JobChapter 35 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
ЙовРозділ 35 |
|
1 |
|
2 „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“? |
|
3 Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“ |
|
4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм. |
|
5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе. |
|
6 Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому? |
|
7 Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки? |
|
8 Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість! |
|
9 Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох. |
|
10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи, |
|
11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими? |
|
12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає. |
|
13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її. |
|
14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“ Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́! |
|
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту, |
|
16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“. |
JobChapter 35 |
ЙовРозділ 35 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“? |
|
3 |
3 Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“ |
|
4 |
4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм. |
|
5 |
5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе. |
|
6 |
6 Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому? |
|
7 |
7 Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки? |
|
8 |
8 Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість! |
|
9 |
9 Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох. |
|
10 |
10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи, |
|
11 |
11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими? |
|
12 |
12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає. |
|
13 |
13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її. |
|
14 |
14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“ Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́! |
|
15 |
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту, |
|
16 |
16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“. |