以賽亞書第56章 |
1 耶和華曰、我拯選民、以彰仁義、其時伊邇、爾當秉公行義、 |
2 遵從斯道、固守弗失、守安息日而弗凟、束手而不作惡、則有福祉。 |
3 異邦之人歸誠於我者、勿曰、耶和華不以我爲赤子、閹者亦勿曰、我若枯木、 |
4 凡受閹之人、守予安息日、從予所悅懌、不爽盟約、我之宅第、必賜彼居處、其名不朽、較子女衆多者爲多福。 |
5 |
6 異邦之人、歸誠於我、供我役事、敬愛我耶和華名、若予臣僕、守我安息日而不凟、遵我誓約而不爽、 |
7 我將導之、至我聖山、入我殿宇、祈禱乎我、欣喜懽忭、彼之燔祭、獻於我壇、我必悅納、蓋我室必稱爲祈禱之室、億兆咸集焉。 |
8 昔耶和華安集以色列族離散之民、今主耶和華曰、我又將懷來異邦之人、咸萃一方。〇 |
9 |
10 民之戍卒、目眯不明、守夜之犬、喑不能吠、或偃臥、或假寐。 |
11 彼甚饕餮、不知饜足、譬彼愚蠢之牧人、無一不縱己欲、不顧私利。 |
12 彼曰、盍來取酒、縱飲醇醪、明日必多於今日。 |
IсаяРозділ 56 |
1 |
2 Блаженна люди́на, що робить таке́, і син лю́дський, що міцно трима́ється цього, що хоро́нить субо́ту, щоб її не безче́стити, та береже́ свою ру́ку, щоб жодного зла не вчини́ти! |
3 I нехай не пові́сть чужине́ць, який прилучи́вся до Господа, кажучи: „Наспра́вді мене відділи́в від народу Свого Господь“, і скопе́ць хай не скаже: „Таж я сухе дерево!“ |
4 Бо так каже Господь про скопці́в, що суботи Мої бережу́ть, і вибирають завго́дне Мені, і що трима́ються міцно Мого заповіту: |
5 Я їм дам у Своїм домі та в му́рах Своїх місце і йме́ння, що краще воно за синів та дочо́к, — Я дам йому вічне ім'я́, яке не пони́щиться! |
6 А тих чужинці́в, що пристали до Господа, щоб служити Йому та любити Господнє Ім'я́, щоб бути Йому за рабів, усіх, хто хоро́нить суботу, щоб її не збезче́стити, і тих, що тримаються міцно Мого заповіту, — |
7 їх спрова́джу на го́ру святую Мою та поті́шу їх в домі молитви Моєї! Цілопа́лення їхні та їхні жертви будуть Мені до вподо́би на Моїм же́ртівнику, бо Мій дім буде на́званий домом молитви для всіх наро́дів! |
8 Слово Господа Бога, що збирає вигна́нців Ізраїля: Я ще позбира́ю до нього, до його зі́браних! |
9 Польова́ вся звіри́но, прибудьте спожи́ти, тако́ж лісова́ вся звіри́но! |
10 Його вартівники́ всі сліпі́, не знають нічо́го, всі вони пси німі, які га́вкати не можуть, мрі́йники, ле́жні, що люблять дріма́ти! |
11 І це пси ненаже́ри, що не знають наси́чення, і це па́стирі ті, що не вміють уважати: усі вони ходять своєю дорогою, кожен з свого кінця́ до своєї здобичі. |
12 „Прийдіть но, гово́рять, візьму́ я вина, та напо́ю п'янко́го нажлу́ктимось, — і буде і цей день, і за́втрішній день дале́ко щедріший!“ |
以賽亞書第56章 |
IсаяРозділ 56 |
1 耶和華曰、我拯選民、以彰仁義、其時伊邇、爾當秉公行義、 |
1 |
2 遵從斯道、固守弗失、守安息日而弗凟、束手而不作惡、則有福祉。 |
2 Блаженна люди́на, що робить таке́, і син лю́дський, що міцно трима́ється цього, що хоро́нить субо́ту, щоб її не безче́стити, та береже́ свою ру́ку, щоб жодного зла не вчини́ти! |
3 異邦之人歸誠於我者、勿曰、耶和華不以我爲赤子、閹者亦勿曰、我若枯木、 |
3 I нехай не пові́сть чужине́ць, який прилучи́вся до Господа, кажучи: „Наспра́вді мене відділи́в від народу Свого Господь“, і скопе́ць хай не скаже: „Таж я сухе дерево!“ |
4 凡受閹之人、守予安息日、從予所悅懌、不爽盟約、我之宅第、必賜彼居處、其名不朽、較子女衆多者爲多福。 |
4 Бо так каже Господь про скопці́в, що суботи Мої бережу́ть, і вибирають завго́дне Мені, і що трима́ються міцно Мого заповіту: |
5 |
5 Я їм дам у Своїм домі та в му́рах Своїх місце і йме́ння, що краще воно за синів та дочо́к, — Я дам йому вічне ім'я́, яке не пони́щиться! |
6 異邦之人、歸誠於我、供我役事、敬愛我耶和華名、若予臣僕、守我安息日而不凟、遵我誓約而不爽、 |
6 А тих чужинці́в, що пристали до Господа, щоб служити Йому та любити Господнє Ім'я́, щоб бути Йому за рабів, усіх, хто хоро́нить суботу, щоб її не збезче́стити, і тих, що тримаються міцно Мого заповіту, — |
7 我將導之、至我聖山、入我殿宇、祈禱乎我、欣喜懽忭、彼之燔祭、獻於我壇、我必悅納、蓋我室必稱爲祈禱之室、億兆咸集焉。 |
7 їх спрова́джу на го́ру святую Мою та поті́шу їх в домі молитви Моєї! Цілопа́лення їхні та їхні жертви будуть Мені до вподо́би на Моїм же́ртівнику, бо Мій дім буде на́званий домом молитви для всіх наро́дів! |
8 昔耶和華安集以色列族離散之民、今主耶和華曰、我又將懷來異邦之人、咸萃一方。〇 |
8 Слово Господа Бога, що збирає вигна́нців Ізраїля: Я ще позбира́ю до нього, до його зі́браних! |
9 |
9 Польова́ вся звіри́но, прибудьте спожи́ти, тако́ж лісова́ вся звіри́но! |
10 民之戍卒、目眯不明、守夜之犬、喑不能吠、或偃臥、或假寐。 |
10 Його вартівники́ всі сліпі́, не знають нічо́го, всі вони пси німі, які га́вкати не можуть, мрі́йники, ле́жні, що люблять дріма́ти! |
11 彼甚饕餮、不知饜足、譬彼愚蠢之牧人、無一不縱己欲、不顧私利。 |
11 І це пси ненаже́ри, що не знають наси́чення, і це па́стирі ті, що не вміють уважати: усі вони ходять своєю дорогою, кожен з свого кінця́ до своєї здобичі. |
12 彼曰、盍來取酒、縱飲醇醪、明日必多於今日。 |
12 „Прийдіть но, гово́рять, візьму́ я вина, та напо́ю п'янко́го нажлу́ктимось, — і буде і цей день, і за́втрішній день дале́ко щедріший!“ |