CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Jos. 14
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Das Buch Josua

Kapitel 14

1 Dies ist aber, das776 die Kinder1121 Israel3478 eingenommen haben5157 im Lande Kanaan3667, das unter sie ausgeteilet haben5157 der Priester Eleasar499 und3548 Josua3091, der Sohn1121 Nuns5126, und die obersten7218 Väter1 unter den Stämmen4294 der Kinder1121 Israel3478.

2 Sie3027 teileten es5159 aber durchs Los1486 unter sie, wie der HErr3068 durch Mose4872 geboten hatte6680, zu geben den zehnthalb8672 Stämmen4294.

3 Denn den zweien und dem halben2677 Stamm4294 hatte Mose4872 Erbteil5159 gegeben5414 jenseit5676 des Jordans3383. Den Leviten3881 aber hatte er kein Erbteil5159 unter8432 ihnen8147 gegeben5414.

4 Denn der Kinder1121 Josephs3130 wurden zween Stämme4294, Manasse4519 und Ephraim669; darum gaben5414 sie8147 den Leviten3881 kein Teil2506 im Lande776, sondern Städte5892, drinnen zu wohnen, und Vorstädte4054 für ihr3427 Vieh4735 und Habe7075.

5 Wie der HErr3068 Mose4872 geboten hatte6680, so taten6213 die Kinder1121 Israel3478 und teileten das776 Land2505.

6 Da traten herzu5066 die Kinder1121 Juda3063 zu Josua3091 zu Gilgal1537, und Kaleb3612, der Sohn1121 Jephunnes3312, der Kenisiter7074, sprach559 zu ihm: Du3045 weißest, was1697 der HErr3068 zu Mose4872, dem Mann376 Gottes430, sagte1696 von182 meinet und deinetwegen in Kades-Barnea6947.

7 Ich war vierzig705 Jahre8141 alt1121, da7725 mich7971 Mose4872, der Knecht5650 des HErrn3068, aussandte von Kades-Barnea6947, das1697 Land776 zu verkundschaften, und ich ihm wieder7725 sagte nach meinem Gewissen3824.

8 Aber meine Brüder251, die mit mir310 hinaufgegangen waren5927, machten dem Volk5971 das Herz3820 verzagt4529; ich aber folgte dem HErrn3068, meinem GOtt430, treulich4390.

9 Da310 schwur7650 Mose4872 desselben Tages3117 und7272 sprach559: Das Land776, darauf du mit deinem Fuß getreten hast1869, soll dein und deiner Kinder1121 Erbteil5159 sein ewiglich5704, darum daß du dem HErrn3068, meinem GOtt430, treulich4390 gefolget hast5769.

10 Und nun227 siehe, der HErr3068 hat1696 mich leben lassen2421, wie er geredet hat1696. Es sind1980 nun fünfundvierzig2568 Jahre8141, daß der HErr3068 solches1697 zu Moses4872 sagte, die Israel3478 in der Wüste4057 gewandelt hat. Und nun siehe, ich bin heute3117 fünfundachtzig2568 Jahre8141 alt1121

11 und bin noch heutigestages3117 so stark2389, als ich war935 des Tages3117, da mich7971 Mose4872 aussandte; wie meine Kraft3581 war dazumal, also ist sie auch jetzt, zu streiten4421 und aus3318- und einzugehen.

12 So gib mir nun dies Gebirge2022, davon der HErr3068 geredet hat1696 an jenem Tage3117; denn du1696 hast5414 es gehöret am selben Tage3117. Denn es wohnen die Enakim droben, und sind große1419 und feste1219 Städte5892: ob194 der HErr3068 mit854 mir sein3423 wollte, daß ich sie vertriebe, wie der HErr3068 geredet hat8085.

13 Da segnete1288 ihn Josua3091 und gab5414 also Hebron2275 Kaleb3612, dem Sohn1121 Jephunnes3312, zum Erbteil5159.

14 Daher310 ward Hebron2275 Kalebs3612, des Sohns Jephunnes3312, des Kenisiters7074, Erbteil5159 bis auf diesen Tag3117, darum daß er dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478, treulich4390 gefolget hatte.

15 Aber Hebron2275 hieß8034 vorzeiten Kiriath-Arba7153, der ein großer1419 Mensch120 war8252 unter6440 den Enakim. Und das Land776 hatte aufgehöret mit Kriegen4421.

Iсус Навин

Розділ 14

1 А оце те, що посіли Ізраїлеві сини в ханаанському краї, що дали їм на спа́док священик Елеаза́р, і Ісус, син Навинів, та го́лови батьків племен Ізраїлевих синів.

2 Жеребко́м приділили їхній спа́док, як наказав був Господь через Мойсея, дев'яти племе́нам і половині пле́мени.

3 Бо дав Мойсей насліддя двох племе́н, та половини пле́мени по той бік Йорда́ну, а Левитам спа́дку не дав серед них.

4 Бо Йо́сипових синів було двоє поколінь, Манасі́я та Єфре́м, а Левитам не дали спа́дку в краю́, а тільки міста на осе́лення та їхні пасови́ська для їхньої худоби та для їхнього маєтку.

5 Як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили край.

6 І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Кале́в, син Єфуннеїв, кеназзе́янин: „Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.

7 Я був віку сорока́ літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа ви́відати той край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.

8 А мої браття, що ходили зо мною, знеси́лили були́ серце народу, а я обстава́в за Господом, Богом моїм.

9 І присягнув Мойсей того дня, говорячи: „Поправді кажу́, — той край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спа́док тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обстава́в за Господом, Богом моїм.

10 А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді́, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.

11 Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, — яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і вихо́дити, і прихо́дити.

12 А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там ве́летні та великі укрі́плені міста́. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь“.

13 І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хевро́н за спа́док.

14 Тому став Хевро́н Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзе́янинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обстава́в за Господом, Богом Ізраїля.

15 А ім'я́ Хеврону давніше було Кір'ят-Арба, що між ве́летнів був найбільший чоловік. А Край заспоко́ївся від війни.

Das Buch Josua

Kapitel 14

Iсус Навин

Розділ 14

1 Dies ist aber, das776 die Kinder1121 Israel3478 eingenommen haben5157 im Lande Kanaan3667, das unter sie ausgeteilet haben5157 der Priester Eleasar499 und3548 Josua3091, der Sohn1121 Nuns5126, und die obersten7218 Väter1 unter den Stämmen4294 der Kinder1121 Israel3478.

1 А оце те, що посіли Ізраїлеві сини в ханаанському краї, що дали їм на спа́док священик Елеаза́р, і Ісус, син Навинів, та го́лови батьків племен Ізраїлевих синів.

2 Sie3027 teileten es5159 aber durchs Los1486 unter sie, wie der HErr3068 durch Mose4872 geboten hatte6680, zu geben den zehnthalb8672 Stämmen4294.

2 Жеребко́м приділили їхній спа́док, як наказав був Господь через Мойсея, дев'яти племе́нам і половині пле́мени.

3 Denn den zweien und dem halben2677 Stamm4294 hatte Mose4872 Erbteil5159 gegeben5414 jenseit5676 des Jordans3383. Den Leviten3881 aber hatte er kein Erbteil5159 unter8432 ihnen8147 gegeben5414.

3 Бо дав Мойсей насліддя двох племе́н, та половини пле́мени по той бік Йорда́ну, а Левитам спа́дку не дав серед них.

4 Denn der Kinder1121 Josephs3130 wurden zween Stämme4294, Manasse4519 und Ephraim669; darum gaben5414 sie8147 den Leviten3881 kein Teil2506 im Lande776, sondern Städte5892, drinnen zu wohnen, und Vorstädte4054 für ihr3427 Vieh4735 und Habe7075.

4 Бо Йо́сипових синів було двоє поколінь, Манасі́я та Єфре́м, а Левитам не дали спа́дку в краю́, а тільки міста на осе́лення та їхні пасови́ська для їхньої худоби та для їхнього маєтку.

5 Wie der HErr3068 Mose4872 geboten hatte6680, so taten6213 die Kinder1121 Israel3478 und teileten das776 Land2505.

5 Як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили край.

6 Da traten herzu5066 die Kinder1121 Juda3063 zu Josua3091 zu Gilgal1537, und Kaleb3612, der Sohn1121 Jephunnes3312, der Kenisiter7074, sprach559 zu ihm: Du3045 weißest, was1697 der HErr3068 zu Mose4872, dem Mann376 Gottes430, sagte1696 von182 meinet und deinetwegen in Kades-Barnea6947.

6 І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Кале́в, син Єфуннеїв, кеназзе́янин: „Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.

7 Ich war vierzig705 Jahre8141 alt1121, da7725 mich7971 Mose4872, der Knecht5650 des HErrn3068, aussandte von Kades-Barnea6947, das1697 Land776 zu verkundschaften, und ich ihm wieder7725 sagte nach meinem Gewissen3824.

7 Я був віку сорока́ літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа ви́відати той край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.

8 Aber meine Brüder251, die mit mir310 hinaufgegangen waren5927, machten dem Volk5971 das Herz3820 verzagt4529; ich aber folgte dem HErrn3068, meinem GOtt430, treulich4390.

8 А мої браття, що ходили зо мною, знеси́лили були́ серце народу, а я обстава́в за Господом, Богом моїм.

9 Da310 schwur7650 Mose4872 desselben Tages3117 und7272 sprach559: Das Land776, darauf du mit deinem Fuß getreten hast1869, soll dein und deiner Kinder1121 Erbteil5159 sein ewiglich5704, darum daß du dem HErrn3068, meinem GOtt430, treulich4390 gefolget hast5769.

9 І присягнув Мойсей того дня, говорячи: „Поправді кажу́, — той край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спа́док тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обстава́в за Господом, Богом моїм.

10 Und nun227 siehe, der HErr3068 hat1696 mich leben lassen2421, wie er geredet hat1696. Es sind1980 nun fünfundvierzig2568 Jahre8141, daß der HErr3068 solches1697 zu Moses4872 sagte, die Israel3478 in der Wüste4057 gewandelt hat. Und nun siehe, ich bin heute3117 fünfundachtzig2568 Jahre8141 alt1121

10 А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді́, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.

11 und bin noch heutigestages3117 so stark2389, als ich war935 des Tages3117, da mich7971 Mose4872 aussandte; wie meine Kraft3581 war dazumal, also ist sie auch jetzt, zu streiten4421 und aus3318- und einzugehen.

11 Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, — яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і вихо́дити, і прихо́дити.

12 So gib mir nun dies Gebirge2022, davon der HErr3068 geredet hat1696 an jenem Tage3117; denn du1696 hast5414 es gehöret am selben Tage3117. Denn es wohnen die Enakim droben, und sind große1419 und feste1219 Städte5892: ob194 der HErr3068 mit854 mir sein3423 wollte, daß ich sie vertriebe, wie der HErr3068 geredet hat8085.

12 А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там ве́летні та великі укрі́плені міста́. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь“.

13 Da segnete1288 ihn Josua3091 und gab5414 also Hebron2275 Kaleb3612, dem Sohn1121 Jephunnes3312, zum Erbteil5159.

13 І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хевро́н за спа́док.

14 Daher310 ward Hebron2275 Kalebs3612, des Sohns Jephunnes3312, des Kenisiters7074, Erbteil5159 bis auf diesen Tag3117, darum daß er dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478, treulich4390 gefolget hatte.

14 Тому став Хевро́н Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзе́янинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обстава́в за Господом, Богом Ізраїля.

15 Aber Hebron2275 hieß8034 vorzeiten Kiriath-Arba7153, der ein großer1419 Mensch120 war8252 unter6440 den Enakim. Und das Land776 hatte aufgehöret mit Kriegen4421.

15 А ім'я́ Хеврону давніше було Кір'ят-Арба, що між ве́летнів був найбільший чоловік. А Край заспоко́ївся від війни.