CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Josh. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Joshua

Chapter 2

1 And Joshua3091 the son1121 of Nun5126 sent7971 out of4480 Shittim7851 two8147 men376 to spy7270 secretly,2791 saying,559 Go1980 view7200 853 the land,776 even Jericho.3405 And they went,1980 and came into935 a harlot's802 2181 house,1004 named8034 Rahab,7343 and lodged7901 there.8033

2 And it was told559 the king4428 of Jericho,3405 saying,559 Behold,2009 there came935 men376 in hither2008 tonight3915 of the children4480 1121 of Israel3478 to search out2658 853 the country.776

3 And the king4428 of Jericho3405 sent7971 unto413 Rahab,7343 saying,559 Bring forth3318 the men376 that are come935 to413 thee, which834 are entered935 into thine house:1004 for3588 they be come935 to search out2658 853 all3605 the country.776

4 And the woman802 took3947 853 the two8147 men,376 and hid6845 them, and said559 thus,3651 There came935 men376 unto413 me, but I knew3045 not3808 whence4480 370 they1992 were:

5 And it came to pass1961 about the time of shutting5462 of the gate,8179 when it was dark,2822 that the men376 went out:3318 whither575 the men376 went1980 I know3045 not:3808 pursue7291 after310 them quickly;4118 for3588 ye shall overtake5381 them.

6 But she1931 had brought them up5927 to the roof1406 of the house, and hid2934 them with the stalks6086 of flax,6593 which she had laid in order6186 upon5921 the roof.1406

7 And the men376 pursued7291 after310 them the way1870 to Jordan3383 unto5921 the fords:4569 and as soon as310 834 they which pursued7291 after310 them were gone out,3318 they shut5462 the gate.8179

8 And before2962 they1992 were laid down,7901 she1931 came up5927 unto5921 them upon5921 the roof;1406

9 And she said559 unto413 the men,376 I know3045 that3588 the LORD3068 hath given5414 you853 the land,776 and that3588 your terror367 is fallen5307 upon5921 us, and that3588 all3605 the inhabitants3427 of the land776 faint4127 because of4480 6440 you.

10 For3588 we have heard8085 853 how834 the LORD3068 dried up3001 853 the water4325 of the Red5488 sea3220 for4480 6440 you, when ye came out3318 of Egypt;4480 4714 and what834 ye did6213 unto the two8147 kings4428 of the Amorites,567 that834 were on the other side5676 Jordan,3383 Sihon5511 and Og,5747 whom834 ye utterly destroyed.2763 853

11 And as soon as we had heard8085 these things, our hearts3824 did melt,4549 neither3808 did there remain6965 any more5750 courage7307 in any man376 because of4480 6440 you: for3588 the LORD3068 your God,430 he1931 is God430 in heaven8064 above,4480 4605 and in5921 earth776 beneath.4480 8478

12 Now6258 therefore, I pray4994 you, swear7650 unto me by the LORD,3068 since3588 I have showed you kindness,6213 5973 2617 that ye859 will also1571 show6213 kindness2617 unto5973 my father's1 house,1004 and give5414 me a true571 token: 226

13 And that ye will save alive2421 853 my father,1 and my mother,517 and my brethren,251 and my sisters,269 and all3605 that834 they have, and deliver5337 853 our lives5315 from death.4480 4194

14 And the men376 answered559 her, Our life5315 for8478 yours, if518 ye utter5046 not3808 853 this2088 our business.1697 And it shall be,1961 when the LORD3068 hath given5414 us853 the land,776 that we will deal6213 kindly2617 and truly571 with5973 thee.

15 Then she let them down3381 by a cord2256 through1157 the window:2474 for3588 her house1004 was upon the town2346 wall,7023 and she1931 dwelt3427 upon the wall.2346

16 And she said559 unto them, Get1980 you to the mountain,2022 lest6435 the pursuers7291 meet6293 you; and hide yourselves2247 there8033 three7969 days,3117 until5704 the pursuers7291 be returned:7725 and afterward310 may ye go1980 your way.1870

17 And the men376 said559 unto413 her, We587 will be blameless5355 of this thine oath4480 7621 2088 which834 thou hast made us swear.7650

18 Behold,2009 when we587 come935 into the land,776 thou shalt bind7194 853 this2088 line8615 of scarlet8144 thread2339 in the window2474 which834 thou didst let us down3381 by: and thou shalt bring622 thy father,1 and thy mother,517 and thy brethren,251 and all3605 thy father's1 household,1004 home1004 unto413 thee.

19 And it shall be,1961 that whosoever3605 834 shall go out3318 of the doors4480 1817 of thy house1004 into the street,2351 his blood1818 shall be upon his head,7218 and we587 will be guiltless:5355 and whosoever3605 834 shall be1961 with854 thee in the house,1004 his blood1818 shall be on our head,7218 if518 any hand3027 be1961 upon him.

20 And if518 thou utter5046 853 this2088 our business,1697 then we will be1961 quit5355 of thine oath4480 7621 which834 thou hast made us to swear.7650

21 And she said,559 According unto your words,1697 so3651 be it.1931 And she sent them away,7971 and they departed:1980 and she bound7194 853 the scarlet8144 line8615 in the window.2474

22 And they went,1980 and came935 unto the mountain,2022 and abode3427 there8033 three7969 days,3117 until5704 the pursuers7291 were returned:7725 and the pursuers7291 sought1245 them throughout all3605 the way,1870 but found4672 them not.3808

23 So the two8147 men376 returned,7725 and descended3381 from the mountain,4480 2022 and passed over,5674 and came935 to413 Joshua3091 the son1121 of Nun,5126 and told5608 him853 all3605 things that befell4672 them:

24 And they said559 unto413 Joshua,3091 Truly3588 the LORD3068 hath delivered5414 into our hands3027 853 all3605 the land;776 for even1571 all3605 the inhabitants3427 of the country776 do faint4127 because of4480 6440 us.

Iсус Навин

Розділ 2

1 І послав Ісус, син Нави́нів, із Ситті́му двох таємних виві́дувачів, говорячи: „Ідіть, розгляньте цей край та Єрихо́н“. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудни́ці, а ім'я́ їй Раха́в. І переночува́ли вони там.

2 І було донесено єрихо́нському царе́ві, говорячи: „Ось цієї но́чі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб ви́відати цей край“.

3 І послав єрихо́нський цар до Раха́ви, говорячи: „Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб ви́відати ввесь цей край“.

4 А та жінка взяла́ двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: „Так, прихо́дили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.

5 А коли замика́лася брама зо сме́рком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви дожене́те їх“.

6 А вона відвела́ їх на дах, та й сховала їх у жмута́х льо́ну, що були зложені в неї на даху́.

7 А ті люди погналися за ними йорда́нською дорогою аж до бро́дів; а браму замкнули, як тільки вийшла погоня за ними.

8 І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах,

9 і сказала до тих людей: „Я знаю, що Господь дав вам цей край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі ме́шканці цього кра́ю умлівають зо страху перед вами.

10 Бо ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви вихо́дили з Єгипту, і що́ зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йорда́ну, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закля́ттям.

11 І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в люди́ни зо стра́ху перед вами, бо Господь, Бог ваш, — Він Бог на небеса́х угорі́ й на землі долі!

12 А тепер присягніть мені Го́сподом, що як я вчинила з вами ми́лість, так зробите й ви ми́лість з домом батька мого, і дасте мені правдивого знака.

13 І зоставите при житті ба́тька мото, і матір мою, і братів моїх, і сесте́р моїх, і все, що їхнє, і врятуєте наше життя від смерти“.

14 І сказали їй ті люди: „Душа наша за вас нехай віддана буде на смерть, якщо ви не відкриєте цієї нашої справи. І буде, коли Господь передава́тиме нам оцей край, то ми вчинимо тобі милість та правду“.

15 І вона спустила їх шну́ром через вікно, бо дім її був у стіні́ місько́го му́ру, і в мурі вона жила́.

16 І сказала вона їм: „Ідіть на го́ру, щоб не спіткала вас погоня. І ховайтеся там три дні, аж поки не ве́рнеться пого́ня, а пото́му пі́дете своєю дорогою“.

17 І сказали до неї ті люди: „Ми будемо чисті від цієї прися́ги тобі, що ти заприсягла́ нас, якщо ти не вчиниш так.

18 Оце, як ми будемо вхо́дити до краю, то ти прив'яжеш шнурка́ з цієї нитки че́рвені в вікні, що ти ним нас спустила. А батька свого, і матір свою, і братів своїх, і ввесь дім свого батька збереш до себе до до́му.

19 І буде, — усі, хто вийде а дверей твого дому назо́вні, кров його на голові його, а ми чисті. А всі, хто буде в домі з тобою, кров його на голові нашій, якщо наша рука буде на ньому.

20 А коли ти відкриєш цю нашу справу, то ми будемо чисті від прися́ги тобі, якою ти заприсягла нас“.

21 А вона сказала: „Як ви сказали, нехай буде воно так“. І відпустила їх, а вони пішли. І вона прив'язала в вікні червоного су́каного шнурка́.

22 І вони пішли, і вийшли на го́ру, та й сиділи там три дні, аж поки вернулася пого́ня. І шукала погоня по всій дорозі, та не знайшла їх.

23 І повернулися ті два му́жі, і зійшли з гори, і перейшли Йорда́н, і прийшли до Ісуса, сина Нави́нового, та й розповіли́ йому все, що їх спітка́ло.

24 І сказали вони до Ісуса: „Справді Госпо́дь дав у нашу руку всю цю землю, а всі ме́шканці цього кра́ю омліли зо стра́ху перед нами“.

Joshua

Chapter 2

Iсус Навин

Розділ 2

1 And Joshua3091 the son1121 of Nun5126 sent7971 out of4480 Shittim7851 two8147 men376 to spy7270 secretly,2791 saying,559 Go1980 view7200 853 the land,776 even Jericho.3405 And they went,1980 and came into935 a harlot's802 2181 house,1004 named8034 Rahab,7343 and lodged7901 there.8033

1 І послав Ісус, син Нави́нів, із Ситті́му двох таємних виві́дувачів, говорячи: „Ідіть, розгляньте цей край та Єрихо́н“. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудни́ці, а ім'я́ їй Раха́в. І переночува́ли вони там.

2 And it was told559 the king4428 of Jericho,3405 saying,559 Behold,2009 there came935 men376 in hither2008 tonight3915 of the children4480 1121 of Israel3478 to search out2658 853 the country.776

2 І було донесено єрихо́нському царе́ві, говорячи: „Ось цієї но́чі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб ви́відати цей край“.

3 And the king4428 of Jericho3405 sent7971 unto413 Rahab,7343 saying,559 Bring forth3318 the men376 that are come935 to413 thee, which834 are entered935 into thine house:1004 for3588 they be come935 to search out2658 853 all3605 the country.776

3 І послав єрихо́нський цар до Раха́ви, говорячи: „Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб ви́відати ввесь цей край“.

4 And the woman802 took3947 853 the two8147 men,376 and hid6845 them, and said559 thus,3651 There came935 men376 unto413 me, but I knew3045 not3808 whence4480 370 they1992 were:

4 А та жінка взяла́ двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: „Так, прихо́дили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.

5 And it came to pass1961 about the time of shutting5462 of the gate,8179 when it was dark,2822 that the men376 went out:3318 whither575 the men376 went1980 I know3045 not:3808 pursue7291 after310 them quickly;4118 for3588 ye shall overtake5381 them.

5 А коли замика́лася брама зо сме́рком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви дожене́те їх“.

6 But she1931 had brought them up5927 to the roof1406 of the house, and hid2934 them with the stalks6086 of flax,6593 which she had laid in order6186 upon5921 the roof.1406

6 А вона відвела́ їх на дах, та й сховала їх у жмута́х льо́ну, що були зложені в неї на даху́.

7 And the men376 pursued7291 after310 them the way1870 to Jordan3383 unto5921 the fords:4569 and as soon as310 834 they which pursued7291 after310 them were gone out,3318 they shut5462 the gate.8179

7 А ті люди погналися за ними йорда́нською дорогою аж до бро́дів; а браму замкнули, як тільки вийшла погоня за ними.

8 And before2962 they1992 were laid down,7901 she1931 came up5927 unto5921 them upon5921 the roof;1406

8 І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах,

9 And she said559 unto413 the men,376 I know3045 that3588 the LORD3068 hath given5414 you853 the land,776 and that3588 your terror367 is fallen5307 upon5921 us, and that3588 all3605 the inhabitants3427 of the land776 faint4127 because of4480 6440 you.

9 і сказала до тих людей: „Я знаю, що Господь дав вам цей край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі ме́шканці цього кра́ю умлівають зо страху перед вами.

10 For3588 we have heard8085 853 how834 the LORD3068 dried up3001 853 the water4325 of the Red5488 sea3220 for4480 6440 you, when ye came out3318 of Egypt;4480 4714 and what834 ye did6213 unto the two8147 kings4428 of the Amorites,567 that834 were on the other side5676 Jordan,3383 Sihon5511 and Og,5747 whom834 ye utterly destroyed.2763 853

10 Бо ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви вихо́дили з Єгипту, і що́ зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йорда́ну, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закля́ттям.

11 And as soon as we had heard8085 these things, our hearts3824 did melt,4549 neither3808 did there remain6965 any more5750 courage7307 in any man376 because of4480 6440 you: for3588 the LORD3068 your God,430 he1931 is God430 in heaven8064 above,4480 4605 and in5921 earth776 beneath.4480 8478

11 І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в люди́ни зо стра́ху перед вами, бо Господь, Бог ваш, — Він Бог на небеса́х угорі́ й на землі долі!

12 Now6258 therefore, I pray4994 you, swear7650 unto me by the LORD,3068 since3588 I have showed you kindness,6213 5973 2617 that ye859 will also1571 show6213 kindness2617 unto5973 my father's1 house,1004 and give5414 me a true571 token: 226

12 А тепер присягніть мені Го́сподом, що як я вчинила з вами ми́лість, так зробите й ви ми́лість з домом батька мого, і дасте мені правдивого знака.

13 And that ye will save alive2421 853 my father,1 and my mother,517 and my brethren,251 and my sisters,269 and all3605 that834 they have, and deliver5337 853 our lives5315 from death.4480 4194

13 І зоставите при житті ба́тька мото, і матір мою, і братів моїх, і сесте́р моїх, і все, що їхнє, і врятуєте наше життя від смерти“.

14 And the men376 answered559 her, Our life5315 for8478 yours, if518 ye utter5046 not3808 853 this2088 our business.1697 And it shall be,1961 when the LORD3068 hath given5414 us853 the land,776 that we will deal6213 kindly2617 and truly571 with5973 thee.

14 І сказали їй ті люди: „Душа наша за вас нехай віддана буде на смерть, якщо ви не відкриєте цієї нашої справи. І буде, коли Господь передава́тиме нам оцей край, то ми вчинимо тобі милість та правду“.

15 Then she let them down3381 by a cord2256 through1157 the window:2474 for3588 her house1004 was upon the town2346 wall,7023 and she1931 dwelt3427 upon the wall.2346

15 І вона спустила їх шну́ром через вікно, бо дім її був у стіні́ місько́го му́ру, і в мурі вона жила́.

16 And she said559 unto them, Get1980 you to the mountain,2022 lest6435 the pursuers7291 meet6293 you; and hide yourselves2247 there8033 three7969 days,3117 until5704 the pursuers7291 be returned:7725 and afterward310 may ye go1980 your way.1870

16 І сказала вона їм: „Ідіть на го́ру, щоб не спіткала вас погоня. І ховайтеся там три дні, аж поки не ве́рнеться пого́ня, а пото́му пі́дете своєю дорогою“.

17 And the men376 said559 unto413 her, We587 will be blameless5355 of this thine oath4480 7621 2088 which834 thou hast made us swear.7650

17 І сказали до неї ті люди: „Ми будемо чисті від цієї прися́ги тобі, що ти заприсягла́ нас, якщо ти не вчиниш так.

18 Behold,2009 when we587 come935 into the land,776 thou shalt bind7194 853 this2088 line8615 of scarlet8144 thread2339 in the window2474 which834 thou didst let us down3381 by: and thou shalt bring622 thy father,1 and thy mother,517 and thy brethren,251 and all3605 thy father's1 household,1004 home1004 unto413 thee.

18 Оце, як ми будемо вхо́дити до краю, то ти прив'яжеш шнурка́ з цієї нитки че́рвені в вікні, що ти ним нас спустила. А батька свого, і матір свою, і братів своїх, і ввесь дім свого батька збереш до себе до до́му.

19 And it shall be,1961 that whosoever3605 834 shall go out3318 of the doors4480 1817 of thy house1004 into the street,2351 his blood1818 shall be upon his head,7218 and we587 will be guiltless:5355 and whosoever3605 834 shall be1961 with854 thee in the house,1004 his blood1818 shall be on our head,7218 if518 any hand3027 be1961 upon him.

19 І буде, — усі, хто вийде а дверей твого дому назо́вні, кров його на голові його, а ми чисті. А всі, хто буде в домі з тобою, кров його на голові нашій, якщо наша рука буде на ньому.

20 And if518 thou utter5046 853 this2088 our business,1697 then we will be1961 quit5355 of thine oath4480 7621 which834 thou hast made us to swear.7650

20 А коли ти відкриєш цю нашу справу, то ми будемо чисті від прися́ги тобі, якою ти заприсягла нас“.

21 And she said,559 According unto your words,1697 so3651 be it.1931 And she sent them away,7971 and they departed:1980 and she bound7194 853 the scarlet8144 line8615 in the window.2474

21 А вона сказала: „Як ви сказали, нехай буде воно так“. І відпустила їх, а вони пішли. І вона прив'язала в вікні червоного су́каного шнурка́.

22 And they went,1980 and came935 unto the mountain,2022 and abode3427 there8033 three7969 days,3117 until5704 the pursuers7291 were returned:7725 and the pursuers7291 sought1245 them throughout all3605 the way,1870 but found4672 them not.3808

22 І вони пішли, і вийшли на го́ру, та й сиділи там три дні, аж поки вернулася пого́ня. І шукала погоня по всій дорозі, та не знайшла їх.

23 So the two8147 men376 returned,7725 and descended3381 from the mountain,4480 2022 and passed over,5674 and came935 to413 Joshua3091 the son1121 of Nun,5126 and told5608 him853 all3605 things that befell4672 them:

23 І повернулися ті два му́жі, і зійшли з гори, і перейшли Йорда́н, і прийшли до Ісуса, сина Нави́нового, та й розповіли́ йому все, що їх спітка́ло.

24 And they said559 unto413 Joshua,3091 Truly3588 the LORD3068 hath delivered5414 into our hands3027 853 all3605 the land;776 for even1571 all3605 the inhabitants3427 of the country776 do faint4127 because of4480 6440 us.

24 І сказали вони до Ісуса: „Справді Госпо́дь дав у нашу руку всю цю землю, а всі ме́шканці цього кра́ю омліли зо стра́ху перед нами“.