以賽亞書第51章 |
|
1 凡從善之人、崇事我耶和華者、宜聽予言、磐出於礦、泥出於坎、爾亦如是、當追思焉。 |
|
2 爾之祖父亞伯拉罕、祖母撒拉、爾祖被我遴選之時、孑然一身、後錫純嘏、寖昌寖熾。 |
|
3 我耶和華將撫綏郇邑、今雖荒蕪若曠野、後復振興、與我園囿埃田相埓、使其人欣然歡忭、載咏詩篇、發聲頌讚。 |
|
4 我之選民、宜聽我言、余必施我法度、立我律例、燭照庶民。 |
|
5 我施仁義、手援斯衆、以伸其寃、其時伊邇、洲島之人、將瞻望予、惟予眷佑是賴。 |
|
6 爾盍仰觀乎天、俯察乎地、穹蒼必散若烟、寰宇必敝若衣、居民猝然而死、亦若是、我以仁義救民、歷久不渝。 |
|
7 諳悉仁義、服膺我法者、宜聽我言、人侮慢爾、爾勿畏葸。 |
|
8 彼必消亡、若衣爲蠹所嚙、若毛爲蟲所蛀、惟我施仁義以救民、歷代弗替。 |
|
9 先知祈曰、願耶和華勃然而興、展厥臂力、與昔無異、昔滅喇合、擊鱷魚、豈非爾乎、 |
|
10 使滄海水涸、中判爲途、以濟得拯之民者、豈非爾乎。 |
|
11 蓋耶和華所救之人、必旋歸郇邑、永獲欣喜、懽忭無窮、謳歌靡已、旣憂戚之全消、亦欷歔之永息。 |
|
12 耶和華曰、我慰藉爾、斯世之人、俱將淪亡、儗於草萊、何爲畏之。 |
|
13 我耶和華肇造爾邦、張舒穹蒼、奠定寰宇、爾何爲忘予、恒畏強暴之人、恐其烈怒、滅爾邦家、然彼怒雖烈、焉能有爲。 |
|
14 抱屈之人、必不死於囹圄、必不絕糧、釋之必速。 |
|
15 我名萬有之主、耶和華爲爾上帝、海濤澎湃、我能使之恬靜。 |
|
16 我以道傳爾、以手庇爾、我張舒穹蒼、奠定寰宇、謂郇邑之人、乃我赤子、 |
|
17 爾曹耶路撒冷人、我耶和華所震怒、若手執爵、酒味殊烈、醞釀甚厚、使爾飲之務盡、以至酩酊、今當儆醒覺悟。 |
|
18 耶路撒冷赤子、雖曰衆多、未有人扶爾導爾者、 |
|
19 二難並至、饑饉薦臻、干戈不息、將滅斯邦、孰能慰藉爾、以解爾憂。 |
|
20 爾之赤子、已喪厥膽、偃臥道旁、若野羊、罹於羅網、蓋爾之上帝、耶和華震怒爾、加以譴責。 |
|
21 爾曹潦倒、甚於酩酊、非由醉酒、宜聽我言。 |
|
22 我耶和華爾之上帝、恒伸民寃、素我怒爾、若手執爵、酒味殊烈、使爾飲之、以至酩酊、後不復飲爾。 |
|
23 惟爾敵人、素使爾曲躬俯伏、俟其踰越而行、若遨遊於通衢、我必使彼飲焉。 |
IсаяРозділ 51 |
|
1 |
|
2 Гляньте на Авраама, ба́тька свого́, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одно́го його Я покликав, але благословив був його та розмно́жив його. |
|
3 Бо Сіона Господь потіша́є, всі руїни його потіша́є, й оберта́є пустині його на Еде́н, його ж степ — на Господній садо́к! Пробува́тимуть в ньому уті́ха та радість, хвала́ й пісноспі́ви. |
|
4 Послухай Мене, Мій наро́де, і візьми до вух, ти племе́но Моє, бо вийде від Мене Зако́н, а Своє право́суддя поставлю за світло наро́дам! |
|
5 Близька правда Моя: ви́йде спасі́ння Моє, а раме́на Мої будуть суд видавати наро́дам. Острови́ будуть мати надію на Мене і сподіва́ння свої покладуть на раме́но Моє. |
|
6 Здіймі́ть свої очі до неба, і погля́ньте на землю додо́лу! Бо небо, як дим, продере́ться, а земля розпаде́ться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, поги́нуть, — спасі́ння ж Моє буде вічне, а правда Моя не злама́ється! |
|
7 Почу́йте Мене, знавці правди, наро́де, що в серці його Мій Зако́н: Не бійтеся лю́дської га́ньби та їхніх обра́з не лякайтесь, |
|
8 бо пото́чить їх міль, мов одежу, й як во́вну, черва́ їх зжере́, а правда Моя буде вічна, і спасі́ння моє з роду в рід! |
|
9 Збудися, збудись, зодягни́ся у силу, раме́но Господнє! Збудися, як у давнину́, як за поколі́ння вікі́в! Хіба це не ти Рага́ва зруба́ло, крокоди́ла здіра́вило? |
|
10 Хіба це не ти море ви́сушило, во́ди безодні великої, що мо́рську глиби́ну вчинило доро́гою, щоб ви́куплені перейшли́? |
|
11 Отак визволе́нці Господні пове́рнуться та до Сіону зо співом уві́йдуть, — і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху ося́гнуть вони, а журба та зідха́ння втечуть! |
|
12 Я, — Я ваш Той Утіши́тель! Хто ж то ти, що боїшся люди́ни смерте́льної й лю́дського сина, що до трави він поді́бний? |
|
13 І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напну́в небеса́ Він та землю закла́в, і за́вжди щоденно лякаєшся гніву гноби́теля, що готовий тебе погуби́ти. Але де той гноби́телів гнів? |
|
14 Закутий в кайда́ни неба́вом розв'я́заний буде, і не помре він у ямі, і не забра́кне йому його хліба. |
|
15 Бо Я — Господь, Бог твій, що збу́рює море, — й ревуть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння! |
|
16 І кладу Я слова́ Свої в у́ста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напну́ти та зе́млю закла́сти, і сказати Сіонові: Ти Мій наро́д! |
|
17 Збудися, збудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки із Господньої ви́пила ти келіх гніву Його́, чашу-келіха о́дуру випила, ви́цідила. |
|
18 Зо всіх тих сині́в, що вона породила, ніко́го нема, хто б прова́див її; зо всіх тих синів, яких ви́ховала, нікого нема, хто б підтри́мав її. |
|
19 Ці дві речі спітка́ли тебе, — але хто пожаліє тебе? Руїна й недоля, і голод та меч, — хто розва́жить тебе? |
|
20 Сино́ве твої повмліва́ли, лежали на ро́зі всіх ву́лиць, мов о́лень у тене́тах, повні гніву Господнього, крику Бога твого. |
|
21 Тому́ то послухай оцьо́го, убога й сп'яні́ла, але не з вина: |
|
22 Так говорить Господь твій, Господь і твій Бог, що на прю за наро́д Свій стає́: Ось ке́ліха о́дуру Я забираю з твоєї руки́, чашу-ке́ліха гніву Мого́, — більше пити його вже не бу́деш! |
|
23 І дам Я його́ в руку тих, що гноби́ли тебе, що вони до твоєї душі говорили: „Схили́сь, і по тобі ми пере́йдемо!“ І поклала ти спи́ну свою, немов землю, й як вулицю для перехо́жих. |
以賽亞書第51章 |
IсаяРозділ 51 |
|
1 凡從善之人、崇事我耶和華者、宜聽予言、磐出於礦、泥出於坎、爾亦如是、當追思焉。 |
1 |
|
2 爾之祖父亞伯拉罕、祖母撒拉、爾祖被我遴選之時、孑然一身、後錫純嘏、寖昌寖熾。 |
2 Гляньте на Авраама, ба́тька свого́, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одно́го його Я покликав, але благословив був його та розмно́жив його. |
|
3 我耶和華將撫綏郇邑、今雖荒蕪若曠野、後復振興、與我園囿埃田相埓、使其人欣然歡忭、載咏詩篇、發聲頌讚。 |
3 Бо Сіона Господь потіша́є, всі руїни його потіша́є, й оберта́є пустині його на Еде́н, його ж степ — на Господній садо́к! Пробува́тимуть в ньому уті́ха та радість, хвала́ й пісноспі́ви. |
|
4 我之選民、宜聽我言、余必施我法度、立我律例、燭照庶民。 |
4 Послухай Мене, Мій наро́де, і візьми до вух, ти племе́но Моє, бо вийде від Мене Зако́н, а Своє право́суддя поставлю за світло наро́дам! |
|
5 我施仁義、手援斯衆、以伸其寃、其時伊邇、洲島之人、將瞻望予、惟予眷佑是賴。 |
5 Близька правда Моя: ви́йде спасі́ння Моє, а раме́на Мої будуть суд видавати наро́дам. Острови́ будуть мати надію на Мене і сподіва́ння свої покладуть на раме́но Моє. |
|
6 爾盍仰觀乎天、俯察乎地、穹蒼必散若烟、寰宇必敝若衣、居民猝然而死、亦若是、我以仁義救民、歷久不渝。 |
6 Здіймі́ть свої очі до неба, і погля́ньте на землю додо́лу! Бо небо, як дим, продере́ться, а земля розпаде́ться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, поги́нуть, — спасі́ння ж Моє буде вічне, а правда Моя не злама́ється! |
|
7 諳悉仁義、服膺我法者、宜聽我言、人侮慢爾、爾勿畏葸。 |
7 Почу́йте Мене, знавці правди, наро́де, що в серці його Мій Зако́н: Не бійтеся лю́дської га́ньби та їхніх обра́з не лякайтесь, |
|
8 彼必消亡、若衣爲蠹所嚙、若毛爲蟲所蛀、惟我施仁義以救民、歷代弗替。 |
8 бо пото́чить їх міль, мов одежу, й як во́вну, черва́ їх зжере́, а правда Моя буде вічна, і спасі́ння моє з роду в рід! |
|
9 先知祈曰、願耶和華勃然而興、展厥臂力、與昔無異、昔滅喇合、擊鱷魚、豈非爾乎、 |
9 Збудися, збудись, зодягни́ся у силу, раме́но Господнє! Збудися, як у давнину́, як за поколі́ння вікі́в! Хіба це не ти Рага́ва зруба́ло, крокоди́ла здіра́вило? |
|
10 使滄海水涸、中判爲途、以濟得拯之民者、豈非爾乎。 |
10 Хіба це не ти море ви́сушило, во́ди безодні великої, що мо́рську глиби́ну вчинило доро́гою, щоб ви́куплені перейшли́? |
|
11 蓋耶和華所救之人、必旋歸郇邑、永獲欣喜、懽忭無窮、謳歌靡已、旣憂戚之全消、亦欷歔之永息。 |
11 Отак визволе́нці Господні пове́рнуться та до Сіону зо співом уві́йдуть, — і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху ося́гнуть вони, а журба та зідха́ння втечуть! |
|
12 耶和華曰、我慰藉爾、斯世之人、俱將淪亡、儗於草萊、何爲畏之。 |
12 Я, — Я ваш Той Утіши́тель! Хто ж то ти, що боїшся люди́ни смерте́льної й лю́дського сина, що до трави він поді́бний? |
|
13 我耶和華肇造爾邦、張舒穹蒼、奠定寰宇、爾何爲忘予、恒畏強暴之人、恐其烈怒、滅爾邦家、然彼怒雖烈、焉能有爲。 |
13 І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напну́в небеса́ Він та землю закла́в, і за́вжди щоденно лякаєшся гніву гноби́теля, що готовий тебе погуби́ти. Але де той гноби́телів гнів? |
|
14 抱屈之人、必不死於囹圄、必不絕糧、釋之必速。 |
14 Закутий в кайда́ни неба́вом розв'я́заний буде, і не помре він у ямі, і не забра́кне йому його хліба. |
|
15 我名萬有之主、耶和華爲爾上帝、海濤澎湃、我能使之恬靜。 |
15 Бо Я — Господь, Бог твій, що збу́рює море, — й ревуть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння! |
|
16 我以道傳爾、以手庇爾、我張舒穹蒼、奠定寰宇、謂郇邑之人、乃我赤子、 |
16 І кладу Я слова́ Свої в у́ста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напну́ти та зе́млю закла́сти, і сказати Сіонові: Ти Мій наро́д! |
|
17 爾曹耶路撒冷人、我耶和華所震怒、若手執爵、酒味殊烈、醞釀甚厚、使爾飲之務盡、以至酩酊、今當儆醒覺悟。 |
17 Збудися, збудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки із Господньої ви́пила ти келіх гніву Його́, чашу-келіха о́дуру випила, ви́цідила. |
|
18 耶路撒冷赤子、雖曰衆多、未有人扶爾導爾者、 |
18 Зо всіх тих сині́в, що вона породила, ніко́го нема, хто б прова́див її; зо всіх тих синів, яких ви́ховала, нікого нема, хто б підтри́мав її. |
|
19 二難並至、饑饉薦臻、干戈不息、將滅斯邦、孰能慰藉爾、以解爾憂。 |
19 Ці дві речі спітка́ли тебе, — але хто пожаліє тебе? Руїна й недоля, і голод та меч, — хто розва́жить тебе? |
|
20 爾之赤子、已喪厥膽、偃臥道旁、若野羊、罹於羅網、蓋爾之上帝、耶和華震怒爾、加以譴責。 |
20 Сино́ве твої повмліва́ли, лежали на ро́зі всіх ву́лиць, мов о́лень у тене́тах, повні гніву Господнього, крику Бога твого. |
|
21 爾曹潦倒、甚於酩酊、非由醉酒、宜聽我言。 |
21 Тому́ то послухай оцьо́го, убога й сп'яні́ла, але не з вина: |
|
22 我耶和華爾之上帝、恒伸民寃、素我怒爾、若手執爵、酒味殊烈、使爾飲之、以至酩酊、後不復飲爾。 |
22 Так говорить Господь твій, Господь і твій Бог, що на прю за наро́д Свій стає́: Ось ке́ліха о́дуру Я забираю з твоєї руки́, чашу-ке́ліха гніву Мого́, — більше пити його вже не бу́деш! |
|
23 惟爾敵人、素使爾曲躬俯伏、俟其踰越而行、若遨遊於通衢、我必使彼飲焉。 |
23 І дам Я його́ в руку тих, що гноби́ли тебе, що вони до твоєї душі говорили: „Схили́сь, і по тобі ми пере́йдемо!“ І поклала ти спи́ну свою, немов землю, й як вулицю для перехо́жих. |