Библия - Обещанное Восстановление

以賽亞書

第14章

1 耶和華要憐恤雅各，必再揀選以色列，將他們安置在本地；外邦人［strangers］必得［be］與他們聯合，緊貼雅各家。

2 眾民［people］必將他們帶回本土。以色列家必在耶和華的地上得外邦人為僕婢。也要擄掠先前擄掠他們的；他們便［and they］轄制先前欺壓他們的。

3 當耶和華使你脫離愁苦、懼怕［fear］，並人勉強你作縳人的苦工［hard bondage］，得享安息的日子，

4 你必提起這箴言譏刺［take up thisproverb against］巴比倫王說：欺壓人的何竟息滅。金子的城［the golden city］何竟止息。

5 耶和華折斷了惡人的杖，並［and］官長的權杖［sceptre of the rulers］。

6 那［He who］在忿怒中連連攻擊眾民的，在怒氣中轄制列國的［he that］，被逼迫無人阻止［is persecuted, and none hindereth］。

7 現在全地得安息，享平靜；人皆發聲歌唱［singing］。

8 松樹和黎巴嫩的香柏樹都因你歡樂，說：自從你仆倒，再無人上來砍伐我們。

9 在下的地獄［hell from beneath］就因你震動。它［it］在你來的時候［at thy coming］迎接你，它［it］因你驚動在世曾為首領的一切［all］死人［dead］；它［it］使那曾為列國君王的，都離位起來［raised up］。

10 他們都要發言對你說：你也變為軟弱像我們一樣嗎？你也成了我們的樣子嗎？

11 你的威勢和你琴瑟的聲音都下到墳墓［grave］；你下鋪的是蟲，上蓋的是蛆。

12 路西弗［Lucifer］，早晨之子啊，你何竟從天墜落。你這攻敗列國的，何竟被砍倒在地上。

13 因［For］你心裏曾說：我要升到天上，我要高舉我的寶座在神眾星以上。我要坐在聚會的山上，在北方的極處。

14 我要升到高雲之上；我要與至上者同等。

15 然而你必墜落地獄［hell］，到坑中之旁［sides］。

16 凡看見你的都要定睛看你，留意看你，說：這人就是那［Is this the man that］使大地顫抖，使列國震動；

17 那［That］使世界如同荒野，使城邑毀壞［destroyed］；那不打開被囚者之牢的嗎？［that opened not the house of his prisoners］

18 列國的君王俱各在自己陵宅［house］的榮耀中安臥［lie］。

19 唯獨你被拋出［out］你的墳墓，好像可憎的枝子，也像［and as］被殺之人的［of］衣，就是被刀刺透，墜落坑中石頭那裏的；你又像被踐踏的屍首一樣。

20 你不得與君王同葬；因為你敗壞你的國，殺戮你的民；惡人的後裔，必永不再有名聲［seed of evildoers shall never be renowned］。

21 先人既有罪孽，就要預備殺戮他的子孫；使他們不得興起［that they do not rise］，不得承受地土［nor possess the land］，不得［nor］在世上修滿城邑。

22 大軍之耶和華說：因［For］我必興起攻擊他們，將巴比倫的名號和所餘剩的人，連子帶孫一併剪除，這是耶和華說的。

23 我必使巴比倫為葦鳽［bittern］所得，又變為水池；我要用滅亡的掃帚掃淨它，這是大軍之耶和華說的。

24 大軍之耶和華起了誓［hath sworn］說：我怎樣思想，必照樣成就；我怎樣定意，必照樣成立。

25 就是在我地上打折亞述人，在我山上將他踐踏；這樣［then］，他加的軛就［then］必離開他們［them］，他加的重擔必離開他們的肩頭。

26 這是向全地所定的旨意；這是向列國所伸出的手。

27 大軍之耶和華既然定意，誰能廢棄呢？他的手已經伸出，誰能轉回呢？

28 亞哈斯王駕崩［died］的那年，就有以下的默示。

29 巴勒斯坦［Palestina］全地啊，你［thou］不要因擊打你的杖折斷就喜樂；因為從蛇的根必生出雞蛇［cockatrice］，牠所生的必為會飛的火蛇［shall be a fiery flying serpent］。

30 貧寒人的長子必有所食；窮乏人必安然躺臥；我必以饑荒治死你的根，他必殺戮你餘剩的人［he shall slay thy remnant］。

31 門哪，應當哀號；城啊，應當呼喊；巴勒斯坦［Palestina］全地啊，你都消沒［dissolved］了。因為有煙從北方出來，他定期［appointed times］中並無獨自一人［alone］的。

32 人［one］可怎樣回答外邦的使者呢？必說：耶和華建立了錫安；他百姓中的貧窮［poor］人必依靠它［trust in it］。

Iсая

Розділ 14

1 Бо Господь змилосе́рдиться над Яковом, і вибере зно́ву Ізраїля, і на їхній землі їх посе́лить. І чужи́нець долучений буде до них, і приє́днані будуть до дому Якового.

2 І наро́ди їх ві́зьмуть, і їх попрова́дять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх при́йме собі на спа́дщину. І ві́зьмуть вони до неволі тих, хто їх понево́лив, і вони над своїми гноби́телями запанують!

3 І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочи́нок із терпі́ння твого та з неспоко́ю твого, та з праці тяжко́ї, яку ти був мусів робити,

4 то ти заспіваєш оцю пісню глумли́ву про царя Вавилону та й скажеш: Як гноби́тель минувся, — минулося гно́блення!

5 Господь зламав кия безбожних і же́зла пану́ючих,

6 що наро́ди постійним ударом у лютості бив, що в гніві гноби́в був людей переслі́дуванням безупи́нним.

7 Спочи́ла була́, заспоко́їлася вся земля, і виспівує го́лосно.

8 Кипари́си та ке́дри лива́нські тобою втішаються й кажуть: „Відко́ли ти ліг, не прихо́дить на нас дровору́б!“

9 Завору́шивсь тобою іздо́лу шео́л назу́стріч твоєму прихо́ду; померлих тобі побуди́в, усіх проводирі́в на землі, і підняв з їхніх тро́нів всіх лю́дських царів.

10 Вони всі зачну́ть говорити та й скажуть тобі: „І ти ослабі́в, як і ми, став подібний до нас!“

11 Зіпхну́та в шео́л твоя го́рдість та гра твоїх арф; ви́стелено під тобою черво́ю, і червя́к накриває тебе.

12 Як спав ти з небе́с, о сину зірни́ці досві́тньої, я́сная зо́ре, ти розбився об землю, погро́мнику лю́дів!

13 Ти ж сказав був у серці своєму: „Зійду́ я на небо, повище зір Божих поста́влю престола свого́, сяду я на горі збору богів, на кі́нцях півні́чних,

14 підійму́ся понад гори хмар, уподі́бнюсь Всеви́шньому!

15 Та ски́нений ти до шео́лу, до найгли́бшого гро́бу!

16 Ті, що на тебе дивитися бу́дуть, пригляда́тися будуть до тебе, зве́рнути увагу на тебе: „Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що знево́лював царства труси́тись,

17 що він оберта́в у пустиню вселе́нну, а міста її бу́рив, що в'я́знів своїх не пускав він додо́му?

18 Усі царі лю́дів, вони всі у славі лягли́, кожен у своїй усипа́льні,

19 ти ж від гро́бу свого відки́нений геть, мов галу́зка бридка́, ото́чений вбитими та мечем переши́тими, що до гро́бу між камінь спуска́ються, як пото́птаний труп.

20 Ти не бу́деш поєднаний з ними у гро́бі, бо землю свою зруйнува́в, свій наро́д повбивав. Насіння злочинців повік не згада́ється!

21 Його ді́тям зготу́йте різню за вину їхніх батькі́в, щоб вони не повстали, і землі не вспадкува́ли, і не напо́внили світу міста́ми.

22 І на них Я повста́ну, — говорить Господь Саваот, — і ви́тну ім'я́ Вавило́ну й оста́нок його, і наща́дка й ону́ка, говорить Господь!

23 І вчиню́ Я його їжако́ві осе́лею та во́дним багно́м, і мітло́ю вигу́блення позаміта́ю його́, говорить Господь Саваот!

24 Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, — як ми́слив собі Я, так ста́неться, й як Я був врадив — те спо́вниться,

25 щоб стовкти́ асирі́йця в країні Моїй, і на го́рах Моїх розтопчу́ Я його! І ярмо́ його зді́йметься з них, і тяга́р його скинеться з їхніх раме́н!

26 Це та рада, яка про всю землю ура́джена, і це та рука, що простя́гнена на всі наро́ди.

27 Бо врадив Госпо́дь Савао́т, і хто Його раду відмі́нить? А рука Його ви́тягнена, — й хто відве́рне її?

28 У році смерти царя Аха́за було таке пророцтво:

29 Не ті́шся, уся филисти́мськая зе́мле, що зла́мане же́зло, яке тебе вдарило, бо з гадю́чого ко́реня ви́повзе люта змія́, і огни́стий летю́чий драко́н буде пло́дом її!

30 І па́стися будуть перво́рідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом ви́морю, і рештки твої він доб'є!

31 Плач же, брамо, ти ж місто, кричи, — розпливла́ся ти, вся филисти́мськая зе́мле, бо прихо́дить із пі́вночі дим, і не буде ніко́го, хто відстав би з його воякі́в!

32 І що́ відпові́сться наро́днім посла́м? — Що Сіона Господь заложи́в, і схова́ються в ньому убогі з наро́ду Його!

以賽亞書第14章	Iсая Розділ 14
1 耶和華要憐恤雅各，必再揀選以色列，將他們安置在本地；外邦人［strangers］必得［be］與他們聯合，緊貼雅各家。	1 Бо Господь змилосе́рдиться над Яковом, і вибере зно́ву Ізраїля, і на їхній землі їх посе́лить. І чужи́нець долучений буде до них, і приє́днані будуть до дому Якового.
2 眾民［people］必將他們帶回本土。以色列家必在耶和華的地上得外邦人為僕婢。也要擄掠先前擄掠他們的；他們便［and they］轄制先前欺壓他們的。	2 І наро́ди їх ві́зьмуть, і їх попрова́дять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх при́йме собі на спа́дщину. І ві́зьмуть вони до неволі тих, хто їх понево́лив, і вони над своїми гноби́телями запанують!
3 當耶和華使你脫離愁苦、懼怕［fear］，並人勉強你作縳人的苦工［hard bondage］，得享安息的日子，	3 І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочи́нок із терпі́ння твого та з неспоко́ю твого, та з праці тяжко́ї, яку ти був мусів робити,
4 你必提起這箴言譏刺［take up thisproverb against］巴比倫王說：欺壓人的何竟息滅。金子的城［the golden city］何竟止息。	4 то ти заспіваєш оцю пісню глумли́ву про царя Вавилону та й скажеш: Як гноби́тель минувся, — минулося гно́блення!
5 耶和華折斷了惡人的杖，並［and］官長的權杖［sceptre of the rulers］。	5 Господь зламав кия безбожних і же́зла пану́ючих,
6 那［He who］在忿怒中連連攻擊眾民的，在怒氣中轄制列國的［he that］，被逼迫無人阻止［is persecuted, and none hindereth］。	6 що наро́ди постійним ударом у лютості бив, що в гніві гноби́в був людей переслі́дуванням безупи́нним.
7 現在全地得安息，享平靜；人皆發聲歌唱［singing］。	7 Спочи́ла була́, заспоко́їлася вся земля, і виспівує го́лосно.
8 松樹和黎巴嫩的香柏樹都因你歡樂，說：自從你仆倒，再無人上來砍伐我們。	8 Кипари́си та ке́дри лива́нські тобою втішаються й кажуть: „Відко́ли ти ліг, не прихо́дить на нас дровору́б!“
9 在下的地獄［hell from beneath］就因你震動。它［it］在你來的時候［at thy coming］迎接你，它［it］因你驚動在世曾為首領的一切［all］死人［dead］；它［it］使那曾為列國君王的，都離位起來［raised up］。	9 Завору́шивсь тобою іздо́лу шео́л назу́стріч твоєму прихо́ду; померлих тобі побуди́в, усіх проводирі́в на землі, і підняв з їхніх тро́нів всіх лю́дських царів.
10 他們都要發言對你說：你也變為軟弱像我們一樣嗎？你也成了我們的樣子嗎？	10 Вони всі зачну́ть говорити та й скажуть тобі: „І ти ослабі́в, як і ми, став подібний до нас!“
11 你的威勢和你琴瑟的聲音都下到墳墓［grave］；你下鋪的是蟲，上蓋的是蛆。	11 Зіпхну́та в шео́л твоя го́рдість та гра твоїх арф; ви́стелено під тобою черво́ю, і червя́к накриває тебе.
12 路西弗［Lucifer］，早晨之子啊，你何竟從天墜落。你這攻敗列國的，何竟被砍倒在地上。	12 Як спав ти з небе́с, о сину зірни́ці досві́тньої, я́сная зо́ре, ти розбився об землю, погро́мнику лю́дів!
13 因［For］你心裏曾說：我要升到天上，我要高舉我的寶座在神眾星以上。我要坐在聚會的山上，在北方的極處。	13 Ти ж сказав був у серці своєму: „Зійду́ я на небо, повище зір Божих поста́влю престола свого́, сяду я на горі збору богів, на кі́нцях півні́чних,
14 我要升到高雲之上；我要與至上者同等。	14 підійму́ся понад гори хмар, уподі́бнюсь Всеви́шньому!
15 然而你必墜落地獄［hell］，到坑中之旁［sides］。	15 Та ски́нений ти до шео́лу, до найгли́бшого гро́бу!
16 凡看見你的都要定睛看你，留意看你，說：這人就是那［Is this the man that］使大地顫抖，使列國震動；	16 Ті, що на тебе дивитися бу́дуть, пригляда́тися будуть до тебе, зве́рнути увагу на тебе: „Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що знево́лював царства труси́тись,
17 那［That］使世界如同荒野，使城邑毀壞［destroyed］；那不打開被囚者之牢的嗎？［that opened not the house of his prisoners］	17 що він оберта́в у пустиню вселе́нну, а міста її бу́рив, що в'я́знів своїх не пускав він додо́му?
18 列國的君王俱各在自己陵宅［house］的榮耀中安臥［lie］。	18 Усі царі лю́дів, вони всі у славі лягли́, кожен у своїй усипа́льні,
19 唯獨你被拋出［out］你的墳墓，好像可憎的枝子，也像［and as］被殺之人的［of］衣，就是被刀刺透，墜落坑中石頭那裏的；你又像被踐踏的屍首一樣。	19 ти ж від гро́бу свого відки́нений геть, мов галу́зка бридка́, ото́чений вбитими та мечем переши́тими, що до гро́бу між камінь спуска́ються, як пото́птаний труп.
20 你不得與君王同葬；因為你敗壞你的國，殺戮你的民；惡人的後裔，必永不再有名聲［seed of evildoers shall never be renowned］。	20 Ти не бу́деш поєднаний з ними у гро́бі, бо землю свою зруйнува́в, свій наро́д повбивав. Насіння злочинців повік не згада́ється!
21 先人既有罪孽，就要預備殺戮他的子孫；使他們不得興起［that they do not rise］，不得承受地土［nor possess the land］，不得［nor］在世上修滿城邑。	21 Його ді́тям зготу́йте різню за вину їхніх батькі́в, щоб вони не повстали, і землі не вспадкува́ли, і не напо́внили світу міста́ми.
22 大軍之耶和華說：因［For］我必興起攻擊他們，將巴比倫的名號和所餘剩的人，連子帶孫一併剪除，這是耶和華說的。	22 І на них Я повста́ну, — говорить Господь Саваот, — і ви́тну ім'я́ Вавило́ну й оста́нок його, і наща́дка й ону́ка, говорить Господь!
23 我必使巴比倫為葦鳽［bittern］所得，又變為水池；我要用滅亡的掃帚掃淨它，這是大軍之耶和華說的。	23 І вчиню́ Я його їжако́ві осе́лею та во́дним багно́м, і мітло́ю вигу́блення позаміта́ю його́, говорить Господь Саваот!
24 大軍之耶和華起了誓［hath sworn］說：我怎樣思想，必照樣成就；我怎樣定意，必照樣成立。	24 Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, — як ми́слив собі Я, так ста́неться, й як Я був врадив — те спо́вниться,
25 就是在我地上打折亞述人，在我山上將他踐踏；這樣［then］，他加的軛就［then］必離開他們［them］，他加的重擔必離開他們的肩頭。	25 щоб стовкти́ асирі́йця в країні Моїй, і на го́рах Моїх розтопчу́ Я його! І ярмо́ його зді́йметься з них, і тяга́р його скинеться з їхніх раме́н!
26 這是向全地所定的旨意；這是向列國所伸出的手。	26 Це та рада, яка про всю землю ура́джена, і це та рука, що простя́гнена на всі наро́ди.
27 大軍之耶和華既然定意，誰能廢棄呢？他的手已經伸出，誰能轉回呢？	27 Бо врадив Госпо́дь Савао́т, і хто Його раду відмі́нить? А рука Його ви́тягнена, — й хто відве́рне її?
28 亞哈斯王駕崩［died］的那年，就有以下的默示。	28 У році смерти царя Аха́за було таке пророцтво:
29 巴勒斯坦［Palestina］全地啊，你［thou］不要因擊打你的杖折斷就喜樂；因為從蛇的根必生出雞蛇［cockatrice］，牠所生的必為會飛的火蛇［shall be a fiery flying serpent］。	29 Не ті́шся, уся филисти́мськая зе́мле, що зла́мане же́зло, яке тебе вдарило, бо з гадю́чого ко́реня ви́повзе люта змія́, і огни́стий летю́чий драко́н буде пло́дом її!
30 貧寒人的長子必有所食；窮乏人必安然躺臥；我必以饑荒治死你的根，他必殺戮你餘剩的人［he shall slay thy remnant］。	30 І па́стися будуть перво́рідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом ви́морю, і рештки твої він доб'є!
31 門哪，應當哀號；城啊，應當呼喊；巴勒斯坦［Palestina］全地啊，你都消沒［dissolved］了。因為有煙從北方出來，他定期［appointed times］中並無獨自一人［alone］的。	31 Плач же, брамо, ти ж місто, кричи, — розпливла́ся ти, вся филисти́мськая зе́мле, бо прихо́дить із пі́вночі дим, і не буде ніко́го, хто відстав би з його воякі́в!
32 人［one］可怎樣回答外邦的使者呢？必說：耶和華建立了錫安；他百姓中的貧窮［poor］人必依靠它［trust in it］。	32 І що́ відпові́сться наро́днім посла́м? — Що Сіона Господь заложи́в, і схова́ються в ньому убогі з наро́ду Його!

舊約

新約

以賽亞書

第14章

Iсая

Розділ 14

以賽亞書

第14章

Iсая

Розділ 14