Der Psalter

Psalm 44

1 Eine Unterweisung4905 der Kinder1121 Korah7141, vorzusingen5329,

2 GOtt, wir haben3423 mit unsern Ohren gehöret, unsere Väter haben uns3027 erzählet, was du7489 getan hast5193 zu ihren Zeiten vor alters.

3 Du7521 hast3467 mit deiner Hand3225 die Heiden vertrieben3423, aber sie2719 hast du eingesetzt; du hast die Völker verderbet, aber sie6440 hast du ausgebreitet.

4 Denn sie6680 haben das Land nicht eingenommen durch ihr Schwert, und4428 ihr Arm half ihnen nicht, sondern deine Rechte, dein Arm und430 das Licht deines Angesichts; denn du hattest Wohlgefallen an ihnen.

5 GOtt, du8034 bist derselbe mein König, der du Jakob Hilfe verheißest.

6 Durch dich982 wollen wir unsere Feinde zerstoßen; in deinem Namen wollen wir untertreten, die sich wider uns setzen.

7 Denn ich verlasse mich nicht6862 auf meinen Bogen, und mein Schwert kann mir nicht954 helfen3467,

8 sondern du hilfst uns von unsern Feinden und430 machest zuschanden, die8034 uns hassen.

9 Wir wollen täglich rühmen von3318 GOtt und637 deinem Namen danken ewiglich. Sela.

10 Warum verstößest du uns denn nun und lässest268 uns zuschanden werden7725 und zeuchst nicht6862 aus unter unserm Heer?

11 Du lässest5414 uns fliehen vor unserm Feinde, daß uns berauben, die uns hassen.

12 Du lässest uns auffressen wie Schafe und zerstreuest uns unter die Heiden5971.

13 Du verkaufest dein Volk umsonst und7760 nimmst nichts drum.

14 Du machst uns zur Schmach unsern Nachbarn, zum Spott und7760 Hohn denen, die um uns her sind.

15 Du machst uns zum Beispiel unter6440 den Heiden, und3117 daß die Völker das Haupt über uns schütteln.

16 Täglich ist meine Schmach vor mir6440, und6963 mein Antlitz ist voller Schande,

17 daß ich die Schänder und935 Lästerer hören und die Feinde und Rachgierigen sehen muß.

18 Dies alles ist über uns3820 kommen, und haben doch dein nicht vergessen, noch untreulich in deinem Bunde gehandelt;

19 unser Herz ist4725 nicht3680 abgefallen, noch unser Gang gewichen von deinem Wege,

20 daß du uns so zerschlägest unter den8034 Drachen und430 bedeckest uns mit Finsternis.

21 Wenn wir des Namens unsers Gottes vergessen hätten und unsere Hände aufgehoben zum fremden GOtt430,

22 das möchte GOtt wohl finden; nun kennet er2803 ja unsers Herzens Grund.

23 Denn wir werden5782 ja um5331 deinetwillen täglich erwürget und sind geachtet wie Schlachtschafe.

24 Erwecke dich5641, HErr, warum schläfst du? Wache auf6440 und verstoße uns nicht7911 so gar!

25 Warum verbirgest du5315 dein Antlitz, vergissest unsers Elends und776 Dranges?

26 Denn unsere See LE ist gebeuget zur Erde; unser Bauch klebet am Erdboden.

27 Mache dich auf6965, hilf uns5833 und erlöse6299 uns um deiner Güte2617 willen!

Псалми

Псалом 44

1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Синів Коре́євих. Псалом навча́льний. Пісня любови.

2 Моє серце брини́ть добрим словом, проказую я: Для Царя мої тво́ри, мій язик — мов перо скоропи́сця!

3 Ти кращий від лю́дських синів, в Твоїх устах розлита краса́ та добро́, тому благослови́в Бог навіки Тебе.

4 Прив'яжи до стегна́ Свого, Сильний, Свого меча, красу́ Свою́ та вели́чність Свою́,

5 і в вели́чності Своїй сідай, та й ве́рхи помчися за справи правди, і ла́гідности та справедливости, — і на́вчить Тебе страшних чинів прави́ця Твоя́!

6 Твої стрі́ли наго́стрені, — а від них під Тобою наро́ди попа́дають, — у серце Царськи́х ворогів.

7 Престол Твій, о Боже, на вічні віки́, берло правди — берло Царства Твого́.

8 Ти полюбив справедливість, а беззако́ння знена́видів, тому́ намасти́в Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.

9 Ми́ро, ало́е й кассі́я — всі ша́ти Твої, а з палат із слоно́вої кости — струни Тебе звесели́ли.

10 Серед ска́рбів Твоїх — царські до́чки, по правиці Твоїй стала цариця в офі́рському щирому золоті.

11 Слухай, до́чко, й побач, і нахили своє ухо, — і забудь свій наро́д і дім батька свого́!

12 А Цар буде жадати твоєї краси́, бо Він — твій Госпо́дь, а ти до землі Йому кланяйся.

13 А Ти́рська дочка́ прийде з да́ром, будуть благати тебе найбагатші з наро́ду.

14 Вся оздо́ба царсько́ї дочки́ — усере́дині, шата ж її погапто́вана золотом.

15 У ша́ти гапто́вані вбрану прова́дять її до Царя, за нею дівча́та, подру́ги її, до Тебе прова́джені.

16 Провадять їх з ра́дощами та поті́хою, — у палату царську́ вони ві́йдуть.

17 Замість батькі́в Твоїх бу́дуть сини́ Твої, — їх по ці́лій землі Ти поставиш воло́дарями.

18 Я буду Ім'я́ Твоє зга́дувати по всіх поколіннях, тому́ то наро́ди по вічні віки Тебе сла́вити будуть!

19

20

21

22

23

24

25

26

27

Der Psalter

Psalm 44

Псалми

Псалом 44

1 Eine Unterweisung4905 der Kinder1121 Korah7141, vorzusingen5329,

1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Синів Коре́євих. Псалом навча́льний. Пісня любови.

2 GOtt, wir haben3423 mit unsern Ohren gehöret, unsere Väter haben uns3027 erzählet, was du7489 getan hast5193 zu ihren Zeiten vor alters.

2 Моє серце брини́ть добрим словом, проказую я: Для Царя мої тво́ри, мій язик — мов перо скоропи́сця!

3 Du7521 hast3467 mit deiner Hand3225 die Heiden vertrieben3423, aber sie2719 hast du eingesetzt; du hast die Völker verderbet, aber sie6440 hast du ausgebreitet.

3 Ти кращий від лю́дських синів, в Твоїх устах розлита краса́ та добро́, тому благослови́в Бог навіки Тебе.

4 Denn sie6680 haben das Land nicht eingenommen durch ihr Schwert, und4428 ihr Arm half ihnen nicht, sondern deine Rechte, dein Arm und430 das Licht deines Angesichts; denn du hattest Wohlgefallen an ihnen.

4 Прив'яжи до стегна́ Свого, Сильний, Свого меча, красу́ Свою́ та вели́чність Свою́,

5 GOtt, du8034 bist derselbe mein König, der du Jakob Hilfe verheißest.

5 і в вели́чності Своїй сідай, та й ве́рхи помчися за справи правди, і ла́гідности та справедливости, — і на́вчить Тебе страшних чинів прави́ця Твоя́!

6 Durch dich982 wollen wir unsere Feinde zerstoßen; in deinem Namen wollen wir untertreten, die sich wider uns setzen.

6 Твої стрі́ли наго́стрені, — а від них під Тобою наро́ди попа́дають, — у серце Царськи́х ворогів.

7 Denn ich verlasse mich nicht6862 auf meinen Bogen, und mein Schwert kann mir nicht954 helfen3467,

7 Престол Твій, о Боже, на вічні віки́, берло правди — берло Царства Твого́.

8 sondern du hilfst uns von unsern Feinden und430 machest zuschanden, die8034 uns hassen.

8 Ти полюбив справедливість, а беззако́ння знена́видів, тому́ намасти́в Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.

9 Wir wollen täglich rühmen von3318 GOtt und637 deinem Namen danken ewiglich. Sela.

9 Ми́ро, ало́е й кассі́я — всі ша́ти Твої, а з палат із слоно́вої кости — струни Тебе звесели́ли.

10 Warum verstößest du uns denn nun und lässest268 uns zuschanden werden7725 und zeuchst nicht6862 aus unter unserm Heer?

10 Серед ска́рбів Твоїх — царські до́чки, по правиці Твоїй стала цариця в офі́рському щирому золоті.

11 Du lässest5414 uns fliehen vor unserm Feinde, daß uns berauben, die uns hassen.

11 Слухай, до́чко, й побач, і нахили своє ухо, — і забудь свій наро́д і дім батька свого́!

12 Du lässest uns auffressen wie Schafe und zerstreuest uns unter die Heiden5971.

12 А Цар буде жадати твоєї краси́, бо Він — твій Госпо́дь, а ти до землі Йому кланяйся.

13 Du verkaufest dein Volk umsonst und7760 nimmst nichts drum.

13 А Ти́рська дочка́ прийде з да́ром, будуть благати тебе найбагатші з наро́ду.

14 Du machst uns zur Schmach unsern Nachbarn, zum Spott und7760 Hohn denen, die um uns her sind.

14 Вся оздо́ба царсько́ї дочки́ — усере́дині, шата ж її погапто́вана золотом.

15 Du machst uns zum Beispiel unter6440 den Heiden, und3117 daß die Völker das Haupt über uns schütteln.

15 У ша́ти гапто́вані вбрану прова́дять її до Царя, за нею дівча́та, подру́ги її, до Тебе прова́джені.

16 Täglich ist meine Schmach vor mir6440, und6963 mein Antlitz ist voller Schande,

16 Провадять їх з ра́дощами та поті́хою, — у палату царську́ вони ві́йдуть.

17 daß ich die Schänder und935 Lästerer hören und die Feinde und Rachgierigen sehen muß.

17 Замість батькі́в Твоїх бу́дуть сини́ Твої, — їх по ці́лій землі Ти поставиш воло́дарями.

18 Dies alles ist über uns3820 kommen, und haben doch dein nicht vergessen, noch untreulich in deinem Bunde gehandelt;

18 Я буду Ім'я́ Твоє зга́дувати по всіх поколіннях, тому́ то наро́ди по вічні віки Тебе сла́вити будуть!

19 unser Herz ist4725 nicht3680 abgefallen, noch unser Gang gewichen von deinem Wege,

19

20 daß du uns so zerschlägest unter den8034 Drachen und430 bedeckest uns mit Finsternis.

20

21 Wenn wir des Namens unsers Gottes vergessen hätten und unsere Hände aufgehoben zum fremden GOtt430,

21

22 das möchte GOtt wohl finden; nun kennet er2803 ja unsers Herzens Grund.

22

23 Denn wir werden5782 ja um5331 deinetwillen täglich erwürget und sind geachtet wie Schlachtschafe.

23

24 Erwecke dich5641, HErr, warum schläfst du? Wache auf6440 und verstoße uns nicht7911 so gar!

24

25 Warum verbirgest du5315 dein Antlitz, vergissest unsers Elends und776 Dranges?

25

26 Denn unsere See LE ist gebeuget zur Erde; unser Bauch klebet am Erdboden.

26

27 Mache dich auf6965, hilf uns5833 und erlöse6299 uns um deiner Güte2617 willen!

27