Дiї

Розділ 3

1 А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли ра́зом у храм.

2 І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов.

3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“

5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

6 Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“

7 І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його!

8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

9 Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

10 І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому!

11 А тому́, що тримався він Петра та Івана, увесь наро́д зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

12 І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям?

13 „Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

14 Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

15 Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми!

16 І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́.

17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники.

18 А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

19 Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

20 щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа,

21 що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

22 Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“

23 „І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“.

24 Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

25 Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“

26 Воскресивши Свого Слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагослови́ти, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!“

Деяния апостолов

Глава 3

1 Однажды Пётр и Иоанн шли вместе в храм в три часа пополудни, в час молитвы.

2 Они увидели там калеку, который от рождения не мог ходить и которого каждый день приносили в храм и сажали у ворот, называемых Красивыми. Он просил милостыню у людей, входящих в храм.

3 Увидев Петра и Иоанна перед входом в храм, он попросил у них милостыню.

4 Внимательно посмотрев на него, Пётр и Иоанн сказали: «Взгляни на нас».

5 И он посмотрел, ожидая что-нибудь от них получить.

6 Но Пётр сказал: «Нет у меня ни серебра, ни золота, но я дам тебе то, что имею. Во имя Иисуса Христа из Назарета, встань и иди!»

7 И, взяв его за правую руку, помог ему встать. Тотчас же ступни и суставы его окрепли

8 и, вскочив на ноги, он стал ходить. Он пошёл с ними в храм, подпрыгивая на ходу и восхваляя Бога.

9 И все видели, как он шёл, прославляя Бога,

10 и узнали в нём того калеку, который сидел, прося милостыню, у Красивых ворот храма. Случившееся с ним наполнило людей удивлением и изумлением.

11 Этот человек ни на шаг не отходил от Петра и Иоанна, а в это время изумлённые люди сбегались к ним, к месту, называемому Соломоновым портиком.

12 Увидев это, Пётр спросил: «Братья мои, израильтяне, чему вы удивляетесь? Почему вы смотрите на нас так, будто мы своей силой и благочестием сделали так, что этот человек стал ходить?

13 Нет, Бог совершил это! Бог Авраама, Исаака и Иакова, Бог предков наших восславил слугу Своего Иисуса, а вы отдали Его на смерть и отреклись от Него перед Пилатом, когда тот решил освободить Его.

14 Вы отреклись от Святого и Праведного, а убийцу просили освободить.

15 Вы убили Несущего жизнь, но Бог воскресил Его из мёртвых, и мы свидетели тому, мы видели это собственными глазами.

16 Силой Иисуса был исцелён этот калека, потому что мы поверили во имя Его, и этот человек, которого вы видите и знаете, был полностью исцелён перед всеми вами ради веры во имя Иисуса!

17 Но я знаю, братья, что вы сделали всё это в неведении, как и предводители ваши.

18 Бог же предрекал через всех пророков страдания Христу и таким образом исполнил это.

19 Так покайтесь же и возвратитесь к Богу, чтобы вам простились ваши грехи.

20 Тогда Господь дарует вам духовный покой и пошлёт вам Иисуса, Того, Кого Он избрал быть Христом вашим.

21 Он должен оставаться на небесах до того времени, когда всё будет восстановлено, как и говорил Бог издавна через Своих святых пророков.

22 Моисей, один из пророков, сказал: „Господь, Бог ваш, из братьев ваших пошлёт вам Пророка, подобного мне. Вы должны повиноваться всему, что Он говорит вам.

23 И любой, кто не подчинится Тому Пророку, будет отделён от людей Божьих и сгинет”.

24 Да, все когда-либо вещавшие пророки, начиная с Самуила и кончая теми, кто был после него, предвещали эти дни.

25 Вы — наследники пророков и соглашения, которое Бог дал вашим предкам, когда сказал Аврааму: „Через твоё потомство будут благословенны все люди на земле”.

26 Вы были первыми, к кому Он послал Своего слугу Иисуса благословлять каждого из вас, отвращая от неправедных путей ваших».

Дiї

Розділ 3

Деяния апостолов

Глава 3

1 А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли ра́зом у храм.

1 Однажды Пётр и Иоанн шли вместе в храм в три часа пополудни, в час молитвы.

2 І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов.

2 Они увидели там калеку, который от рождения не мог ходить и которого каждый день приносили в храм и сажали у ворот, называемых Красивыми. Он просил милостыню у людей, входящих в храм.

3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

3 Увидев Петра и Иоанна перед входом в храм, он попросил у них милостыню.

4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“

4 Внимательно посмотрев на него, Пётр и Иоанн сказали: «Взгляни на нас».

5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

5 И он посмотрел, ожидая что-нибудь от них получить.

6 Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“

6 Но Пётр сказал: «Нет у меня ни серебра, ни золота, но я дам тебе то, что имею. Во имя Иисуса Христа из Назарета, встань и иди!»

7 І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його!

7 И, взяв его за правую руку, помог ему встать. Тотчас же ступни и суставы его окрепли

8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

8 и, вскочив на ноги, он стал ходить. Он пошёл с ними в храм, подпрыгивая на ходу и восхваляя Бога.

9 Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

9 И все видели, как он шёл, прославляя Бога,

10 І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому!

10 и узнали в нём того калеку, который сидел, прося милостыню, у Красивых ворот храма. Случившееся с ним наполнило людей удивлением и изумлением.

11 А тому́, що тримався він Петра та Івана, увесь наро́д зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

11 Этот человек ни на шаг не отходил от Петра и Иоанна, а в это время изумлённые люди сбегались к ним, к месту, называемому Соломоновым портиком.

12 І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям?

12 Увидев это, Пётр спросил: «Братья мои, израильтяне, чему вы удивляетесь? Почему вы смотрите на нас так, будто мы своей силой и благочестием сделали так, что этот человек стал ходить?

13 „Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

13 Нет, Бог совершил это! Бог Авраама, Исаака и Иакова, Бог предков наших восславил слугу Своего Иисуса, а вы отдали Его на смерть и отреклись от Него перед Пилатом, когда тот решил освободить Его.

14 Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

14 Вы отреклись от Святого и Праведного, а убийцу просили освободить.

15 Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми!

15 Вы убили Несущего жизнь, но Бог воскресил Его из мёртвых, и мы свидетели тому, мы видели это собственными глазами.

16 І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́.

16 Силой Иисуса был исцелён этот калека, потому что мы поверили во имя Его, и этот человек, которого вы видите и знаете, был полностью исцелён перед всеми вами ради веры во имя Иисуса!

17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники.

17 Но я знаю, братья, что вы сделали всё это в неведении, как и предводители ваши.

18 А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

18 Бог же предрекал через всех пророков страдания Христу и таким образом исполнил это.

19 Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

19 Так покайтесь же и возвратитесь к Богу, чтобы вам простились ваши грехи.

20 щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа,

20 Тогда Господь дарует вам духовный покой и пошлёт вам Иисуса, Того, Кого Он избрал быть Христом вашим.

21 що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

21 Он должен оставаться на небесах до того времени, когда всё будет восстановлено, как и говорил Бог издавна через Своих святых пророков.

22 Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“

22 Моисей, один из пророков, сказал: „Господь, Бог ваш, из братьев ваших пошлёт вам Пророка, подобного мне. Вы должны повиноваться всему, что Он говорит вам.

23 „І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“.

23 И любой, кто не подчинится Тому Пророку, будет отделён от людей Божьих и сгинет”.

24 Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

24 Да, все когда-либо вещавшие пророки, начиная с Самуила и кончая теми, кто был после него, предвещали эти дни.

25 Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“

25 Вы — наследники пророков и соглашения, которое Бог дал вашим предкам, когда сказал Аврааму: „Через твоё потомство будут благословенны все люди на земле”.

26 Воскресивши Свого Слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагослови́ти, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!“

26 Вы были первыми, к кому Он послал Своего слугу Иисуса благословлять каждого из вас, отвращая от неправедных путей ваших».