Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 20

1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.

2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: „Вона сестра моя“. І послав Авімеле́х, цар Ґерару, і взяв Сарру.

3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: „Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка“.

4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?

5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“.

6 І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.

7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“.

8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.

9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“

10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“

11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.

12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені.

13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“.

14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.

15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“.

16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“.

17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати.

18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.

Бытие

Глава 20

1 Авраам покинул дубраву Мамре и, пройдя на юг Ханаана, поселился между Кадешем и Шуром. Затем какое-то время жил он в Гераре

2 и там говорил о Сарре, жене своей, что она его сестра. Тогда и случилось, что Авимелех, царь герарский, послал за Саррой и велел привести ее к нему во дворец.

3 Но Бог явился Авимелеху ночью во сне и сказал ему: «Знай, на смерть ты обрек себя тем, что взял себе эту женщину: она замужем».

4 Авимелех (а он еще и не прикасался к ней) стал возражать: «Владыка мой! Ты ведь не уничтожишь неповинный народ?

5 Не сам ли человек этот сказал мне: „Она сестра моя“? И даже она говорила: „Он брат мой“. Со спокойной совестью я это сделал, и руки мои чисты».

6 «Я знаю, — ответил ему Бог во сне, — что ты сделал это со спокойной совестью. На самом же деле это Я удержал тебя от греха предо Мною, потому и не дал тебе прикоснуться к ней.

7 Но теперь верни ее мужу. Он пророк: помолится о тебе, и ты будешь жив. А если не возвратишь, то знай, что ты со всеми твоими людьми обречен на смерть».

8 Рано утром Авимелех спешно собрал всех слуг своих, и, когда пересказал им всё, что той ночью услышал, сильный страх овладел всеми.

9 Позвал Авимелех к себе Авраама и с упреком спросил его: «Зачем ты так поступил с нами? Какое я сделал тебе зло, что ты вовлек меня и царство мое в столь великий грех? Не ожидал я, что ты так поступишь со мной!»

10 Обиженный на Авраама, Авимелех продолжал спрашивать его: «Что заставило тебя пойти на это?»

11 «Я подумал, — ответил Авраам, — что в этих местах не боятся Бога и меня могут убить из-за жены;

12 к тому же она и в самом деле сестра мне, дочь отца моего (хоть и от другой матери), и я женился на ней.

13 И когда Бог велел мне покинуть дом отца моего и отправиться в странствие, я сказал ей: „Если желаешь мне добра, то, куда бы мы ни пришли, говори всем, что я твой брат“».

14 Авимелех возвратил Аврааму его жену Сарру, а также одарил его стадами овец и крупного рогатого скота, рабами и рабынями

15 и сказал: «Земля моя пред тобою: где тебе угодно, там и живи».

16 А Сарре царь сказал: «Тысячу шекелей серебра я даю „брату“ твоему: пусть это будет тебе возмещением за всё случившееся с тобой; ты во всем чиста».

17 После того помолился Авраам Богу, и исцелил Бог Авимелеха и жену его, и рабынь его, и те вновь смогли рожать,

18 ибо сделал ГОСПОДЬ бесплодными всех в доме Авимелеха из-за Сарры, жены Авраама.

Буття Розділ 20	Бытие Глава 20
1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.	1 Авраам покинул дубраву Мамре и, пройдя на юг Ханаана, поселился между Кадешем и Шуром. Затем какое-то время жил он в Гераре
2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: „Вона сестра моя“. І послав Авімеле́х, цар Ґерару, і взяв Сарру.	2 и там говорил о Сарре, жене своей, что она его сестра. Тогда и случилось, что Авимелех, царь герарский, послал за Саррой и велел привести ее к нему во дворец.
3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: „Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка“.	3 Но Бог явился Авимелеху ночью во сне и сказал ему: «Знай, на смерть ты обрек себя тем, что взял себе эту женщину: она замужем».
4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?	4 Авимелех (а он еще и не прикасался к ней) стал возражать: «Владыка мой! Ты ведь не уничтожишь неповинный народ?
5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“.	5 Не сам ли человек этот сказал мне: „Она сестра моя“? И даже она говорила: „Он брат мой“. Со спокойной совестью я это сделал, и руки мои чисты».
6 І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.	6 «Я знаю, — ответил ему Бог во сне, — что ты сделал это со спокойной совестью. На самом же деле это Я удержал тебя от греха предо Мною, потому и не дал тебе прикоснуться к ней.
7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“.	7 Но теперь верни ее мужу. Он пророк: помолится о тебе, и ты будешь жив. А если не возвратишь, то знай, что ты со всеми твоими людьми обречен на смерть».
8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.	8 Рано утром Авимелех спешно собрал всех слуг своих, и, когда пересказал им всё, что той ночью услышал, сильный страх овладел всеми.
9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“	9 Позвал Авимелех к себе Авраама и с упреком спросил его: «Зачем ты так поступил с нами? Какое я сделал тебе зло, что ты вовлек меня и царство мое в столь великий грех? Не ожидал я, что ты так поступишь со мной!»
10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“	10 Обиженный на Авраама, Авимелех продолжал спрашивать его: «Что заставило тебя пойти на это?»
11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.	11 «Я подумал, — ответил Авраам, — что в этих местах не боятся Бога и меня могут убить из-за жены;
12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені.	12 к тому же она и в самом деле сестра мне, дочь отца моего (хоть и от другой матери), и я женился на ней.
13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“.	13 И когда Бог велел мне покинуть дом отца моего и отправиться в странствие, я сказал ей: „Если желаешь мне добра, то, куда бы мы ни пришли, говори всем, что я твой брат“».
14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.	14 Авимелех возвратил Аврааму его жену Сарру, а также одарил его стадами овец и крупного рогатого скота, рабами и рабынями
15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“.	15 и сказал: «Земля моя пред тобою: где тебе угодно, там и живи».
16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“.	16 А Сарре царь сказал: «Тысячу шекелей серебра я даю „брату“ твоему: пусть это будет тебе возмещением за всё случившееся с тобой; ты во всем чиста».
17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати.	17 После того помолился Авраам Богу, и исцелил Бог Авимелеха и жену его, и рабынь его, и те вновь смогли рожать,
18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.	18 ибо сделал ГОСПОДЬ бесплодными всех в доме Авимелеха из-за Сарры, жены Авраама.

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 20

Бытие

Глава 20

Буття

Розділ 20

Бытие

Глава 20

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 20

Бытие

Глава 20

Буття

Розділ 20

Бытие

Глава 20

Старий
завіт

Новий
завіт