約伯記

第15章

1 提慢人以利法曰、

2 寕有吸淒風、吐支辭、而得爲哲人乎。

3 豈可述無補之空言、進無益之浮詞哉。

4 以爾所云、是使人不敬畏祈禱上帝也。

5 爾所言、狡獪不測、可決爾爲惡。

6 我何必言爾爲惡哉、卽爾所出口、爾所舌辯、已可知矣。

7 生人之始豈爾乎、有山以前豈爾乎。

8 上帝之意、豈爾能知、哲人之辭、豈爾獨得。

9 惡在爾知而我不知、爾明而我不明哉。

10 我中尚有老成人、浩然白首、其年較爾父尤長、

11 我之來此、以上帝之恩慰藉爾、以巽言婉導爾、豈可藐視。

12 爾何心狂、白眼玩世。

13 心逆上帝、口述妄言。

14 斯世之人、何得言潔、婦女所生者、何得稱義。

15 自主視之、卽聖者猶未盡善、在天之人猶未盡潔、

16 况世人作惡、如渴飲水、是誠汚衊、實可厭棄。

17 吾試以所見告爾、汝其聽之。

18 卽哲人之箴規、祖考之遺訓。

19 粵稽在昔、我祖初得斯土、不與異邦人雜處、

20 其言曰、作惡者畢生悚懼、強暴者不知死亡之何日。

21 驚駭之聲、常聞於耳、平康之時、殘賊忽至。

22 遇患難無望拯救、臨白刃不能倖免。

23 流離求食、而無所得、禍患將至、而不及知。

24 災害孔迫、俾其恐懼、若王與敵戰、必能獲勝。

25 惡人自恃其勇、狂悖成性、侮慢全能之上帝。

26 挺身馳突、以厚盾自衛。

27 容貌肥壯、軀幹雄偉。

28 荒敗之邑、彼來據之、零落之家、彼得處之、然轉瞬間、是邑是家、已變爲瓦礫。

29 彼富不成、彼業不常、羣畜不蕃息。

30 其身不得免於難、所生枝幹、爲火焚燒、爲風摧折。

31 莫信虛妄、恐爲所惑、彼所得者、浮而不實。

32 彼猶林木、非時而被斬伐、不能長青。

33 若葡萄菓、未稔而先落、若橄欖花、雖開而早凋。

34 偽善之人、家必蕭條、貪賄之徒、室必焚燬、

35 中所藏者詭譎、外所行者邪慝。

Йов

Розділ 15

1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?

3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?

4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,

5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:

7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?

8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?

9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?

10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.

11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?

12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,

13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?

14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?

15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —

16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,

18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —

19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.

20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.

21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.

22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.

23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.

24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,

25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,

26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.

27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,

28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.

29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.

30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.

31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —

32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!

33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —

34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:

35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.

約伯記

第15章

Йов

Розділ 15

1 提慢人以利法曰、

1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 寕有吸淒風、吐支辭、而得爲哲人乎。

2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?

3 豈可述無補之空言、進無益之浮詞哉。

3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?

4 以爾所云、是使人不敬畏祈禱上帝也。

4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,

5 爾所言、狡獪不測、可決爾爲惡。

5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

6 我何必言爾爲惡哉、卽爾所出口、爾所舌辯、已可知矣。

6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:

7 生人之始豈爾乎、有山以前豈爾乎。

7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?

8 上帝之意、豈爾能知、哲人之辭、豈爾獨得。

8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?

9 惡在爾知而我不知、爾明而我不明哉。

9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?

10 我中尚有老成人、浩然白首、其年較爾父尤長、

10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.

11 我之來此、以上帝之恩慰藉爾、以巽言婉導爾、豈可藐視。

11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?

12 爾何心狂、白眼玩世。

12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,

13 心逆上帝、口述妄言。

13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?

14 斯世之人、何得言潔、婦女所生者、何得稱義。

14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?

15 自主視之、卽聖者猶未盡善、在天之人猶未盡潔、

15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —

16 况世人作惡、如渴飲水、是誠汚衊、實可厭棄。

16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

17 吾試以所見告爾、汝其聽之。

17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,

18 卽哲人之箴規、祖考之遺訓。

18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —

19 粵稽在昔、我祖初得斯土、不與異邦人雜處、

19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.

20 其言曰、作惡者畢生悚懼、強暴者不知死亡之何日。

20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.

21 驚駭之聲、常聞於耳、平康之時、殘賊忽至。

21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.

22 遇患難無望拯救、臨白刃不能倖免。

22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.

23 流離求食、而無所得、禍患將至、而不及知。

23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.

24 災害孔迫、俾其恐懼、若王與敵戰、必能獲勝。

24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,

25 惡人自恃其勇、狂悖成性、侮慢全能之上帝。

25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,

26 挺身馳突、以厚盾自衛。

26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.

27 容貌肥壯、軀幹雄偉。

27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,

28 荒敗之邑、彼來據之、零落之家、彼得處之、然轉瞬間、是邑是家、已變爲瓦礫。

28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.

29 彼富不成、彼業不常、羣畜不蕃息。

29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.

30 其身不得免於難、所生枝幹、爲火焚燒、爲風摧折。

30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.

31 莫信虛妄、恐爲所惑、彼所得者、浮而不實。

31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —

32 彼猶林木、非時而被斬伐、不能長青。

32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!

33 若葡萄菓、未稔而先落、若橄欖花、雖開而早凋。

33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —

34 偽善之人、家必蕭條、貪賄之徒、室必焚燬、

34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:

35 中所藏者詭譎、外所行者邪慝。

35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.