ЙонаРозділ 3 |
|
1 |
|
2 „Устань, іди до Ніневі́ї, великого міста, і проповідуй на нього те слово, що Я говорив був тобі!“ |
|
3 І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневі́я була місто велике-превелике, на три дні ходи́. |
|
4 І зачав Йо́на ходити по місті, — на один день ходи, — і проповідував і казав: „Ще сорок день, — і Ніневія буде зруйно́вана!“ |
|
5 І ніневі́тяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали вере́ти, від найбільшого з них аж до найменшого. |
|
6 І дійшло це слово до царя Ніневії, і він устав зо свого трону, і скинув плаща́ свого з себе, і покрився вере́тою, та й сів на по́пелі. |
|
7 І він звелів кли́кнути й сказати в Ніневії з нака́зу царя та його вельмож, говорячи: „Нехай не покуштують нічо́го ані люди́на, ані худоба, худоба велика чи худоба дрібна́, нехай вони не пасуться, і нехай не п'ють води! |
|
8 І нехай покриваються вере́тами та люди́на й та худоба, і нехай сильно кли́чуть до Бога, і нехай кожен зве́рне з своєї дороги та від наси́льства, що в їхніх руках. |
|
9 Хто знає, може Бог обе́рнеться й пожа́лує, і відве́рнеться з жару гніву Свого́, — і ми не погинемо!“ |
|
10 І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив. |
JonahChapter 3 |
|
1 AND the word of the LORD came to Jonah the second time, saying, |
|
2 Arise, go to Nineveh, that great city, and cry against it the proclamation which I tell you. |
|
3 So Jonah arose and went to Nineveh, according to the word of the LORD. Now Nineveh was an exceeding great city in the presence of God, of three days journey. |
|
4 And Jonah began to enter into the city a day's journey, and he cried and said, Yet forty days and Nineveh shall be overthrown. |
|
5 So the people of Nineveh believed in God and decreed a fast and put on sackcloth, from the greatest of them even to the least. |
|
6 And when the news reached the king of Nineveh, he arose from his throne and took off his crown from his head and covered himself with sackcloth and sat in ashes. |
|
7 And he caused it to be proclaimed and published through Nineveh by the decree of the king and his nobles, saying, Let neither men nor beast, herd nor flock, taste anything; let them not feed nor drink water; |
|
8 But let men and beasts be covered with sackcloth and cry to God with groaning; yea, let every man turn from his evil way and from the violence that is in his hands. |
|
9 Who knows if God will return and have mercy upon us, and remove from us his fierce anger, that we may perish not? |
|
10 And God saw their works, that they turned from their evil ways; he turned away from them his fierce anger, and he did not destroy them. |
ЙонаРозділ 3 |
JonahChapter 3 |
|
1 |
1 AND the word of the LORD came to Jonah the second time, saying, |
|
2 „Устань, іди до Ніневі́ї, великого міста, і проповідуй на нього те слово, що Я говорив був тобі!“ |
2 Arise, go to Nineveh, that great city, and cry against it the proclamation which I tell you. |
|
3 І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневі́я була місто велике-превелике, на три дні ходи́. |
3 So Jonah arose and went to Nineveh, according to the word of the LORD. Now Nineveh was an exceeding great city in the presence of God, of three days journey. |
|
4 І зачав Йо́на ходити по місті, — на один день ходи, — і проповідував і казав: „Ще сорок день, — і Ніневія буде зруйно́вана!“ |
4 And Jonah began to enter into the city a day's journey, and he cried and said, Yet forty days and Nineveh shall be overthrown. |
|
5 І ніневі́тяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали вере́ти, від найбільшого з них аж до найменшого. |
5 So the people of Nineveh believed in God and decreed a fast and put on sackcloth, from the greatest of them even to the least. |
|
6 І дійшло це слово до царя Ніневії, і він устав зо свого трону, і скинув плаща́ свого з себе, і покрився вере́тою, та й сів на по́пелі. |
6 And when the news reached the king of Nineveh, he arose from his throne and took off his crown from his head and covered himself with sackcloth and sat in ashes. |
|
7 І він звелів кли́кнути й сказати в Ніневії з нака́зу царя та його вельмож, говорячи: „Нехай не покуштують нічо́го ані люди́на, ані худоба, худоба велика чи худоба дрібна́, нехай вони не пасуться, і нехай не п'ють води! |
7 And he caused it to be proclaimed and published through Nineveh by the decree of the king and his nobles, saying, Let neither men nor beast, herd nor flock, taste anything; let them not feed nor drink water; |
|
8 І нехай покриваються вере́тами та люди́на й та худоба, і нехай сильно кли́чуть до Бога, і нехай кожен зве́рне з своєї дороги та від наси́льства, що в їхніх руках. |
8 But let men and beasts be covered with sackcloth and cry to God with groaning; yea, let every man turn from his evil way and from the violence that is in his hands. |
|
9 Хто знає, може Бог обе́рнеться й пожа́лує, і відве́рнеться з жару гніву Свого́, — і ми не погинемо!“ |
9 Who knows if God will return and have mercy upon us, and remove from us his fierce anger, that we may perish not? |
|
10 І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив. |
10 And God saw their works, that they turned from their evil ways; he turned away from them his fierce anger, and he did not destroy them. |