哥林多後書

第3章

1 吾豈復自薦乎、我豈如人、需人之蔫書與爾、爾之薦書與人乎、

2 爾卽吾書、載於吾心、衆知而讀者、

3 爾乃基督明皙之書、我作之、非書以墨、乃以永生上帝之神、非鐫於石碑、乃於人心之碑、

4 基督助我、賴上帝而知此、

5 我不能擅自思索、吾之能由上帝、

6 賜我有能爲新約之役、非循舊典、乃本於神、舊典致死、本神致生、

7 昔摩西面暫榮、以色列人不能注目視彼、夫以舊典致死之法鐫諸石、其榮且如此、

8 况本神之法、其榮不更甚哉、

9 若定罪之法榮、則稱義之法益榮、

10 舊典之榮、較愈顯之榮、不足爲榮、

11 暫有者若榮、則永存者更榮、

12 我有此望、故侃侃而言、

13 非如摩西蒙帕於面、以色列人不得窺暫有者之意、

14 以色列人心頑、至於今日、其讀舊約、如帕蒙心、不知此帕、基督去之、

15 越至於今、彼讀摩西書、有帕蒙心、

16 其人歸主、帕可去矣、

17 我所言神者主也、主之神所在、使人自由、

18 吾面去帕、得觀主榮、如鑑照我、主之神化我、效主像、久而彌光、

2-е до коринтян

Розділ 3

1 Чи нам знов зачинати дору́чувати самих себе́? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доруча́льних до вас чи від вас?

2 Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!

3 Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця.

4 Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,

5 не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога.

6 І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є.

7 Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його,

8 скільки ж більш буде в славі те служі́ння Духа!

9 Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!

10 Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,

11 бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!

12 Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости,

13 а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.

14 Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м.

15 Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло,

16 „коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“.

17 Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля.

18 Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Господа Духа.

哥林多後書

第3章

2-е до коринтян

Розділ 3

1 吾豈復自薦乎、我豈如人、需人之蔫書與爾、爾之薦書與人乎、

1 Чи нам знов зачинати дору́чувати самих себе́? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доруча́льних до вас чи від вас?

2 爾卽吾書、載於吾心、衆知而讀者、

2 Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!

3 爾乃基督明皙之書、我作之、非書以墨、乃以永生上帝之神、非鐫於石碑、乃於人心之碑、

3 Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця.

4 基督助我、賴上帝而知此、

4 Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,

5 我不能擅自思索、吾之能由上帝、

5 не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога.

6 賜我有能爲新約之役、非循舊典、乃本於神、舊典致死、本神致生、

6 І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є.

7 昔摩西面暫榮、以色列人不能注目視彼、夫以舊典致死之法鐫諸石、其榮且如此、

7 Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його,

8 况本神之法、其榮不更甚哉、

8 скільки ж більш буде в славі те служі́ння Духа!

9 若定罪之法榮、則稱義之法益榮、

9 Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!

10 舊典之榮、較愈顯之榮、不足爲榮、

10 Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,

11 暫有者若榮、則永存者更榮、

11 бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!

12 我有此望、故侃侃而言、

12 Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости,

13 非如摩西蒙帕於面、以色列人不得窺暫有者之意、

13 а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.

14 以色列人心頑、至於今日、其讀舊約、如帕蒙心、不知此帕、基督去之、

14 Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м.

15 越至於今、彼讀摩西書、有帕蒙心、

15 Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло,

16 其人歸主、帕可去矣、

16 „коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“.

17 我所言神者主也、主之神所在、使人自由、

17 Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля.

18 吾面去帕、得觀主榮、如鑑照我、主之神化我、效主像、久而彌光、

18 Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Господа Духа.