Библия - Обещанное Восстановление

Дiї

Розділ 15

1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.

2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.

3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.

4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.

5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.

6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.

7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.

8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?

11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.

12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!

13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.

14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.

15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:

16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!

18 Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“.

19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,

20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.

21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.

22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,

23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!

24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,

26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.

27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:

29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“

30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.

31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.

32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.

33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.

36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.

37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.

38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.

40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.

41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.

Деяния апостолов

Глава 15

1 Через некоторое время в Антиохию пришли некие люди из Иудеи и стали учить братьев среди язычников: «Если вы не обрезаны по обычаю Моисея, то не сможете спастись».

2 Павел и Варнава не согласились с ними и вступили в долгий спор. Тогда Павла, Варнаву и некоторых других отправили для разрешения этого вопроса к апостолам и старейшинам в Иерусалим.

3 Итак, церковь отправила их в Иерусалим, и они, проходя через Финикию и Самарию, рассказывали об обращении язычников к истинному Богу, чем вызывали большую радость у всех братьев.

4 Прибыв в Иерусалим, они были радушно приняты церковью, апостолами и старейшинами, и рассказали обо всём, что Бог сотворил с ними.

5 Некоторые же верующие из фарисеев встали и сказали: «Верующие язычники должны быть обрезаны, и их нужно наставлять, чтобы они соблюдали Закон Моисея».

6 Апостолы и старейшины собрались вместе, чтобы рассмотреть этот вопрос.

7 После долгих споров Пётр встал и сказал им: «Братья! Вы знаете, что вначале Бог сделал среди нас выбор, чтобы язычники услышали через меня Благую Весть и поверили.

8 Бог, знающий сердца человеческие, показал, что принял их, даровав им Духа Святого так же, как и нам.

9 Бог не делал никакого различия между нами и ими, верой очистив их сердца.

10 Так зачем же вы испытываете Бога, возлагая на учеников ярмо, которое ни мы, ни наши предки не могли снести?

11 Но мы верим, что и мы, и они будут спасены благодатью Господа Иисуса».

12 Всё собрание умолкло и слушало Варнаву и Павла, рассказывающих, какие знамения и чудеса Бог сотворил через них среди язычников.

13 Когда они закончили свою речь, начал говорить Иаков. Он сказал: «Братья, слушайте меня!

14 Симеон описал, как Бог впервые показал Своё благоволение тем, что избрал язычников Своим народом.

15 И это подтверждают слова пророков:

16 „После этого Я вернусь и восстановлю падший дом Давидов: подниму из руин и обновлю его,

17 чтобы всё человечество, все язычники, которые тоже принадлежат Мне, стремились к Господу. Так говорит Господь, Совершающий всё это.

18 И это известно было с начала веков”.

19 Поэтому я полагаю, что нам не нужно утруждать язычников, которые обращаются к Богу.

20 Напротив, мы должны написать им, чтобы они воздерживались от осквернённой идолами пищи, от блуда, от мяса удавленных животных и от крови.

21 Ведь с давних времён в каждом городе всегда были люди, проповедующие Закон Моисея и читающие Закон в синагогах по субботам».

22 Потом апостолы и старейшины со всей церковью решили избрать из своей среды нескольких мужчин и послать их в Антиохию с Павлом и Варнавой. Они выбрали Силу и Иуду (прозванного Варсавой), пользующихся уважением среди братьев.

23 Они послали с ними такое письмо: «Апостолы и старейшины, ваши братья шлют привет братьям язычникам в Антиохии, Сирии и Киликии. Дорогие братья:

24 Мы услышали, что некоторые люди без каких-либо указаний от нас, выйдя из нашей церкви, смутили вас словами и взволновали ваши умы.

25 Поэтому, с общего согласия, мы решили избрать несколько человек и послать их к вам с дорогими нашему сердцу Варнавой и Павлом,

26 которые посвятили свою жизнь служению нашему Господу Иисусу Христу.

27 Мы посылаем также Иуду и Силу, которые на словах передадут вам то же.

28 Святому Духу угодно, и мы согласны с этим, что не следует обременять вас ничем, кроме самого важного:

29 Не ешьте еду, принесённую в жертву идолам, избегайте крови, мяса удавленных животных и блуда. И если будете избегать всего этого, правильно сделаете. Прощайте».

30 Итак, Павел, Варнава, Иуда и Сила отправились из Иерусалима и, прибыв в Антиохию, собрали общину и вручили письмо.

31 Его прочли на собрании, и все были рады поддержке.

32 Иуда и Сила, которые были пророками, обратились к братьям с продолжительной речью, помогая им и укрепляя их в вере.

33 Пробыв там некоторое время, Иуда и Сила с миром были отправлены братьями обратно к пославшим их.

34 [Но Сила решил остаться там].

35 Однако Павел и Варнава остались в Антиохии. Вместе со многими другими они проповедовали Благую Весть и провозглашали слово Господа.

36 Несколько дней спустя Павел сказал Варнаве: «Давай возвратимся назад и навестим братьев в каждом городе, где мы провозглашали слово Божье, и посмотрим, как они живут».

37 Варнава хотел взять с собой Иоанна, называемого Марком.

38 Однако Павел решил, что лучше не брать с собой того, кто оставил их в Памфилии, и поэтому не продолжал с ним дело.

39 Между Павлом и Варнавой разгорелся спор и, ввиду глубокого разногласия, они расстались друг с другом. Варнава взял с собой Марка и отплыл на Кипр.

40 Павел же избрал Силу и отбыл, порученный братьями благодати Господней.

41 Он пошёл по Сирии и Киликии, укрепляя церкви.

Дiї Розділ 15	Деяния апостолов Глава 15
1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.	1 Через некоторое время в Антиохию пришли некие люди из Иудеи и стали учить братьев среди язычников: «Если вы не обрезаны по обычаю Моисея, то не сможете спастись».
2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.	2 Павел и Варнава не согласились с ними и вступили в долгий спор. Тогда Павла, Варнаву и некоторых других отправили для разрешения этого вопроса к апостолам и старейшинам в Иерусалим.
3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.	3 Итак, церковь отправила их в Иерусалим, и они, проходя через Финикию и Самарию, рассказывали об обращении язычников к истинному Богу, чем вызывали большую радость у всех братьев.
4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.	4 Прибыв в Иерусалим, они были радушно приняты церковью, апостолами и старейшинами, и рассказали обо всём, что Бог сотворил с ними.
5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.	5 Некоторые же верующие из фарисеев встали и сказали: «Верующие язычники должны быть обрезаны, и их нужно наставлять, чтобы они соблюдали Закон Моисея».
6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.	6 Апостолы и старейшины собрались вместе, чтобы рассмотреть этот вопрос.
7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.	7 После долгих споров Пётр встал и сказал им: «Братья! Вы знаете, что вначале Бог сделал среди нас выбор, чтобы язычники услышали через меня Благую Весть и поверили.
8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,	8 Бог, знающий сердца человеческие, показал, что принял их, даровав им Духа Святого так же, как и нам.
9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.	9 Бог не делал никакого различия между нами и ими, верой очистив их сердца.
10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?	10 Так зачем же вы испытываете Бога, возлагая на учеников ярмо, которое ни мы, ни наши предки не могли снести?
11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.	11 Но мы верим, что и мы, и они будут спасены благодатью Господа Иисуса».
12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!	12 Всё собрание умолкло и слушало Варнаву и Павла, рассказывающих, какие знамения и чудеса Бог сотворил через них среди язычников.
13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.	13 Когда они закончили свою речь, начал говорить Иаков. Он сказал: «Братья, слушайте меня!
14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.	14 Симеон описал, как Бог впервые показал Своё благоволение тем, что избрал язычников Своим народом.
15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:	15 И это подтверждают слова пророков:
16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,	16 „После этого Я вернусь и восстановлю падший дом Давидов: подниму из руин и обновлю его,
17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!	17 чтобы всё человечество, все язычники, которые тоже принадлежат Мне, стремились к Господу. Так говорит Господь, Совершающий всё это.
18 Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“.	18 И это известно было с начала веков”.
19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,	19 Поэтому я полагаю, что нам не нужно утруждать язычников, которые обращаются к Богу.
20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.	20 Напротив, мы должны написать им, чтобы они воздерживались от осквернённой идолами пищи, от блуда, от мяса удавленных животных и от крови.
21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.	21 Ведь с давних времён в каждом городе всегда были люди, проповедующие Закон Моисея и читающие Закон в синагогах по субботам».
22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,	22 Потом апостолы и старейшины со всей церковью решили избрать из своей среды нескольких мужчин и послать их в Антиохию с Павлом и Варнавой. Они выбрали Силу и Иуду (прозванного Варсавой), пользующихся уважением среди братьев.
23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!	23 Они послали с ними такое письмо: «Апостолы и старейшины, ваши братья шлют привет братьям язычникам в Антиохии, Сирии и Киликии. Дорогие братья:
24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,	24 Мы услышали, что некоторые люди без каких-либо указаний от нас, выйдя из нашей церкви, смутили вас словами и взволновали ваши умы.
25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,	25 Поэтому, с общего согласия, мы решили избрать несколько человек и послать их к вам с дорогими нашему сердцу Варнавой и Павлом,
26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.	26 которые посвятили свою жизнь служению нашему Господу Иисусу Христу.
27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.	27 Мы посылаем также Иуду и Силу, которые на словах передадут вам то же.
28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:	28 Святому Духу угодно, и мы согласны с этим, что не следует обременять вас ничем, кроме самого важного:
29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“	29 Не ешьте еду, принесённую в жертву идолам, избегайте крови, мяса удавленных животных и блуда. И если будете избегать всего этого, правильно сделаете. Прощайте».
30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.	30 Итак, Павел, Варнава, Иуда и Сила отправились из Иерусалима и, прибыв в Антиохию, собрали общину и вручили письмо.
31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.	31 Его прочли на собрании, и все были рады поддержке.
32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.	32 Иуда и Сила, которые были пророками, обратились к братьям с продолжительной речью, помогая им и укрепляя их в вере.
33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.	33 Пробыв там некоторое время, Иуда и Сила с миром были отправлены братьями обратно к пославшим их.
34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.	34 [Но Сила решил остаться там].
35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.	35 Однако Павел и Варнава остались в Антиохии. Вместе со многими другими они проповедовали Благую Весть и провозглашали слово Господа.
36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.	36 Несколько дней спустя Павел сказал Варнаве: «Давай возвратимся назад и навестим братьев в каждом городе, где мы провозглашали слово Божье, и посмотрим, как они живут».
37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.	37 Варнава хотел взять с собой Иоанна, называемого Марком.
38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.	38 Однако Павел решил, что лучше не брать с собой того, кто оставил их в Памфилии, и поэтому не продолжал с ним дело.
39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.	39 Между Павлом и Варнавой разгорелся спор и, ввиду глубокого разногласия, они расстались друг с другом. Варнава взял с собой Марка и отплыл на Кипр.
40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.	40 Павел же избрал Силу и отбыл, порученный братьями благодати Господней.
41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.	41 Он пошёл по Сирии и Киликии, укрепляя церкви.

Старий
завіт

Новий
завіт

Дiї

Розділ 15

Деяния апостолов

Глава 15

Дiї

Розділ 15

Деяния апостолов

Глава 15

Старий завіт

Новий завіт

Дiї

Розділ 15

Деяния апостолов

Глава 15

Дiї

Розділ 15

Деяния апостолов

Глава 15

Старий
завіт

Новий
завіт