| 哥林多前書第13章 | 
| 1  | 
| 2 我雖 | 
| 3 我雖 | 
| 4  | 
| 5 不作羞恥 | 
| 6 不喜歡不義,只喜歡真理; | 
| 7 凡事包容,凡事相信,凡事盼望,凡事忍耐。 | 
| 8  | 
| 9 我們現在所知道的有限,先知所預言 | 
| 10 等那完全的來到,這有限的必歸於無有了。 | 
| 11 我作孩子的時候,話語像孩子,心思像孩子,意念像孩子,既成了人,就把孩子的事丟棄了。 | 
| 12 我們如今彷彿隔著玻璃 | 
| 13 如今常存的有信,有望,有愛這三樣,其中最大的是愛。 | 
| 1-е до коринтянРозділ 13 | 
| 1  | 
| 2 І коли маю дара пророкува́ти, і знаю всі таємни́ці й усе знання́, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставля́ти, та любови не маю, — то я ніщо! | 
| 3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я відда́м своє тіло на спа́лення, та любови не маю, — то пожитку не матиму жа́дного! | 
| 4 Любов довготе́рпить, любов милосе́рдствує, не за́здрить, любов не величається, не надима́ється, | 
| 5 не пово́диться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не ду́має лихо́го, | 
| 6 не радіє з неправди, але тішиться правдою, | 
| 7 усе зно́сить, вірить у все, сподіва́ється всього, усе те́рпить! | 
| 8 Ніко́ли любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, — та припи́няться, хоч мови існують, — замо́вкнуть, хоч існує знання́, — та скасу́ється. | 
| 9  | 
| 10 коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне. | 
| 11 Коли я дити́ною був, то я говорив, як дити́на, як дити́на я ду́мав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитя́че. | 
| 12 Отож, тепер бачимо ми ніби у дзе́ркалі, у за́гадці, але по́тім — обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а по́тім пізна́ю, як і пі́знаний я. | 
| 13 А тепер залиша́ються віра, надія, любов, — оці три. А найбільша між ними — любов! | 
| 哥林多前書第13章 | 1-е до коринтянРозділ 13 | 
| 1  | 1  | 
| 2 我雖 | 2 І коли маю дара пророкува́ти, і знаю всі таємни́ці й усе знання́, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставля́ти, та любови не маю, — то я ніщо! | 
| 3 我雖 | 3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я відда́м своє тіло на спа́лення, та любови не маю, — то пожитку не матиму жа́дного! | 
| 4  | 4 Любов довготе́рпить, любов милосе́рдствує, не за́здрить, любов не величається, не надима́ється, | 
| 5 不作羞恥 | 5 не пово́диться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не ду́має лихо́го, | 
| 6 不喜歡不義,只喜歡真理; | 6 не радіє з неправди, але тішиться правдою, | 
| 7 凡事包容,凡事相信,凡事盼望,凡事忍耐。 | 7 усе зно́сить, вірить у все, сподіва́ється всього, усе те́рпить! | 
| 8  | 8 Ніко́ли любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, — та припи́няться, хоч мови існують, — замо́вкнуть, хоч існує знання́, — та скасу́ється. | 
| 9 我們現在所知道的有限,先知所預言 | 9  | 
| 10 等那完全的來到,這有限的必歸於無有了。 | 10 коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне. | 
| 11 我作孩子的時候,話語像孩子,心思像孩子,意念像孩子,既成了人,就把孩子的事丟棄了。 | 11 Коли я дити́ною був, то я говорив, як дити́на, як дити́на я ду́мав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитя́че. | 
| 12 我們如今彷彿隔著玻璃 | 12 Отож, тепер бачимо ми ніби у дзе́ркалі, у за́гадці, але по́тім — обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а по́тім пізна́ю, як і пі́знаний я. | 
| 13 如今常存的有信,有望,有愛這三樣,其中最大的是愛。 | 13 А тепер залиша́ються віра, надія, любов, — оці три. А найбільша між ними — любов! |