Библия - Обещанное Восстановление

Йов

Розділ 13

1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.

2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,

3 і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!

4 Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!

5 О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!

6 Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.

7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?

8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

9 Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?

10 Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!

11 Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?

12 Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!

13 Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!

14 Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?

15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!

16 І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.

17 Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.

18 Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!

19 Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.

20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:

21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!

22 Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!

23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!

24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?

25 Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?

26 Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,

27 і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,

28 і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!

Книга Иова

Глава 13

1 Да! все это видело око мое, слышало ухо мое, и заметило для себя.

2 Сколько знаете вы, и я знаю, я не отстал от вас.

3 Но я хотел бы говорить пред Вседержителем, и желал бы представить мои доказательства Богу.

4 А вы люди, умеющие сплетать ложь: врачи бесполезные все вы.

5 О, если бы вы только молчали! это вам было бы вменено в мудрость.

6 Выслушайте же упрек мой, и обличения примите из уст моих.

7 Надлежало ли вам говорить ради Бога неправду, и для Него говорить ложь?

8 Надлежало ли вам быть пристрастными для Него? за Бога ли препираетесь?

9 Хорошо ли будет, когда Он испытает вас? обманете ли Его, как обманывают человека?

10 Он вас накажет строго, если и скрытно лицеприятствуете.

11 Ужели величие Его не устрашает вас, и страх Его не нападает на вас?

12 Пышные изречения ваши суть притчи пепельные, оплоты ваши подобны оплотам глиняным.

13 Отстаньте от меня, умолкните, и буду говорить я, что ни постигло бы меня.

14 Для чего мне носить в зубах моих тело мое, и душу мою полагать в руку мою?

15 Се! Он убивает меня... я на Него надеюсь... только хочу объяснить пред Ним чистоту путей моих.

16 И это уже служит оправданием мне, ибо лицемер не пойдет пред лице Его.

17 Выслушайте внимательно слово мое, и объяснение мое ушами вашими.

18 Вот я готов к суду; знаю, что буду прав.

19 Кто тот, который будет состязаться со мною? ибо скоро уже умолкну и дух испущу.

20 Двух только вещей не делай со мною; тогда не буду укрываться от лица Твоего.

21 Удали от меня руку Твою, и ужас твой да не потрясает меня.

22 Тогда зови, и я стану ответствовать; или буду говорить я, а Ты возражай мне.

23 Сколько у меня пороков и грехов? покажи мне беззаконие мое и грех мой.

24 Для чего сокрываешь лице Твое, и считаешь меня врагом Тебе?

25 Не сорванный ли листок ты перекидываешь, и не сухую ли соломинку гоняешь?

26 Ибо все пишешь горькое на меня, и упрочиваешь мне грехи юности моей;

27 И поставил в колоду ноги мои, и стережешь все стези мои; Себя Самого полагаешь чертою для следов ног моих...

28 А он как червоточина распадается, как одежда, которую съедает моль.

Йов Розділ 13	Книга Иова Глава 13
1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.	1 Да! все это видело око мое, слышало ухо мое, и заметило для себя.
2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,	2 Сколько знаете вы, и я знаю, я не отстал от вас.
3 і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!	3 Но я хотел бы говорить пред Вседержителем, и желал бы представить мои доказательства Богу.
4 Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!	4 А вы люди, умеющие сплетать ложь: врачи бесполезные все вы.
5 О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!	5 О, если бы вы только молчали! это вам было бы вменено в мудрость.
6 Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.	6 Выслушайте же упрек мой, и обличения примите из уст моих.
7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?	7 Надлежало ли вам говорить ради Бога неправду, и для Него говорить ложь?
8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?	8 Надлежало ли вам быть пристрастными для Него? за Бога ли препираетесь?
9 Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?	9 Хорошо ли будет, когда Он испытает вас? обманете ли Его, как обманывают человека?
10 Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!	10 Он вас накажет строго, если и скрытно лицеприятствуете.
11 Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?	11 Ужели величие Его не устрашает вас, и страх Его не нападает на вас?
12 Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!	12 Пышные изречения ваши суть притчи пепельные, оплоты ваши подобны оплотам глиняным.
13 Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!	13 Отстаньте от меня, умолкните, и буду говорить я, что ни постигло бы меня.
14 Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?	14 Для чего мне носить в зубах моих тело мое, и душу мою полагать в руку мою?
15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!	15 Се! Он убивает меня... я на Него надеюсь... только хочу объяснить пред Ним чистоту путей моих.
16 І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.	16 И это уже служит оправданием мне, ибо лицемер не пойдет пред лице Его.
17 Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.	17 Выслушайте внимательно слово мое, и объяснение мое ушами вашими.
18 Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!	18 Вот я готов к суду; знаю, что буду прав.
19 Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.	19 Кто тот, который будет состязаться со мною? ибо скоро уже умолкну и дух испущу.
20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:	20 Двух только вещей не делай со мною; тогда не буду укрываться от лица Твоего.
21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!	21 Удали от меня руку Твою, и ужас твой да не потрясает меня.
22 Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!	22 Тогда зови, и я стану ответствовать; или буду говорить я, а Ты возражай мне.
23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!	23 Сколько у меня пороков и грехов? покажи мне беззаконие мое и грех мой.
24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?	24 Для чего сокрываешь лице Твое, и считаешь меня врагом Тебе?
25 Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?	25 Не сорванный ли листок ты перекидываешь, и не сухую ли соломинку гоняешь?
26 Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,	26 Ибо все пишешь горькое на меня, и упрочиваешь мне грехи юности моей;
27 і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,	27 И поставил в колоду ноги мои, и стережешь все стези мои; Себя Самого полагаешь чертою для следов ног моих...
28 і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!	28 А он как червоточина распадается, как одежда, которую съедает моль.

Старий
завіт

Новий
завіт

Йов

Розділ 13

Книга Иова

Глава 13

Йов

Розділ 13

Книга Иова

Глава 13

Старий завіт

Новий завіт

Йов

Розділ 13

Книга Иова

Глава 13

Йов

Розділ 13

Книга Иова

Глава 13

Старий
завіт

Новий
завіт