CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Бут. 20
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Буття

Розділ 20

1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.

2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: „Вона сестра моя“. І послав Авімеле́х, цар Ґерару, і взяв Сарру.

3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: „Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка“.

4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?

5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“.

6 І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.

7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“.

8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.

9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“

10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“

11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.

12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені.

13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“.

14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.

15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“.

16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“.

17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати.

18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.

Бытие

Глава 20

1 Авраам85 поднялся5265 оттуда к югу5045776 и поселился3427 между Кадесом6946 и между Суром;7793 и был1481 на время в Гераре.1642

2 И сказал559 Авраам85 о413 Сарре,8283 жене802 своей: она сестра269 моя. И послал7971 Авимелех,40 царь4428 Герарский,1642 и взял3947 Сарру.8283

3 И пришел935 Бог430 к Авимелеху40 ночью3915 во сне2472 и сказал559 ему: вот, ты умрешь4191 за женщину,802 которую ты взял,3947 ибо она имеет1166 мужа.1167

4 Авимелех40 же не прикасался7126 к ней и сказал:559 Владыка!136 неужели ты погубишь2026 и невинный6662 народ?1471

5 Не сам ли он сказал559 мне: она1931 сестра269 моя? И она1931 сама15711931 сказала:559 он брат251 мой. Я сделал6213 это в простоте8537 сердца3824 моего и в чистоте5356 рук3709 моих.

6 И сказал559 ему Бог430 во сне:2472 и1571 Я знаю,3045 что ты сделал6213 сие в простоте8537 сердца3824 твоего, и удержал2820 тебя от греха2398 предо Мною, потому и не допустил5414 тебя прикоснуться5060 к ней;

7 теперь же возврати7725 жену802 мужу,376 ибо он пророк5030 и помолится6419 о тебе,1157 и ты будешь2421 жив;2421 а если не возвратишь,7725 то знай,3045 что непременно4191 умрешь4191 ты и все твои.

8 И встал7925 Авимелех40 утром1242 рано,7925 и призвал7121 всех рабов5650 своих, и пересказал1696 все слова1697 сии в уши241 их; и люди582 сии весьма3966 испугались.3372

9 И призвал7121 Авимелех40 Авраама85 и сказал559 ему: что ты с нами сделал?6213 чем согрешил2398 я против тебя, что ты навел935 было на меня и на царство4467 мое великий1419 грех?2401 Ты сделал6213 со мною дела,4639 каких не делают.6213

10 И сказал559 Авимелех40 Аврааму:85 что4100 ты имел7200 в виду, когда делал6213 это дело?1697

11 Авраам85 сказал:559 я подумал,559 что7535 нет на месте4725 сем страха3374 Божия,430 и убьют2026 меня за1697 жену802 мою;

12 да она и подлинно546 сестра269 мне: она дочь1323 отца1 моего, только не дочь1323 матери517 моей; и сделалась моею женою;802

13 когда Бог430 повел меня странствовать8582 из дома1004 отца1 моего, то я сказал559 ей: сделай6213 со мною сию милость,2617 в какое ни придем935 мы место,4725 везде говори559 обо мне: это брат251 мой.

14 И взял3947 Авимелех40 мелкого6629 и крупного1241 скота,1241 и рабов5650 и рабынь,8198 и дал5414 Аврааму;85 и возвратил7725 ему Сарру,8283 жену802 его.

15 И сказал559 Авимелех:40 вот, земля776 моя пред3942 тобою; живи,3427 где тебе угодно.28965869

16 И Сарре8283 сказал:559 вот, я дал5414 брату251 твоему тысячу505 сиклей серебра;3701 вот, это тебе покрывало3682 для очей5869 пред всеми, которые с тобою, и пред всеми ты оправдана.3198

17 И помолился6419 Авраам85 Богу,430 и исцелил7495 Бог430 Авимелеха,40 и жену802 его, и рабынь519 его, и они стали3205 рождать;3205

18 ибо заключил6113 Господь3068 всякое чрево7358 в доме1004 Авимелеха40 за1697 Сарру,8283 жену802 Авраамову.85

Буття

Розділ 20

Бытие

Глава 20

1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.

1 Авраам85 поднялся5265 оттуда к югу5045776 и поселился3427 между Кадесом6946 и между Суром;7793 и был1481 на время в Гераре.1642

2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: „Вона сестра моя“. І послав Авімеле́х, цар Ґерару, і взяв Сарру.

2 И сказал559 Авраам85 о413 Сарре,8283 жене802 своей: она сестра269 моя. И послал7971 Авимелех,40 царь4428 Герарский,1642 и взял3947 Сарру.8283

3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: „Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка“.

3 И пришел935 Бог430 к Авимелеху40 ночью3915 во сне2472 и сказал559 ему: вот, ты умрешь4191 за женщину,802 которую ты взял,3947 ибо она имеет1166 мужа.1167

4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?

4 Авимелех40 же не прикасался7126 к ней и сказал:559 Владыка!136 неужели ты погубишь2026 и невинный6662 народ?1471

5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“.

5 Не сам ли он сказал559 мне: она1931 сестра269 моя? И она1931 сама15711931 сказала:559 он брат251 мой. Я сделал6213 это в простоте8537 сердца3824 моего и в чистоте5356 рук3709 моих.

6 І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.

6 И сказал559 ему Бог430 во сне:2472 и1571 Я знаю,3045 что ты сделал6213 сие в простоте8537 сердца3824 твоего, и удержал2820 тебя от греха2398 предо Мною, потому и не допустил5414 тебя прикоснуться5060 к ней;

7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“.

7 теперь же возврати7725 жену802 мужу,376 ибо он пророк5030 и помолится6419 о тебе,1157 и ты будешь2421 жив;2421 а если не возвратишь,7725 то знай,3045 что непременно4191 умрешь4191 ты и все твои.

8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.

8 И встал7925 Авимелех40 утром1242 рано,7925 и призвал7121 всех рабов5650 своих, и пересказал1696 все слова1697 сии в уши241 их; и люди582 сии весьма3966 испугались.3372

9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“

9 И призвал7121 Авимелех40 Авраама85 и сказал559 ему: что ты с нами сделал?6213 чем согрешил2398 я против тебя, что ты навел935 было на меня и на царство4467 мое великий1419 грех?2401 Ты сделал6213 со мною дела,4639 каких не делают.6213

10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“

10 И сказал559 Авимелех40 Аврааму:85 что4100 ты имел7200 в виду, когда делал6213 это дело?1697

11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.

11 Авраам85 сказал:559 я подумал,559 что7535 нет на месте4725 сем страха3374 Божия,430 и убьют2026 меня за1697 жену802 мою;

12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені.

12 да она и подлинно546 сестра269 мне: она дочь1323 отца1 моего, только не дочь1323 матери517 моей; и сделалась моею женою;802

13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“.

13 когда Бог430 повел меня странствовать8582 из дома1004 отца1 моего, то я сказал559 ей: сделай6213 со мною сию милость,2617 в какое ни придем935 мы место,4725 везде говори559 обо мне: это брат251 мой.

14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.

14 И взял3947 Авимелех40 мелкого6629 и крупного1241 скота,1241 и рабов5650 и рабынь,8198 и дал5414 Аврааму;85 и возвратил7725 ему Сарру,8283 жену802 его.

15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“.

15 И сказал559 Авимелех:40 вот, земля776 моя пред3942 тобою; живи,3427 где тебе угодно.28965869

16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“.

16 И Сарре8283 сказал:559 вот, я дал5414 брату251 твоему тысячу505 сиклей серебра;3701 вот, это тебе покрывало3682 для очей5869 пред всеми, которые с тобою, и пред всеми ты оправдана.3198

17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати.

17 И помолился6419 Авраам85 Богу,430 и исцелил7495 Бог430 Авимелеха,40 и жену802 его, и рабынь519 его, и они стали3205 рождать;3205

18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.

18 ибо заключил6113 Господь3068 всякое чрево7358 в доме1004 Авимелеха40 за1697 Сарру,8283 жену802 Авраамову.85