羅馬書第4章 |
|
1 |
|
2 曰、縱有之、亦無可誇、若亞伯拉罕恃己所行而稱義、則有可誇、惟在上帝前、本無可誇也、 |
|
3 經云何、亞伯拉罕信上帝、遂得稱義、 |
|
4 凡行法者、其賞不爲恩、乃宜也、 |
|
5 無行法而信、稱罪人以義者、卽其信亦稱爲義、 |
|
6 如大闢謂人無爲、而被上帝稱義者有福、 |
|
7 詩云、人得赦其過、蓋其愆者有福、 |
|
8 主不以其有罪者、有福、 |
|
9 曰其得此福也、受割禮者歟、抑未受割者歟、蓋曰、亞伯拉罕信、卽其信稱爲義矣、 |
|
10 曰然則何日得稱義耶、受割之後歟、抑受割之先歟、非後也、乃先也、 |
|
11 亞伯拉罕受割禮之號、卽未受割、信而稱義之印證、如是、則亞伯拉罕可爲未受割、信而稱義者之父、 |
|
12 亦爲受割者之父、彼不徒遵割禮、乃行其父亞伯拉罕未受割時而信之蹟也、 |
|
13 蓋上帝許亞伯拉罕及其苗裔、可爲嗣子以得土、非恃法、乃信而稱義、 |
|
14 若恃法爲嗣子、則信歸烏有、許亦無益、 |
|
15 有法、此有刑、無法則無犯法、 |
|
16 故應許本乎信、實由上帝恩、而應許益堅、且及苗裔、其爲裔、不惟遵法、乃效吾父亞伯拉罕之信、 |
|
17 經云、我命爾爲萬民父焉、且上帝使死者生、變無爲有、亞伯拉罕篤信上帝、故在其前、得爲吾衆之父、 |
|
18 亞伯拉罕本絕望、因信而有望、得爲萬民父、如上帝云、爾之後裔、將若星然、 |
|
19 信之卽篤、雖近百齡、血氣衰、弗顧也、雖撒拉絕、亦弗顧也、 |
|
20 絕不疑上帝所應許、稍懷不信心、惟信彌篤、歸榮上帝、 |
|
21 其信之篤者、以上帝所許、終必能成也、 |
|
22 故卽其信而稱義、 |
|
23 經言此、蓋不第爲亞伯拉罕亦爲我儕也、 |
|
24 我儕若信、使吾主耶穌復生之上帝、則亦可稱義矣、 |
|
25 耶穌者、爲我過而被解、復生而使我得稱義、是也、 |
До римлянРозділ 4 |
|
1 |
|
2 Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу', та не в Бога. |
|
3 Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“. |
|
4 А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку. |
|
5 А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність. |
|
6 Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл: |
|
7 „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи. |
|
8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“ |
|
9 Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“. |
|
10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні! |
|
11 І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність, |
|
12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам. |
|
13 Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри. |
|
14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця. |
|
15 Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу. |
|
16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам, |
|
17 як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе,“ — перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче. |
|
18 Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“ |
|
19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу, |
|
20 і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові, |
|
21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв. |
|
22 Тому й „залічено це йому в праведність“. |
|
23 Та не написано за нього одно́го, що залічено йому, |
|
24 а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого, |
|
25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого. |
羅馬書第4章 |
До римлянРозділ 4 |
|
1 |
1 |
|
2 曰、縱有之、亦無可誇、若亞伯拉罕恃己所行而稱義、則有可誇、惟在上帝前、本無可誇也、 |
2 Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу', та не в Бога. |
|
3 經云何、亞伯拉罕信上帝、遂得稱義、 |
3 Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“. |
|
4 凡行法者、其賞不爲恩、乃宜也、 |
4 А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку. |
|
5 無行法而信、稱罪人以義者、卽其信亦稱爲義、 |
5 А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність. |
|
6 如大闢謂人無爲、而被上帝稱義者有福、 |
6 Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл: |
|
7 詩云、人得赦其過、蓋其愆者有福、 |
7 „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи. |
|
8 主不以其有罪者、有福、 |
8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“ |
|
9 曰其得此福也、受割禮者歟、抑未受割者歟、蓋曰、亞伯拉罕信、卽其信稱爲義矣、 |
9 Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“. |
|
10 曰然則何日得稱義耶、受割之後歟、抑受割之先歟、非後也、乃先也、 |
10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні! |
|
11 亞伯拉罕受割禮之號、卽未受割、信而稱義之印證、如是、則亞伯拉罕可爲未受割、信而稱義者之父、 |
11 І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність, |
|
12 亦爲受割者之父、彼不徒遵割禮、乃行其父亞伯拉罕未受割時而信之蹟也、 |
12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам. |
|
13 蓋上帝許亞伯拉罕及其苗裔、可爲嗣子以得土、非恃法、乃信而稱義、 |
13 Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри. |
|
14 若恃法爲嗣子、則信歸烏有、許亦無益、 |
14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця. |
|
15 有法、此有刑、無法則無犯法、 |
15 Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу. |
|
16 故應許本乎信、實由上帝恩、而應許益堅、且及苗裔、其爲裔、不惟遵法、乃效吾父亞伯拉罕之信、 |
16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам, |
|
17 經云、我命爾爲萬民父焉、且上帝使死者生、變無爲有、亞伯拉罕篤信上帝、故在其前、得爲吾衆之父、 |
17 як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе,“ — перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче. |
|
18 亞伯拉罕本絕望、因信而有望、得爲萬民父、如上帝云、爾之後裔、將若星然、 |
18 Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“ |
|
19 信之卽篤、雖近百齡、血氣衰、弗顧也、雖撒拉絕、亦弗顧也、 |
19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу, |
|
20 絕不疑上帝所應許、稍懷不信心、惟信彌篤、歸榮上帝、 |
20 і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові, |
|
21 其信之篤者、以上帝所許、終必能成也、 |
21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв. |
|
22 故卽其信而稱義、 |
22 Тому й „залічено це йому в праведність“. |
|
23 經言此、蓋不第爲亞伯拉罕亦爲我儕也、 |
23 Та не написано за нього одно́го, що залічено йому, |
|
24 我儕若信、使吾主耶穌復生之上帝、則亦可稱義矣、 |
24 а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого, |
|
25 耶穌者、爲我過而被解、復生而使我得稱義、是也、 |
25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого. |