以西結書

第34章

1 耶和華諭我曰、

2 人子、當傳我命、責以色列族之牧者曰、主耶和華云、以色列族之牧者、自顧其身、不牧羣羊、禍必不遠矣。

3 爾以羊酪爲飲、羊毛爲衣、羊旣肥腯、宰而烹之、其餘置之弗顧、

4 弱者不扶持之、疾者不醫痊之、傷者不裹其痕、驅至遠方者、不復招集、迷於歧路者、不復追尋、乃待之以強暴、處之以殘忍、

5 牧者不加眷顧、故羊星散、爲野獸所吞噬。

6 我羊迷於山岡、行於高巒、散於遍境、覓之者迄無一人、

7 故爾衆牧者、宜聽耶和華之言、

8 我耶和華指己而誓、因牧者自顧其身、不牧羣羊、若無牧然、羊旣喪、不知追尋、使羊爲人所攘奪、爲獸所吞噬。

9 故我耶和華告諸牧者、我必加爾以扑責、索取爾羊、爾名爲牧羊、實則自顧其身而已、我必褫爾之職、救羊於爾口、不復遭爾吞噬、

10 併於上節

11 主耶和華曰、我必求我羊、

12 譬彼牧者、見羊四散、則追之不已、我必追我羊、羊値晦冥之際、散於四方、我必加拯救、

13 我民散於列邦、我必撫集之、使彼旋歸故土、以以色列山岡、膏腴之壤、大河之濱、爲其牧地、

14 我必豢養之、俾適樂郊、以色列高岡之巔、爰有羊牢、以之賜彼、使之偃臥於樂嘉之苑、齧芻於芳草之場、卽以色列族之山也。

15 我必牧羊、使之孔安、我耶和華已言之矣。

16 迷於歧途者、我必追之、爲人驅逐者、我必反之、裹其傷殘、扶其荏弱、強者肥者、我亦護之、俾羣羊咸被德澤、

17 惟爾羣羊、我耶和華有言、必於牲畜中區別美惡、牡綿羊牡山羊、犂然分明。

18 爾食於芳苑、猶爲細故、又將蹂躪之乎、爾飲於清溪、猶爲細故、又將混濁之乎。

19 我之羣羊所食、惟爾已踐之苑、所飲、惟爾旣濁之水、

20 故我耶和華曰、肥羊瘦羊間、我將明鞫其故、

21 荏弱之羊、爾肩摧之、角抵之、使之星散、

22 故我必救我羣羊、不遭虐遇、我將於牲畜間、詳加鞫問、

23 我將簡一牧以養之、卽我僕大闢彼必豢養羣羊、爲善牧焉。

24 我耶和華爲其上帝、我僕大闢爲其牧伯、我耶和華已言之矣、

25 我必結約、恒賜平康、驅猛獸於斯土、卽在郊原林樹之間、亦得咸若、或寢或訛。

26 在彼山林、及我聖岡之四周、我必賜以純嘏、使時雨降、甘霖沛焉。

27 樹結果、地產物、安居斯土、斯時也、我民爲人服役、我折其軛、脫於彼手、則可知我乃耶和華。

28 自茲以後、爾不復爲異邦人所攘奪、野獸所吞噬、民必安居、不遭震駭、

29 我必使有名者興、長若枝柯、使斯土之民、不復饑饉、不爲異邦人凌辱、

30 主耶和華曰、以色列族、可知我耶和華、乃其上帝、彼爲我民、恒蒙眷佑。

31 我之羣羊、卽爾世人、我乃爾之上帝、我耶和華已言之矣。

Єзекiїль

Розділ 34

1 І було мені слово Господнє таке:

2 „Сину лю́дський, пророкуй на Ізраїлевих па́стирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих па́стирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим па́стирям, які пасу́ть самих себе! Хіба ж не ота́ру повинні па́сти па́стирі?

3 Жир ви їсте, та вовну вдяга́єте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасе́те!

4 Слаби́х не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пора́неної не перев'язуєте, споло́шеної не вертаєте, і заги́нулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорсто́кістю!

5 І порозпоро́шувалися вони з браку па́стиря, і стали за ї́жу для всякої польово́ї звірини́, і порозбіга́лися.

6 Блукає ота́ра Моя по всіх го́рах та по всіх високих згі́р'ях, і по всій широкій землі розпоро́шена ота́ра Моя, і немає ніко́го, хто турбува́вся б про них, і немає ніко́го, хто б їх шукав!

7 Тому, па́стирі, послухайте слова Господнього:

8 Як живий Я, говорить Господь Бог, — за те, що ота́ра Моя поли́шена на здо́бич, і стала ота́ра Моя за їжу для всякої польово́ї звірини́ через брак па́стиря, і па́стирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасу́ть па́стирі Мої, а отари Моєї не пасу́ть,

9 тому́, па́стирі, послухайте слова Господнього:

10 Так говорить Господь Бог: Ось Я на тих па́стирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву́ їх від пасі́ння отари, і ті па́стирі не будуть уже па́сти сами́х себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за ї́жу.

11 Бо так Господь Бог промовляє: Ось Я Сам, і зажадаю отару Мою, і перегля́ну їх.

12 Як пастух перегляда́є своє ста́до того дня, коли він серед своєї розпоро́шеної отари, так Я перегля́ну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпоро́шені за хма́рного та імли́стого дня.

13 І ви́проваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу́ їх до їхньої землі, і бу́ду їх па́сти на Ізраїлевих гора́х, при рі́чищах та по всіх осе́лях кра́ю.

14 На пасови́щі доброму па́стиму їх, і на високих Ізраїлевих гора́х буде їхній ви́пас, — там вони будуть лежати на ви́пасі доброму, і випаса́тимуть сите пасови́ще на Ізраїлевих гора́х!

15 Я буду па́сти отару Свою, і Я їх покладу́ на спочи́нок, говорить Господь Бог.

16 Загинулу вівцю́ відшукаю, а споло́шену поверну́, а пора́нену перев'яжу́, а хвору зміцню́, а ситу та сильну погублю́, — буду па́сти її правосуддям!

17 А ви, ота́ро Моя, так говорить Господь Бог: Ось Я бу́ду судити між вівце́ю й вівцею, між барано́м і козла́ми.

18 Чи мало вам того, що ви спа́суєте хороше пасови́ще, а решту ваших пасови́щ ви то́пчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте́, а позосталу ногами своїми каламу́тите?

19 І отара Моя мусить випаса́ти пото́птане вашими нога́ми, і пити скаламу́чене вашими ногами!

20 Тому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу́ між вівце́ю ситою й між вівцею худою.

21 За те, що ви бо́ком і раме́ном попиха́єте, і рога́ми вашими ко́лете всіх слаби́х, аж поки не порозпоро́шуєте їх геть,

22 то Я спасу́ отару Свою, і вона не буде вже за здо́бич, і Я розсуджу́ між вівцею та вівцею!

23 І поставлю над ними одно́го па́стиря, і він буде їх па́сти, — раба Мого Давида, він їх буде па́сти, і він їм буде за па́стиря!

24 А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид — кня́зем серед них. Я, Господь, це сказав!

25 І складу́ Я з ними заповіта миру, і прикінчу́ на землі злу звірину́, і вони пробува́тимуть в пустині безпечно, і будуть спати по ліса́х.

26 І вчиню́ їх та довкі́лля Мого взгір'я благослове́нням, і спущу́ дощ в його ча́сі, — будуть це дощі благослове́нні.

27 І польове́ де́рево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я — Господь, коли зламаю зано́зи їхнього ярма́, і врятую їх від руки тих, хто їх понево́лив.

28 І не бу́дуть уже вони за здо́бич для наро́дів, і звірина́ зе́мна не же́ртиме їх, і бу́дуть вони сидіти безпе́чно, і не буде ніко́го, хто б їх настраши́в.

29 І ви́кохаю їм саджанця́ на славу, і не будуть вони вже за́брані голодом із землі, і не понесу́ть уже га́ньби наро́дів.

30 І пізнають вони, що Я — Госпо́дь, Бог їхній, з ними, а вони — наро́д Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог.

31 А ви — ота́ра Моя, отара Мого пасови́ська, ви — лю́ди, а Я — Бог ваш, говорить Господь Бог“.

以西結書

第34章

Єзекiїль

Розділ 34

1 耶和華諭我曰、

1 І було мені слово Господнє таке:

2 人子、當傳我命、責以色列族之牧者曰、主耶和華云、以色列族之牧者、自顧其身、不牧羣羊、禍必不遠矣。

2 „Сину лю́дський, пророкуй на Ізраїлевих па́стирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих па́стирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим па́стирям, які пасу́ть самих себе! Хіба ж не ота́ру повинні па́сти па́стирі?

3 爾以羊酪爲飲、羊毛爲衣、羊旣肥腯、宰而烹之、其餘置之弗顧、

3 Жир ви їсте, та вовну вдяга́єте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасе́те!

4 弱者不扶持之、疾者不醫痊之、傷者不裹其痕、驅至遠方者、不復招集、迷於歧路者、不復追尋、乃待之以強暴、處之以殘忍、

4 Слаби́х не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пора́неної не перев'язуєте, споло́шеної не вертаєте, і заги́нулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорсто́кістю!

5 牧者不加眷顧、故羊星散、爲野獸所吞噬。

5 І порозпоро́шувалися вони з браку па́стиря, і стали за ї́жу для всякої польово́ї звірини́, і порозбіга́лися.

6 我羊迷於山岡、行於高巒、散於遍境、覓之者迄無一人、

6 Блукає ота́ра Моя по всіх го́рах та по всіх високих згі́р'ях, і по всій широкій землі розпоро́шена ота́ра Моя, і немає ніко́го, хто турбува́вся б про них, і немає ніко́го, хто б їх шукав!

7 故爾衆牧者、宜聽耶和華之言、

7 Тому, па́стирі, послухайте слова Господнього:

8 我耶和華指己而誓、因牧者自顧其身、不牧羣羊、若無牧然、羊旣喪、不知追尋、使羊爲人所攘奪、爲獸所吞噬。

8 Як живий Я, говорить Господь Бог, — за те, що ота́ра Моя поли́шена на здо́бич, і стала ота́ра Моя за їжу для всякої польово́ї звірини́ через брак па́стиря, і па́стирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасу́ть па́стирі Мої, а отари Моєї не пасу́ть,

9 故我耶和華告諸牧者、我必加爾以扑責、索取爾羊、爾名爲牧羊、實則自顧其身而已、我必褫爾之職、救羊於爾口、不復遭爾吞噬、

9 тому́, па́стирі, послухайте слова Господнього:

10 併於上節

10 Так говорить Господь Бог: Ось Я на тих па́стирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву́ їх від пасі́ння отари, і ті па́стирі не будуть уже па́сти сами́х себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за ї́жу.

11 主耶和華曰、我必求我羊、

11 Бо так Господь Бог промовляє: Ось Я Сам, і зажадаю отару Мою, і перегля́ну їх.

12 譬彼牧者、見羊四散、則追之不已、我必追我羊、羊値晦冥之際、散於四方、我必加拯救、

12 Як пастух перегляда́є своє ста́до того дня, коли він серед своєї розпоро́шеної отари, так Я перегля́ну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпоро́шені за хма́рного та імли́стого дня.

13 我民散於列邦、我必撫集之、使彼旋歸故土、以以色列山岡、膏腴之壤、大河之濱、爲其牧地、

13 І ви́проваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу́ їх до їхньої землі, і бу́ду їх па́сти на Ізраїлевих гора́х, при рі́чищах та по всіх осе́лях кра́ю.

14 我必豢養之、俾適樂郊、以色列高岡之巔、爰有羊牢、以之賜彼、使之偃臥於樂嘉之苑、齧芻於芳草之場、卽以色列族之山也。

14 На пасови́щі доброму па́стиму їх, і на високих Ізраїлевих гора́х буде їхній ви́пас, — там вони будуть лежати на ви́пасі доброму, і випаса́тимуть сите пасови́ще на Ізраїлевих гора́х!

15 我必牧羊、使之孔安、我耶和華已言之矣。

15 Я буду па́сти отару Свою, і Я їх покладу́ на спочи́нок, говорить Господь Бог.

16 迷於歧途者、我必追之、爲人驅逐者、我必反之、裹其傷殘、扶其荏弱、強者肥者、我亦護之、俾羣羊咸被德澤、

16 Загинулу вівцю́ відшукаю, а споло́шену поверну́, а пора́нену перев'яжу́, а хвору зміцню́, а ситу та сильну погублю́, — буду па́сти її правосуддям!

17 惟爾羣羊、我耶和華有言、必於牲畜中區別美惡、牡綿羊牡山羊、犂然分明。

17 А ви, ота́ро Моя, так говорить Господь Бог: Ось Я бу́ду судити між вівце́ю й вівцею, між барано́м і козла́ми.

18 爾食於芳苑、猶爲細故、又將蹂躪之乎、爾飲於清溪、猶爲細故、又將混濁之乎。

18 Чи мало вам того, що ви спа́суєте хороше пасови́ще, а решту ваших пасови́щ ви то́пчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте́, а позосталу ногами своїми каламу́тите?

19 我之羣羊所食、惟爾已踐之苑、所飲、惟爾旣濁之水、

19 І отара Моя мусить випаса́ти пото́птане вашими нога́ми, і пити скаламу́чене вашими ногами!

20 故我耶和華曰、肥羊瘦羊間、我將明鞫其故、

20 Тому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу́ між вівце́ю ситою й між вівцею худою.

21 荏弱之羊、爾肩摧之、角抵之、使之星散、

21 За те, що ви бо́ком і раме́ном попиха́єте, і рога́ми вашими ко́лете всіх слаби́х, аж поки не порозпоро́шуєте їх геть,

22 故我必救我羣羊、不遭虐遇、我將於牲畜間、詳加鞫問、

22 то Я спасу́ отару Свою, і вона не буде вже за здо́бич, і Я розсуджу́ між вівцею та вівцею!

23 我將簡一牧以養之、卽我僕大闢彼必豢養羣羊、爲善牧焉。

23 І поставлю над ними одно́го па́стиря, і він буде їх па́сти, — раба Мого Давида, він їх буде па́сти, і він їм буде за па́стиря!

24 我耶和華爲其上帝、我僕大闢爲其牧伯、我耶和華已言之矣、

24 А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид — кня́зем серед них. Я, Господь, це сказав!

25 我必結約、恒賜平康、驅猛獸於斯土、卽在郊原林樹之間、亦得咸若、或寢或訛。

25 І складу́ Я з ними заповіта миру, і прикінчу́ на землі злу звірину́, і вони пробува́тимуть в пустині безпечно, і будуть спати по ліса́х.

26 在彼山林、及我聖岡之四周、我必賜以純嘏、使時雨降、甘霖沛焉。

26 І вчиню́ їх та довкі́лля Мого взгір'я благослове́нням, і спущу́ дощ в його ча́сі, — будуть це дощі благослове́нні.

27 樹結果、地產物、安居斯土、斯時也、我民爲人服役、我折其軛、脫於彼手、則可知我乃耶和華。

27 І польове́ де́рево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я — Господь, коли зламаю зано́зи їхнього ярма́, і врятую їх від руки тих, хто їх понево́лив.

28 自茲以後、爾不復爲異邦人所攘奪、野獸所吞噬、民必安居、不遭震駭、

28 І не бу́дуть уже вони за здо́бич для наро́дів, і звірина́ зе́мна не же́ртиме їх, і бу́дуть вони сидіти безпе́чно, і не буде ніко́го, хто б їх настраши́в.

29 我必使有名者興、長若枝柯、使斯土之民、不復饑饉、不爲異邦人凌辱、

29 І ви́кохаю їм саджанця́ на славу, і не будуть вони вже за́брані голодом із землі, і не понесу́ть уже га́ньби наро́дів.

30 主耶和華曰、以色列族、可知我耶和華、乃其上帝、彼爲我民、恒蒙眷佑。

30 І пізнають вони, що Я — Госпо́дь, Бог їхній, з ними, а вони — наро́д Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог.

31 我之羣羊、卽爾世人、我乃爾之上帝、我耶和華已言之矣。

31 А ви — ота́ра Моя, отара Мого пасови́ська, ви — лю́ди, а Я — Бог ваш, говорить Господь Бог“.