ЙонаРозділ 3 |
|
1 |
|
2 „Устань, іди до Ніневі́ї, великого міста, і проповідуй на нього те слово, що Я говорив був тобі!“ |
|
3 І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневі́я була місто велике-превелике, на три дні ходи́. |
|
4 І зачав Йо́на ходити по місті, — на один день ходи, — і проповідував і казав: „Ще сорок день, — і Ніневія буде зруйно́вана!“ |
|
5 І ніневі́тяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали вере́ти, від найбільшого з них аж до найменшого. |
|
6 І дійшло це слово до царя Ніневії, і він устав зо свого трону, і скинув плаща́ свого з себе, і покрився вере́тою, та й сів на по́пелі. |
|
7 І він звелів кли́кнути й сказати в Ніневії з нака́зу царя та його вельмож, говорячи: „Нехай не покуштують нічо́го ані люди́на, ані худоба, худоба велика чи худоба дрібна́, нехай вони не пасуться, і нехай не п'ють води! |
|
8 І нехай покриваються вере́тами та люди́на й та худоба, і нехай сильно кли́чуть до Бога, і нехай кожен зве́рне з своєї дороги та від наси́льства, що в їхніх руках. |
|
9 Хто знає, може Бог обе́рнеться й пожа́лує, і відве́рнеться з жару гніву Свого́, — і ми не погинемо!“ |
|
10 І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив. |
Книга пророка ИоныГлава 3 |
|
1 |
|
2 Встань, поди в Ниневию, в великий город, и проповедуй ей то, что Я тебе сказал. |
|
3 Иона встал и пошел в Ниневию, по слову Иеговы. Ниневия же была большой у Бога город, на три дня пути. |
|
4 И начал Иона ходить по городу; прошел путь одного дня, и проповедывал и говорил: `еще сорок дней, и Ниневия будет разрушена`. |
|
5 |
|
6 И когда дошло сие до царя Ниневии; то и он встал с престола своего, и скинул с себя одежду свою, и покрылся власяницею, и сидел на пепле. |
|
7 И провозгласили, и объявили в Ниневии, по воле царя и вельмож его: `люди, и скот, крупный и мелкий, пусть ничего не едят, не пасутся, воды не пьют. |
|
8 И пусть покроются власяницами люди и скот, и крепко взывают к Богу; и отступят все от злого пути своего, и от пороков, которые на руках их. |
|
9 Кто знает, может быть, Бог обратится, умилосердится, и утолит жар гнева Своего, и не погибнем`. |
|
10 И Бог увидел дела их, что они отстали от злого пути своего, и отменил Бог беду, которую грозился сделать им, и не сделал. |
ЙонаРозділ 3 |
Книга пророка ИоныГлава 3 |
|
1 |
1 |
|
2 „Устань, іди до Ніневі́ї, великого міста, і проповідуй на нього те слово, що Я говорив був тобі!“ |
2 Встань, поди в Ниневию, в великий город, и проповедуй ей то, что Я тебе сказал. |
|
3 І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневі́я була місто велике-превелике, на три дні ходи́. |
3 Иона встал и пошел в Ниневию, по слову Иеговы. Ниневия же была большой у Бога город, на три дня пути. |
|
4 І зачав Йо́на ходити по місті, — на один день ходи, — і проповідував і казав: „Ще сорок день, — і Ніневія буде зруйно́вана!“ |
4 И начал Иона ходить по городу; прошел путь одного дня, и проповедывал и говорил: `еще сорок дней, и Ниневия будет разрушена`. |
|
5 І ніневі́тяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали вере́ти, від найбільшого з них аж до найменшого. |
5 |
|
6 І дійшло це слово до царя Ніневії, і він устав зо свого трону, і скинув плаща́ свого з себе, і покрився вере́тою, та й сів на по́пелі. |
6 И когда дошло сие до царя Ниневии; то и он встал с престола своего, и скинул с себя одежду свою, и покрылся власяницею, и сидел на пепле. |
|
7 І він звелів кли́кнути й сказати в Ніневії з нака́зу царя та його вельмож, говорячи: „Нехай не покуштують нічо́го ані люди́на, ані худоба, худоба велика чи худоба дрібна́, нехай вони не пасуться, і нехай не п'ють води! |
7 И провозгласили, и объявили в Ниневии, по воле царя и вельмож его: `люди, и скот, крупный и мелкий, пусть ничего не едят, не пасутся, воды не пьют. |
|
8 І нехай покриваються вере́тами та люди́на й та худоба, і нехай сильно кли́чуть до Бога, і нехай кожен зве́рне з своєї дороги та від наси́льства, що в їхніх руках. |
8 И пусть покроются власяницами люди и скот, и крепко взывают к Богу; и отступят все от злого пути своего, и от пороков, которые на руках их. |
|
9 Хто знає, може Бог обе́рнеться й пожа́лує, і відве́рнеться з жару гніву Свого́, — і ми не погинемо!“ |
9 Кто знает, может быть, Бог обратится, умилосердится, и утолит жар гнева Своего, и не погибнем`. |
|
10 І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив. |
10 И Бог увидел дела их, что они отстали от злого пути своего, и отменил Бог беду, которую грозился сделать им, и не сделал. |