箴言

第19章

1 愚魯而妄言、不如貧乏而純良。

2 無知則害事、疾趨則易躓。

3 愚人失足、遂怨耶和華。

4 富厚則交道廣、貧乏則鄰里絶。

5 妄證者刑譴必及、言誑者不能逭罰。

6 位居民牧、求恩者多、厚禮施人、欲交者衆。

7 人而匱乏、兄弟疾之、友朋遠之、有求於人、而莫之應。

8 獲智者愛生命、守道者納綏祉。

9 妄證不能免刑、言誑必致敗亡。

10 愚而居尊、下而陵上、非所宜也。

11 懲忿者爲智、宥過者得譽。

12 爰有王公、其震怒也、若獅之咆哮、其施恩也、如露之潤澤。

13 子不肖、憂親心、妻不賢、等屋漏。

14 產業爲祖父所遺、賢妻爲耶和華所賜。

15 怠者惟思寢、惰者必致饑。

16 守誡則生、侮道則死。

17 矜恤貧人、如貸金於耶和華、所給者必償。

18 及時訓子、猶可望其遷善、若惡已稔、願其速死則晚矣。

19 暴戾宜遭刑、赦之必再犯。

20 聽教誨、終則智。

21 耶和華有定命、人縱多謀、亦無裨也。

22 愛人者、人恒愛之、富而譎不如貧而直。

23 畏耶和華得生、而財恒足、不遇眚災。

24 惰者卽染指於盂、取饌入口、猶憚其難。

25 擊侮慢、則愚人知警、諫明哲、使進於道。

26 欺父逐母、貽羞孰甚。

27 爾小子、有誘爾離道者、爾勿聽從。

28 妄證者蔑視義理、作惡者其罪貫盈。

29 侮慢者必遭刑、愚蠢者必受責。

Приповiстi

Розділ 19

1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.

2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.

3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.

4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.

5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.

6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.

7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!

8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.

9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.

11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.

12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.

13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.

14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.

15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.

16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.

17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.

18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.

19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.

20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.

21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.

22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.

23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.

25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.

26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —

27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!

28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.

29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.

箴言

第19章

Приповiстi

Розділ 19

1 愚魯而妄言、不如貧乏而純良。

1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.

2 無知則害事、疾趨則易躓。

2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.

3 愚人失足、遂怨耶和華。

3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.

4 富厚則交道廣、貧乏則鄰里絶。

4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.

5 妄證者刑譴必及、言誑者不能逭罰。

5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.

6 位居民牧、求恩者多、厚禮施人、欲交者衆。

6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.

7 人而匱乏、兄弟疾之、友朋遠之、有求於人、而莫之應。

7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!

8 獲智者愛生命、守道者納綏祉。

8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.

9 妄證不能免刑、言誑必致敗亡。

9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

10 愚而居尊、下而陵上、非所宜也。

10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.

11 懲忿者爲智、宥過者得譽。

11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.

12 爰有王公、其震怒也、若獅之咆哮、其施恩也、如露之潤澤。

12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.

13 子不肖、憂親心、妻不賢、等屋漏。

13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.

14 產業爲祖父所遺、賢妻爲耶和華所賜。

14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.

15 怠者惟思寢、惰者必致饑。

15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.

16 守誡則生、侮道則死。

16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.

17 矜恤貧人、如貸金於耶和華、所給者必償。

17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.

18 及時訓子、猶可望其遷善、若惡已稔、願其速死則晚矣。

18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.

19 暴戾宜遭刑、赦之必再犯。

19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.

20 聽教誨、終則智。

20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.

21 耶和華有定命、人縱多謀、亦無裨也。

21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.

22 愛人者、人恒愛之、富而譎不如貧而直。

22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.

23 畏耶和華得生、而財恒足、不遇眚災。

23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.

24 惰者卽染指於盂、取饌入口、猶憚其難。

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.

25 擊侮慢、則愚人知警、諫明哲、使進於道。

25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.

26 欺父逐母、貽羞孰甚。

26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —

27 爾小子、有誘爾離道者、爾勿聽從。

27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!

28 妄證者蔑視義理、作惡者其罪貫盈。

28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.

29 侮慢者必遭刑、愚蠢者必受責。

29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.