雅歌第1章 |
|
1 |
|
2 |
|
3 你的膏油馨香；你的名如同倒出來的香膏，所以眾處女 |
|
4 願你吸引我，我們就快跑跟隨你。王帶我進了內室。 |
|
5 |
|
6 不要因日頭把我曬黑了就看著 |
|
7 我心所愛的啊，求你告訴我，你在何處牧羊？正午在何處使羊歇臥？我何必在你同伴的羊群旁邊好像蒙著臉的人呢？ |
|
8 |
|
9 |
|
10 你的兩腮因珠串 |
|
11 我們要為你編上金辮，鑲上銀釘。 |
|
12 |
|
13 我以我的良人為一袋沒藥，他必整夜在我懷中。 |
|
14 我以我的良人為一棵指甲花 |
|
15 |
|
16 我的良人哪，看 |
|
17 香柏樹為我們 |
Пiсня над пiснямиРозділ 1 |
|
1 |
|
2 |
|
3 На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе! |
|
4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе! |
|
5 Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові! |
|
6 Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“ |
|
7 „Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“ |
|
8 „Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“. |
|
9 |
|
10 Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста! |
|
11 Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“ |
|
12 „Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі. |
|
13 Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене! |
|
14 Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“! |
|
15 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“ |
|
16 „Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень! |
|
17 Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“ |
雅歌第1章 |
Пiсня над пiснямиРозділ 1 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 |
|
3 你的膏油馨香；你的名如同倒出來的香膏，所以眾處女 |
3 На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе! |
|
4 願你吸引我，我們就快跑跟隨你。王帶我進了內室。 |
4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе! |
|
5 |
5 Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові! |
|
6 不要因日頭把我曬黑了就看著 |
6 Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“ |
|
7 我心所愛的啊，求你告訴我，你在何處牧羊？正午在何處使羊歇臥？我何必在你同伴的羊群旁邊好像蒙著臉的人呢？ |
7 „Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“ |
|
8 |
8 „Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“. |
|
9 |
9 |
|
10 你的兩腮因珠串 |
10 Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста! |
|
11 我們要為你編上金辮，鑲上銀釘。 |
11 Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“ |
|
12 |
12 „Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі. |
|
13 我以我的良人為一袋沒藥，他必整夜在我懷中。 |
13 Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене! |
|
14 我以我的良人為一棵指甲花 |
14 Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“! |
|
15 |
15 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“ |
|
16 我的良人哪，看 |
16 „Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень! |
|
17 香柏樹為我們 |
17 Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“ |