箴言第19章 |
1 愚魯而妄言、不如貧乏而純良。 |
2 無知則害事、疾趨則易躓。 |
3 愚人失足、遂怨耶和華。 |
4 富厚則交道廣、貧乏則鄰里絶。 |
5 妄證者刑譴必及、言誑者不能逭罰。 |
6 位居民牧、求恩者多、厚禮施人、欲交者衆。 |
7 人而匱乏、兄弟疾之、友朋遠之、有求於人、而莫之應。 |
8 獲智者愛生命、守道者納綏祉。 |
9 妄證不能免刑、言誑必致敗亡。 |
10 愚而居尊、下而陵上、非所宜也。 |
11 懲忿者爲智、宥過者得譽。 |
12 爰有王公、其震怒也、若獅之咆哮、其施恩也、如露之潤澤。 |
13 子不肖、憂親心、妻不賢、等屋漏。 |
14 產業爲祖父所遺、賢妻爲耶和華所賜。 |
15 怠者惟思寢、惰者必致饑。 |
16 守誡則生、侮道則死。 |
17 矜恤貧人、如貸金於耶和華、所給者必償。 |
18 及時訓子、猶可望其遷善、若惡已稔、願其速死則晚矣。 |
19 暴戾宜遭刑、赦之必再犯。 |
20 聽教誨、終則智。 |
21 耶和華有定命、人縱多謀、亦無裨也。 |
22 愛人者、人恒愛之、富而譎不如貧而直。 |
23 畏耶和華得生、而財恒足、不遇眚災。 |
24 惰者卽染指於盂、取饌入口、猶憚其難。 |
25 擊侮慢、則愚人知警、諫明哲、使進於道。 |
26 欺父逐母、貽羞孰甚。 |
27 爾小子、有誘爾離道者、爾勿聽從。 |
28 妄證者蔑視義理、作惡者其罪貫盈。 |
29 侮慢者必遭刑、愚蠢者必受責。 |
ПриповiстiРозділ 19 |
1 |
2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться. |
3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце. |
4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його. |
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний. |
6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари. |
7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх! |
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́. |
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине. |
10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником. |
11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною. |
12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву. |
13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди. |
14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа. |
15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує. |
16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре. |
17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому. |
18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу. |
19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше. |
20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́. |
21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній. |
22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу. |
23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його. |
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її. |
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку. |
26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, — |
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́! |
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду. |
29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним. |
箴言第19章 |
ПриповiстiРозділ 19 |
1 愚魯而妄言、不如貧乏而純良。 |
1 |
2 無知則害事、疾趨則易躓。 |
2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться. |
3 愚人失足、遂怨耶和華。 |
3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце. |
4 富厚則交道廣、貧乏則鄰里絶。 |
4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його. |
5 妄證者刑譴必及、言誑者不能逭罰。 |
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний. |
6 位居民牧、求恩者多、厚禮施人、欲交者衆。 |
6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари. |
7 人而匱乏、兄弟疾之、友朋遠之、有求於人、而莫之應。 |
7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх! |
8 獲智者愛生命、守道者納綏祉。 |
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́. |
9 妄證不能免刑、言誑必致敗亡。 |
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине. |
10 愚而居尊、下而陵上、非所宜也。 |
10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником. |
11 懲忿者爲智、宥過者得譽。 |
11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною. |
12 爰有王公、其震怒也、若獅之咆哮、其施恩也、如露之潤澤。 |
12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву. |
13 子不肖、憂親心、妻不賢、等屋漏。 |
13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди. |
14 產業爲祖父所遺、賢妻爲耶和華所賜。 |
14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа. |
15 怠者惟思寢、惰者必致饑。 |
15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує. |
16 守誡則生、侮道則死。 |
16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре. |
17 矜恤貧人、如貸金於耶和華、所給者必償。 |
17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому. |
18 及時訓子、猶可望其遷善、若惡已稔、願其速死則晚矣。 |
18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу. |
19 暴戾宜遭刑、赦之必再犯。 |
19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше. |
20 聽教誨、終則智。 |
20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́. |
21 耶和華有定命、人縱多謀、亦無裨也。 |
21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній. |
22 愛人者、人恒愛之、富而譎不如貧而直。 |
22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу. |
23 畏耶和華得生、而財恒足、不遇眚災。 |
23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його. |
24 惰者卽染指於盂、取饌入口、猶憚其難。 |
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її. |
25 擊侮慢、則愚人知警、諫明哲、使進於道。 |
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку. |
26 欺父逐母、貽羞孰甚。 |
26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, — |
27 爾小子、有誘爾離道者、爾勿聽從。 |
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́! |
28 妄證者蔑視義理、作惡者其罪貫盈。 |
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду. |
29 侮慢者必遭刑、愚蠢者必受責。 |
29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним. |