馬可福音

第11章

1 近耶路撒冷、至伯法其及伯大尼、邇橄欖山、耶穌遣門徒二人、

2 曰、爾往前村、入則遇小驢縶焉、從未有人乘者、解而牵之、

3 倘有人問爾何爲、則曰主需之、彼必從而放焉、

4 門徒遂往、果遇小驢、繫於門外歧路間、卽解之、

5 旁立數人問曰、解驢何爲、

6 門徒如耶穌命以對、遂許之、

7 乃牽驢就耶穌、置衣於上、耶穌乘之、

8 多人以衣布道、或伐樹枝、布於途、

9 前後行人呼曰、萬福歟、托主名來者、當見寵也、

10 承我祖大闢之國、托主名臨者、當見寵也、在上者萬福矣、〇

11 耶穌進耶路撒冷、入殿、圜視諸物、旣暮、偕十二門徒出、至伯大尼、〇

12 明日、去伯大尼、耶穌饑、

13 遙見無花果樹、有葉、就視有實否、及至、見葉而已、蓋果期未至也、

14 耶穌謂樹曰、今而後、無食爾果矣、門徒聞之、〇

15 旣至耶路撒冷、耶穌入殿、逐其中貿易者、反兌錢者之几、鬻鴿者之椅、

16 不許攜具過殿、

17 示人曰、記不云乎、我室必稱爲諸民祈禱之室、爾曹以爲盜巢也、

18 士子、祭司諸長、聞此謀殺之、而不敢、以衆奇其道也、〇

19 旣暮、耶穌出邑、

20 來朝、過無花果樹、見根枝盡槁、

21 彼得憶而言曰、夫子、請觀爾所詛之樹、已槁矣、〇

22 耶穌曰、當信上帝、

23 我誠告爾、凡命此山移去投海、而中心不疑、信所言必成、則所言可成也、

24 吾語汝、祈禱時、不論何求、信則得之、

25 立而祈禱時、如與人有憾、則免之、天父亦免爾過、

26 不免之、天父亦不免爾過、〇

27 復至耶路撒冷、耶穌行於殿、祭司、諸長、士子、長老就之、

28 曰、爾以何權行是、誰賜爾此權耶、

29 耶穌曰、我亦一言問爾、請答我、則我以何權行是告爾、

30 約翰施洗、由天乎、由人乎、請答我、

31 其人竊議曰、若云由天、彼必曰曷不信之、

32 若云由人、我又畏民、蓋民誠以約翰爲先知也、

33 遂對曰不知、耶穌曰、我亦不以何權行是告爾也、

Вiд Марка

Розділ 11

1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“

6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.

7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.

9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!

10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“

11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.

13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.

14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.

19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.

20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“

22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!

23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!

24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.

25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.

26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.

27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,

28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?

29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.

30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“

31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“

32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.

馬可福音

第11章

Вiд Марка

Розділ 11

1 近耶路撒冷、至伯法其及伯大尼、邇橄欖山、耶穌遣門徒二人、

1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

2 曰、爾往前村、入則遇小驢縶焉、從未有人乘者、解而牵之、

2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

3 倘有人問爾何爲、則曰主需之、彼必從而放焉、

3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.

4 門徒遂往、果遇小驢、繫於門外歧路間、卽解之、

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.

5 旁立數人問曰、解驢何爲、

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“

6 門徒如耶穌命以對、遂許之、

6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.

7 乃牽驢就耶穌、置衣於上、耶穌乘之、

7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

8 多人以衣布道、或伐樹枝、布於途、

8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.

9 前後行人呼曰、萬福歟、托主名來者、當見寵也、

9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!

10 承我祖大闢之國、托主名臨者、當見寵也、在上者萬福矣、〇

10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“

11 耶穌進耶路撒冷、入殿、圜視諸物、旣暮、偕十二門徒出、至伯大尼、〇

11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.

12 明日、去伯大尼、耶穌饑、

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.

13 遙見無花果樹、有葉、就視有實否、及至、見葉而已、蓋果期未至也、

13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.

14 耶穌謂樹曰、今而後、無食爾果矣、門徒聞之、〇

14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.

15 旣至耶路撒冷、耶穌入殿、逐其中貿易者、反兌錢者之几、鬻鴿者之椅、

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.

16 不許攜具過殿、

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

17 示人曰、記不云乎、我室必稱爲諸民祈禱之室、爾曹以爲盜巢也、

17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“

18 士子、祭司諸長、聞此謀殺之、而不敢、以衆奇其道也、〇

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.

19 旣暮、耶穌出邑、

19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.

20 來朝、過無花果樹、見根枝盡槁、

20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

21 彼得憶而言曰、夫子、請觀爾所詛之樹、已槁矣、〇

21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“

22 耶穌曰、當信上帝、

22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!

23 我誠告爾、凡命此山移去投海、而中心不疑、信所言必成、則所言可成也、

23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!

24 吾語汝、祈禱時、不論何求、信則得之、

24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.

25 立而祈禱時、如與人有憾、則免之、天父亦免爾過、

25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.

26 不免之、天父亦不免爾過、〇

26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.

27 復至耶路撒冷、耶穌行於殿、祭司、諸長、士子、長老就之、

27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,

28 曰、爾以何權行是、誰賜爾此權耶、

28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?

29 耶穌曰、我亦一言問爾、請答我、則我以何權行是告爾、

29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.

30 約翰施洗、由天乎、由人乎、請答我、

30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“

31 其人竊議曰、若云由天、彼必曰曷不信之、

31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“

32 若云由人、我又畏民、蓋民誠以約翰爲先知也、

32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

33 遂對曰不知、耶穌曰、我亦不以何權行是告爾也、

33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.