路加福音第1章 | 
                        
| 
                         1 蓋有多人、以我中足徵之事、筆之於書、  | 
| 
                         2 乃本傳道者自始親見、而授同人、  | 
| 
                         3 我又參互考證、次第書之、達提阿非羅閣下、  | 
| 
                         4 欲爾深知所學之確然也、〇  | 
| 
                         5   | 
| 
                         6 二人在上帝前、義者也、遵主誡命禮儀而行、無間然矣、  | 
| 
                         7 但無子、蓋以利沙伯不妊、二人年又邁、〇  | 
| 
                         8   | 
| 
                         9 循祭司例掣籤、得入主殿焚香、  | 
| 
                         10 焚香之際、衆民在外祈禱、  | 
| 
                         11 主之使者現、立香臺右、  | 
| 
                         12 撒加利亞見之惶懼、  | 
| 
                         13 天使曰、撒加利亞勿懼、爾祈禱旣聞之矣、爾妻以利沙伯將生子、可名之曰約翰、  | 
| 
                         14 爾將歡樂、衆愉其生、  | 
| 
                         15 在主前彼爲大、清酒醇醪不飲、自胎而聖神充之、  | 
| 
                         16 令以色列人、多轉而歸主、卽其上帝焉、  | 
| 
                         17 彼將爲主前驅、以以利亞情性才能、使父慈其子、逆者慕義人之智慧、爲主備作新之民、  | 
| 
                         18 撒加利亞謂天使曰、何以知其必然、我已老、妻年邁矣、  | 
| 
                         19 天使曰、我乃加伯列立上帝前、奉使詔爾、報茲嘉音、  | 
| 
                         20 爾必瘖不能語、至事成之日、以爾不信我言、時至必應、  | 
| 
                         21 民候撒加利亞、奇其久於殿內、  | 
| 
                         22 及出、不能言、知殿內必有所見、蓋以首示意、而竟瘖矣、〇  | 
| 
                         23   | 
| 
                         24 後其妻以利沙伯妊、靜處五月、云、  | 
| 
                         25  | 
| 
                         26 至六月、天使加伯列、奉上帝命、往加利利拿撒勒邑、  | 
| 
                         27 臨處女馬利亞、大闢族約瑟所聘者、〇  | 
| 
                         28   | 
| 
                         29 馬利亞見之、訝其言、思問安曷故、  | 
| 
                         30 天使曰、馬利亞勿懼、爾得上帝恩、  | 
| 
                         31 將妊而生子、命名耶穌、  | 
| 
                         32 彼將爲大、稱至上者之子、主上帝子以厥祖大闢之位、  | 
| 
                         33 永爲雅各一家主、其國靡曁、  | 
| 
                         34 對曰、我未適人、何由得此、  | 
| 
                         35 天使曰、聖神將臨爾、至上者之力將庇爾、是以所生之聖者、得稱上帝子、  | 
| 
                         36 且爾親戚以利沙伯老而妊子、素稱不妊者、今已六月矣、  | 
| 
                         37 蓋上帝無所不能也、  | 
| 
                         38 馬利亞曰、主之婢在此、願如爾言、天使去、〇  | 
| 
                         39   | 
| 
                         40 入撒加利亞室問安以利沙、  | 
| 
                         41 伯以利沙伯一聞馬利亞問安、胎孕踊躍以利沙伯感於聖神、  | 
| 
                         42 大聲呼曰、諸女中爾見寵矣、爾所妊見寵矣、  | 
| 
                         43 主之母臨余、何由而得此、  | 
| 
                         44 蓋爾問安之聲、一入我耳、而胎孕喜躍、  | 
| 
                         45 爾信主言必應、則有福矣、、〇  | 
| 
                         46   | 
| 
                         47 我神悅救我之上帝、  | 
| 
                         48 其顧婢之卑微、今而後、萬世謂余有福、  | 
| 
                         49 以其有能、爲我大建異蹟、厥名惟聖、  | 
| 
                         50 畏之者矜恤之、至世世、  | 
| 
                         51 其施厥臂力、於心志驕者、滅之、  | 
| 
                         52 有權者、黜其位、卑者、舉而上、  | 
| 
                         53 饑者、飽以珍羞、富者、使之徒反、  | 
| 
                         54 以色列其臣也、而扶持之、  | 
| 
                         55 如昔諭我祖、永念矜恤亞伯拉罕、愛及苗裔是也、〇  | 
| 
                         56   | 
| 
                         57   | 
| 
                         58 鄰里親戚、聞主大矜恤之、皆樂、  | 
| 
                         59 越八日、衆至、爲我行割禮、欲以其父之名撒加利亞名之、  | 
| 
                         60 其母曰、不可、必名曰約翰、  | 
| 
                         61 衆日、親戚中無名此名者、  | 
| 
                         62 遂以首示意、問其父欲何名、  | 
| 
                         63 父請簡、書曰約翰、衆奇之、  | 
| 
                         64 卽口啓舌解、發言頌讚上帝、  | 
| 
                         65 鄰里皆驚、此事播揚遍猶太之山、  | 
| 
                         66 聞者心藏之云、不知此子將若何、主左右之矣、、〇  | 
| 
                         67   | 
| 
                         68 可頌哉、主以色列之上帝也、眷顧其民而贖之、  | 
| 
                         69 爲我挺拯救之角、於其臣大闢家、  | 
| 
                         70 如主托古聖先知所言、  | 
| 
                         71 救我脫於敵人、惡我者之手、  | 
| 
                         72 矜恤我祖、念其聖命、  | 
| 
                         73 卽與我祖亞伯拉罕所矢之誓、  | 
| 
                         74 謂將拯我於敵手、  | 
| 
                         75 舉生在主前、以虔以義、無懼而事之、  | 
| 
                         76 此子將稱至上者之先知、爲主前驅、以備其道、  | 
| 
                         77 示民知拯救、卽在赦罪也、  | 
| 
                         78 賴吾上帝、以矜恤之心、使旭日自上臨我、  | 
| 
                         79 居幽晴陰翳者光照之、導我履平康之道矣、〇  | 
| 
                         80   | 
                                Вiд ЛукиРозділ 1 | 
                        
| 
                         1   | 
| 
                         2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,  | 
| 
                         3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,  | 
| 
                         4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.  | 
| 
                         5   | 
| 
                         6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.  | 
| 
                         7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.  | 
| 
                         8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,  | 
| 
                         9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.  | 
| 
                         10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.  | 
| 
                         11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.  | 
| 
                         12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.  | 
| 
                         13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.  | 
| 
                         14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.  | 
| 
                         15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.  | 
| 
                         16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.  | 
| 
                         17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.  | 
| 
                         18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.  | 
| 
                         19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.  | 
| 
                         20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“  | 
| 
                         21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.  | 
| 
                         22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.  | 
| 
                         23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.  | 
| 
                         24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:  | 
| 
                         25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“  | 
| 
                         26   | 
| 
                         27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.  | 
| 
                         28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“  | 
| 
                         29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.  | 
| 
                         30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!  | 
| 
                         31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.  | 
| 
                         32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.  | 
| 
                         33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“.  | 
| 
                         34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“  | 
| 
                         35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!  | 
| 
                         36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.  | 
| 
                         37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“  | 
| 
                         38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї.  | 
| 
                         39   | 
| 
                         40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.  | 
| 
                         41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,  | 
| 
                         42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!  | 
| 
                         43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?  | 
| 
                         44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!  | 
| 
                         45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“  | 
| 
                         46   | 
| 
                         47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,  | 
| 
                         48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,  | 
| 
                         49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,  | 
| 
                         50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!  | 
| 
                         51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!  | 
| 
                         52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,  | 
| 
                         53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!  | 
| 
                         54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,  | 
| 
                         55 як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“  | 
| 
                         56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.  | 
| 
                         57   | 
| 
                         58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.  | 
| 
                         59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.  | 
| 
                         60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“  | 
| 
                         61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“  | 
| 
                         62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?  | 
| 
                         63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.  | 
| 
                         64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!  | 
| 
                         65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.  | 
| 
                         66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею.  | 
| 
                         67   | 
| 
                         68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!  | 
| 
                         69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,  | 
| 
                         70 як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,  | 
| 
                         71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,  | 
| 
                         72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,  | 
| 
                         73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,  | 
| 
                         74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому  | 
| 
                         75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.  | 
| 
                         76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,  | 
| 
                         77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,  | 
| 
                         78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,  | 
| 
                         79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“  | 
| 
                         80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.  | 
                            路加福音第1章 | 
                        
                            Вiд ЛукиРозділ 1 | 
                    
| 
                         1 蓋有多人、以我中足徵之事、筆之於書、  | 
                         1   | 
| 
                         2 乃本傳道者自始親見、而授同人、  | 
                         2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,  | 
| 
                         3 我又參互考證、次第書之、達提阿非羅閣下、  | 
                         3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,  | 
| 
                         4 欲爾深知所學之確然也、〇  | 
                         4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.  | 
| 
                         5   | 
                         5   | 
| 
                         6 二人在上帝前、義者也、遵主誡命禮儀而行、無間然矣、  | 
                         6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.  | 
| 
                         7 但無子、蓋以利沙伯不妊、二人年又邁、〇  | 
                         7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.  | 
| 
                         8   | 
                         8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,  | 
| 
                         9 循祭司例掣籤、得入主殿焚香、  | 
                         9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.  | 
| 
                         10 焚香之際、衆民在外祈禱、  | 
                         10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.  | 
| 
                         11 主之使者現、立香臺右、  | 
                         11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.  | 
| 
                         12 撒加利亞見之惶懼、  | 
                         12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.  | 
| 
                         13 天使曰、撒加利亞勿懼、爾祈禱旣聞之矣、爾妻以利沙伯將生子、可名之曰約翰、  | 
                         13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.  | 
| 
                         14 爾將歡樂、衆愉其生、  | 
                         14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.  | 
| 
                         15 在主前彼爲大、清酒醇醪不飲、自胎而聖神充之、  | 
                         15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.  | 
| 
                         16 令以色列人、多轉而歸主、卽其上帝焉、  | 
                         16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.  | 
| 
                         17 彼將爲主前驅、以以利亞情性才能、使父慈其子、逆者慕義人之智慧、爲主備作新之民、  | 
                         17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.  | 
| 
                         18 撒加利亞謂天使曰、何以知其必然、我已老、妻年邁矣、  | 
                         18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.  | 
| 
                         19 天使曰、我乃加伯列立上帝前、奉使詔爾、報茲嘉音、  | 
                         19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.  | 
| 
                         20 爾必瘖不能語、至事成之日、以爾不信我言、時至必應、  | 
                         20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“  | 
| 
                         21 民候撒加利亞、奇其久於殿內、  | 
                         21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.  | 
| 
                         22 及出、不能言、知殿內必有所見、蓋以首示意、而竟瘖矣、〇  | 
                         22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.  | 
| 
                         23   | 
                         23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.  | 
| 
                         24 後其妻以利沙伯妊、靜處五月、云、  | 
                         24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:  | 
| 
                         25  | 
                         25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“  | 
| 
                         26 至六月、天使加伯列、奉上帝命、往加利利拿撒勒邑、  | 
                         26   | 
| 
                         27 臨處女馬利亞、大闢族約瑟所聘者、〇  | 
                         27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.  | 
| 
                         28   | 
                         28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“  | 
| 
                         29 馬利亞見之、訝其言、思問安曷故、  | 
                         29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.  | 
| 
                         30 天使曰、馬利亞勿懼、爾得上帝恩、  | 
                         30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!  | 
| 
                         31 將妊而生子、命名耶穌、  | 
                         31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.  | 
| 
                         32 彼將爲大、稱至上者之子、主上帝子以厥祖大闢之位、  | 
                         32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.  | 
| 
                         33 永爲雅各一家主、其國靡曁、  | 
                         33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“.  | 
| 
                         34 對曰、我未適人、何由得此、  | 
                         34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“  | 
| 
                         35 天使曰、聖神將臨爾、至上者之力將庇爾、是以所生之聖者、得稱上帝子、  | 
                         35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!  | 
| 
                         36 且爾親戚以利沙伯老而妊子、素稱不妊者、今已六月矣、  | 
                         36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.  | 
| 
                         37 蓋上帝無所不能也、  | 
                         37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“  | 
| 
                         38 馬利亞曰、主之婢在此、願如爾言、天使去、〇  | 
                         38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї.  | 
| 
                         39   | 
                         39   | 
| 
                         40 入撒加利亞室問安以利沙、  | 
                         40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.  | 
| 
                         41 伯以利沙伯一聞馬利亞問安、胎孕踊躍以利沙伯感於聖神、  | 
                         41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,  | 
| 
                         42 大聲呼曰、諸女中爾見寵矣、爾所妊見寵矣、  | 
                         42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!  | 
| 
                         43 主之母臨余、何由而得此、  | 
                         43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?  | 
| 
                         44 蓋爾問安之聲、一入我耳、而胎孕喜躍、  | 
                         44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!  | 
| 
                         45 爾信主言必應、則有福矣、、〇  | 
                         45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“  | 
| 
                         46   | 
                         46   | 
| 
                         47 我神悅救我之上帝、  | 
                         47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,  | 
| 
                         48 其顧婢之卑微、今而後、萬世謂余有福、  | 
                         48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,  | 
| 
                         49 以其有能、爲我大建異蹟、厥名惟聖、  | 
                         49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,  | 
| 
                         50 畏之者矜恤之、至世世、  | 
                         50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!  | 
| 
                         51 其施厥臂力、於心志驕者、滅之、  | 
                         51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!  | 
| 
                         52 有權者、黜其位、卑者、舉而上、  | 
                         52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,  | 
| 
                         53 饑者、飽以珍羞、富者、使之徒反、  | 
                         53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!  | 
| 
                         54 以色列其臣也、而扶持之、  | 
                         54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,  | 
| 
                         55 如昔諭我祖、永念矜恤亞伯拉罕、愛及苗裔是也、〇  | 
                         55 як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“  | 
| 
                         56   | 
                         56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.  | 
| 
                         57   | 
                         57   | 
| 
                         58 鄰里親戚、聞主大矜恤之、皆樂、  | 
                         58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.  | 
| 
                         59 越八日、衆至、爲我行割禮、欲以其父之名撒加利亞名之、  | 
                         59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.  | 
| 
                         60 其母曰、不可、必名曰約翰、  | 
                         60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“  | 
| 
                         61 衆日、親戚中無名此名者、  | 
                         61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“  | 
| 
                         62 遂以首示意、問其父欲何名、  | 
                         62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?  | 
| 
                         63 父請簡、書曰約翰、衆奇之、  | 
                         63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.  | 
| 
                         64 卽口啓舌解、發言頌讚上帝、  | 
                         64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!  | 
| 
                         65 鄰里皆驚、此事播揚遍猶太之山、  | 
                         65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.  | 
| 
                         66 聞者心藏之云、不知此子將若何、主左右之矣、、〇  | 
                         66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею.  | 
| 
                         67   | 
                         67   | 
| 
                         68 可頌哉、主以色列之上帝也、眷顧其民而贖之、  | 
                         68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!  | 
| 
                         69 爲我挺拯救之角、於其臣大闢家、  | 
                         69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,  | 
| 
                         70 如主托古聖先知所言、  | 
                         70 як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,  | 
| 
                         71 救我脫於敵人、惡我者之手、  | 
                         71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,  | 
| 
                         72 矜恤我祖、念其聖命、  | 
                         72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,  | 
| 
                         73 卽與我祖亞伯拉罕所矢之誓、  | 
                         73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,  | 
| 
                         74 謂將拯我於敵手、  | 
                         74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому  | 
| 
                         75 舉生在主前、以虔以義、無懼而事之、  | 
                         75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.  | 
| 
                         76 此子將稱至上者之先知、爲主前驅、以備其道、  | 
                         76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,  | 
| 
                         77 示民知拯救、卽在赦罪也、  | 
                         77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,  | 
| 
                         78 賴吾上帝、以矜恤之心、使旭日自上臨我、  | 
                         78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,  | 
| 
                         79 居幽晴陰翳者光照之、導我履平康之道矣、〇  | 
                         79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“  | 
| 
                         80   | 
                         80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.  |