約伯記

第3章

1 約百詛其生日、

2 曰、

3 我生之辰、不如無此辰、我生之夜、不如無此夜。

4 孰若是日晦冥爲愈、孰若上帝不降以福、勿燭以光。

5 何如幽暗蔭翳蔽之、靉靆覆之、日蝕譴之、

6 何如是日之夕慘淡昏黑、不入年期、不進月數。

7 何如是夕不誕嬰孩、不聞懽聲。

8 凡能詛日、持咒招鱷者、當以是日爲不吉。

9 何如是日味爽、明星不現、待旦不得、天無曙色。

10

11 日母氏育我、致遭艱苦、毋寧墮胎而死、卽不然、誕而身死氣絕。

12 母曷提攜我、乳哺我。

13 浸假當時無生、我今可宴然安寢、

14 國王議士、當年所築之陵墓、而今安在。元戎巨富、金銀充棟、而今烏有、我欲與之同歸於盡。

15 併於上節

16 我願與胎未成人、產不及期者、胥歸無有、

17 在彼爭競者息、困憊者安。

18 幽囚之人寢、不聞惡聲、

19 在彼尊卑同居、僕不虐於主、

20 受難者得生存、苦心者得生全、曷故。

21 彼望死亡、而不能、猶人掘窖金而弗得。

22 彼就死地、則欣喜、歡樂不勝。

23 彼在困厄中、爲上帝所域反使之生、何與。

24 我未食而先嘆聲、等波濤之洶湧、

25 所慮所懼者、降臨於我。

26 不得平康、不得安居、不得宴息、戰慄復至。

Йов

Розділ 3

1 По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день наро́дження.

2 І Йов заговорив та й сказав:

3 „Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“

4 Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!..

5 Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́!

6 Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців!

7 Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння!

8 Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити!

9 Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, —

10 бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх!

11 Чому́ я не згинув в утро́бі? Як вийшов, із нутра́ то чому́ я не вмер?

12 Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав?

13 Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок

14 з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі,

15 або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали!

16 Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили?

17 Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі,

18 разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля!

19 Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́...

20 І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим,

21 що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані,

22 тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба,

23 мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним?

24 Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода,

25 бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені.

26 Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“

約伯記

第3章

Йов

Розділ 3

1 約百詛其生日、

1 По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день наро́дження.

2 曰、

2 І Йов заговорив та й сказав:

3 我生之辰、不如無此辰、我生之夜、不如無此夜。

3 „Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“

4 孰若是日晦冥爲愈、孰若上帝不降以福、勿燭以光。

4 Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!..

5 何如幽暗蔭翳蔽之、靉靆覆之、日蝕譴之、

5 Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́!

6 何如是日之夕慘淡昏黑、不入年期、不進月數。

6 Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців!

7 何如是夕不誕嬰孩、不聞懽聲。

7 Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння!

8 凡能詛日、持咒招鱷者、當以是日爲不吉。

8 Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити!

9 何如是日味爽、明星不現、待旦不得、天無曙色。

9 Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, —

10

10 бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх!

11 日母氏育我、致遭艱苦、毋寧墮胎而死、卽不然、誕而身死氣絕。

11 Чому́ я не згинув в утро́бі? Як вийшов, із нутра́ то чому́ я не вмер?

12 母曷提攜我、乳哺我。

12 Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав?

13 浸假當時無生、我今可宴然安寢、

13 Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок

14 國王議士、當年所築之陵墓、而今安在。元戎巨富、金銀充棟、而今烏有、我欲與之同歸於盡。

14 з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі,

15 併於上節

15 або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали!

16 我願與胎未成人、產不及期者、胥歸無有、

16 Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили?

17 在彼爭競者息、困憊者安。

17 Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі,

18 幽囚之人寢、不聞惡聲、

18 разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля!

19 在彼尊卑同居、僕不虐於主、

19 Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́...

20 受難者得生存、苦心者得生全、曷故。

20 І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим,

21 彼望死亡、而不能、猶人掘窖金而弗得。

21 що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані,

22 彼就死地、則欣喜、歡樂不勝。

22 тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба,

23 彼在困厄中、爲上帝所域反使之生、何與。

23 мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним?

24 我未食而先嘆聲、等波濤之洶湧、

24 Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода,

25 所慮所懼者、降臨於我。

25 бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені.

26 不得平康、不得安居、不得宴息、戰慄復至。

26 Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“