CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Acts 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Acts

Chapter 1

1 THE first book have I written, O Theoph'i- lus, concerning all the things which our Lord Jesus Christ began to do and teach

2 Until the day when he ascended after he, through the Holy Spirit, had given commandments to the apostles whom he had chosen;

3 The very ones to whom he had also shown himself alive, after he had suffered, with many wonders during the forty days, while appearing to them and talking with them concerning the kingdom of God:

4 And as he ate bread with them, he commanded them not to depart from Jerusalem but to wait for the promise of the Father, the one of whom you have heard from me.

5 For John baptized with water; but you shall be baptized with the Holy Spirit not many days hence.

6 While they were assembled, they asked him, saying, Our LORD, will you at this time restore the kingdom to Israel?

7 He said to them, It is not for you to know the time or times, which the Father has put under his own authority.

8 But when the Holy Spirit comes upon you, you shall receive power and you shall be witnesses to me both in Jerusalem and in all Judaea also in the province of Samaria and unto the uttermost part of the earth.

9 And when he had spoken these things, he ascended while they were looking at him; a cloud * received him and he was hidden from their sight.

10 And while they looked steadfastly toward heaven as he went up, behold two men stood by them in white robes;

11 And they said to them, Men of Gal'i-lee, why do you stand gazing up into heaven? This same Jesus who has ascended from you into heaven, shall so come in like manner as you have seen him ascend into heaven.

12 Then they returned to Jerusalem from the mount which is called Ol'i-vet, home of Olives, which is near to Jerusalem, about a mile away.

13 And after they had entered into the city, they went up into an upper room, where stayed Peter and John and James and Andrew, and also Philip and Thomas, and Matthew and Bar-thol'o-mew and James the son of Al-phµ'us, and Simon the zealot, and Judas the son of James.

14 These all continued together in prayer with one accord, with the women, and Mary the Mother of Jesus, and with his brothers.

15 And in those days Simon Peter stood up in the midst of the disciples (there were there a number of men, about a hundred and twenty), and said,

16 Men and brethren, it was proper that the scripture should be fulfilled, that which the Holy Spirit foretold by the mouth of David concerning Judas, who was guide to them that seized Jesus.

17 For he was numbered with us and had a lot # in this ministry.

18 He is the one who earned for himself a field with the price of sin; and falling headlong, he burst open in the midst and all his bowels gushed out.

19 And this very thing is known to all who dwell in Jerusalem; so that the field is called in the language of the country, Kha'kal- De'ma which is to say Ko-ri-ath'dem, the field of blood.

20 For it is written in the book of Psalms, Let his habitation be desolate, and let no one dwell in it; and let his duty be taken by another man.

21 It is necessary, therefore, that one of these men, who have been with us during all the time that our LORD Jesus went in and out among us,

22 Beginning from the baptism of John until the day he ascended from among us, become a partner with us as a witness of his resurrection.

23 So they appointed two: Joseph called Bar'sa-bas who was surnamed Justus, and Mat-thi'as.

24 And as they prayed, they said, O LORD, you know what is in the hearts of all men; show which of these two you choose,

25 That he may receive the lot to the ministry and apostleship, from which Judas has been relieved to go his own way.

26 Then they cast lots, and the lot fell upon Mat-thi'as; and he was numbered with the eleven apostles.

Дiї

Розділ 1

1 Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,

2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.

3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.

4 А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.

5 Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“

6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“

7 А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.

8 Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.

9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.

10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,

11 та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“

12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.

13 А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.

14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.

15 Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:

16 „Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,

17 бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.

18 І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.

19 І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.

20 Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.

21 Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,

22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.

23 І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.

24 А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,

25 щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.

26 І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.

Acts

Chapter 1

Дiї

Розділ 1

1 THE first book have I written, O Theoph'i- lus, concerning all the things which our Lord Jesus Christ began to do and teach

1 Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,

2 Until the day when he ascended after he, through the Holy Spirit, had given commandments to the apostles whom he had chosen;

2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.

3 The very ones to whom he had also shown himself alive, after he had suffered, with many wonders during the forty days, while appearing to them and talking with them concerning the kingdom of God:

3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.

4 And as he ate bread with them, he commanded them not to depart from Jerusalem but to wait for the promise of the Father, the one of whom you have heard from me.

4 А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.

5 For John baptized with water; but you shall be baptized with the Holy Spirit not many days hence.

5 Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“

6 While they were assembled, they asked him, saying, Our LORD, will you at this time restore the kingdom to Israel?

6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“

7 He said to them, It is not for you to know the time or times, which the Father has put under his own authority.

7 А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.

8 But when the Holy Spirit comes upon you, you shall receive power and you shall be witnesses to me both in Jerusalem and in all Judaea also in the province of Samaria and unto the uttermost part of the earth.

8 Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.

9 And when he had spoken these things, he ascended while they were looking at him; a cloud * received him and he was hidden from their sight.

9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.

10 And while they looked steadfastly toward heaven as he went up, behold two men stood by them in white robes;

10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,

11 And they said to them, Men of Gal'i-lee, why do you stand gazing up into heaven? This same Jesus who has ascended from you into heaven, shall so come in like manner as you have seen him ascend into heaven.

11 та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“

12 Then they returned to Jerusalem from the mount which is called Ol'i-vet, home of Olives, which is near to Jerusalem, about a mile away.

12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.

13 And after they had entered into the city, they went up into an upper room, where stayed Peter and John and James and Andrew, and also Philip and Thomas, and Matthew and Bar-thol'o-mew and James the son of Al-phµ'us, and Simon the zealot, and Judas the son of James.

13 А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.

14 These all continued together in prayer with one accord, with the women, and Mary the Mother of Jesus, and with his brothers.

14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.

15 And in those days Simon Peter stood up in the midst of the disciples (there were there a number of men, about a hundred and twenty), and said,

15 Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:

16 Men and brethren, it was proper that the scripture should be fulfilled, that which the Holy Spirit foretold by the mouth of David concerning Judas, who was guide to them that seized Jesus.

16 „Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,

17 For he was numbered with us and had a lot # in this ministry.

17 бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.

18 He is the one who earned for himself a field with the price of sin; and falling headlong, he burst open in the midst and all his bowels gushed out.

18 І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.

19 And this very thing is known to all who dwell in Jerusalem; so that the field is called in the language of the country, Kha'kal- De'ma which is to say Ko-ri-ath'dem, the field of blood.

19 І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.

20 For it is written in the book of Psalms, Let his habitation be desolate, and let no one dwell in it; and let his duty be taken by another man.

20 Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.

21 It is necessary, therefore, that one of these men, who have been with us during all the time that our LORD Jesus went in and out among us,

21 Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,

22 Beginning from the baptism of John until the day he ascended from among us, become a partner with us as a witness of his resurrection.

22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.

23 So they appointed two: Joseph called Bar'sa-bas who was surnamed Justus, and Mat-thi'as.

23 І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.

24 And as they prayed, they said, O LORD, you know what is in the hearts of all men; show which of these two you choose,

24 А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,

25 That he may receive the lot to the ministry and apostleship, from which Judas has been relieved to go his own way.

25 щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.

26 Then they cast lots, and the lot fell upon Mat-thi'as; and he was numbered with the eleven apostles.

26 І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.