Библия - Обещанное Восстановление

以賽亞書

第37章

1 希西家王聞言、自裂其衣、衣麻進耶和華殿、

2 遣理家事者以利亞金、繕寫設拿祭司之老者、俱衣麻見亞麼士子先知以賽亞、

3 曰、希西家云、今日我遘患難、有譴責我、欺蔑我者、若婦當產而無力、

4 亞述王遣僕臘沙基、侮永生之上帝、爾之上帝耶和華、或聞其言、而加以譴責故請爾爲遺民、禱告於上、

5 希西家王之臣僕、至以賽亞所、

6 以賽亞曰、當告爾主耶和華云、爾聞亞述王僕隸侮我之言、毋畏、

7 我將聳動其心、使聞一事、卽歸故土、而殞於刃、

8 臘沙基聞亞述王已去拉吉、遂反斾、遇王攻立拿、

9 亞述王聞古實王特哈迦來攻、則遣使至希西家曰、

10 當告猶大王希西家云、爾所恃之上帝、曾言耶路撒冷必不陷於亞述王、勿爲所誘、

11 爾亦聞亞述前王、至於今、皆以翦滅列國是務、而爾獨獲救乎、

12 我祖所滅之國、坷散、哈蘭、哩泄、所居提拉撒、埃田族、其上帝豈得救之乎、

13 哈抹、亞八、西法瓦音、希拿、以瓦列王安在、

14 希西家接使者所致之書、展讀旣竟、則進耶和華殿、陳於其前、

15 禱曰、居??咏間、萬有之主以色列族之上帝耶和華、旣造天地、則在天下列國中、爾獨爲上帝、

16 併於上節

17 西拿基立遣使侮永生上帝、請耶和華鑒之聽之、

18 亞述列王、滅列國、戮民人、誠有是事、

19 其上帝非上帝、乃木石偶像、人手所作者、故亞述王擲而燬於火、

20 今禱我上帝耶和華、救我脫於其手、使天下列國、咸知耶和華獨爲上帝、

21 亞麼士子以賽亞遣人告希西家曰、以色列族之上帝耶和華云、爾祈禱我、攻亞述王西拿基立、

22 當以我言告之曰、郇邑未字之女、藐視爾、戲笑爾、卽耶路撒冷之女、其頷首也、亦適以欺爾。

23 爾所侮所欺者爲誰、爾白眼而視、疾聲而呼、欲攻誰乎、豈非以色列族之聖者乎。

24 爾遣僕侮耶和華云、我率衆車、已躋山巔在利巴嫩旁、斫柏香木之高者、松柏之美者、我必造其極處、奪其良田、

25 我鑿井而飲、所經之地、圍其城垣、絕其汲道、

26 耶和華云、爾豈不聞自古以來、作之者我、定之者亦我、今爾變城垣爲瓦礫、乃我使之然。

27 彼民荏弱、驚懼懷羞、如山野之蔬、屋上之草、未及其長、爲風所暴、

28 爾之居處、爾之出入、爾之狂妄、悖逆乎我、我知之矣、

29 因爾狂妄驕奢、升聞於上、故必置圈於爾鼻、置勒於爾口、使爾仍由其途而返。

30 當告以色列民曰、今歲不耕而稔者、爾其食之、明年亦然、至於三年、可稼可穡、植葡萄園而食其果、旣遇斯事、可以爲徵。

31 猶大之遣民、必下深其根、上結其實、

32 耶路撒冷之民、將出郇山得救之人將往、因我萬有之主耶和華熱中、必有此爲。

33 遂指亞述王、語民曰、彼必不入此城、不以干戈弓矢陳於前、不築壘以攻擊、

34 必由所來之途而返、不入此城、

35 我爲己榮、亦爲我僕大闢故、將扞衛此城、加以援手、我耶和華所言如此。

36 是夕耶和華之使者、出在亞述營、擊其士卒十八萬五千、詰朝、惟見尸骸而已。

37 亞述王西拿基立遂撒其營、歸尼尼微、

38 値崇拜於其上帝溺落之殿、其子亞得米勒、沙哩斯弒之、遁於亞喇臘國、更有一子、以撒哈頓繼位。

Iсая

Розділ 37

1 І сталося, як почув це цар Єзекія, то розде́р свої ша́ти та накрився вере́тою, і ввійшов до Господнього дому,

2 І послав він Еліякима, керівника́ пала́ти, і писаря Шевну, та старши́х із священиків, покритих вере́тами, до пророка Іса́ї, Амосового сина.

3 І сказали вони до нього: „Так сказав Єзекія: Цей день — це день горя й карта́ння та наруги! Бо підійшли́ діти аж до виходу утро́би, та немає сили породи́ти!

4 Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесе́ш молитву за решту, що ще знахо́диться“.

5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.

6 І сказав їм Іса́я „Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.

7 Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і ве́рнеться до свого кра́ю. І Я вражу́ його́ мечем у його кра́ї!“

8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.

9 I він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: „Він вийшов воювати з тобою!“ І почув вій, і послав послів до Єзекії, говорячи:

10 „Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зво́дить тебе Бог твій, на Якого ти наді́єшся, кажучи: Не буде да́ний Єрусалим у руку асирійського царя.

11 Ось ти чув, що́ зробили асирійські царі всім края́м, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?

12 Чи їх урятували боги тих наро́дів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?

13 Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?“

14 І взяв Єзекі́я ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорну́в одно́го листа перед Господнім лицем.

15 І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:

16 „Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створи́в небеса́ та землю!

17 Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова́ Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.

18 Справді, Господи, асирійські царі попусто́шили всі народи та їхні краї.

19 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин лю́дських рук, дерево та камінь, і понищили їх.

20 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!“

21 І послав Іса́я, Амосів син, до Єзекії, говорячи: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що́ ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.

22 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе діви́ця, сіонська дочка́, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!

23 Кого лаяв ти та обража́в, і на ко́го пови́щив ти голос та вго́ру підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!

24 Через рабів своїх Господа ти обража́в та казав: Із бе́зліччю своїх колесниць я вийшов на го́ри високі, на бо́ки Лівану, і позру́бую ке́дри високі його, добі́рні його кипари́си, і зберу́сь на вершо́к його височини́, — в гущину́ його са́ду,

25 я копаю та п'ю чужу воду, і стопо́ю своєї ноги́ повису́шую я всі єгипетські рі́ки!

26 Хіба ти не чув, що відда́вна зробив Я оце, що за днів старода́вніх Я це був створив? Тепер же спрова́див Я це, що ти нищиш міста́ поукріплювані, на купу румо́вищ обе́ртаєш їх.

27 А ме́шканці їхні — безсилі, настра́шені та побенте́жені, вони стали, як зі́лля оте польове́, мов трава зелені́юча, як трава на даха́х, як попа́лене збіжжя, яке не доспіло.

28 І сиді́ння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Ме́не обу́рення.

29 За твоє проти Ме́не обу́рення, що горди́ня твоя надійшла до вух Моїх, то на ні́здрі твої Я сере́жку приві́шу, а вуди́ло Моє — в твої у́ста, і тебе поверну́ Я тією дорогою, якою прийшов ти!

30 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосі́йне, а другого року саморо́сле, а третього року — сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.

31 А врято́ване Юдиного дому, що лишилося, пу́стить корі́ння додо́лу, і свого плода́ дасть уго́ру.

32 Бо з Єрусалиму ви́йде позостале, а рештки — з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.

33 Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не вві́йде до міста цього́, і туди він не кине стріли́, і щито́м її не попере́дить, і ва́ла на нього не ви́сипле.

34 Якою дорогою при́йде, то нею й пове́рнеться, у місто ж оце він не вві́йде, — говорить Господь!

35 І це місто Я обороню́ на спасі́ння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!“

36 І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському табо́рі сто й вісімдеся́т і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось — усі тіла́ ме́ртві.

37 А Санхері́в, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневі́ї.

38 І сталося, коли він молився в домі Нісхора, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до кра́ю Арарат. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.

以賽亞書第37章	Iсая Розділ 37
1 希西家王聞言、自裂其衣、衣麻進耶和華殿、	1 І сталося, як почув це цар Єзекія, то розде́р свої ша́ти та накрився вере́тою, і ввійшов до Господнього дому,
2 遣理家事者以利亞金、繕寫設拿祭司之老者、俱衣麻見亞麼士子先知以賽亞、	2 І послав він Еліякима, керівника́ пала́ти, і писаря Шевну, та старши́х із священиків, покритих вере́тами, до пророка Іса́ї, Амосового сина.
3 曰、希西家云、今日我遘患難、有譴責我、欺蔑我者、若婦當產而無力、	3 І сказали вони до нього: „Так сказав Єзекія: Цей день — це день горя й карта́ння та наруги! Бо підійшли́ діти аж до виходу утро́би, та немає сили породи́ти!
4 亞述王遣僕臘沙基、侮永生之上帝、爾之上帝耶和華、或聞其言、而加以譴責故請爾爲遺民、禱告於上、	4 Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесе́ш молитву за решту, що ще знахо́диться“.
5 希西家王之臣僕、至以賽亞所、	5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.
6 以賽亞曰、當告爾主耶和華云、爾聞亞述王僕隸侮我之言、毋畏、	6 І сказав їм Іса́я „Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.
7 我將聳動其心、使聞一事、卽歸故土、而殞於刃、	7 Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і ве́рнеться до свого кра́ю. І Я вражу́ його́ мечем у його кра́ї!“
8 臘沙基聞亞述王已去拉吉、遂反斾、遇王攻立拿、	8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.
9 亞述王聞古實王特哈迦來攻、則遣使至希西家曰、	9 I він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: „Він вийшов воювати з тобою!“ І почув вій, і послав послів до Єзекії, говорячи:
10 當告猶大王希西家云、爾所恃之上帝、曾言耶路撒冷必不陷於亞述王、勿爲所誘、	10 „Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зво́дить тебе Бог твій, на Якого ти наді́єшся, кажучи: Не буде да́ний Єрусалим у руку асирійського царя.
11 爾亦聞亞述前王、至於今、皆以翦滅列國是務、而爾獨獲救乎、	11 Ось ти чув, що́ зробили асирійські царі всім края́м, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?
12 我祖所滅之國、坷散、哈蘭、哩泄、所居提拉撒、埃田族、其上帝豈得救之乎、	12 Чи їх урятували боги тих наро́дів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?
13 哈抹、亞八、西法瓦音、希拿、以瓦列王安在、	13 Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?“
14 希西家接使者所致之書、展讀旣竟、則進耶和華殿、陳於其前、	14 І взяв Єзекі́я ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорну́в одно́го листа перед Господнім лицем.
15 禱曰、居??咏間、萬有之主以色列族之上帝耶和華、旣造天地、則在天下列國中、爾獨爲上帝、	15 І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:
16 併於上節	16 „Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створи́в небеса́ та землю!
17 西拿基立遣使侮永生上帝、請耶和華鑒之聽之、	17 Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова́ Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.
18 亞述列王、滅列國、戮民人、誠有是事、	18 Справді, Господи, асирійські царі попусто́шили всі народи та їхні краї.
19 其上帝非上帝、乃木石偶像、人手所作者、故亞述王擲而燬於火、	19 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин лю́дських рук, дерево та камінь, і понищили їх.
20 今禱我上帝耶和華、救我脫於其手、使天下列國、咸知耶和華獨爲上帝、	20 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!“
21 亞麼士子以賽亞遣人告希西家曰、以色列族之上帝耶和華云、爾祈禱我、攻亞述王西拿基立、	21 І послав Іса́я, Амосів син, до Єзекії, говорячи: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що́ ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.
22 當以我言告之曰、郇邑未字之女、藐視爾、戲笑爾、卽耶路撒冷之女、其頷首也、亦適以欺爾。	22 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе діви́ця, сіонська дочка́, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!
23 爾所侮所欺者爲誰、爾白眼而視、疾聲而呼、欲攻誰乎、豈非以色列族之聖者乎。	23 Кого лаяв ти та обража́в, і на ко́го пови́щив ти голос та вго́ру підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!
24 爾遣僕侮耶和華云、我率衆車、已躋山巔在利巴嫩旁、斫柏香木之高者、松柏之美者、我必造其極處、奪其良田、	24 Через рабів своїх Господа ти обража́в та казав: Із бе́зліччю своїх колесниць я вийшов на го́ри високі, на бо́ки Лівану, і позру́бую ке́дри високі його, добі́рні його кипари́си, і зберу́сь на вершо́к його височини́, — в гущину́ його са́ду,
25 我鑿井而飲、所經之地、圍其城垣、絕其汲道、	25 я копаю та п'ю чужу воду, і стопо́ю своєї ноги́ повису́шую я всі єгипетські рі́ки!
26 耶和華云、爾豈不聞自古以來、作之者我、定之者亦我、今爾變城垣爲瓦礫、乃我使之然。	26 Хіба ти не чув, що відда́вна зробив Я оце, що за днів старода́вніх Я це був створив? Тепер же спрова́див Я це, що ти нищиш міста́ поукріплювані, на купу румо́вищ обе́ртаєш їх.
27 彼民荏弱、驚懼懷羞、如山野之蔬、屋上之草、未及其長、爲風所暴、	27 А ме́шканці їхні — безсилі, настра́шені та побенте́жені, вони стали, як зі́лля оте польове́, мов трава зелені́юча, як трава на даха́х, як попа́лене збіжжя, яке не доспіло.
28 爾之居處、爾之出入、爾之狂妄、悖逆乎我、我知之矣、	28 І сиді́ння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Ме́не обу́рення.
29 因爾狂妄驕奢、升聞於上、故必置圈於爾鼻、置勒於爾口、使爾仍由其途而返。	29 За твоє проти Ме́не обу́рення, що горди́ня твоя надійшла до вух Моїх, то на ні́здрі твої Я сере́жку приві́шу, а вуди́ло Моє — в твої у́ста, і тебе поверну́ Я тією дорогою, якою прийшов ти!
30 當告以色列民曰、今歲不耕而稔者、爾其食之、明年亦然、至於三年、可稼可穡、植葡萄園而食其果、旣遇斯事、可以爲徵。	30 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосі́йне, а другого року саморо́сле, а третього року — сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.
31 猶大之遣民、必下深其根、上結其實、	31 А врято́ване Юдиного дому, що лишилося, пу́стить корі́ння додо́лу, і свого плода́ дасть уго́ру.
32 耶路撒冷之民、將出郇山得救之人將往、因我萬有之主耶和華熱中、必有此爲。	32 Бо з Єрусалиму ви́йде позостале, а рештки — з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.
33 遂指亞述王、語民曰、彼必不入此城、不以干戈弓矢陳於前、不築壘以攻擊、	33 Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не вві́йде до міста цього́, і туди він не кине стріли́, і щито́м її не попере́дить, і ва́ла на нього не ви́сипле.
34 必由所來之途而返、不入此城、	34 Якою дорогою при́йде, то нею й пове́рнеться, у місто ж оце він не вві́йде, — говорить Господь!
35 我爲己榮、亦爲我僕大闢故、將扞衛此城、加以援手、我耶和華所言如此。	35 І це місто Я обороню́ на спасі́ння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!“
36 是夕耶和華之使者、出在亞述營、擊其士卒十八萬五千、詰朝、惟見尸骸而已。	36 І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському табо́рі сто й вісімдеся́т і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось — усі тіла́ ме́ртві.
37 亞述王西拿基立遂撒其營、歸尼尼微、	37 А Санхері́в, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневі́ї.
38 値崇拜於其上帝溺落之殿、其子亞得米勒、沙哩斯弒之、遁於亞喇臘國、更有一子、以撒哈頓繼位。	38 І сталося, коли він молився в домі Нісхора, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до кра́ю Арарат. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.

舊約

新約

以賽亞書

第37章

Iсая

Розділ 37

以賽亞書

第37章

Iсая

Розділ 37