Job

Chapter 20

1 THEN Zophar, the Naamathite, answered and said,

2 Therefore my discipline has caused me to discern, and for my help it has remained with me.

3 I will make you hear the instruction of my discipline, and the spirit of my understanding will cause me to answer.

4 This I know from of old, since man was created upon the earth,

5 That the triumphing of the wicked is short, and the joy of the godless but for a moment.

6 Though his excellency mount up to the heavens and his head reach to the clouds,

7 Yet he shall perish for ever like a whirlwind; those who have seen him shall say, Where is he?

8 He shall fly away like a dream, and shall not be found; yea, he shall be chased away like a vision of the night.

9 The eye also which saw him shall see him no more; neither shall they see his place again.

10 His children shall be crushed with poverty, and he shall stretch out his hands toward them.

11 His bones are full of marrow, but they shall lie down with him in the dust.

12 Though his wickedness is sweet in his mouth, though he hide deceit under his tongue,

13 Though he spare it and forsake it not, but keep it still in his mouth;

14 Yet his food in his stomach is turned, it is the gall of asps within him.

15 The riches which he had swallowed down, he shall vomit up out of his belly; and God shall destroy him.

16 He shall suck the poison of asps; the tongue of an adder shall slay him.

17 He shall not see the rivers, the floods, the brooks of honey and butter.

18 That which he had labored for shall he restore, and shall not swallow it down; that which he had acquired by extortion he shall not enjoy;

19 Because he has thought to forsake the poor; because he has violently taken away a house which he did not build.

20 Because he knew no justice himself, he shall not be spared by his covetousness.

21 There shall none of his posterity be spared; therefore his good will not be remembered.

22 With the measure with which he had measured, he shall be recompensed; the hand of the wicked shall come upon him.

23 May his posterity go to destruction, may God cast the fury of his wrath upon him, and deluge him while he wars against him.

24 For although he had escaped because of the breastplate of iron, the bow of brass shall pierce him through.

25 It is drawn, and it brings forth his inward parts; and the skin of his gall shall be pierced; terror shall be upon him continually.

26 All darkness is kept in store for his posterity; a blazing fire shall consume him; and the one who is left in his tent shall be destroyed.

27 The heaven shall reveal his sins; and the earth avenge itself upon him.

28 The foundations of his house shall be left bare and he shall be scourged in the day of his wrath.

29 This is the portion of a wicked man from God, and the heritage appointed to him from the Highest.

Йов

Розділ 20

1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:

2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!

3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —

5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?

6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,

7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:

9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...

10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.

11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!

12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,

13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —

14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!

15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.

16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!

17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.

18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.

19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:

22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!

23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.

24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.

25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!

26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.

27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —

28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.

29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“

Job

Chapter 20

Йов

Розділ 20

1 THEN Zophar, the Naamathite, answered and said,

1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:

2 Therefore my discipline has caused me to discern, and for my help it has remained with me.

2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!

3 I will make you hear the instruction of my discipline, and the spirit of my understanding will cause me to answer.

3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

4 This I know from of old, since man was created upon the earth,

4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —

5 That the triumphing of the wicked is short, and the joy of the godless but for a moment.

5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?

6 Though his excellency mount up to the heavens and his head reach to the clouds,

6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,

7 Yet he shall perish for ever like a whirlwind; those who have seen him shall say, Where is he?

7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

8 He shall fly away like a dream, and shall not be found; yea, he shall be chased away like a vision of the night.

8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:

9 The eye also which saw him shall see him no more; neither shall they see his place again.

9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...

10 His children shall be crushed with poverty, and he shall stretch out his hands toward them.

10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.

11 His bones are full of marrow, but they shall lie down with him in the dust.

11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!

12 Though his wickedness is sweet in his mouth, though he hide deceit under his tongue,

12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,

13 Though he spare it and forsake it not, but keep it still in his mouth;

13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —

14 Yet his food in his stomach is turned, it is the gall of asps within him.

14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!

15 The riches which he had swallowed down, he shall vomit up out of his belly; and God shall destroy him.

15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.

16 He shall suck the poison of asps; the tongue of an adder shall slay him.

16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!

17 He shall not see the rivers, the floods, the brooks of honey and butter.

17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.

18 That which he had labored for shall he restore, and shall not swallow it down; that which he had acquired by extortion he shall not enjoy;

18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.

19 Because he has thought to forsake the poor; because he has violently taken away a house which he did not build.

19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

20 Because he knew no justice himself, he shall not be spared by his covetousness.

20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

21 There shall none of his posterity be spared; therefore his good will not be remembered.

21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:

22 With the measure with which he had measured, he shall be recompensed; the hand of the wicked shall come upon him.

22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!

23 May his posterity go to destruction, may God cast the fury of his wrath upon him, and deluge him while he wars against him.

23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.

24 For although he had escaped because of the breastplate of iron, the bow of brass shall pierce him through.

24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.

25 It is drawn, and it brings forth his inward parts; and the skin of his gall shall be pierced; terror shall be upon him continually.

25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!

26 All darkness is kept in store for his posterity; a blazing fire shall consume him; and the one who is left in his tent shall be destroyed.

26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.

27 The heaven shall reveal his sins; and the earth avenge itself upon him.

27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —

28 The foundations of his house shall be left bare and he shall be scourged in the day of his wrath.

28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.

29 This is the portion of a wicked man from God, and the heritage appointed to him from the Highest.

29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“