Библия - Обещанное Восстановление

約翰福音

第4章

1 主知法利賽人、聞己施洗、招人爲徒、多於約翰、

2 其實耶穌不施洗、惟門徒施之、

3 乃離猶太、復往加利利、

4 道必由撒馬利亞、

5 至撒馬利亞叙加、近雅各賜子約瑟之地、

6 有雅各井、

7 耶穌行倦、坐井上時約日中、

8 門徒入城市食、有撒馬利亞婦來汲水、耶穌曰飲我、

9 婦曰、爾猶太人、何求飲於我撒馬利亞婦乎、蓋猶太人與撒馬利亞人、不相往來也、

10 耶穌曰、倘爾識上帝之賜、與請飲者誰、爾求之、其必以活水與爾、

11 婦曰、主、無汲器、井又深、何由得活水耶、

12 我祖雅各、遺我此井、昔彼與子及畜、皆飲於此、爾豈大於彼乎、

13 耶穌曰、飲此水必復渴、

14 飲我所于之水、永不渴、我所予之水、必於其中爲源、混混至永生也、

15 婦曰、請主以此水予我、使我不渴、無庸來此汲矣、

16 耶穌曰、往呼爾夫來、

17 婦曰、我無夫、耶穌曰、爾言無夫是也、

18 蓋爾曾有五夫、今所有者非爾夫、爾言誠是、

19 婦曰、我觀主乃先知者、

20 我祖崇拜於此山、爾曹言、崇拜當在耶路撒冷、孰是、

21 耶穌曰、宜信我、日至、爾拜天父、無論此山、無論耶路撒冷、

22 爾曹不知所拜、我儕知所拜、蓋救者、出自猶太人也、

23 日至、今是矣、眞崇拜者、以神以誠拜天父、蓋天父欲人如是拜之、

24 上帝乃神、拜之者、必以神以誠、

25 婦曰、我知彌賽亞將至、其至、必以衆理告我、彌賽亞、蓋言基督也、

26 耶穌曰、與爾言者是也、〇

27 門徒至、見耶穌與婦言、異之、但無人問以奚求、而與婦言何也、

28 婦舍瓶、入邑、語人曰、

29 來觀一人、我素行者彼悉言之、得毋基督乎、

30 衆出邑、就耶穌、〇

31 門徒請曰、夫子食、

32 耶穌曰、我有糧可食、爾曹不知也、

33 門徒相語曰、豈有供之者乎、

34 耶穌曰、遵遣我者之旨、而畢其工、卽我糧也、

35 豈不曰、尚有四月而穫時至乎、吾語汝、舉目視田、熟可穫矣、

36 穫者得傭値、積實至永生、使播者穫者同樂也、

37 諺云、一播一穫、誠然、

38 我遣爾穫所未勞者、池人勞之、爾繼其勞也、〇

39 撒馬利亞人、在叙加者、以婦證耶穌能言其所行、多信之、

40 就耶穌請同居、居二日、

41 聽其言而信之者愈衆、

42 謂婦曰、今我儕非爲爾言而信、乃親聽之、知其誠基督、救世者也、〇

43 越二日、耶穌去彼、往加利利、

44 蓋自言先知在故土不尊也、

45 至加利利時、其人接之、以衆往守節期、會見耶穌在耶路撒冷所行之事故也、

46 耶穌復至加利利迦拿、以水變酒之處、有王臣、其子病在迦百農、

47 聞耶穌自猶太至加利利就之、請往醫其子、瀕死矣、

48 耶穌曰、不見異蹟奇事、爾曹不信、

49 王臣曰、我子未及死、請主卽至、

50 耶穌曰、往哉、爾子生矣、其人信耶穌言而往、

51 歸時、遇僕告曰、爾子生矣、

52 問何時愈曰、昔者未時瘧退、

53 父覺其時、適耶穌言子生之時、於是舉室皆信、

54 耶穌自猶太至加利利、所行異蹟、此其二也、

Вiд Iвана

Розділ 4

1 Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,

2 хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,

3 Він покинув Юде́ю та зно́ву пішов у Галіле́ю.

4 І потрібно було́ Самарі́ю Йому перехо́дити.

5 Отож, прибуває Він до самарі́йського міста, що зветься Сіха́р, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йо́сипові.

6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою змо́рений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.

7 Надхо́дить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: „Дай напитись Мені!“

8 Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити пожи́ви.

9 Тоді каже Йому самаря́нка: „Як же Ти, юде́янин бувши, та просиш напитись від мене, самаря́нки?“ Бо юдеї не сходяться із самарянами.

10 Ісус відповів і промовив до неї: „Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: „Дай напитись Мені“, — ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води“.

11 Каже жінка до Нього: „І черпака́ в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, — звідки ж маєш Ти воду живу?

12 Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?“

13 Ісус відповів і сказав їй: „Кожен, хто воду цю п'є, буде пра́гнути зно́ву.

14 А хто питиме воду, що Я йому дам, пра́гнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне“.

15 Каже жінка до Нього: „Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не прихо́дила брати“.

16 Говорить до неї Ісус: „Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди“.

17 Жінка відповіла та й сказала: „Чоловіка не маю“. Відказав їй Ісус: „Ти добре сказала: Чоловіка не маю.

18 Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, — не муж він тобі. Це ти правду сказала“.

19 Каже жінка до Нього: „Бачу, Пане, що Пророк Ти.

20 Отці наші вклоня́лися Богу на цій ось горі, а ви тве́рдите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись“.

21 Ісус промовляє до неї: „Повір, жінко, Мені, що надхо́дить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня́тись Отцеві не бу́дете ви.

22 Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.

23 Але наступає година, і тепер вона є, коли богомі́льці правдиві вклонятися бу́дуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомі́льців.

24 Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклоня́тись“.

25 Відказує жінка Йому: „Я знаю, що при́йде Месі́я, що зветься Христо́с, — як Він прийде, то все розпові́сть нам“.

26 Промовляє до неї Ісус: „Це Я, що розмовляю з тобою“.

27 І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“ або: „Про що з нею гово́риш?“

28 Покинула жінка тоді водоно́са свого, і побігла до міста, та й людям гово́рить:

29 „Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що́ я вчинила. Чи Він не Христос?“

30 І вони повихо́дили з міста, і до Нього прийшли.

31 Тим ча́сом же учні просили Його та й казали: „Учителю, їж!“

32 А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.

33 Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“

34 Ісус каже до них: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його доверши́ти.

35 Чи не кажете ви: „Ще чотири от місяці, — і наста́нуть жнива́?“ А Я вам кажу́: Підійміть свої очі, та гляньте на ни́ви, — як для жнив уже пополові́ли вони!

36 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — ра́зом раділи.

37 Бо про це погові́рка правдива: „Хто інший сіє, а хто інший жне“.

38 Я вас жати послав, де ви не працюва́ли: працюва́ли інші, ви ж до їхньої праці ввійшли“.

39 З того ж міста багато-хто із самаря́н в Нього ввірували через слово жінки, що сві́дчила: „Він сказав мені все, що я вчинила була́!“

40 А коли самаря́ни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.

41 Значно ж більш вони ввірували через слово Його.

42 А до жінки казали вони: „Не за слово твоє ми вже віруємо, — самі бо ми чули й пізна́ли, що справді Спаси́тель Він світу!“

43 Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.

44 Сам бо сві́дчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчи́зні своїй.

45 А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли́ галіле́яни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.

46 Тоді зно́ву прийшов Ісус у Кану́ Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедво́рець, що син його хво́рів у Капернау́мі.

47 Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.

48 Ісус же промовив до нього: „Як знаме́н тих та чуд не побачите, — не ввіруєте!“

49 Царедво́рець говорить до Нього: „Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!“

50 Промовляє до нього Ісус: „Іди, — син твій живе!“ І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, — і пішов.

51 А коли ще в дорозі він був, то раби́ його перестріли його й сповістили, говорячи: „Син твій живе“.

52 А він їх запитав про годину, о котрі́й стало легше йому. Вони ж відказали до нього: „Учора о сьомій годині гаря́чка поки́нула його“.

53 Зрозумів тоді ба́тько, що була́ то година, о котрі́й до нього промовив Ісус: „Син твій живе“. І ввірував сам і ввесь його дім.

54 Це знов друге знаме́но Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.

約翰福音第4章	Вiд Iвана Розділ 4
1 主知法利賽人、聞己施洗、招人爲徒、多於約翰、	1 Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,
2 其實耶穌不施洗、惟門徒施之、	2 хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,
3 乃離猶太、復往加利利、	3 Він покинув Юде́ю та зно́ву пішов у Галіле́ю.
4 道必由撒馬利亞、	4 І потрібно було́ Самарі́ю Йому перехо́дити.
5 至撒馬利亞叙加、近雅各賜子約瑟之地、	5 Отож, прибуває Він до самарі́йського міста, що зветься Сіха́р, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йо́сипові.
6 有雅各井、	6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою змо́рений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.
7 耶穌行倦、坐井上時約日中、	7 Надхо́дить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: „Дай напитись Мені!“
8 門徒入城市食、有撒馬利亞婦來汲水、耶穌曰飲我、	8 Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити пожи́ви.
9 婦曰、爾猶太人、何求飲於我撒馬利亞婦乎、蓋猶太人與撒馬利亞人、不相往來也、	9 Тоді каже Йому самаря́нка: „Як же Ти, юде́янин бувши, та просиш напитись від мене, самаря́нки?“ Бо юдеї не сходяться із самарянами.
10 耶穌曰、倘爾識上帝之賜、與請飲者誰、爾求之、其必以活水與爾、	10 Ісус відповів і промовив до неї: „Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: „Дай напитись Мені“, — ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води“.
11 婦曰、主、無汲器、井又深、何由得活水耶、	11 Каже жінка до Нього: „І черпака́ в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, — звідки ж маєш Ти воду живу?
12 我祖雅各、遺我此井、昔彼與子及畜、皆飲於此、爾豈大於彼乎、	12 Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?“
13 耶穌曰、飲此水必復渴、	13 Ісус відповів і сказав їй: „Кожен, хто воду цю п'є, буде пра́гнути зно́ву.
14 飲我所于之水、永不渴、我所予之水、必於其中爲源、混混至永生也、	14 А хто питиме воду, що Я йому дам, пра́гнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне“.
15 婦曰、請主以此水予我、使我不渴、無庸來此汲矣、	15 Каже жінка до Нього: „Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не прихо́дила брати“.
16 耶穌曰、往呼爾夫來、	16 Говорить до неї Ісус: „Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди“.
17 婦曰、我無夫、耶穌曰、爾言無夫是也、	17 Жінка відповіла та й сказала: „Чоловіка не маю“. Відказав їй Ісус: „Ти добре сказала: Чоловіка не маю.
18 蓋爾曾有五夫、今所有者非爾夫、爾言誠是、	18 Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, — не муж він тобі. Це ти правду сказала“.
19 婦曰、我觀主乃先知者、	19 Каже жінка до Нього: „Бачу, Пане, що Пророк Ти.
20 我祖崇拜於此山、爾曹言、崇拜當在耶路撒冷、孰是、	20 Отці наші вклоня́лися Богу на цій ось горі, а ви тве́рдите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись“.
21 耶穌曰、宜信我、日至、爾拜天父、無論此山、無論耶路撒冷、	21 Ісус промовляє до неї: „Повір, жінко, Мені, що надхо́дить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня́тись Отцеві не бу́дете ви.
22 爾曹不知所拜、我儕知所拜、蓋救者、出自猶太人也、	22 Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.
23 日至、今是矣、眞崇拜者、以神以誠拜天父、蓋天父欲人如是拜之、	23 Але наступає година, і тепер вона є, коли богомі́льці правдиві вклонятися бу́дуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомі́льців.
24 上帝乃神、拜之者、必以神以誠、	24 Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклоня́тись“.
25 婦曰、我知彌賽亞將至、其至、必以衆理告我、彌賽亞、蓋言基督也、	25 Відказує жінка Йому: „Я знаю, що при́йде Месі́я, що зветься Христо́с, — як Він прийде, то все розпові́сть нам“.
26 耶穌曰、與爾言者是也、〇	26 Промовляє до неї Ісус: „Це Я, що розмовляю з тобою“.
27 門徒至、見耶穌與婦言、異之、但無人問以奚求、而與婦言何也、	27 І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“ або: „Про що з нею гово́риш?“
28 婦舍瓶、入邑、語人曰、	28 Покинула жінка тоді водоно́са свого, і побігла до міста, та й людям гово́рить:
29 來觀一人、我素行者彼悉言之、得毋基督乎、	29 „Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що́ я вчинила. Чи Він не Христос?“
30 衆出邑、就耶穌、〇	30 І вони повихо́дили з міста, і до Нього прийшли.
31 門徒請曰、夫子食、	31 Тим ча́сом же учні просили Його та й казали: „Учителю, їж!“
32 耶穌曰、我有糧可食、爾曹不知也、	32 А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.
33 門徒相語曰、豈有供之者乎、	33 Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“
34 耶穌曰、遵遣我者之旨、而畢其工、卽我糧也、	34 Ісус каже до них: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його доверши́ти.
35 豈不曰、尚有四月而穫時至乎、吾語汝、舉目視田、熟可穫矣、	35 Чи не кажете ви: „Ще чотири от місяці, — і наста́нуть жнива́?“ А Я вам кажу́: Підійміть свої очі, та гляньте на ни́ви, — як для жнив уже пополові́ли вони!
36 穫者得傭値、積實至永生、使播者穫者同樂也、	36 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — ра́зом раділи.
37 諺云、一播一穫、誠然、	37 Бо про це погові́рка правдива: „Хто інший сіє, а хто інший жне“.
38 我遣爾穫所未勞者、池人勞之、爾繼其勞也、〇	38 Я вас жати послав, де ви не працюва́ли: працюва́ли інші, ви ж до їхньої праці ввійшли“.
39 撒馬利亞人、在叙加者、以婦證耶穌能言其所行、多信之、	39 З того ж міста багато-хто із самаря́н в Нього ввірували через слово жінки, що сві́дчила: „Він сказав мені все, що я вчинила була́!“
40 就耶穌請同居、居二日、	40 А коли самаря́ни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.
41 聽其言而信之者愈衆、	41 Значно ж більш вони ввірували через слово Його.
42 謂婦曰、今我儕非爲爾言而信、乃親聽之、知其誠基督、救世者也、〇	42 А до жінки казали вони: „Не за слово твоє ми вже віруємо, — самі бо ми чули й пізна́ли, що справді Спаси́тель Він світу!“
43 越二日、耶穌去彼、往加利利、	43 Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.
44 蓋自言先知在故土不尊也、	44 Сам бо сві́дчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчи́зні своїй.
45 至加利利時、其人接之、以衆往守節期、會見耶穌在耶路撒冷所行之事故也、	45 А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли́ галіле́яни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.
46 耶穌復至加利利迦拿、以水變酒之處、有王臣、其子病在迦百農、	46 Тоді зно́ву прийшов Ісус у Кану́ Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедво́рець, що син його хво́рів у Капернау́мі.
47 聞耶穌自猶太至加利利就之、請往醫其子、瀕死矣、	47 Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.
48 耶穌曰、不見異蹟奇事、爾曹不信、	48 Ісус же промовив до нього: „Як знаме́н тих та чуд не побачите, — не ввіруєте!“
49 王臣曰、我子未及死、請主卽至、	49 Царедво́рець говорить до Нього: „Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!“
50 耶穌曰、往哉、爾子生矣、其人信耶穌言而往、	50 Промовляє до нього Ісус: „Іди, — син твій живе!“ І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, — і пішов.
51 歸時、遇僕告曰、爾子生矣、	51 А коли ще в дорозі він був, то раби́ його перестріли його й сповістили, говорячи: „Син твій живе“.
52 問何時愈曰、昔者未時瘧退、	52 А він їх запитав про годину, о котрі́й стало легше йому. Вони ж відказали до нього: „Учора о сьомій годині гаря́чка поки́нула його“.
53 父覺其時、適耶穌言子生之時、於是舉室皆信、	53 Зрозумів тоді ба́тько, що була́ то година, о котрі́й до нього промовив Ісус: „Син твій живе“. І ввірував сам і ввесь його дім.
54 耶穌自猶太至加利利、所行異蹟、此其二也、	54 Це знов друге знаме́но Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.

舊約

新約

約翰福音

第4章

Вiд Iвана

Розділ 4

約翰福音

第4章

Вiд Iвана

Розділ 4