти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.

38 Я те говорю́, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в ба́тька свого́“.

39 Сказали вони Йому в відповідь: „Наш отець — Авраам“. Відказав їм Ісус: „Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла́ Авраамові.

40 А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.

41 Ви робите діла батька свого“. Вони ж відказали Йому: „Не родилися ми від пере́любу, — одного ми маєм Отця — то Бога“.

42 А Ісус їм сказав: „Якби Бог був Отець ваш, — ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, — не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.

43 Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви сло́ва Мого.

44 Ваш ба́тько — диявол, і пожадли́вості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогу́б споконві́ку, і в правді не всто́яв, бо правди нема в нім. Як гово́рить неправду, то говорить зо сво́го, — бо він неправдомо́вець і ба́тько неправді.

45 А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу́.

46 Хто з вас може Мені докори́ти за гріх? Коли ж правду кажу́, чом Мені ви не вірите?

47 Хто від Бога, той слухає Божі слова́; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога“.

48 Відізвались юдеї й сказали Йому́: „Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самаряни́н і де́мона маєш?“

49 Ісус відповів: „Не маю Я де́мона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажа́єте.

50 Не шукаю ж Я власної слави, — є Такий, Хто шукає та судить.

51 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто слово Моє берегти́ме, не побачить той смерти повік!

52 І сказали до Нього юдеї: „Тепер ми дізнались, що де́мона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.

53 Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Само́го Себе?“

54 Ісус відповів: „Як Я сла́влю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.

55 І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу́, що не знаю Його, — буду неправдомо́вець, подібний до вас. Та Я знаю Його, — і слово Його зберігаю.

56 Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, — і він бачив, і тішився“.

57 А юдеї ж до Нього сказали: „Ти й п'ятидесяти́ ро́ків не маєш іще, — і Авраама Ти бачив?“

58 Ісус їм відказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Перш, ніж був Авраам, — Я є“.

59 І схопи́ли каміння вони, щоб кинути на Нього. Та схова́вся Ісус, і з храму пішов.

John Chapter 8	Вiд Iвана Розділ 8
1 THEN Jesus went to the mount of Olives.	1 Ісус же на гору Оли́вну пішов.
2 And in the morning he came again to the temple, and all the people were coming to him; and he sat down and taught them.	2 А над ранком прийшов знов у храм, — і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.
3 Then the scribes and the Pharisees brought a woman who was caught in adultery; and they made her to stand in the midst.	3 І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в пере́любі схо́плену жінку, і посере́дині ставлять її,
4 They said to him, Teacher, this woman was caught openly in the act of adultery.	4 та й говорять Йому: „Оцю жінку, Учителю, зло́влено на гарячому вчинку пере́любу.
5 Now in the law of Moses it is commanded that women such as these should be stoned; but what do you say?	5 Мойсей же в Зако́ні звелів нам таких побива́ти камінням. А Ти що гово́риш?“
6 They said this to tempt him, that they might have a cause to accuse him. While Jesus was bent down, he was writing on the ground.	6 Це ж казали вони, Його споку́шуючи, та щоб мати на Нього оска́рження. А Ісус, нахилившись додо́лу, по землі писав пальцем.
7 When they were through questioning him, he straightened himself up and said to them, He who is among you without sin, let him first throw a stone at her.	7 А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: „Хто з вас без гріха́, — нехай перший на неї той каменем кине!“
8 And again as he bent down, he wrote on the ground.	8 І Він знов нахили́вся додо́лу, і писав по землі.
9 And when they heard it, they left one by one, beginning with the elders; and the man woman was left alone in the midst.	9 А вони, це почувши й сумлінням доко́рені, стали один по одно́му вихо́дити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всере́дині.
10 When Jesus straightened himself up, he said to the woman, Where are they?	10 І підвівся Ісус, і ніко́го, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: „Де́ ж ті, жінко, що тебе оскаржа́ли? Чи ніхто тебе не засудив?“
11 did no henceforth, do not sin again.	11 А вона відказала: „Ніхто, Господи“. І сказав їй Ісус: „Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!“
12 Again Jesus spoke to them and said, I am the light of the world; he who follows me shall not walk in darkness, but he shall find for himself the light of life.	12 І зно́ву Ісус промовляв до них, кажучи: „Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не бу́де ходити у те́мряві той, але́ матиме світло життя“.
13 The Pharisees said to him, You testify concerning yourself; your testimony is not true.	13 Фарисеї ж Йому відказали: „Ти Сам сві́дчиш про Себе, — тим свідо́цтво Твоє неправдиве“.
14 Jesus answered and said to them, Even though I testify concerning myself, my testimony is true, because I know whence I came and whither I go; but you do not know whence I came, or whither I go.	14 Відповів і сказав їм Ісус: „Хоч і сві́дчу про Себе Я Сам, — та правдиве свідо́цтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не ві́даєте, відкіля Я прихо́джу, і куди Я йду.
15 You judge according to the flesh; but I judge no man.	15 Ви за тілом судите, — Я не суджу́ ніко́го.
16 And if I should judge, my judgment is true; because I am not doing it alone, but I and my Father who sent me.	16 А коли Я суджу́, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!
17 And it is written in your own law, that the testimony of two men is true.	17 Та й у вашім Зако́ні написано, що сві́дчення двох чоловіків правдиве.
18 I testify concerning myself, and my Father who sent me testifies concerning me.	18 Я Сам свідчу про Себе Самого, і сві́дчить про Мене Отець, що послав Він Мене“.
19 They said to him, Where is your Father? Jesus answered and said to them, You know neither me, nor my Father; if you knew me, you would know my Father also.	19 I сказали до Нього вони: „Де Отець Твій?“ Ісус відповів: „Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б“.
20 These words he spoke in the treasury, while he taught in the temple; and no man arrested him, for his time had not yet come.	20 Ці слова́ Він казав при скарбни́ці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопи́в Його, бо то ще не настала година Його.
21 Jesus again said to them, I am going away, and you will seek me, and you will die in your sins; and where I am going you cannot come.	21 І сказав Він їм зно́ву: „Я відхо́джу, ви ж шукати Мене бу́дете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете“.
22 The Jews said, Why, will he kill himself? for he says, Where I am going, you cannot come.	22 А юдеї казали: „Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибу́ти не можете?“
23 And he said to them, You are from be- low, and I am from above; you are of this world, but I am not of this world.	23 І сказав Він до них: „Ви — від до́лу, Я — звисо́ка, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.
24 I told you that you will die in your sins; for unless you believe that I am he, you will die in your sins.	24 Тому́ Я сказав вам, що помре́те в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помре́те в своїх гріхах“.
25 The Jews said, Who are you? Jesus said to them, Even though I should begin to speak to you,	25 А вони запитали Його: „Хто Ти такий?“ І Ісус відказав їм: „Той, Хто споча́тку, як і говорю́ Я до вас.
26 I have many things to say and to judge concerning you; but he who sent me is true; and I speak in the world only those things which I have heard from him.	26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю́, що від Нього почув“.
27 They did not understand that he spoke to them concerning the Father.	27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.
28 Again Jesus said to them, When you have lifted up the Son of man, then you will understand that I am he, and I do nothing of my own accord; but as my Father has taught me, so I speak just like him.	28 Тож Ісус їм сказав: „Коли ви піді́ймете Лю́дського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не ді́ю, але те говорю́, як Отець Мій Мене був навчив.
29 And he who sent me is with me; and my Father has never left me alone, because I always do what pleases him.	29 А Той, Хто послав Мене, перебува́є зо Мною; Отець не зоставив Само́го Мене, бо Я за́вжди чиню́, що Йому до вподо́би“.
30 While he was speaking these words, a great many believed in him.	30 Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.
31 Then Jesus said to the Jews who believed in him, If you abide by my word, you are truly my disciples.	31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: „Як у слові Моїм позоста́нетеся, тоді справді Моїми у́чнями бу́дете,
32 And you will know the truth, and that very truth will make you free.	32 і пізна́єте правду, — а правда вас вільними зробить!“
33 They said to him, We are the seed of Abraham, and we have never been enslaved to any man; how do you say, You will be free sons?	33 Вони відказали Йому́: „Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були́ ми ніко́ли. То як же Ти кажеш: „Ви станете вільні?“
34 Jesus said to them, Truly, truly, I say to you, Whoever commits sin is a servant of sin.	34 Відповів їм Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха́.
35 And a servant does not remain in the house forever, but the son remains forever.	35 І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.
36 If therefore, the Son shall make you free, you shall truly become free.	36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.
37 I know you are the seed of Abraham; but still you want to kill me, because you have no room in you for my word.	37 Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподі́яти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.
38 I speak what I have seen with my Father; and you do what you have seen with your father.	38 Я те говорю́, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в ба́тька свого́“.
39 They answered and said to him, Our own father is Abraham. Jesus said to them, If you were the sons of Abraham, you would be doing the works of Abraham.	39 Сказали вони Йому в відповідь: „Наш отець — Авраам“. Відказав їм Ісус: „Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла́ Авраамові.
40 But behold, now you want to kill me, even a man who has told you the truth, which I heard from God; this Abraham did not do.	40 А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.
41 But you do the works of your father. They said to him, We are not born of fornication; we have one Father, God.	41 Ви робите діла батька свого“. Вони ж відказали Йому: „Не родилися ми від пере́любу, — одного ми маєм Отця — то Бога“.
42 Jesus said to them, If God were your Father, you would love me, for I proceeded and came from God; I did not come of my own accord, but he sent me.	42 А Ісус їм сказав: „Якби Бог був Отець ваш, — ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, — не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.
43 Why therefore do you not understand my word? Because you cannot obey my word?	43 Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви сло́ва Мого.
44 You are from the father of accusation, and you want to do the lusts of your father, he who is a murderer of men from the very beginning and who never stands by the truth, because there is no truth in him. When he speaks he speaks his own lie, because he is a liar, and the father of it.	44 Ваш ба́тько — диявол, і пожадли́вості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогу́б споконві́ку, і в правді не всто́яв, бо правди нема в нім. Як гово́рить неправду, то говорить зо сво́го, — бо він неправдомо́вець і ба́тько неправді.
45 But because I speak the truth, you do not believe me.	45 А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу́.
46 Which one of you can rebuke me because of sin? If I speak the truth, why do you not believe me?	46 Хто з вас може Мені докори́ти за гріх? Коли ж правду кажу́, чом Мені ви не вірите?
47 He who is of God, hears God's words; for this reason you do not hear, because you are not of God.	47 Хто від Бога, той слухає Божі слова́; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога“.
48 The Jews answered and said to him, Did we not say well, that you are a Samaritan, and that you are crazy?	48 Відізвались юдеї й сказали Йому́: „Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самаряни́н і де́мона маєш?“
49 Jesus said to them, I am not crazy; but I honor my Father, and you curse me.	49 Ісус відповів: „Не маю Я де́мона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажа́єте.
50 I do not seek my glory; there is one who seeks and judges.	50 Не шукаю ж Я власної слави, — є Такий, Хто шукає та судить.
51 Truly, truly, I say to you, Whoever obeys my word, shall never see death.	51 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто слово Моє берегти́ме, не побачить той смерти повік!
52 The Jews said to him, Now we are sure that you are insane. Abraham and the prophets have died; and yet you say, Whoever obeys my word, shall never taste death.	52 І сказали до Нього юдеї: „Тепер ми дізнались, що де́мона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.
53 Why, are you greater than our father Abraham who died, and the prophets who died? Whom do you make yourself?	53 Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Само́го Себе?“
54 Jesus said to them, If I honor myself, my honor is nothing; but it is my Father who honors me, the one of whom you say, He is our God.	54 Ісус відповів: „Як Я сла́влю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.
55 Yet you have not known him, but I do know him; and if I should say, I do not know him, I would be a liar like yourselves; but I do know him, and I obey his word.	55 І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу́, що не знаю Його, — буду неправдомо́вець, подібний до вас. Та Я знаю Його, — і слово Його зберігаю.
56 Your father Abraham rejoiced to see my day; and he saw it and was glad.	56 Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, — і він бачив, і тішився“.
57 The Jews said to him, You are not yet fifty years old, and yet have you seen Abraham?	57 А юдеї ж до Нього сказали: „Ти й п'ятидесяти́ ро́ків не маєш іще, — і Авраама Ти бачив?“
58 Jesus said to them, Truly, truly, I say to you, Before Abraham was born, I was.	58 Ісус їм відказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Перш, ніж був Авраам, — Я є“.
59 So they took up stones, to stone him; and Jesus hid himself, and went out of the temple, and he passed through the midst of them, and went away.	59 І схопи́ли каміння вони, щоб кинути на Нього. Та схова́вся Ісус, і з храму пішов.

Old
Testament

New
Testament

John

Chapter 8

Вiд Iвана

Розділ 8

John

Chapter 8

Вiд Iвана

Розділ 8

Old Testament

New Testament

John

Chapter 8

Вiд Iвана

Розділ 8

John

Chapter 8

Вiд Iвана

Розділ 8

Old
Testament

New
Testament