彌迦書

第7章

1 嗚呼哀哉﹑敬虔者爲義者﹑在於斯土﹑翦除已盡﹑我欲得一人而不能﹑譬諸初稔之無花果﹑毫無所獲﹑其故何歟﹑因夏果已收﹑葡萄已拾也﹑維彼衆民﹑設伏以殺人﹑設網以陷人﹑

2 併於上節

3 長於作惡﹑牧伯士師﹑俱索賄賂﹑大人所謀不軌﹑黨同爲非﹑

4 彼所爲善者﹑等諸蒺藜﹑彼所爲義者﹑同於荊棘﹑先知所言之災﹑其日伊邇﹑庶民潰亂﹑

5 謹防鄰里﹑勿信友朋﹑對眷愛之妻﹑勿言機密之事﹑

6 子欺父﹑女爭母﹑媳逆姑﹑則門內之人﹑等諸仇敵矣﹑

7 惟我仰望我之上帝耶和華﹑彼必垂聽﹑而加拯救﹑

8 我雖隕越﹑必復振興﹑我雖居暗域﹑耶和華必賜光明﹑故予寇仇﹑毋庸欣喜﹑

9 我獲罪於耶和華﹑雖受樸責﹑不敢疾怨﹑待彼伸我之寃、導我入於光明﹑則彼之仁義以彰﹑

10 我敵見之﹑含羞抱愧﹑昔彼問我云﹑爾之上帝耶和華安在﹑今遭蹂躪﹑若衢路之泥﹑我目覩之。

11 耶和華有命﹑使遐邇咸歸於爾﹑爾之邑垣﹑必復建造﹑

12 自亞述至埃及邑垣﹑自埃及邑垣﹑至大河四海之內﹑百嶺之間﹑咸必歸爾﹑

13 斯土居民﹑所作不端﹑故必荒蕪﹑報施不爽﹑

14 先知禱曰﹑爾得斯民﹑牧之以杖﹑譬諸羣羊獨居﹑不雜蔭於叢林﹑游於加密﹑嚙蒭於巴山﹑基列﹑與昔無異。

15 耶和華曰﹑昔我導爾出埃及﹑我之經綸﹑於以顯著﹑今而後必再顯著焉﹑

16 異邦之人﹑素彰厥能﹑見我所爲﹑抱愧蒙羞﹑掩口塞耳﹑

17 必舐塵若蛇﹑出穴若蟲﹑寅畏我﹑亦畏懼爾。

18 民曰﹑上帝歟﹑孰克與爾頡頏﹑爾之遺民﹑蹈於罪愆﹑可蒙赦宥﹑爾以矜憫爲悅﹑不恒怒余﹑

19 必復施恩﹑助予克惡﹑以我罪愆﹑棄諸深淵﹑

20 越在疇昔﹑爾與我祖亞伯拉罕﹑雅各立誓﹑必加恩澤﹑今將前言是踐焉。

Михей

Розділ 7

1 Горе мені, бо я став, мов недо́бірки лі́тні, як за́лишки по винобра́нні; нема гро́на на ї́жу, немає доспілої фіґи, якої жада́є душа моя!

2 Згинув побожний з землі, і нема поміж лю́дьми правдивого. Вони всі чату́ють на кров, один о́дного ловлять у сітку.

3 Наставлені ру́ки на зло, щоб вправно чинити його́, начальник жада́є дару́нків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жада́ння своєї душі, і викри́влюють все.

4 Найліпший із них — як будя́к, найправдиві́ший — гірший від те́рену. Настає день Твоїх сторожі́в, Твоїх відві́дин, — тепер буде збенте́ження їхнє!

5 І дру́гові не довіряйте, не надійтесь на при́ятеля, від тієї, що при лоні твоє́му лежить, пильну́й двері уст своїх!

6 Бо горду́є син ба́тьком своїм, дочка́ повстає проти не́ньки своєї, неві́стка — проти свекру́хи своєї, вороги чоловіку — дома́шні його́!

7 А я виглядаю на Господа, наді́юсь на Бога спасі́ння мого, — Бог мій почує мене́!

8 Не тішся, моя супроти́внице, з ме́не, — хоч я впала, Сіонська дочка́, проте вста́ну, хоч сиджу́ в темно́ті, та Господь мені світло!

9 Буду зно́сити я гнів Господній, бо згрішила Йому́, аж по́ки не вирішить справи моєї, та су́ду не вчинить мені. Він на світло мене попрова́дить, — побачу Його справедливість!

10 І побачить оце все моя супроти́вниця, і сором покриє її, бо казала мені: „Де Він, Господь, Бог твій?“ Пригляда́тимуться мої очі до неї, — її то́пчуть тепер, як болото на вулицях.

11 Настане той день, щоб мури твої будувати, — тоді віддали́ться границя твоя цього дня!

12 Це той день, коли при́йдуть до те́бе з Асирії та але до Єгипту, і від Єгипту та аж до Ріки́, і від моря до моря, і від гори́ до гори́.

13 І спусто́шенням стане земля на мешка́нців її, через плід їхніх учинків.

14 Паси Мій наро́д своїм бе́рлом, отару спа́дку Твого́; що пробуває в лісі само́тньо, у сере́дині саду, хай пасу́ться вони на Баша́ні й Ґілеа́ді, як за днів старода́вніх.

15 Як за днів твого ви́ходу з кра́ю єгипетського, покажу́ йому чу́да.

16 Наро́ди побачать оце, і посоро́млені бу́дуть при всій своїй силі, ру́ку покладу́ть на у́ста, їхні ву́ха оглу́хнуть.

17 Будуть по́рох лизати вони, як той гад, як плазю́че землі, повила́зять з дрижа́нням з укрі́плень своїх, вони бу́дуть тремтіти перед Господом, Богом нашим, і бу́дуть боятись Тебе!

18 Хто Бог інший, як Ти, що прощає прови́ну і пробачує про́гріх останку спа́дку Свого́, Свого гніву не де́ржить наза́вжди, бо кохається в милості?

19 Знов над нами Він зми́лується, наші провини пото́пче, — Ти кинеш у морську́ глибочі́нь усі наші гріхи.

20 Ти даси правду Яковові, Авраам́ові милість, яку присягнув Він для наших батькі́в від днів старода́вніх“.

彌迦書

第7章

Михей

Розділ 7

1 嗚呼哀哉﹑敬虔者爲義者﹑在於斯土﹑翦除已盡﹑我欲得一人而不能﹑譬諸初稔之無花果﹑毫無所獲﹑其故何歟﹑因夏果已收﹑葡萄已拾也﹑維彼衆民﹑設伏以殺人﹑設網以陷人﹑

1 Горе мені, бо я став, мов недо́бірки лі́тні, як за́лишки по винобра́нні; нема гро́на на ї́жу, немає доспілої фіґи, якої жада́є душа моя!

2 併於上節

2 Згинув побожний з землі, і нема поміж лю́дьми правдивого. Вони всі чату́ють на кров, один о́дного ловлять у сітку.

3 長於作惡﹑牧伯士師﹑俱索賄賂﹑大人所謀不軌﹑黨同爲非﹑

3 Наставлені ру́ки на зло, щоб вправно чинити його́, начальник жада́є дару́нків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жада́ння своєї душі, і викри́влюють все.

4 彼所爲善者﹑等諸蒺藜﹑彼所爲義者﹑同於荊棘﹑先知所言之災﹑其日伊邇﹑庶民潰亂﹑

4 Найліпший із них — як будя́к, найправдиві́ший — гірший від те́рену. Настає день Твоїх сторожі́в, Твоїх відві́дин, — тепер буде збенте́ження їхнє!

5 謹防鄰里﹑勿信友朋﹑對眷愛之妻﹑勿言機密之事﹑

5 І дру́гові не довіряйте, не надійтесь на при́ятеля, від тієї, що при лоні твоє́му лежить, пильну́й двері уст своїх!

6 子欺父﹑女爭母﹑媳逆姑﹑則門內之人﹑等諸仇敵矣﹑

6 Бо горду́є син ба́тьком своїм, дочка́ повстає проти не́ньки своєї, неві́стка — проти свекру́хи своєї, вороги чоловіку — дома́шні його́!

7 惟我仰望我之上帝耶和華﹑彼必垂聽﹑而加拯救﹑

7 А я виглядаю на Господа, наді́юсь на Бога спасі́ння мого, — Бог мій почує мене́!

8 我雖隕越﹑必復振興﹑我雖居暗域﹑耶和華必賜光明﹑故予寇仇﹑毋庸欣喜﹑

8 Не тішся, моя супроти́внице, з ме́не, — хоч я впала, Сіонська дочка́, проте вста́ну, хоч сиджу́ в темно́ті, та Господь мені світло!

9 我獲罪於耶和華﹑雖受樸責﹑不敢疾怨﹑待彼伸我之寃、導我入於光明﹑則彼之仁義以彰﹑

9 Буду зно́сити я гнів Господній, бо згрішила Йому́, аж по́ки не вирішить справи моєї, та су́ду не вчинить мені. Він на світло мене попрова́дить, — побачу Його справедливість!

10 我敵見之﹑含羞抱愧﹑昔彼問我云﹑爾之上帝耶和華安在﹑今遭蹂躪﹑若衢路之泥﹑我目覩之。

10 І побачить оце все моя супроти́вниця, і сором покриє її, бо казала мені: „Де Він, Господь, Бог твій?“ Пригляда́тимуться мої очі до неї, — її то́пчуть тепер, як болото на вулицях.

11 耶和華有命﹑使遐邇咸歸於爾﹑爾之邑垣﹑必復建造﹑

11 Настане той день, щоб мури твої будувати, — тоді віддали́ться границя твоя цього дня!

12 自亞述至埃及邑垣﹑自埃及邑垣﹑至大河四海之內﹑百嶺之間﹑咸必歸爾﹑

12 Це той день, коли при́йдуть до те́бе з Асирії та але до Єгипту, і від Єгипту та аж до Ріки́, і від моря до моря, і від гори́ до гори́.

13 斯土居民﹑所作不端﹑故必荒蕪﹑報施不爽﹑

13 І спусто́шенням стане земля на мешка́нців її, через плід їхніх учинків.

14 先知禱曰﹑爾得斯民﹑牧之以杖﹑譬諸羣羊獨居﹑不雜蔭於叢林﹑游於加密﹑嚙蒭於巴山﹑基列﹑與昔無異。

14 Паси Мій наро́д своїм бе́рлом, отару спа́дку Твого́; що пробуває в лісі само́тньо, у сере́дині саду, хай пасу́ться вони на Баша́ні й Ґілеа́ді, як за днів старода́вніх.

15 耶和華曰﹑昔我導爾出埃及﹑我之經綸﹑於以顯著﹑今而後必再顯著焉﹑

15 Як за днів твого ви́ходу з кра́ю єгипетського, покажу́ йому чу́да.

16 異邦之人﹑素彰厥能﹑見我所爲﹑抱愧蒙羞﹑掩口塞耳﹑

16 Наро́ди побачать оце, і посоро́млені бу́дуть при всій своїй силі, ру́ку покладу́ть на у́ста, їхні ву́ха оглу́хнуть.

17 必舐塵若蛇﹑出穴若蟲﹑寅畏我﹑亦畏懼爾。

17 Будуть по́рох лизати вони, як той гад, як плазю́че землі, повила́зять з дрижа́нням з укрі́плень своїх, вони бу́дуть тремтіти перед Господом, Богом нашим, і бу́дуть боятись Тебе!

18 民曰﹑上帝歟﹑孰克與爾頡頏﹑爾之遺民﹑蹈於罪愆﹑可蒙赦宥﹑爾以矜憫爲悅﹑不恒怒余﹑

18 Хто Бог інший, як Ти, що прощає прови́ну і пробачує про́гріх останку спа́дку Свого́, Свого гніву не де́ржить наза́вжди, бо кохається в милості?

19 必復施恩﹑助予克惡﹑以我罪愆﹑棄諸深淵﹑

19 Знов над нами Він зми́лується, наші провини пото́пче, — Ти кинеш у морську́ глибочі́нь усі наші гріхи.

20 越在疇昔﹑爾與我祖亞伯拉罕﹑雅各立誓﹑必加恩澤﹑今將前言是踐焉。

20 Ти даси правду Яковові, Авраам́ові милість, яку присягнув Він для наших батькі́в від днів старода́вніх“.