箴言

第24章

1 你不要嫉妒惡人,也不要起意與他們相處;

2 因為,他們的心圖謀毀滅[destruction],他們的[lips]談論奸惡。

3 房屋因智慧建造,又因聰明立穩;

4 其中因知識充滿各樣美好寶貴的財物。

5 智慧人大有能力;有知識的人力上加力。

6 你去打仗,要憑智謀;謀士眾多,便得穩妥[safety]

7 智慧極高,非愚昧人所能及,所以在城門內不敢開口。

8 設計作惡的,必稱為奸人。

9 愚妄人的思念乃是罪惡;褻慢者為人所憎惡。

10 你在患難之日若膽怯,你的力量就微小。

11 人被拉到死地,你要解救;人將被殺,你須攔阻。

12 你若說:看哪[Behold],這事我們[we]未曾知道;那衡量人心的豈不明白嗎?保守你命的,豈不知道嗎?他豈不按各人所行的賞罰[render]各人嗎?

13 我兒,你要吃蜜,因為是好的;吃蜂房下滴的蜜便覺甘甜。

14 你心得了智慧,也必覺得如此。你若找著,至終必有善報;你的指望也不致斷絕。

15 你這惡人[O],不要埋伏攻擊義人的家;不要毀壞他安居之所。

16 因為,義人雖七次跌倒,仍必興起;惡人卻被禍患傾倒。

17 你仇敵跌倒,你不要歡喜;他傾倒,你心不要快樂;

18 恐怕耶和華看見就不喜悅,將怒氣從仇敵身上轉過來。

19 不要為作惡的心懷不平,也不要嫉妒惡人;

20 因為,惡人終不得善報;惡人的[candle]也必熄滅。

21 我兒,你要敬畏耶和華與君王,不要與反覆無常的人結交,

22 因為他們的災難必忽然而起。耶和華與君王所施行的毀滅,誰能知道呢?

23 以下也是出於[belong to]智慧人的箴言:審判時看人情面是不好的。

24 對惡人說「你是義人」的,這人百姓[people]必咒詛,列邦必憎惡;

25 [But]責備惡人的必得喜悅,美好的福也必臨到他。

26 應對正確[right]的,人必與他親嘴[Every man shall kiss his lips]

27 你要在外頭預備工料,在田間辦理整齊,然後建造房屋。

28 不可無故作見證陷害鄰居,也不可用嘴迷惑[deceive]人。

29 不可說:人怎樣待我,我也怎樣待他;我必照他所行的報復他。

30 我經過懶惰人的田地、無知人的葡萄園,

31 看哪[lo],荊棘長滿了地皮,刺草遮蓋了田面,石牆也塌下了[broken down]

32 我看見就留心思想;我看著就領了訓誨。

33 再睡片時,打盹片時,抱著手躺臥片時,

34 你的貧窮就必如客旅[one that travelleth]速來,你的缺乏彷彿拿兵器的人來到。

Приповiстi

Розділ 24

1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,

2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.

3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.

4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.

5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.

6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.

7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.

8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.

9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.

10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.

11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?

12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“ — чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.

13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —

14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!

15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,

16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!

17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,

18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.

21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,

22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?

23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.

24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“ того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.

25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!

26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.

28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.

29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“

30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —

31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.

32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:

33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —

34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“

箴言

第24章

Приповiстi

Розділ 24

1 你不要嫉妒惡人,也不要起意與他們相處;

1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,

2 因為,他們的心圖謀毀滅[destruction],他們的[lips]談論奸惡。

2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.

3 房屋因智慧建造,又因聰明立穩;

3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.

4 其中因知識充滿各樣美好寶貴的財物。

4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.

5 智慧人大有能力;有知識的人力上加力。

5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.

6 你去打仗,要憑智謀;謀士眾多,便得穩妥[safety]

6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.

7 智慧極高,非愚昧人所能及,所以在城門內不敢開口。

7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.

8 設計作惡的,必稱為奸人。

8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.

9 愚妄人的思念乃是罪惡;褻慢者為人所憎惡。

9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.

10 你在患難之日若膽怯,你的力量就微小。

10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.

11 人被拉到死地,你要解救;人將被殺,你須攔阻。

11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?

12 你若說:看哪[Behold],這事我們[we]未曾知道;那衡量人心的豈不明白嗎?保守你命的,豈不知道嗎?他豈不按各人所行的賞罰[render]各人嗎?

12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“ — чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.

13 我兒,你要吃蜜,因為是好的;吃蜂房下滴的蜜便覺甘甜。

13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —

14 你心得了智慧,也必覺得如此。你若找著,至終必有善報;你的指望也不致斷絕。

14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!

15 你這惡人[O],不要埋伏攻擊義人的家;不要毀壞他安居之所。

15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,

16 因為,義人雖七次跌倒,仍必興起;惡人卻被禍患傾倒。

16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!

17 你仇敵跌倒,你不要歡喜;他傾倒,你心不要快樂;

17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,

18 恐怕耶和華看見就不喜悅,將怒氣從仇敵身上轉過來。

18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

19 不要為作惡的心懷不平,也不要嫉妒惡人;

19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

20 因為,惡人終不得善報;惡人的[candle]也必熄滅。

20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.

21 我兒,你要敬畏耶和華與君王,不要與反覆無常的人結交,

21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,

22 因為他們的災難必忽然而起。耶和華與君王所施行的毀滅,誰能知道呢?

22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?

23 以下也是出於[belong to]智慧人的箴言:審判時看人情面是不好的。

23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.

24 對惡人說「你是義人」的,這人百姓[people]必咒詛,列邦必憎惡;

24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“ того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.

25 [But]責備惡人的必得喜悅,美好的福也必臨到他。

25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!

26 應對正確[right]的,人必與他親嘴[Every man shall kiss his lips]

26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

27 你要在外頭預備工料,在田間辦理整齊,然後建造房屋。

27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.

28 不可無故作見證陷害鄰居,也不可用嘴迷惑[deceive]人。

28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.

29 不可說:人怎樣待我,我也怎樣待他;我必照他所行的報復他。

29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“

30 我經過懶惰人的田地、無知人的葡萄園,

30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —

31 看哪[lo],荊棘長滿了地皮,刺草遮蓋了田面,石牆也塌下了[broken down]

31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.

32 我看見就留心思想;我看著就領了訓誨。

32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:

33 再睡片時,打盹片時,抱著手躺臥片時,

33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —

34 你的貧窮就必如客旅[one that travelleth]速來,你的缺乏彷彿拿兵器的人來到。

34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“