以賽亞書第36章 |
|
1 希西家王十四年、亞述王西拿基立、攻陷猶大諸邑、 |
|
2 亞述王遣臘沙基統率大軍、自拉吉至耶路撒冷、攻希西家王、漂工有田、田間有道、近於上沼之溝、師徒旣至、立於其側、 |
|
3 其時理家事者希勒家子以利亞金繕寫設拿、史官亞薩子約亞俱出、 |
|
4 臘沙基曰、爾當告希西家、亞述大王云、爾誰恃、 |
|
5 爾自以爲智勇兼全、善於戰鬬、此第誇張之詞耳、爾何所恃而逆我乎。 |
|
6 爾於埃及王、倚之若杖、不知彼猶已折之萑葦、按手其上、必爲所刺、凡倚埃及王法老者亦若是、 |
|
7 抑爾言恃爾上帝耶和華、何希西家廢其崇邱、去其祭壇、命猶大及耶路撒冷之民、惟在一臺崇拜乎、 |
|
8 今當以人質於我主亞述王、則我予爾馬二千匹、爾能使人乘之否、 |
|
9 不能、曷能禦我主之僕、武士長至微之一乎、然則爾恃埃及、欲得車馬、亦奚以爲、 |
|
10 昔耶和華命我曰、當滅斯國、今我來攻斯土、豈非遵命而行乎、 |
|
11 以利亞金與設拿、約亞告臘沙基曰、我儕識亞蘭方言、可用之與我語、勿用猶大方言、恐城上之民聞之、 |
|
12 臘沙基曰、我主遣我、不第與爾、及爾主言也、亦使我與城上之民言、使彼及爾、自啖其遺溺、 |
|
13 臘沙基遂立、用猶大方言、大聲呼曰、亞述大王之言、爾其聽之、 |
|
14 勿爲希西家所誘、彼不能拯爾、 |
|
15 希西家使爾恃耶和華、望其拯爾、及爾城垣、不付於亞述王手、 |
|
16 爾勿聽焉、蓋亞述王曰、爾當與我修和、歸誠於我、厥後可各食其葡萄、及無花果、各飲己井之水、 |
|
17 迨我遷國、往彼異方、與爾故土相同、有穀有酒、有餅、葡萄園、具備、 |
|
18 希西家言爾必見拯於耶和華、爾勿聽焉、四方民所事之上帝、豈得救其國、脫於亞述王手乎、 |
|
19 哈末亞八之上帝安在、西法瓦音之上帝安在、豈得救撒馬利亞邑於我手乎、 |
|
20 列國諸上帝中、孰一救其國於我手、是則耶和華、焉能救耶路撒冷於我手乎、 |
|
21 民聞是言、不措一詞、蓋王有命、勿應之。〇 |
|
22 |
IсаяРозділ 36 |
|
1 |
|
2 І послав асирійський цар великого ча́шника з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим ві́йськом, і він став при водово́ді горі́шнього ставу, на битій дорозі поля Валю́шників. |
|
3 І вийшов до нього Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, ка́нцлер. |
|
4 І сказав їм великий ча́шник: „Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що́ це за надія, на яку ти наді́єшся? |
|
5 Чи ду́маєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На ко́го тепер наді́єшся, що збунтувався проти мене? |
|
6 Ось ти наді́явся опе́ртися на оту пола́ману очерети́ну, на Єгипет, що коли хто опира́ється на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто наді́ється на нього! |
|
7 А коли ти скажеш мені: Ми наді́ємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Єзекія повсо́вував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки же́ртівником будете вклонятися? |
|
8 А тепер увійди́ но в союз з моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі ко́ней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівці́в. |
|
9 І як же ти прожене́ш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана? А ти собі наді́явся на Єгипет ради колесни́ць та верхівці́в! |
|
10 Тепер же, чи без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його? Господь сказав був мені: „Піди на той край та й знищ його!“ |
|
11 І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до великого ча́шника: „Говори до своїх рабів по-араме́йському, бо ми розуміємо, і не говори до нас но-юдейському в голос при тих людях, що на мурі“. |
|
12 І сказав великий ча́шник: „Чи пан мій послав мене говорити: ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою се́чу?“ |
|
13 І став великий ча́шник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і сказав: „Послухайте слів великого царя, царя асирійського! |
|
14 Так сказав цар: Нехай не ду́рить вас Єзекі́я, бо він не зможе врятува́ти вас! |
|
15 І нехай не запевня́є вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде да́но цього міста в руку царя асирійського. |
|
16 Не слухайте Єзекі́ї, бо так сказав цар асирійський: „Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї ко́панки, |
|
17 аж поки я не прийду́ й не візьму́ вас до кра́ю такого ж, як ваш край, до кра́ю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників. |
|
18 Щоб не намовив вас Єзекі́я, говорячи: Господь порятує нас! Чи врятували боги́ тих наро́дів, кожен свій край від руки асирійського царя? |
|
19 Де боги́ Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарі́ю від моєї руки? |
|
20 Котри́й з-поміж усіх богі́в цих країв урятував свій край від моєї руки, — то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?“ |
|
21 І мовчали вони, і не відповіли́ ані сло́ва, бо це був нака́з царя, що сказав „Не відповідайте йому́!“ |
|
22 І прийшов Еліяки́м, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, з розде́ртими ша́тами, до Єзекії, і доне́сли йому слова́ великого ча́шника. |
以賽亞書第36章 |
IсаяРозділ 36 |
|
1 希西家王十四年、亞述王西拿基立、攻陷猶大諸邑、 |
1 |
|
2 亞述王遣臘沙基統率大軍、自拉吉至耶路撒冷、攻希西家王、漂工有田、田間有道、近於上沼之溝、師徒旣至、立於其側、 |
2 І послав асирійський цар великого ча́шника з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим ві́йськом, і він став при водово́ді горі́шнього ставу, на битій дорозі поля Валю́шників. |
|
3 其時理家事者希勒家子以利亞金繕寫設拿、史官亞薩子約亞俱出、 |
3 І вийшов до нього Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, ка́нцлер. |
|
4 臘沙基曰、爾當告希西家、亞述大王云、爾誰恃、 |
4 І сказав їм великий ча́шник: „Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що́ це за надія, на яку ти наді́єшся? |
|
5 爾自以爲智勇兼全、善於戰鬬、此第誇張之詞耳、爾何所恃而逆我乎。 |
5 Чи ду́маєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На ко́го тепер наді́єшся, що збунтувався проти мене? |
|
6 爾於埃及王、倚之若杖、不知彼猶已折之萑葦、按手其上、必爲所刺、凡倚埃及王法老者亦若是、 |
6 Ось ти наді́явся опе́ртися на оту пола́ману очерети́ну, на Єгипет, що коли хто опира́ється на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто наді́ється на нього! |
|
7 抑爾言恃爾上帝耶和華、何希西家廢其崇邱、去其祭壇、命猶大及耶路撒冷之民、惟在一臺崇拜乎、 |
7 А коли ти скажеш мені: Ми наді́ємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Єзекія повсо́вував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки же́ртівником будете вклонятися? |
|
8 今當以人質於我主亞述王、則我予爾馬二千匹、爾能使人乘之否、 |
8 А тепер увійди́ но в союз з моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі ко́ней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівці́в. |
|
9 不能、曷能禦我主之僕、武士長至微之一乎、然則爾恃埃及、欲得車馬、亦奚以爲、 |
9 І як же ти прожене́ш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана? А ти собі наді́явся на Єгипет ради колесни́ць та верхівці́в! |
|
10 昔耶和華命我曰、當滅斯國、今我來攻斯土、豈非遵命而行乎、 |
10 Тепер же, чи без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його? Господь сказав був мені: „Піди на той край та й знищ його!“ |
|
11 以利亞金與設拿、約亞告臘沙基曰、我儕識亞蘭方言、可用之與我語、勿用猶大方言、恐城上之民聞之、 |
11 І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до великого ча́шника: „Говори до своїх рабів по-араме́йському, бо ми розуміємо, і не говори до нас но-юдейському в голос при тих людях, що на мурі“. |
|
12 臘沙基曰、我主遣我、不第與爾、及爾主言也、亦使我與城上之民言、使彼及爾、自啖其遺溺、 |
12 І сказав великий ча́шник: „Чи пан мій послав мене говорити: ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою се́чу?“ |
|
13 臘沙基遂立、用猶大方言、大聲呼曰、亞述大王之言、爾其聽之、 |
13 І став великий ча́шник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і сказав: „Послухайте слів великого царя, царя асирійського! |
|
14 勿爲希西家所誘、彼不能拯爾、 |
14 Так сказав цар: Нехай не ду́рить вас Єзекі́я, бо він не зможе врятува́ти вас! |
|
15 希西家使爾恃耶和華、望其拯爾、及爾城垣、不付於亞述王手、 |
15 І нехай не запевня́є вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде да́но цього міста в руку царя асирійського. |
|
16 爾勿聽焉、蓋亞述王曰、爾當與我修和、歸誠於我、厥後可各食其葡萄、及無花果、各飲己井之水、 |
16 Не слухайте Єзекі́ї, бо так сказав цар асирійський: „Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї ко́панки, |
|
17 迨我遷國、往彼異方、與爾故土相同、有穀有酒、有餅、葡萄園、具備、 |
17 аж поки я не прийду́ й не візьму́ вас до кра́ю такого ж, як ваш край, до кра́ю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників. |
|
18 希西家言爾必見拯於耶和華、爾勿聽焉、四方民所事之上帝、豈得救其國、脫於亞述王手乎、 |
18 Щоб не намовив вас Єзекі́я, говорячи: Господь порятує нас! Чи врятували боги́ тих наро́дів, кожен свій край від руки асирійського царя? |
|
19 哈末亞八之上帝安在、西法瓦音之上帝安在、豈得救撒馬利亞邑於我手乎、 |
19 Де боги́ Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарі́ю від моєї руки? |
|
20 列國諸上帝中、孰一救其國於我手、是則耶和華、焉能救耶路撒冷於我手乎、 |
20 Котри́й з-поміж усіх богі́в цих країв урятував свій край від моєї руки, — то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?“ |
|
21 民聞是言、不措一詞、蓋王有命、勿應之。〇 |
21 І мовчали вони, і не відповіли́ ані сло́ва, бо це був нака́з царя, що сказав „Не відповідайте йому́!“ |
|
22 |
22 І прийшов Еліяки́м, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, з розде́ртими ша́тами, до Єзекії, і доне́сли йому слова́ великого ча́шника. |