CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Job 42
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Job

Chapter 42

1 THEN Job answered the LORD, and said,

2 I know that thou canst do all these things, and that no purpose can be hid from thee.

3 Who am I to think that I can give counsel without knowledge? Therefore thou hast declared to me that I have uttered that which I did not understand, things too wonderful for me which I did not know.

4 Hear me, I pray thee, and I will speak; I will ask thee, and declare thou to me;

5 I have heard of thee by the hearing of the ear, but now my eye sees thee.

6 Therefore, I will keep silent, and repent in dust and ashes.

7 And it came to pass, after the LORD had spoken these words to Job, the LORD said to Eliphaz the Temanite, My wrath is kindled against you, and against your two friends; for you have not spoken in my presence that which is right, as my servant Job has.

8 Now therefore take for yourselves seven bullocks and seven rams, and go to my servant Job, and offer up for yourselves a burnt offering; and my servant Job shall pray for you; for him will I accept, lest I deal contemptuously with you, for you have not spoken in my presence the thing which is right, as my servant Job has done.

9 So Eliphaz the Temanite, and Bildad the Shuhite, and Zophar the Naamathite went, and did according as the Lord had told them; and the LORD favored Job.

10 And the LORD restored to Job all that he had lost, when he prayed for his friends; also the LORD gave Job twice as much as he had before.

11 Then came there to him all his brothers and all his sisters and all they that had been of his acquaintance before, and did eat bread with him in his house; for they had been in distress over him, and they comforted him for all the hardships that the LORD had brought upon him; and every man also gave him a ewe, and every one an earring of gold.

12 So the LORD blessed the latter end of Job more than his beginning; for he had fourteen thousand sheep and six thousand camels and a thousand yoke of oxen and a thousand she-asses.

13 He also had seven sons and three daughters.

14 And he named the first Jemima; and the name of the second was Kezia; and the name of the third, Karna-puch.

15 And in all the land were found no women as beautiful as the daughters of Job; and their father gave them an inheritance among their brothers.

16 After this Job lived one hundred and forty years, and saw his sons and his son's sons, even four generations.

17 So Job died, being old and contented and full of days.

Йов

Розділ 42

1 А Йов відповів Господе́ві й сказав:

2 „Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе!

3 Хто́ ж то такий, що ховає пора́ду немудру? Тому я говорив, але не розумів. Це чудніше від мене, й не знаю його:

4 „Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“.

5 Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе.

6 Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“

7 І сталося по то́му, як Госпо́дь промовив ці слова́ до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: „Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх при́ятелів, бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов.

8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“.

9 І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова.

10 І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє.

11 І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці.

12 А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.

13 І було́ в нього се́меро синів та три дочки́.

14 І назвав він ім'я́ першій: Єміма, і ім'я́ другій: Кеція, а ім'я́ третій: Керен-Гаппух.

15 I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами.

16 А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні.

17 І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями.

Job

Chapter 42

Йов

Розділ 42

1 THEN Job answered the LORD, and said,

1 А Йов відповів Господе́ві й сказав:

2 I know that thou canst do all these things, and that no purpose can be hid from thee.

2 „Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе!

3 Who am I to think that I can give counsel without knowledge? Therefore thou hast declared to me that I have uttered that which I did not understand, things too wonderful for me which I did not know.

3 Хто́ ж то такий, що ховає пора́ду немудру? Тому я говорив, але не розумів. Це чудніше від мене, й не знаю його:

4 Hear me, I pray thee, and I will speak; I will ask thee, and declare thou to me;

4 „Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“.

5 I have heard of thee by the hearing of the ear, but now my eye sees thee.

5 Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе.

6 Therefore, I will keep silent, and repent in dust and ashes.

6 Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“

7 And it came to pass, after the LORD had spoken these words to Job, the LORD said to Eliphaz the Temanite, My wrath is kindled against you, and against your two friends; for you have not spoken in my presence that which is right, as my servant Job has.

7 І сталося по то́му, як Госпо́дь промовив ці слова́ до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: „Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх при́ятелів, бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов.

8 Now therefore take for yourselves seven bullocks and seven rams, and go to my servant Job, and offer up for yourselves a burnt offering; and my servant Job shall pray for you; for him will I accept, lest I deal contemptuously with you, for you have not spoken in my presence the thing which is right, as my servant Job has done.

8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“.

9 So Eliphaz the Temanite, and Bildad the Shuhite, and Zophar the Naamathite went, and did according as the Lord had told them; and the LORD favored Job.

9 І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова.

10 And the LORD restored to Job all that he had lost, when he prayed for his friends; also the LORD gave Job twice as much as he had before.

10 І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє.

11 Then came there to him all his brothers and all his sisters and all they that had been of his acquaintance before, and did eat bread with him in his house; for they had been in distress over him, and they comforted him for all the hardships that the LORD had brought upon him; and every man also gave him a ewe, and every one an earring of gold.

11 І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці.

12 So the LORD blessed the latter end of Job more than his beginning; for he had fourteen thousand sheep and six thousand camels and a thousand yoke of oxen and a thousand she-asses.

12 А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.

13 He also had seven sons and three daughters.

13 І було́ в нього се́меро синів та три дочки́.

14 And he named the first Jemima; and the name of the second was Kezia; and the name of the third, Karna-puch.

14 І назвав він ім'я́ першій: Єміма, і ім'я́ другій: Кеція, а ім'я́ третій: Керен-Гаппух.

15 And in all the land were found no women as beautiful as the daughters of Job; and their father gave them an inheritance among their brothers.

15 I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами.

16 After this Job lived one hundred and forty years, and saw his sons and his son's sons, even four generations.

16 А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні.

17 So Job died, being old and contented and full of days.

17 І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями.