Библия - Обещанное Восстановление

以賽亞書

第5章

1 現在［Now］我要給［to］我所親愛的唱歌，是我所愛者的歌，論他葡萄園的事。我所親愛的有葡萄園在甚［very］肥美的山岡上；

2 他圍了［fenced］園子，撿去石頭，栽種上等的葡萄樹，在園中蓋了一座樓，又造［made］出壓酒池；他［he］指望結好葡萄，反倒結了野葡萄。

3 耶路撒冷的居民和猶大人哪，請你們現今在我與我的葡萄園中，斷定是非。

4 我為我葡萄園還有甚麼可作［could have been done more to］、是我沒有作的呢［that I have not done in it］？我指望結好葡萄，怎麼倒結了野葡萄呢？

5 現在我去［go to］告訴你們，我要向我葡萄園怎樣行：我必撤去其中的［thereof］籬笆，使它被吃盡［eaten up］；又［and］拆毀其中的［thereof］牆垣，使它被踐踏。

6 我必使它荒廢。不再被［be］修理，不再被［be］鋤刨；荊棘蒺藜倒要生長。我也必命雲不降雨在其上。

7 大軍之耶和華的葡萄園就是以色列家，他所喜愛的樹就是猶大人。他指望的是公平，誰知倒有暴虐［oppression］；指望的是公義，誰知倒有冤聲。

8 禍哉。那些以房接房，以田［field］連田［field］，以致不留餘地［be no place］，好使自己獨置在地的［that they may be placed alone in the midst of the earth］。

9 我耳聞大軍之耶和華說：必有許多又大又美的房屋成為荒涼，無人居住。

10 十［ten］畝葡萄園只出一罷特酒，一賀梅珥穀種只結一伊法糧食。

11 禍哉，那些清早起來追求濃酒、直追［continue］到夜深，甚至因酒發燒的人。

12 他們在筵席上彈琴，鼓瑟，擊鼓，吹笛，飲酒；卻不顧念耶和華的作為，也不留心他手所作的。

13 所以，我的百姓因無知就被擄去；他們的尊貴人遭饑荒［famished］，他們的［their］群眾受乾渴［dried up with thrist］。

14 故此，地獄自己擴張［hell hath enlarged herself］，開了無限量的口；他們的榮耀，群眾，繁華，並快樂的人，必［shall］落在其中。

15 卑賤人必［shall］被壓服，勇士必［mighty men shall］降為卑，眼目高傲的人也必［shall］降為卑；

16 唯有大軍之耶和華必［shall］因公平而崇高，聖潔的［that is holy］神必［shall］因公義顯為聖。

17 那時，綿羊羔［lambs］必照常［after their manner］吃草，豐肥人的荒場必被外邦人［shall strangers］吃盡。

18 禍哉。那些以虛假之細繩牽罪孽、又像以套繩拉罪惡的人［them that］。

19 就是那些［That say］說：任他急速行，趕快成就他的作為，使我們看看；任以色列聖者所謀劃的臨近成就，使我們知道的［That］！

20 禍哉。那些稱惡為善、稱善為惡，以暗為光、以光為暗，以苦為甜、以甜為苦的人。

21 禍哉。那些自視［eyes］為有智慧，自看為通達的人。

22 禍哉。那些勇於飲酒，以能力調濃酒的人─

23 他們因受賄賂，就稱惡人為義，將義人的義奪去。

24 所以［Therefore］，火［fire］怎樣吞滅碎稭，火燄［flame］怎樣消滅糠秕［consumeth the chaff］，照樣，他們的根必像朽物，他們的花必像灰塵飛騰；因為他們棄掉［cast away］大軍之耶和華的訓誨，藐視以色列聖者的言語。

25 所以，耶和華的怒氣向他的百姓發作，他的手伸出攻擊他們；山嶺就顫動［tremble］，他們的屍首在街道［streets］上被撕裂［were torn］。雖然如此，他的怒氣還未轉消，他的手仍伸不縮。

26 他必豎立大旗，招遠方的國民，向他們發嘶聲［hiss unto them］從地極而來。看哪，他們必急速奔來。

27 其中沒有疲倦的，絆跌的；沒有打盹的，睡覺的；他們［their］腰帶並不放鬆，鞋帶也不折斷。

28 他們的箭快利，弓也都［all］上了弦，馬蹄必［shall be］算如堅石，車輪好像旋風。

29 他們要吼叫，像獅子［lion］，咆哮，像少壯獅子；他們要咆哮抓食，又要［and shall］坦然帶走［carry it away］，無人救回。

30 那日，他們要向以色列人吼叫，像海浪匉訇；人若望地，只見黑暗愁苦［sorrow］，光明在諸天［heavens］變為昏暗。

Iсая

Розділ 5

1 Заспіваю ж я вам про Свойо́го Улю́бленого пісню любо́вну про Його виногра́дника! На плодю́чому ве́рсі гори виноградника мав був Мій При́ятель.

2 І обкопав Він його́, й від камі́ння очистив його, і виноградом добі́рним його засади́в, і ба́шту поставив посеред його́, і ви́тесав у ньому чави́ло, і чекав, що роди́тиме він виноград, — та він уроди́в дикі я́годи!

3 Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:

4 що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи?

5 А тепер завідо́млю Я вас, що́ зроблю́ для Свого виноградника: живоплі́т його ви́кину, і він буде на зни́щення, горо́жу його розвалю́, і він на пото́птання бу́де,

6 зроблю́ Я загу́бу йому, — він не буде обти́наний ані підса́пуваний, — і виросте те́рня й будя́ччя на ньому, а хма́рам звелю́, щоб дощу не давали на нього!

7 Бо виноградник Господа Саваота — то Ізра́їлів дім, а муж Юди — коха́ний Його саджане́ць. Сподівавсь правосу́ддя, та ось кроволи́ття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк.

8 Горе тим, що долу́чують до́ма до до́му, а поле до поля прито́чують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите́ серед кра́ю!

9 В мої уші сказав був Госпо́дь Савао́т: Направду, — багато домів попусто́шені бу́дуть, великі та добрі, і не буде мешка́нця для них.

10 Бо десять заго́нів землі виноградника ба́та одно́го вро́дять, а насіння одно́го хоме́ра поро́дить ефу.

11 Горе тим, що встають рано вра́нці і женуть за напо́єм п'янки́м, і трива́ють при нім аж до ве́чора, щоб вином розпаля́тись!

12 І ста́лася ци́тра та а́рфа, бу́бон та сопі́лка й вино — за їхню гу́лянку, а на ді́ло Господнє не дивляться, не вбача́ють Його́ чину рук.

13 Тому піде наро́д Мій на вигна́ння непередба́чено, і вельмо́жі його голодува́тимуть, а на́товп його — ви́сохне з пра́гнення.

14 Тому́ то розши́рив шео́л пожадли́вість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зі́йде до нього його пишнота́, і його на́товп, і гу́ркіт його, й ті, що тішаться в ньому.

15 І люди́на пони́житься, і упоко́риться муж, а очі високих пони́кнуть,

16 а Господь Саваот возвели́читься в су́ді, і Бог Святий ви́явить святість Свою в справедливості!

17 І па́стися бу́дуть овечки, немов би на лу́ці своїй, а зоста́влене з ситих чужі поїдя́ть.

18 Горе тим, що вину притяга́ють до себе шнура́ми марно́ти, а гріх — як моту́ззям від воза,

19 та кажуть: „Хай ква́питься Він, хай прина́глить Свій чин, щоб ми бачили, а постано́ва Святого Ізраїлевого хай набли́зиться і нехай при́йде — і пізна́ємо ми“!

20 Горе тим, що зло називають добро́м, а добро — злом, що ставлять темно́ту за світло, а світло — за те́мряву, що ставлять гірке́ за солодке, а солодке — за гірке́!

21 Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м!

22 Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю,

23 що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього.

24 Тому́, як огне́нний язик пожира́є стерню́, а від по́лум'я ни́кне трава, — отак спорохня́віє корінь у них, і рознесе́ться їхній цвіт, немов ку́рява, бо від себе відкинули Зако́н Господа Савао́та, і зне́хтували вони слово Святого Ізраїлевого!

25 Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

26 І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, —

27 немає між ними уто́мленого та такого, який би спіткну́вся! Не дріма́є ніхто і не спить, а пояс із сте́гон його не здійма́ється та не зрива́ється шнур при взутті́ його.

28 Його стріли пого́стрені, і всі лу́ки його понатя́гувані. Копи́та у ко́ней його немов кре́мінь вважа́ються, а коле́са його — немов ви́хор.

29 Його рик — як леви́ці, і він заричи́ть, немов ті левчуки́, і він загарчи́ть, і здо́бич ухо́пить, й її понесе́, — і ніхто не врятує!

30 І на нього реві́тиме він того дня, як те море реве́. І погляне на землю, а там густа те́мрява, і світло померкло у хмарах її.

以賽亞書第5章	Iсая Розділ 5
1 現在［Now］我要給［to］我所親愛的唱歌，是我所愛者的歌，論他葡萄園的事。我所親愛的有葡萄園在甚［very］肥美的山岡上；	1 Заспіваю ж я вам про Свойо́го Улю́бленого пісню любо́вну про Його виногра́дника! На плодю́чому ве́рсі гори виноградника мав був Мій При́ятель.
2 他圍了［fenced］園子，撿去石頭，栽種上等的葡萄樹，在園中蓋了一座樓，又造［made］出壓酒池；他［he］指望結好葡萄，反倒結了野葡萄。	2 І обкопав Він його́, й від камі́ння очистив його, і виноградом добі́рним його засади́в, і ба́шту поставив посеред його́, і ви́тесав у ньому чави́ло, і чекав, що роди́тиме він виноград, — та він уроди́в дикі я́годи!
3 耶路撒冷的居民和猶大人哪，請你們現今在我與我的葡萄園中，斷定是非。	3 Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:
4 我為我葡萄園還有甚麼可作［could have been done more to］、是我沒有作的呢［that I have not done in it］？我指望結好葡萄，怎麼倒結了野葡萄呢？	4 що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи?
5 現在我去［go to］告訴你們，我要向我葡萄園怎樣行：我必撤去其中的［thereof］籬笆，使它被吃盡［eaten up］；又［and］拆毀其中的［thereof］牆垣，使它被踐踏。	5 А тепер завідо́млю Я вас, що́ зроблю́ для Свого виноградника: живоплі́т його ви́кину, і він буде на зни́щення, горо́жу його розвалю́, і він на пото́птання бу́де,
6 我必使它荒廢。不再被［be］修理，不再被［be］鋤刨；荊棘蒺藜倒要生長。我也必命雲不降雨在其上。	6 зроблю́ Я загу́бу йому, — він не буде обти́наний ані підса́пуваний, — і виросте те́рня й будя́ччя на ньому, а хма́рам звелю́, щоб дощу не давали на нього!
7 大軍之耶和華的葡萄園就是以色列家，他所喜愛的樹就是猶大人。他指望的是公平，誰知倒有暴虐［oppression］；指望的是公義，誰知倒有冤聲。	7 Бо виноградник Господа Саваота — то Ізра́їлів дім, а муж Юди — коха́ний Його саджане́ць. Сподівавсь правосу́ддя, та ось кроволи́ття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк.
8 禍哉。那些以房接房，以田［field］連田［field］，以致不留餘地［be no place］，好使自己獨置在地的［that they may be placed alone in the midst of the earth］。	8 Горе тим, що долу́чують до́ма до до́му, а поле до поля прито́чують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите́ серед кра́ю!
9 我耳聞大軍之耶和華說：必有許多又大又美的房屋成為荒涼，無人居住。	9 В мої уші сказав був Госпо́дь Савао́т: Направду, — багато домів попусто́шені бу́дуть, великі та добрі, і не буде мешка́нця для них.
10 十［ten］畝葡萄園只出一罷特酒，一賀梅珥穀種只結一伊法糧食。	10 Бо десять заго́нів землі виноградника ба́та одно́го вро́дять, а насіння одно́го хоме́ра поро́дить ефу.
11 禍哉，那些清早起來追求濃酒、直追［continue］到夜深，甚至因酒發燒的人。	11 Горе тим, що встають рано вра́нці і женуть за напо́єм п'янки́м, і трива́ють при нім аж до ве́чора, щоб вином розпаля́тись!
12 他們在筵席上彈琴，鼓瑟，擊鼓，吹笛，飲酒；卻不顧念耶和華的作為，也不留心他手所作的。	12 І ста́лася ци́тра та а́рфа, бу́бон та сопі́лка й вино — за їхню гу́лянку, а на ді́ло Господнє не дивляться, не вбача́ють Його́ чину рук.
13 所以，我的百姓因無知就被擄去；他們的尊貴人遭饑荒［famished］，他們的［their］群眾受乾渴［dried up with thrist］。	13 Тому піде наро́д Мій на вигна́ння непередба́чено, і вельмо́жі його голодува́тимуть, а на́товп його — ви́сохне з пра́гнення.
14 故此，地獄自己擴張［hell hath enlarged herself］，開了無限量的口；他們的榮耀，群眾，繁華，並快樂的人，必［shall］落在其中。	14 Тому́ то розши́рив шео́л пожадли́вість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зі́йде до нього його пишнота́, і його на́товп, і гу́ркіт його, й ті, що тішаться в ньому.
15 卑賤人必［shall］被壓服，勇士必［mighty men shall］降為卑，眼目高傲的人也必［shall］降為卑；	15 І люди́на пони́житься, і упоко́риться муж, а очі високих пони́кнуть,
16 唯有大軍之耶和華必［shall］因公平而崇高，聖潔的［that is holy］神必［shall］因公義顯為聖。	16 а Господь Саваот возвели́читься в су́ді, і Бог Святий ви́явить святість Свою в справедливості!
17 那時，綿羊羔［lambs］必照常［after their manner］吃草，豐肥人的荒場必被外邦人［shall strangers］吃盡。	17 І па́стися бу́дуть овечки, немов би на лу́ці своїй, а зоста́влене з ситих чужі поїдя́ть.
18 禍哉。那些以虛假之細繩牽罪孽、又像以套繩拉罪惡的人［them that］。	18 Горе тим, що вину притяга́ють до себе шнура́ми марно́ти, а гріх — як моту́ззям від воза,
19 就是那些［That say］說：任他急速行，趕快成就他的作為，使我們看看；任以色列聖者所謀劃的臨近成就，使我們知道的［That］！	19 та кажуть: „Хай ква́питься Він, хай прина́глить Свій чин, щоб ми бачили, а постано́ва Святого Ізраїлевого хай набли́зиться і нехай при́йде — і пізна́ємо ми“!
20 禍哉。那些稱惡為善、稱善為惡，以暗為光、以光為暗，以苦為甜、以甜為苦的人。	20 Горе тим, що зло називають добро́м, а добро — злом, що ставлять темно́ту за світло, а світло — за те́мряву, що ставлять гірке́ за солодке, а солодке — за гірке́!
21 禍哉。那些自視［eyes］為有智慧，自看為通達的人。	21 Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м!
22 禍哉。那些勇於飲酒，以能力調濃酒的人─	22 Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю,
23 他們因受賄賂，就稱惡人為義，將義人的義奪去。	23 що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього.
24 所以［Therefore］，火［fire］怎樣吞滅碎稭，火燄［flame］怎樣消滅糠秕［consumeth the chaff］，照樣，他們的根必像朽物，他們的花必像灰塵飛騰；因為他們棄掉［cast away］大軍之耶和華的訓誨，藐視以色列聖者的言語。	24 Тому́, як огне́нний язик пожира́є стерню́, а від по́лум'я ни́кне трава, — отак спорохня́віє корінь у них, і рознесе́ться їхній цвіт, немов ку́рява, бо від себе відкинули Зако́н Господа Савао́та, і зне́хтували вони слово Святого Ізраїлевого!
25 所以，耶和華的怒氣向他的百姓發作，他的手伸出攻擊他們；山嶺就顫動［tremble］，他們的屍首在街道［streets］上被撕裂［were torn］。雖然如此，他的怒氣還未轉消，他的手仍伸不縮。	25 Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
26 他必豎立大旗，招遠方的國民，向他們發嘶聲［hiss unto them］從地極而來。看哪，他們必急速奔來。	26 І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, —
27 其中沒有疲倦的，絆跌的；沒有打盹的，睡覺的；他們［their］腰帶並不放鬆，鞋帶也不折斷。	27 немає між ними уто́мленого та такого, який би спіткну́вся! Не дріма́є ніхто і не спить, а пояс із сте́гон його не здійма́ється та не зрива́ється шнур при взутті́ його.
28 他們的箭快利，弓也都［all］上了弦，馬蹄必［shall be］算如堅石，車輪好像旋風。	28 Його стріли пого́стрені, і всі лу́ки його понатя́гувані. Копи́та у ко́ней його немов кре́мінь вважа́ються, а коле́са його — немов ви́хор.
29 他們要吼叫，像獅子［lion］，咆哮，像少壯獅子；他們要咆哮抓食，又要［and shall］坦然帶走［carry it away］，無人救回。	29 Його рик — як леви́ці, і він заричи́ть, немов ті левчуки́, і він загарчи́ть, і здо́бич ухо́пить, й її понесе́, — і ніхто не врятує!
30 那日，他們要向以色列人吼叫，像海浪匉訇；人若望地，只見黑暗愁苦［sorrow］，光明在諸天［heavens］變為昏暗。	30 І на нього реві́тиме він того дня, як те море реве́. І погляне на землю, а там густа те́мрява, і світло померкло у хмарах її.

舊約

新約

以賽亞書

第5章

Iсая

Розділ 5

以賽亞書

第5章

Iсая

Розділ 5