Библия - Обещанное Восстановление

耶利米書

第31章

1 耶和華說：「正當那時［At the same time］，我必作以色列各家的神，他們必作我的子民。」

2 耶和華如此說：脫離刀劍的就是以色列［Israel］；我使他享安息的時候，他曾在曠野蒙恩。

3 古時［old］耶和華向我［me］顯現，說：我以永遠的愛愛你，因此我以慈愛吸引你。

4 處女以色列［virgin of Israel］啊，我要再建立你，你就被建立；你必再以擊鼓為美，與歡樂的人一同跳舞而出。

5 你必仍［Thou shalt yet］在撒瑪利亞的山上栽種葡萄［vines］；栽種的人必得栽種［the planters shall plant］，也必吃其中的果子以為平常［and shall eat them as common things］。

6 日子必到，以法蓮山上守望的人必呼叫說：起來吧，我們可以上錫安，到耶和華─我們的神那裏去。

7 耶和華如此說：當為雅各歡樂歌唱，在列國的首領中間［among the chief of the nations］歡呼；你們［ye］當傳揚頌讚說：耶和華啊，求你拯救你的百姓以色列所剩下的人。

8 看哪［Behold］，我必將他們從北方領來，從地的四境［coasts of the earth］招聚；同著他們來的有瞎子、瘸子、孕婦、懷胎陣痛的婦人［her that travaileth with child］；他們必成為大幫回到這裏來。

9 他們要哭泣而來，我要照他們懇求的引導他們；我要［I will］使他們在河水旁走正直的路，在其上不致絆跌；因為我是以色列的父，以法蓮是我的長子。

10 列國啊，你們［ye］要聽耶和華的話，傳揚在遠處的海島說：趕散以色列的必招聚他，又看守他，好像牧人看守羊群。

11 因耶和華救贖了雅各，救贖他脫離比他更強之人的手。

12 故此［Therefore］，他們要來到錫安的高處歌唱，又流歸耶和華施恩之地，就是有麥子［wheat］、新酒，和油，並初生羊群與牛群［young of the flock and of the herd］之地；他們的心必像澆灌的園子；他們也不再有一點愁煩。

13 那時，處女必歡樂跳舞；年少的、年老的，也必一同歡樂；因為我要使他們的悲哀變為歡喜，並要安慰他們，使他們的愁煩轉為快樂。

14 我必以肥油使祭司的心滿足；我的百姓也要因我的恩惠知足。這是耶和華說的。

15 耶和華如此說：在拉瑪聽見有［A］號咷痛哭的聲音，是拉結哭她兒女，不肯受安慰，因為他們都不在了。

16 耶和華如此說：你禁止聲音不要哀哭，禁止眼目不要流淚，因你所作之工必有賞賜；他們必從仇敵之地［land of the enemy］歸回。這是耶和華說的。

17 耶和華說：你終久［in thine end］必有盼望［hope］，你的兒女必回到自己的境界。

18 我實在［surely］聽見以法蓮為自己這樣［thus］悲歎說：你曾責罰［hast chastised］我，我便受責罰，像不慣負軛的公牛犢［bullock］一樣。求你使我回轉，我便回轉；因為你是耶和華─我的神。

19 我回轉以後就真正懊悔；受教以後就拍腿歎息；我因擔當幼年的凌辱就蒙羞［ashamed］抱愧［confounded］。

20 耶和華說：以法蓮是我的愛子嗎？是可喜悅的孩子嗎？我自從［since］責備他，仍深顧念他；所以我的心腸戀慕他；我必要憐憫他。

21 處女以色列［virgin of Israel］啊，你當為自己設立指路碑，築起高堆［make thee high heaps］；你要留心向大路，就是你所去的原路；你當回轉，回轉到你這些城邑。

22 背道的女子［daughter］啊，你反來覆去要到幾時呢？耶和華在地上創造［created］了一件新事，就是女子護衛男子。

23 大軍之耶和華─以色列的神如此說：「我使被擄之人歸回的時候，他們在猶大地和其中的城邑必仍［yet］這樣說：公義的居所，並［and］聖山哪，願耶和華賜福給你。

24 猶大自己［itself］和屬猶大城邑的人，農夫和放羊的人，要一同住在其中。

25 疲乏的人，我使他飽足［satiated］；愁煩的人，我使他知足。」

26 先知說：「我醒來［awaked］觀看［beheld］；我［my］覺著睡得香甜。」

27 耶和華說：「看哪［Behold］，日子將到，我要把人的種和牲畜的種播種在以色列家和猶大家。

28 我先前怎樣留意將他們拔出、拆毀、毀壞、傾覆、苦害，也必照樣留意將他們建立、栽植。這是耶和華說的。

29 當那些日子，人不再說：父親吃了酸葡萄，兒女［children］的牙酸倒了。

30 但各人必因自己的罪死亡；凡吃酸葡萄的，自己的牙必酸倒。」

31 耶和華說：「看哪［Behold］，日子將到，我要與以色列家和猶大家另立新約；

32 不像我拉著他們祖宗的手，領他們出埃及地的時候，與他們所立的約；我雖作他們的丈夫，他們卻背了我的約，這是耶和華說的；」

33 我與以色列家所要立的約，乃是這樣：耶和華說：「那些日子以後［But this shall be the covenant that I will make with the house of Israel; After those days, saith the LORD］，我要將我的律法放在他們裏面，寫在他們心內［in］；我要作他們的神，他們要作我的子民。

34 他們各人不再教導自己的鄰居和自己的兄弟［brother］說：『你該認識耶和華』；因為他們從最小的到至大的都必認識我；我要饒恕［forgive］他們的罪孽，不再記念他們的罪惡。這是耶和華說的。」

35 那使太陽白日發光，使星月有定例，黑夜發亮，使波浪匉訇的洋海分開的［which divideth the sea when the waves thereof roar］，大軍之耶和華是他的名。這是耶和華說的［Thus saith the LORD］；

36 那些［those］定例若能在我面前廢掉，以色列的後裔也就在我面前斷絕，永遠不再成國。這是耶和華說的。

37 耶和華如此說：若是在上的天能以量度，下地的根基能以尋察［If heaven above can be measured, and the foundations of the earth searched out beneath］，我就因以色列後裔一切所行的棄絕他們。這是耶和華說的。

38 耶和華說：「看哪［Behold］，日子將到，這城必為耶和華建造，從哈楠業樓直到角門。

39 準繩要往外量出，迎向迦立山上［over against it upon the hill Gareb］，又圍繞到［compass about to］歌亞。

40 拋屍的全谷和倒灰之處，並一切田地，直到汲淪溪，又直到東方馬門的拐角，都要歸耶和華為聖，不再拔出，不再傾覆，直到永遠。」

Єремiя

Розділ 31

1 Того ча́су, — говорить Господь, — для всіх ро́дів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть наро́дом!

2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині наро́д, від меча врято́ваний, Ізраїль іде на свій спо́чин.

3 Здале́ка Господь з'яви́вся мені та й промовив: Я вічним коха́нням тебе покохав, тому милість тобі виявля́ю!

4 Ще буду тебе будувати — й збудо́вана будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздо́бишся в бу́бни свої, та й пі́деш у тано́к тих, хто ба́виться,

5 на гора́х самарійських ще будеш садити виноградники, виногра́дарі будуть садити й споживати зако́нно собі!

6 Настане бо день, коли кликати буде сторо́жа на Єфремових го́рах: Уставайте, та пі́демо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!

7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою наро́дів утіша́йтесь! Розголосі́ть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, наро́д Свій, останок Ізраїлів!

8 Ось Я їх приведу́ із півні́чного кра́ю, і зберу́ їх із кі́нців землі, з ними ра́зом сліпий та кульга́вий, важка́ й породі́лля, сюди поверта́ються збори великі!

9 Вони при́йдуть з плаче́м, та Я їх попрова́джу в уті́хах. Я їх до потоків води́ попрова́джу прямо́ю дорогою, — не спіткну́ться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, — перворідний він Мій!

10 Народи, послухайте сло́ва Господнього, і далеко звістіть аж на острова́х та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його́, і стерегти́ме його, як па́стир отару свою!

11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.

12 І вони поприхо́дять, і будуть співати на верши́ні Сіо́ну, і до добра до Господнього будуть горну́тись, — до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібно́ї худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напо́єний сад, і не відчують уже більше сто́млення!

13 Тоді ді́вчина ті́шитись буде в танку́, і ра́зом юна́цтво та ста́рші, — бо Я оберну́ їхню жало́бу на радість, і Я їх поті́шу, і їх звеселю́ в їхнім сму́тку!

14 І душу священиків ситістю Я напою́, а наро́д Мій добром Моїм буде наси́чений, каже Господь!

15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та рида́ння гірке́: Рахиль плаче за ді́тьми своїми, не хоче поті́шена бути за діти свої, — бо нема їх.

16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосі́ння, і від сльози́ свої очі, бо є нагорода для чину твого, — говорить Господь, — і вони ве́рнуться з кра́ю ворожого!

17 І для твого майбутнього є сподіва́ння, — говорить Господь, — і до границь твоїх ве́рнуться діти твої!

18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похи́тує, пла́чучи: „Покарав Ти мене — і пока́раний я, мов теля те нена́вчене! Наверни́ Ти мене — і верну́ся, бо Ти — Господь Бог мій!

19 Бо як я наверну́вся, то ка́явся, коли ж я пізнав, то вдарив по сте́гнах свої́х. Засоромився я та збентежений був, бо я га́ньбу ношу́ молодо́щів своїх.

20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю́ проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому́ то за нього хвилюється нутро Моє, змилосе́рджуся справді над ним, говорить Госпо́дь!

21 Постав собі дороговка́зи, стовпи́ собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, — і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!

22 Аж доки тиня́тися бу́деш, о до́чко невірна? Господь бо нови́ну створив на землі: жінка спаса́тиме мужа!

23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в кра́ї Юдиному й по містах його, коли Я верну́ їх: Хай Господь благосло́вить тебе, осе́ле ти правди, о го́ро свята!

24 І осядуть на ній Юда та міста́ його ра́зом усі, селяни та ті, хто ходить з ота́рою.

25 Бо напо́юю Я душу зму́чену, і кожну душу скорбо́тну наси́чую.

26 На це я збудився й побачив, — і був мені сон мій приємний.

27 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням люди́ни й насінням скотини.

28 І бу́де, як Я пильнува́в був над ними, щоб їх вирива́ти та бу́рити, і щоб руйнува́ти, і губити, і чинити лихе, так Я попильну́ю над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь!

29 Тими днями не скажуть уже: „Батьки їли неспіле, а оско́ма в синів на зуба́х!“

30 бо кожен за власну провину помре, і кожній люди́ні, що їсть недоспі́ле, оско́ма впаде́ їй на зуби!

31 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і складу́ Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Нови́й Запові́т.

32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх ви́вести з кра́ю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!

33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу́ з домом Ізраїля, — каже Госпо́дь: Дам Зако́на Свого в сере́дину їхню, і на їхньому серці його напишу́, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть наро́дом!

34 І більше не будуть навчати вони один о́дного, і брат свого брата, гово́рячи: „Пізнайте Господа!“ Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, — каже Господь, — бо їхню прови́ну прощу́, і не бу́ду вже згадувати їм гріха́!

35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зо́рям на світло вночі, що пору́шує море — й шумля́ть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння!

36 Як віді́йдуть устави ці з-перед обличчя Мого, — говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане наро́дом бути перед обличчям Моїм по всі дні.

37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі́ незміри́ме, і не будуть дослі́джені долі осно́ви землі́, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь!

38 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і збудується місто оце Господе́ві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної.

39 І пі́де мірни́чий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обе́рнеться він до Ґої.

40 І долина вся тру́пів та по́пелу, і всі поля́ аж до долини Кедро́ну, аж до рогу Кі́нської брами на схід, — усе це́ буде святість для Господа, — не знищиться та не зруйнується ввіки вона!“

耶利米書第31章	Єремiя Розділ 31
1 耶和華說：「正當那時［At the same time］，我必作以色列各家的神，他們必作我的子民。」	1 Того ча́су, — говорить Господь, — для всіх ро́дів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть наро́дом!
2 耶和華如此說：脫離刀劍的就是以色列［Israel］；我使他享安息的時候，他曾在曠野蒙恩。	2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині наро́д, від меча врято́ваний, Ізраїль іде на свій спо́чин.
3 古時［old］耶和華向我［me］顯現，說：我以永遠的愛愛你，因此我以慈愛吸引你。	3 Здале́ка Господь з'яви́вся мені та й промовив: Я вічним коха́нням тебе покохав, тому милість тобі виявля́ю!
4 處女以色列［virgin of Israel］啊，我要再建立你，你就被建立；你必再以擊鼓為美，與歡樂的人一同跳舞而出。	4 Ще буду тебе будувати — й збудо́вана будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздо́бишся в бу́бни свої, та й пі́деш у тано́к тих, хто ба́виться,
5 你必仍［Thou shalt yet］在撒瑪利亞的山上栽種葡萄［vines］；栽種的人必得栽種［the planters shall plant］，也必吃其中的果子以為平常［and shall eat them as common things］。	5 на гора́х самарійських ще будеш садити виноградники, виногра́дарі будуть садити й споживати зако́нно собі!
6 日子必到，以法蓮山上守望的人必呼叫說：起來吧，我們可以上錫安，到耶和華─我們的神那裏去。	6 Настане бо день, коли кликати буде сторо́жа на Єфремових го́рах: Уставайте, та пі́демо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!
7 耶和華如此說：當為雅各歡樂歌唱，在列國的首領中間［among the chief of the nations］歡呼；你們［ye］當傳揚頌讚說：耶和華啊，求你拯救你的百姓以色列所剩下的人。	7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою наро́дів утіша́йтесь! Розголосі́ть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, наро́д Свій, останок Ізраїлів!
8 看哪［Behold］，我必將他們從北方領來，從地的四境［coasts of the earth］招聚；同著他們來的有瞎子、瘸子、孕婦、懷胎陣痛的婦人［her that travaileth with child］；他們必成為大幫回到這裏來。	8 Ось Я їх приведу́ із півні́чного кра́ю, і зберу́ їх із кі́нців землі, з ними ра́зом сліпий та кульга́вий, важка́ й породі́лля, сюди поверта́ються збори великі!
9 他們要哭泣而來，我要照他們懇求的引導他們；我要［I will］使他們在河水旁走正直的路，在其上不致絆跌；因為我是以色列的父，以法蓮是我的長子。	9 Вони при́йдуть з плаче́м, та Я їх попрова́джу в уті́хах. Я їх до потоків води́ попрова́джу прямо́ю дорогою, — не спіткну́ться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, — перворідний він Мій!
10 列國啊，你們［ye］要聽耶和華的話，傳揚在遠處的海島說：趕散以色列的必招聚他，又看守他，好像牧人看守羊群。	10 Народи, послухайте сло́ва Господнього, і далеко звістіть аж на острова́х та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його́, і стерегти́ме його, як па́стир отару свою!
11 因耶和華救贖了雅各，救贖他脫離比他更強之人的手。	11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.
12 故此［Therefore］，他們要來到錫安的高處歌唱，又流歸耶和華施恩之地，就是有麥子［wheat］、新酒，和油，並初生羊群與牛群［young of the flock and of the herd］之地；他們的心必像澆灌的園子；他們也不再有一點愁煩。	12 І вони поприхо́дять, і будуть співати на верши́ні Сіо́ну, і до добра до Господнього будуть горну́тись, — до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібно́ї худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напо́єний сад, і не відчують уже більше сто́млення!
13 那時，處女必歡樂跳舞；年少的、年老的，也必一同歡樂；因為我要使他們的悲哀變為歡喜，並要安慰他們，使他們的愁煩轉為快樂。	13 Тоді ді́вчина ті́шитись буде в танку́, і ра́зом юна́цтво та ста́рші, — бо Я оберну́ їхню жало́бу на радість, і Я їх поті́шу, і їх звеселю́ в їхнім сму́тку!
14 我必以肥油使祭司的心滿足；我的百姓也要因我的恩惠知足。這是耶和華說的。	14 І душу священиків ситістю Я напою́, а наро́д Мій добром Моїм буде наси́чений, каже Господь!
15 耶和華如此說：在拉瑪聽見有［A］號咷痛哭的聲音，是拉結哭她兒女，不肯受安慰，因為他們都不在了。	15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та рида́ння гірке́: Рахиль плаче за ді́тьми своїми, не хоче поті́шена бути за діти свої, — бо нема їх.
16 耶和華如此說：你禁止聲音不要哀哭，禁止眼目不要流淚，因你所作之工必有賞賜；他們必從仇敵之地［land of the enemy］歸回。這是耶和華說的。	16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосі́ння, і від сльози́ свої очі, бо є нагорода для чину твого, — говорить Господь, — і вони ве́рнуться з кра́ю ворожого!
17 耶和華說：你終久［in thine end］必有盼望［hope］，你的兒女必回到自己的境界。	17 І для твого майбутнього є сподіва́ння, — говорить Господь, — і до границь твоїх ве́рнуться діти твої!
18 我實在［surely］聽見以法蓮為自己這樣［thus］悲歎說：你曾責罰［hast chastised］我，我便受責罰，像不慣負軛的公牛犢［bullock］一樣。求你使我回轉，我便回轉；因為你是耶和華─我的神。	18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похи́тує, пла́чучи: „Покарав Ти мене — і пока́раний я, мов теля те нена́вчене! Наверни́ Ти мене — і верну́ся, бо Ти — Господь Бог мій!
19 我回轉以後就真正懊悔；受教以後就拍腿歎息；我因擔當幼年的凌辱就蒙羞［ashamed］抱愧［confounded］。	19 Бо як я наверну́вся, то ка́явся, коли ж я пізнав, то вдарив по сте́гнах свої́х. Засоромився я та збентежений був, бо я га́ньбу ношу́ молодо́щів своїх.
20 耶和華說：以法蓮是我的愛子嗎？是可喜悅的孩子嗎？我自從［since］責備他，仍深顧念他；所以我的心腸戀慕他；我必要憐憫他。	20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю́ проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому́ то за нього хвилюється нутро Моє, змилосе́рджуся справді над ним, говорить Госпо́дь!
21 處女以色列［virgin of Israel］啊，你當為自己設立指路碑，築起高堆［make thee high heaps］；你要留心向大路，就是你所去的原路；你當回轉，回轉到你這些城邑。	21 Постав собі дороговка́зи, стовпи́ собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, — і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!
22 背道的女子［daughter］啊，你反來覆去要到幾時呢？耶和華在地上創造［created］了一件新事，就是女子護衛男子。	22 Аж доки тиня́тися бу́деш, о до́чко невірна? Господь бо нови́ну створив на землі: жінка спаса́тиме мужа!
23 大軍之耶和華─以色列的神如此說：「我使被擄之人歸回的時候，他們在猶大地和其中的城邑必仍［yet］這樣說：公義的居所，並［and］聖山哪，願耶和華賜福給你。	23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в кра́ї Юдиному й по містах його, коли Я верну́ їх: Хай Господь благосло́вить тебе, осе́ле ти правди, о го́ро свята!
24 猶大自己［itself］和屬猶大城邑的人，農夫和放羊的人，要一同住在其中。	24 І осядуть на ній Юда та міста́ його ра́зом усі, селяни та ті, хто ходить з ота́рою.
25 疲乏的人，我使他飽足［satiated］；愁煩的人，我使他知足。」	25 Бо напо́юю Я душу зму́чену, і кожну душу скорбо́тну наси́чую.
26 先知說：「我醒來［awaked］觀看［beheld］；我［my］覺著睡得香甜。」	26 На це я збудився й побачив, — і був мені сон мій приємний.
27 耶和華說：「看哪［Behold］，日子將到，我要把人的種和牲畜的種播種在以色列家和猶大家。	27 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням люди́ни й насінням скотини.
28 我先前怎樣留意將他們拔出、拆毀、毀壞、傾覆、苦害，也必照樣留意將他們建立、栽植。這是耶和華說的。	28 І бу́де, як Я пильнува́в був над ними, щоб їх вирива́ти та бу́рити, і щоб руйнува́ти, і губити, і чинити лихе, так Я попильну́ю над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь!
29 當那些日子，人不再說：父親吃了酸葡萄，兒女［children］的牙酸倒了。	29 Тими днями не скажуть уже: „Батьки їли неспіле, а оско́ма в синів на зуба́х!“
30 但各人必因自己的罪死亡；凡吃酸葡萄的，自己的牙必酸倒。」	30 бо кожен за власну провину помре, і кожній люди́ні, що їсть недоспі́ле, оско́ма впаде́ їй на зуби!
31 耶和華說：「看哪［Behold］，日子將到，我要與以色列家和猶大家另立新約；	31 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і складу́ Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Нови́й Запові́т.
32 不像我拉著他們祖宗的手，領他們出埃及地的時候，與他們所立的約；我雖作他們的丈夫，他們卻背了我的約，這是耶和華說的；」	32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх ви́вести з кра́ю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!
33 我與以色列家所要立的約，乃是這樣：耶和華說：「那些日子以後［But this shall be the covenant that I will make with the house of Israel; After those days, saith the LORD］，我要將我的律法放在他們裏面，寫在他們心內［in］；我要作他們的神，他們要作我的子民。	33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу́ з домом Ізраїля, — каже Госпо́дь: Дам Зако́на Свого в сере́дину їхню, і на їхньому серці його напишу́, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть наро́дом!
34 他們各人不再教導自己的鄰居和自己的兄弟［brother］說：『你該認識耶和華』；因為他們從最小的到至大的都必認識我；我要饒恕［forgive］他們的罪孽，不再記念他們的罪惡。這是耶和華說的。」	34 І більше не будуть навчати вони один о́дного, і брат свого брата, гово́рячи: „Пізнайте Господа!“ Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, — каже Господь, — бо їхню прови́ну прощу́, і не бу́ду вже згадувати їм гріха́!
35 那使太陽白日發光，使星月有定例，黑夜發亮，使波浪匉訇的洋海分開的［which divideth the sea when the waves thereof roar］，大軍之耶和華是他的名。這是耶和華說的［Thus saith the LORD］；	35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зо́рям на світло вночі, що пору́шує море — й шумля́ть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння!
36 那些［those］定例若能在我面前廢掉，以色列的後裔也就在我面前斷絕，永遠不再成國。這是耶和華說的。	36 Як віді́йдуть устави ці з-перед обличчя Мого, — говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане наро́дом бути перед обличчям Моїм по всі дні.
37 耶和華如此說：若是在上的天能以量度，下地的根基能以尋察［If heaven above can be measured, and the foundations of the earth searched out beneath］，我就因以色列後裔一切所行的棄絕他們。這是耶和華說的。	37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі́ незміри́ме, і не будуть дослі́джені долі осно́ви землі́, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь!
38 耶和華說：「看哪［Behold］，日子將到，這城必為耶和華建造，從哈楠業樓直到角門。	38 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і збудується місто оце Господе́ві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної.
39 準繩要往外量出，迎向迦立山上［over against it upon the hill Gareb］，又圍繞到［compass about to］歌亞。	39 І пі́де мірни́чий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обе́рнеться він до Ґої.
40 拋屍的全谷和倒灰之處，並一切田地，直到汲淪溪，又直到東方馬門的拐角，都要歸耶和華為聖，不再拔出，不再傾覆，直到永遠。」	40 І долина вся тру́пів та по́пелу, і всі поля́ аж до долини Кедро́ну, аж до рогу Кі́нської брами на схід, — усе це́ буде святість для Господа, — не знищиться та не зруйнується ввіки вона!“

舊約

新約

耶利米書

第31章

Єремiя

Розділ 31

耶利米書

第31章

Єремiя

Розділ 31