民數記第14章 |
1 |
2 以色列眾人向摩西、亞倫發怨言;全會眾對他們說:「情願神使 |
3 耶和華為甚麼把我們領到那地,使我們倒在刀下呢?我們的妻子和孩子必被擄掠。我們回埃及去豈不好嗎?」 |
4 眾人彼此說:「我們不如立一個首領回埃及去吧。」 |
5 |
6 窺探地的人中,嫩的兒子約書亞和耶孚尼的兒子迦勒撕裂衣服, |
7 對以色列全會眾說:「我們所窺探、經過之地是極美之地。 |
8 耶和華若喜悅我們,就必將我們領進那地,把地賜給我們;那地原是流奶與蜜之地。 |
9 但你們不可背叛耶和華,也不要怕那地的居民;因為他們是我們的食物,並且蔭庇他們的已經離開他們。有耶和華與我們同在,不要怕他們。」 |
10 但全會眾說:「拿石頭打死他們二人。」忽然,耶和華的榮光在會幕中在以色列眾人面前 |
11 耶和華對摩西說:「這百姓惹動 |
12 我要用瘟疫擊殺他們,使他們不得承受那地,叫你的後裔成為大國,比他們強勝。」 |
13 |
14 埃及人要將這事傳給迦南地的居民;那民已經聽見你─耶和華是在這百姓中間;因為你─耶和華 |
15 如今你若把這百姓全都 |
16 『耶和華因為不能把這百姓領進他向他們起誓應許之地,所以在曠野把他們殺了。』 |
17 現在求我 |
18 |
19 |
20 |
21 然而 |
22 這些人雖看見我的榮耀和我在埃及與曠野所行的神蹟,如今 |
23 他們斷不得看見我向他們的祖宗所起誓應許之地。凡惹動 |
24 唯獨我的僕人迦勒,因他另有一個心靈 |
25 (亞瑪力人和迦南人住在谷中。)明天你們要轉回,從紅海的路往曠野去。」 |
26 |
27 「這惡會眾向我發怨言,我忍耐他們要到幾時呢?以色列人向我所發的怨言,我都聽見了。 |
28 你們告訴他們,耶和華說:『我指著我的永生起誓,我必要照你們達到我耳中的話待你們。 |
29 你們的屍首必倒在這曠野;並且你們中間凡被數點、按你們的總數 |
30 必不得進我起誓應許叫你們住的那地;唯有耶孚尼的兒子迦勒和嫩的兒子約書亞才能進去。 |
31 但你們的婦人孩子,就是你們所說、要被擄掠的,我必把他們領進去,他們就得知你們所藐視 |
32 至於你們,你們的屍首必倒在這曠野; |
33 你們的兒女必在曠野飄流四十年,擔當你們淫行的罪,直到你們的屍首在曠野消滅。 |
34 按你們窺探那地的四十日,一年頂一日,你們要擔當罪孽四十年,就知道我的應許有破口 |
35 我─耶和華說過,我總要這樣待這一切聚集敵我的惡會眾;他們必在這曠野消滅,在這裏死亡。』」 |
36 |
37 這些報惡信的人都遭瘟疫,死在耶和華面前。 |
38 其中唯有嫩的兒子約書亞和耶孚尼的兒子迦勒仍然存活。 |
39 |
40 清早起來,上山頂去,說:「看哪 |
41 摩西說:「你們為何違背耶和華的命令呢?這事不能順利了。 |
42 不要上去;因為耶和華不在你們中間,恐怕你們被仇敵殺敗了。 |
43 亞瑪力人和迦南人都在你們面前,你們必倒在刀下;因你們退回不跟從耶和華,所以耶和華 |
44 他們卻擅敢上山頂去,然而耶和華的約櫃和摩西沒有出營。 |
45 於是亞瑪力人和住在那山上的迦南人都下來擊打他們,使他們潰亂 |
ЧислаРозділ 14 |
1 |
2 І нарікали на Мойсея та на Аарона всі Ізраїлеві сини. І сказала до них вся громада: „О, якби ми померли були́ в єгипетськім кра́ї, або щоб ми померли були в цій пустині! |
3 І нащо Господь провадить нас до того кра́ю, щоб нам попа́дати від меча? Жінки́ наші та діти наші стануть здо́биччю... Чи не краще нам верну́тися до Єгипту?“ |
4 І сказали вони один до о́дного: „Оберімо собі го́лову, та й вертаймось до Єгипту!“ |
5 I впали Мойсей та Аарон на обличчя свої перед усім збором громади Ізраїлевих синів. |
6 А Ісу́с, син Нави́нів, та Калев, син Єфуннеїв, із тих, що розвідували той Край, пороздирали одежу свою, |
7 та й сказали до всієї громади Ізраїлевих синів, говорячи: „Той край, що перейшли́ ми по ньому, щоб розвідати його, край той дуже-дуже хороший! |
8 Якщо Господь уподо́бає Собі нас, то впровадить нас до того Кра́ю, і дасть його нам, край, який тече молоком та медом. |
9 Тільки не бунтуйтесь проти Господа, — і не бійтеся наро́ду того кра́ю, бо вони — хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, — не бійтеся їх! |
10 І сказала була вся громада, щоб камі́нням закидати їх, та слава Господня появилася в скинії заповіту всім Ізра́їлевим синам... |
11 І промовив Господь до Мойсея: „Аж доки буде цей наро́д зневажа́ти Мене, і аж доки не будуть вони ві́рувати в Мене, у всі ті озна́ки, що Я учинив був серед нього? |
12 Ударю його поразою, і позба́влю його насліддя, а тебе зроблю́ народом більшим і сильнішим від нього“. |
13 І сказав Мойсей до Господа: „І почує Єгипет, що Ти з-посеред нього вивів Своєю силою наро́д цей, |
14 та й скаже до ме́шканців цього кра́ю, які чули, що Ти Господь серед цього наро́ду, що око-в-око являєшся Ти, Господи, а хмара Твоя стоїть над ними, і що Ти ходиш перед ними в стовпі хмари вдень, а в стовпі огню вночі, — |
15 якщо заб'єш Ти цей наро́д, як одну люди́ну, то скажуть ті люди, що чули слух про Тебе, говорячи: |
16 Через неспромо́жність Господа впрова́дити той народ до кра́ю, якого Він заприся́г був їм, вигубив їх у пустині. |
17 А тепер нехай же звели́читься сила Господня, як Ти наказав був, говорячи: |
18 „Господь довготерпели́вий, і багатомилости́вий, Він прощає провину та пере́ступ, і не очистить винного, а карає провину батьків на третіх і на четвертих поколі́ннях“. |
19 Прости ж провину цього народу через велику милість Свою, як проща́в Ти цьому наро́дові від Єгипту й аж сюди!“ |
20 А Господь сказав: „Я простив за словом твоїм. |
21 Але, як Я живий, — слава Господня напо́внить увесь оцей край. |
22 Тому́ всі ті люди, що бачили славу Мою та озна́ки Мої, що чинив Я в Єгипті та в пустині, але випробо́вували Мене оце десять раз та не слухалися голосу Мого, |
23 поправді кажу, — не побачать вони того кра́ю, що Я заприсяг був їхнім батькам. І всі, хто зневажає Мене, не побачать його́! |
24 Але раб Мій Калев за те, що з ним був дух інший, і він вико́нував накази Мої, то Я введу́ його до того краю, куди він увійшов був, і пото́мство його оволодіє ним. |
25 А амалики́тянин та ханаане́янин сидить у долині. Узавтра оберніться, та й руша́йте на пустиню дорогою Червоного моря!“ |
26 І Господь промовляв до Мойсея й до Ааро́на, говорячи: |
27 „Аж доки цій злій громаді нарікати на Мене? Наріка́ння Ізраїлевих синів, що вони нарікають на Мене, Я чув. |
28 Скажи їм: Живий Я! Мова Господня: Поправді кажу, — як ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю́ вам. |
29 У цій пустині попа́дають ваші трупи, та всі перелічені ваші всім вашим числом від віку двадцяти́ літ і вище, що нарікали на Мене. |
30 Поправді кажу, — ви не ввійдете до того кра́ю, що Я підносив був на присягу руку Свою, що будете перебувати в нім, — окрім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Нави́нового. |
31 А діти ваші, що про них казали ви: станете здо́биччю ворогові, то впрова́джу Я їх, і пізнають вони цей край, яким ви обри́дили. |
32 І ваші власні трупи попа́дають у цій пустині! |
33 А ваші сини будуть блукати на пустині со́рок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки ви́гинуть ваші трупи на пустині. |
34 Числом тих днів, що розві́дували ви той край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день — сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною! |
35 Я, Господь, говорив: Поправді кажу, — оце зроблю́ всій цій злій громаді, що змовляється проти Мене: у цій пустині вигинуть, і тут повмирають“. |
36 А ті люди, яких Мойсей послав був розві́дати той край, коли вернулися, то зробили, що вся громада нарікала на нього, і пустили злу вістку на той край, |
37 то ті люди, що пустили були злу вістку на той край, повмирали від пора́зи перед Господнім лицем. |
38 А Ісус, син Нави́нів, та Калев, син Єфуннеїв, жили́ з тих людей, що ходили розвідати той край. |
39 І говорив Мойсей ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, — і наро́д був у тяжкій жало́бі! |
40 І повставали вони рано вранці, та й повихо́дили на верхі́в'я гори, говорячи: „Ось ми, — і ми пі́демо до місця, що Господь був сказав, бо ми прогрішили“. |
41 А Мойсей сказав: „Чому́ ж ви переступаєте нака́з Господній? Таж це не вдасться! |
42 Не виходьте, бо Господь не серед вас, а то бу́дете побиті своїми ворогами. |
43 Бо там перед вами амалики́тянин і ханаане́янин, і ви попа́даєте від меча, бо ви відвернулися від Господа, і не буде Господь із вами“. |
44 Але вони осмі́лилися вийти на верхів'я гори, а ковче́г свідоцтва Господнього та Мойсей не ру́шилися з-посеред табо́ру. |
45 І зійшов амаликитянин та ханаанеянин, що сидить на тій горі, та й побили їх, і били їх аж до Хорми. |
民數記第14章 |
ЧислаРозділ 14 |
1 |
1 |
2 以色列眾人向摩西、亞倫發怨言;全會眾對他們說:「情願神使 |
2 І нарікали на Мойсея та на Аарона всі Ізраїлеві сини. І сказала до них вся громада: „О, якби ми померли були́ в єгипетськім кра́ї, або щоб ми померли були в цій пустині! |
3 耶和華為甚麼把我們領到那地,使我們倒在刀下呢?我們的妻子和孩子必被擄掠。我們回埃及去豈不好嗎?」 |
3 І нащо Господь провадить нас до того кра́ю, щоб нам попа́дати від меча? Жінки́ наші та діти наші стануть здо́биччю... Чи не краще нам верну́тися до Єгипту?“ |
4 眾人彼此說:「我們不如立一個首領回埃及去吧。」 |
4 І сказали вони один до о́дного: „Оберімо собі го́лову, та й вертаймось до Єгипту!“ |
5 |
5 I впали Мойсей та Аарон на обличчя свої перед усім збором громади Ізраїлевих синів. |
6 窺探地的人中,嫩的兒子約書亞和耶孚尼的兒子迦勒撕裂衣服, |
6 А Ісу́с, син Нави́нів, та Калев, син Єфуннеїв, із тих, що розвідували той Край, пороздирали одежу свою, |
7 對以色列全會眾說:「我們所窺探、經過之地是極美之地。 |
7 та й сказали до всієї громади Ізраїлевих синів, говорячи: „Той край, що перейшли́ ми по ньому, щоб розвідати його, край той дуже-дуже хороший! |
8 耶和華若喜悅我們,就必將我們領進那地,把地賜給我們;那地原是流奶與蜜之地。 |
8 Якщо Господь уподо́бає Собі нас, то впровадить нас до того Кра́ю, і дасть його нам, край, який тече молоком та медом. |
9 但你們不可背叛耶和華,也不要怕那地的居民;因為他們是我們的食物,並且蔭庇他們的已經離開他們。有耶和華與我們同在,不要怕他們。」 |
9 Тільки не бунтуйтесь проти Господа, — і не бійтеся наро́ду того кра́ю, бо вони — хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, — не бійтеся їх! |
10 但全會眾說:「拿石頭打死他們二人。」忽然,耶和華的榮光在會幕中在以色列眾人面前 |
10 І сказала була вся громада, щоб камі́нням закидати їх, та слава Господня появилася в скинії заповіту всім Ізра́їлевим синам... |
11 耶和華對摩西說:「這百姓惹動 |
11 І промовив Господь до Мойсея: „Аж доки буде цей наро́д зневажа́ти Мене, і аж доки не будуть вони ві́рувати в Мене, у всі ті озна́ки, що Я учинив був серед нього? |
12 我要用瘟疫擊殺他們,使他們不得承受那地,叫你的後裔成為大國,比他們強勝。」 |
12 Ударю його поразою, і позба́влю його насліддя, а тебе зроблю́ народом більшим і сильнішим від нього“. |
13 |
13 І сказав Мойсей до Господа: „І почує Єгипет, що Ти з-посеред нього вивів Своєю силою наро́д цей, |
14 埃及人要將這事傳給迦南地的居民;那民已經聽見你─耶和華是在這百姓中間;因為你─耶和華 |
14 та й скаже до ме́шканців цього кра́ю, які чули, що Ти Господь серед цього наро́ду, що око-в-око являєшся Ти, Господи, а хмара Твоя стоїть над ними, і що Ти ходиш перед ними в стовпі хмари вдень, а в стовпі огню вночі, — |
15 如今你若把這百姓全都 |
15 якщо заб'єш Ти цей наро́д, як одну люди́ну, то скажуть ті люди, що чули слух про Тебе, говорячи: |
16 『耶和華因為不能把這百姓領進他向他們起誓應許之地,所以在曠野把他們殺了。』 |
16 Через неспромо́жність Господа впрова́дити той народ до кра́ю, якого Він заприся́г був їм, вигубив їх у пустині. |
17 現在求我 |
17 А тепер нехай же звели́читься сила Господня, як Ти наказав був, говорячи: |
18 |
18 „Господь довготерпели́вий, і багатомилости́вий, Він прощає провину та пере́ступ, і не очистить винного, а карає провину батьків на третіх і на четвертих поколі́ннях“. |
19 |
19 Прости ж провину цього народу через велику милість Свою, як проща́в Ти цьому наро́дові від Єгипту й аж сюди!“ |
20 |
20 А Господь сказав: „Я простив за словом твоїм. |
21 然而 |
21 Але, як Я живий, — слава Господня напо́внить увесь оцей край. |
22 這些人雖看見我的榮耀和我在埃及與曠野所行的神蹟,如今 |
22 Тому́ всі ті люди, що бачили славу Мою та озна́ки Мої, що чинив Я в Єгипті та в пустині, але випробо́вували Мене оце десять раз та не слухалися голосу Мого, |
23 他們斷不得看見我向他們的祖宗所起誓應許之地。凡惹動 |
23 поправді кажу, — не побачать вони того кра́ю, що Я заприсяг був їхнім батькам. І всі, хто зневажає Мене, не побачать його́! |
24 唯獨我的僕人迦勒,因他另有一個心靈 |
24 Але раб Мій Калев за те, що з ним був дух інший, і він вико́нував накази Мої, то Я введу́ його до того краю, куди він увійшов був, і пото́мство його оволодіє ним. |
25 (亞瑪力人和迦南人住在谷中。)明天你們要轉回,從紅海的路往曠野去。」 |
25 А амалики́тянин та ханаане́янин сидить у долині. Узавтра оберніться, та й руша́йте на пустиню дорогою Червоного моря!“ |
26 |
26 І Господь промовляв до Мойсея й до Ааро́на, говорячи: |
27 「這惡會眾向我發怨言,我忍耐他們要到幾時呢?以色列人向我所發的怨言,我都聽見了。 |
27 „Аж доки цій злій громаді нарікати на Мене? Наріка́ння Ізраїлевих синів, що вони нарікають на Мене, Я чув. |
28 你們告訴他們,耶和華說:『我指著我的永生起誓,我必要照你們達到我耳中的話待你們。 |
28 Скажи їм: Живий Я! Мова Господня: Поправді кажу, — як ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю́ вам. |
29 你們的屍首必倒在這曠野;並且你們中間凡被數點、按你們的總數 |
29 У цій пустині попа́дають ваші трупи, та всі перелічені ваші всім вашим числом від віку двадцяти́ літ і вище, що нарікали на Мене. |
30 必不得進我起誓應許叫你們住的那地;唯有耶孚尼的兒子迦勒和嫩的兒子約書亞才能進去。 |
30 Поправді кажу, — ви не ввійдете до того кра́ю, що Я підносив був на присягу руку Свою, що будете перебувати в нім, — окрім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Нави́нового. |
31 但你們的婦人孩子,就是你們所說、要被擄掠的,我必把他們領進去,他們就得知你們所藐視 |
31 А діти ваші, що про них казали ви: станете здо́биччю ворогові, то впрова́джу Я їх, і пізнають вони цей край, яким ви обри́дили. |
32 至於你們,你們的屍首必倒在這曠野; |
32 І ваші власні трупи попа́дають у цій пустині! |
33 你們的兒女必在曠野飄流四十年,擔當你們淫行的罪,直到你們的屍首在曠野消滅。 |
33 А ваші сини будуть блукати на пустині со́рок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки ви́гинуть ваші трупи на пустині. |
34 按你們窺探那地的四十日,一年頂一日,你們要擔當罪孽四十年,就知道我的應許有破口 |
34 Числом тих днів, що розві́дували ви той край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день — сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною! |
35 我─耶和華說過,我總要這樣待這一切聚集敵我的惡會眾;他們必在這曠野消滅,在這裏死亡。』」 |
35 Я, Господь, говорив: Поправді кажу, — оце зроблю́ всій цій злій громаді, що змовляється проти Мене: у цій пустині вигинуть, і тут повмирають“. |
36 |
36 А ті люди, яких Мойсей послав був розві́дати той край, коли вернулися, то зробили, що вся громада нарікала на нього, і пустили злу вістку на той край, |
37 這些報惡信的人都遭瘟疫,死在耶和華面前。 |
37 то ті люди, що пустили були злу вістку на той край, повмирали від пора́зи перед Господнім лицем. |
38 其中唯有嫩的兒子約書亞和耶孚尼的兒子迦勒仍然存活。 |
38 А Ісус, син Нави́нів, та Калев, син Єфуннеїв, жили́ з тих людей, що ходили розвідати той край. |
39 |
39 І говорив Мойсей ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, — і наро́д був у тяжкій жало́бі! |
40 清早起來,上山頂去,說:「看哪 |
40 І повставали вони рано вранці, та й повихо́дили на верхі́в'я гори, говорячи: „Ось ми, — і ми пі́демо до місця, що Господь був сказав, бо ми прогрішили“. |
41 摩西說:「你們為何違背耶和華的命令呢?這事不能順利了。 |
41 А Мойсей сказав: „Чому́ ж ви переступаєте нака́з Господній? Таж це не вдасться! |
42 不要上去;因為耶和華不在你們中間,恐怕你們被仇敵殺敗了。 |
42 Не виходьте, бо Господь не серед вас, а то бу́дете побиті своїми ворогами. |
43 亞瑪力人和迦南人都在你們面前,你們必倒在刀下;因你們退回不跟從耶和華,所以耶和華 |
43 Бо там перед вами амалики́тянин і ханаане́янин, і ви попа́даєте від меча, бо ви відвернулися від Господа, і не буде Господь із вами“. |
44 他們卻擅敢上山頂去,然而耶和華的約櫃和摩西沒有出營。 |
44 Але вони осмі́лилися вийти на верхів'я гори, а ковче́г свідоцтва Господнього та Мойсей не ру́шилися з-посеред табо́ру. |
45 於是亞瑪力人和住在那山上的迦南人都下來擊打他們,使他們潰亂 |
45 І зійшов амаликитянин та ханаанеянин, що сидить на тій горі, та й побили їх, і били їх аж до Хорми. |