約伯記第20章 |
|
1 拿馬人鎻法曰、 |
|
2 我中心棼然、難以自遏、 |
|
3 凌辱之言、有激於懷、烏容不答。 |
|
4 豈不聞自生民以來、有古語焉、 |
|
5 曰、作惡者歡呼、弗能恆久。偽善者喜樂、不過俄頃。 |
|
6 雖峻極於天、昂頭雲外、 |
|
7 終亦必亡、與糞壤同腐、素見之者、必曰其人安在。 |
|
8 倐忽不見、真如夢幻、若夜間異象、頓失無所。 |
|
9 目覩惡人、不能復覯、鄰里鄉黨、欲見無從。 |
|
10 彼攘貧者之貨財、子孫反之、以釋其憾。 |
|
11 所作隱慝、深入於骨、及其歸土、惡報從之。 |
|
12 惡譬諸食物、甫入口則甚甘、藏於舌間、 |
|
13 久舍不棄、 |
|
14 下至腹、味殊苦、如蝮之膽。 |
|
15 其平日并吞財貨、上帝必使復吐之。 |
|
16 或飲蛇毒而亡、或爲蝮螫而死。 |
|
17 不能飲甘泉之水、不得居酥蜜之地。 |
|
18 雖勞而得財、不能自享、必當反之於人、不可以爲悅。 |
|
19 蓋剝奪其民、至於貧乏、則遺棄之、人所建之第宅、則強據之。 |
|
20 其衷懷不能恬適、其嗜好不能長存。 |
|
21 其所食無餘、其享福不永。 |
|
22 卽當隆盛之時、必遇困厄、受其虐遇者、必羣起而攻擊。 |
|
23 彼旣飽其貪饕、上帝震怒、降災如下雨、使之備嘗。 |
|
24 雖避鐵器、而傷於銅弓。 |
|
25 利鏃白刃、深入其膽、拔而出之、不勝戰栗。 |
|
26 災害臨之、電火焚之、居其室者、咸遇患難。 |
|
27 天癉其惡、地罰其罪。 |
|
28 臨難之日、凡其所有、必盡消亡。 |
|
29 全能之上帝、施報於惡人者若此。 |
ЙовРозділ 20 |
|
1 |
|
2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх! |
|
3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені. |
|
4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, — |
|
5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю? |
|
6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне, |
|
7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він? |
|
8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде: |
|
9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце... |
|
10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його. |
|
11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже! |
|
12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком, |
|
13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, — |
|
14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́! |
|
15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його. |
|
16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є! |
|
17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока. |
|
18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде. |
|
19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його! |
|
20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже. |
|
21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все: |
|
22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього! |
|
23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його. |
|
24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук. |
|
25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́! |
|
26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене. |
|
27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, — |
|
28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його. |
|
29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“ |
約伯記第20章 |
ЙовРозділ 20 |
|
1 拿馬人鎻法曰、 |
1 |
|
2 我中心棼然、難以自遏、 |
2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх! |
|
3 凌辱之言、有激於懷、烏容不答。 |
3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені. |
|
4 豈不聞自生民以來、有古語焉、 |
4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, — |
|
5 曰、作惡者歡呼、弗能恆久。偽善者喜樂、不過俄頃。 |
5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю? |
|
6 雖峻極於天、昂頭雲外、 |
6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне, |
|
7 終亦必亡、與糞壤同腐、素見之者、必曰其人安在。 |
7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він? |
|
8 倐忽不見、真如夢幻、若夜間異象、頓失無所。 |
8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде: |
|
9 目覩惡人、不能復覯、鄰里鄉黨、欲見無從。 |
9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце... |
|
10 彼攘貧者之貨財、子孫反之、以釋其憾。 |
10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його. |
|
11 所作隱慝、深入於骨、及其歸土、惡報從之。 |
11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже! |
|
12 惡譬諸食物、甫入口則甚甘、藏於舌間、 |
12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком, |
|
13 久舍不棄、 |
13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, — |
|
14 下至腹、味殊苦、如蝮之膽。 |
14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́! |
|
15 其平日并吞財貨、上帝必使復吐之。 |
15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його. |
|
16 或飲蛇毒而亡、或爲蝮螫而死。 |
16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є! |
|
17 不能飲甘泉之水、不得居酥蜜之地。 |
17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока. |
|
18 雖勞而得財、不能自享、必當反之於人、不可以爲悅。 |
18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде. |
|
19 蓋剝奪其民、至於貧乏、則遺棄之、人所建之第宅、則強據之。 |
19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його! |
|
20 其衷懷不能恬適、其嗜好不能長存。 |
20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже. |
|
21 其所食無餘、其享福不永。 |
21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все: |
|
22 卽當隆盛之時、必遇困厄、受其虐遇者、必羣起而攻擊。 |
22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього! |
|
23 彼旣飽其貪饕、上帝震怒、降災如下雨、使之備嘗。 |
23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його. |
|
24 雖避鐵器、而傷於銅弓。 |
24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук. |
|
25 利鏃白刃、深入其膽、拔而出之、不勝戰栗。 |
25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́! |
|
26 災害臨之、電火焚之、居其室者、咸遇患難。 |
26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене. |
|
27 天癉其惡、地罰其罪。 |
27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, — |
|
28 臨難之日、凡其所有、必盡消亡。 |
28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його. |
|
29 全能之上帝、施報於惡人者若此。 |
29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“ |